Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4640)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4328)
Українці мої... (1726)
Резонанс (2429)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1881)
Крим - наш дім (1586)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (265)
Бути чи не бути? (502)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (302)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БЕЗ «╤СТОРИЧНИХ БАЛАЧОК»
Зеленський у раз╕ зустр╕ч╕ з Пут╕ним не хоче говорити про ╕стор╕ю: для завершення в╕йни це не...


ЗЕЛЕНСЬКИЙ П╤ДСУМУВАВ ПЕРЕГОВОРИ У ЖЕНЕВ╤
╢ прогрес щодо мон╕торингу, по територ╕ях ╕ ЗАЕС - позиц╕╖ р╕зн╕…


«МИ ДОБРЕ УСВ╤ДОМЛЮ╢МО, ЩО ВИ ЗАХИЩА╢ТЕ НЕ ЛИШЕ УКРА╥НУ, А Й КОНТИНЕНТ»
Дев╕д ван В╕л, м╕н╕стр закордонних справ Н╕дерланд╕в…


ПРОСТО ЗРОБ╤ТЬ «С╤ЗФА╢Р» - БУДУТЬ ВИБОРИ
Уперше це почув в╕д Financial Times: Зеленський про нам╕р оголосити дату вибор╕в 24 лютого…


ПОЛЬЩА НЕ П╤ДТРИМА╢ ЖОДНЕ Р╤ШЕННЯ ЩОДО МИРУ ВСУПЕРЕЧ ╤НТЕРЕСАМ УКРА╥НИ
«Безпечна Укра╖на - це безпечна Польща», - наголосив у Ки╓в╕ польський...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2026 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 20.02.2026
ЦЮ В╤ЙНУ МОЖНА ЗАК╤НЧИТИ – ╤ ЗАК╤НЧИТИ З Г╤ДН╤СТЮ

Виступ Президента Укра╖ни на Мюнхенськ╕й безпеков╕й конференц╕╖.

Щиро дякую!

Дорог╕ друз╕!

Дякую вам за увагу до Укра╖ни, укра╖нського народу та за п╕дтримку нашо╖ незалежност╕, наших укра╖нц╕в. ╤ особливо хочу подякувати тим ╕з вас, хто разом з нами не просто на словах ╕ не т╕льки емоц╕йно, не т╕льки у спод╕ванн╕ на б╕льшу безпеку, але й по-справжньому д╕╓во, – реальною роботою, конкретною допомогою. От як Н╕меччина, як Марк, як Урсула, Антон╕у, Роберта, ╕ вс╕м нашим друзям з╕ Сполучених Штат╕в та вс╕м нашим ╓вропейським друзям дуже дяку╓мо за вашу п╕дтримку. Дяку╓мо!

Якщо ви ╓вропейський л╕дер ╕ якщо зустр╕лися з Марком Рютте, то ви точно почу╓те слово PURL. ╤ не один раз. В╕н почина╓ й зак╕нчу╓ кожну розмову закликом п╕дтримати PURL, ╕ це правильно. Дякую, Марку! PURL – це програма, завдяки як╕й ми купу╓мо в Америц╕ ракети для «петр╕от╕в» та ╕ншу зброю, що, зв╕сно, ряту╓ укра╖нц╕в в╕д рос╕йських удар╕в. Б╕льш╕сть ракет для ППО, як╕ здатн╕ зупинити рос╕йську бал╕стику, приходить до нас саме завдяки PURL. А PURL ╕сну╓ завдяки ╢вроп╕: це правда,╢вропа платить, щоб ми могли зупиняти бал╕стичн╕ удари. Дякую вс╕м, хто нам допомага╓. Дякую!

╤, чесно кажучи, одне з найг╕ршого, що може почути л╕дер у час в╕йни, – це зв╕т в╕д командувача Пов╕тряних сил, що див╕з╕они ППО стоять пуст╕: в╕дпрацювали по рос╕йських ракетах ╕ поповнення не було, а розв╕дка каже, що нова рос╕йська масована атака – за день-два. Бува╓ так, що ми встига╓мо завезти в Укра╖ну нов╕ ракети для наших «петр╕от╕в» чи «насамс╕в» просто напередодн╕ атаки, а ╕нод╕ – в останн╕й, найостанн╕ший момент.

Я хочу окремо подякувати Н╕меччин╕, Норвег╕╖, Н╕дерландам за ╖хн╓ сильне л╕дерство у ╢вроп╕ в наданн╕ нам систем ППО. Дуже вам дяку╓мо! Ц╕ системи рятують наш╕ життя. Дякую кожному л╕деру ╢вропи, який вклада╓ться в PURL та ╕нш╕ сп╕льн╕ програми захисту. ╤ я пишаюся нашими во╖нами, як╕ в╕дбивають рос╕йськ╕ атаки, ╕ нашою лог╕стикою, яка це забезпечу╓ вже чотири роки. ╤ я пишаюся нашим народом. Саме мужн╕сть ╕ ст╕йк╕сть укра╖нц╕в мають вир╕шальне значення. Наш╕ люди заслуговують на вдячн╕сть. Вони заслуговують на повагу. Дуже вам дякую!

Чотири роки повномасштабно╖ в╕йни: сьогодн╕ я хочу показати вам, що це означа╓ насправд╕.

╤ хочу, щоб ви себе запитали, чи готов╕ ви не просто до таких виклик╕в, як╕ несе рос╕йська агрес╕я, виклик╕в сучасно╖ в╕йни, але також до пост╕йних спроб переконати св╕т, боротьби за п╕дтримку, щоденного захисту ╕нтерес╕в сво╓╖ кра╖ни, як це доводиться робити Укра╖н╕? Св╕т побудований на основ╕ ╕нтерес╕в. ╤ треба невтомно працювати, щоб узгоджувати ╕нтереси й допомагати партнерам побачити, що це да╓. А коли ви побачите, що насува╓ться, чи зможете ви переконати тих, хто ма╓ вплив, д╕яти превентивно – зупинити зло, перш н╕ж воно все знищить?

Зараз ви можете побачити в╕зуал╕зац╕ю одн╕╓╖ з рос╕йських атак. Багато хто з вас уже був тут, у Мюнхен╕, коли в нас була ця атака. Рос╕я використала 24 бал╕стичн╕ ракети, одну ав╕ац╕йну керовану ракету та, уяв╕ть соб╕, 219 ударних дрон╕в. Проти наших м╕ст: Ки╓ва, Дн╕пра, Одеси. Лише за один удар. Лише за одну н╕ч. Наша ППО використала для захисту ракети, як╕ якраз зайшли в╕д партнер╕в за к╕лька дн╕в до атаки. Ракети прийшли в нед╕лю – це так, – ╕ в н╕ч на четвер вони спрацювали на захист нашого неба. ╤ це лише одна н╕ч. Але рос╕йськ╕ атаки в╕дбуваються в Укра╖н╕ фактично щоноч╕. Принаймн╕ раз на тиждень – масован╕ удари. Але все ж Укра╖на витримала 1451 добу повномасштабно╖ в╕йни. Б╕льше, н╕ж будь-хто передбачав.

Хочу, щоб ви правильно в╕дчували масштаб цих атак проти Укра╖ни. Як бачите, т╕льки за цей один м╕сяць, за с╕чень, ми були змушен╕ – так, ви це бачите – змушен╕ захищатися в╕д шести тисяч ударних дрон╕в, б╕льш╕сть ╕з них – «шахеди», ╕ понад 150 рос╕йських ракет р╕зних тип╕в, ╕ б╕льш н╕ж п'ять тисяч КАБ╕в. ╤ так – кожен м╕сяць. Уяв╕ть соб╕ це у вашому р╕дному м╕ст╕: зруйнован╕ вулиц╕, знищен╕ будинки, п╕дземн╕ школи. Таким ╓ повсякденне життя в Укра╖н╕, зв╕сно, через Рос╕ю. Уже чотири довгих роки.

Рос╕я використову╓ багато бал╕стики й робить комб╕нован╕ удари. ╤ в основному проти наших електростанц╕й та ╕нших об'╓кт╕в критично╖ ╕нфраструктури. В Укра╖н╕ вже нема╓ жодно╖ електростанц╕╖, яка не була б пошкоджена рос╕йськими ударами, жодно╖!

Але у нас ╓ генерац╕я електрики. Завдяки нашим людям. Ми забезпечили роботу системи завдяки ф╕зичному захисту об'╓кт╕в, а також завдяки кожному, хто допомага╓ нам ╕з ППО.

Не менш важливо, що Укра╖на дос╕ з╕ св╕тлом завдяки нашим людям – тисячам роб╕тник╕в, як╕ працюють заради м╕льйон╕в. Коли я бачу наших енергетик╕в, наш╕ ремонтн╕ бригади, наших рятувальник╕в, я бачу саме те, чого дуже часто не вистача╓ в пол╕тиц╕, а саме – справжньо╖ самов╕дданост╕, ум╕ння працювати на сто в╕дсотк╕в, щоб д╕яти нев╕дкладно, справд╕ екстрено. Не через м╕сяць, не через р╕к чи два, а саме тут, саме зараз вони рятують життя. Ус╕ ц╕ роки. ╤ багато пол╕тик╕в могли б повчитися – ╕ мають, на мою думку, повчитися – у звичайних рятувальник╕в, у звичайних ремонтних бригад, у звичайних енергетик╕в, – як д╕яти без звол╕кань.

Дякую. За час ц╕╓╖ в╕йни зброя еволюц╕ону╓ швидше, н╕ж пол╕тичн╕ р╕шення на захист в╕д не╖. Коли ╕ранський режим дав Рос╕╖ перш╕ «шахеди», – це була ще прим╕тивна зброя, яку можна було знищити в╕дносно легко. Тепер «шахед» ╕нший. Реактивний. Працю╓ у великому д╕апазон╕ висот. Може керуватися оператором у режим╕ реального часу. Може йти до ц╕л╕ по «старл╕нку». Може нести на соб╕ також ╕нш╕ дрони – бути маткою для FPV.

В╕йна часто в╕дкрива╓ зло, якого не оч╕кували. ╤ чим б╕льше часу дають в╕йн╕, чим б╕льше ресурс╕в залишають агресору, тим страшн╕ш╕ будуть насл╕дки, тим страшн╕ша еволюц╕я збро╖, еволюц╕я само╖ в╕йни. Тим страшн╕ша еволюц╕я Пут╕на.

Я пригадую, як сприймали цю в╕йну в перший р╕к. Нам казали, що п╕дтримка триватиме, але не в тому обсяз╕ та з т╕╓ю швидк╕стю, як╕ необх╕дн╕ для перемоги Укра╖ни – це правда – або поразки Рос╕╖. Про що це було? Про час. ╤дея полягала в тому, що Америка може управляти ходом в╕йни й ризиками ескалац╕╖ так, щоб вийти до умов, коли рос╕яни б╕льше не зможуть атакувати, а укра╖нц╕ погодяться не повертати соб╕ окуповану землю. Про такий п╕дх╕д попередньо╖ американсько╖ адм╕н╕страц╕╖ написав Боб Вудворд у книз╕ «В╕йна», описуючи те, що казав м╕н╕стр оборони Америки Ллойд Ост╕н: «Ми волод╕╓мо часом». Ост╕н неодноразово повторював Джейку Салл╕вану: «Ми волод╕╓мо часом». ╤ Вудворд пише, що Салл╕ван «пост╕йно у нього вчився». ╤, безумовно, ми вдячн╕ за все, що отримали. Але ви бачили, як це було, ск╕льки часу нам довелося наполягати, наполягати, наполягати, щоб нам дозволили отримати щораз сильн╕шу зброю. М╕сяц╕ на HIMARS, м╕сяц╕ на танки, роки на л╕таки – все вимагало часу. Це не полегшувало ситуац╕ю н╕кому. Адже насправд╕, коли в╕йна – часом волод╕╓ т╕льки сама в╕йна. ╤, зв╕сно, використову╓ цей час проти людей. Тому жодного дня, жодно╖ можливост╕ не можна втрачати для захисту життя.

Це треба розум╕ти вс╕м, хто прагне безпеки та миру. Кожен день ма╓ значення. ╤ я вдячний кожному американському серцю, яке нам допомагало, незважаючи н╕ на що. Дякую. Без вас – американц╕в, ╓вропейц╕в та вс╕х, хто нас п╕дтриму╓, – було б дуже, дуже важко триматися. Дуже вам дякую!

Зараз на вулицях Мюнхена та ╕нших м╕ст люди просять про п╕дтримку для свободи в ╤ран╕. Ми це бачили. Укра╖на не ма╓ кордон╕в з ╤раном. Ми н╕коли не перетинались ╕нтересами з ╕ранським режимом. Але ╕ранськ╕ «шахеди», як╕ вони продали Рос╕╖, убивають наших людей та руйнують нашу ╕нфраструктуру. ╤ранський режим уже зробив ╕ може ще зробити ст╕льки зла, ск╕льки багатьом ╕ншим режимам не вдалося б ╕ за стол╕ття. Але дос╕ цей режим ╕сну╓ та спод╕ва╓ться пережити все, нав╕ть цю кризу.

Сьогодн╕ народ ╤рану оч╕ку╓ в╕д св╕ту того, що нам було потр╕бно в Укра╖н╕ 24 лютого, коли почалося рос╕йське вторгнення: ╓дност╕, р╕шучост╕ та швидкост╕. Безумовно, швидкост╕. Швидкост╕ в наданн╕ п╕дтримки. ╤ таким режимам не можна давати час. Коли у них ╓ час, це призводить т╕льки до того, що вони вбивають б╕льше. ╥х треба зупиняти одразу. ╤ саме так мало статися з аятолою – п╕сля того, як його режим розв'язав ст╕льки во╓н ╕ забрав ст╕льки житт╕в, ╕ з Пут╕ним – п╕сля в╕йни в Груз╕╖, п╕сля Сир╕╖, п╕сля окупац╕╖ укра╖нського Криму у 2014 роц╕.

Але нав╕ть у таких обставинах, коли ми не ма╓мо можливост╕ визначити, ск╕льки в╕йна триватиме, ми робимо все, щоб життя тривало.

Укра╖на зараз ма╓ б╕льше досв╕ду, н╕ж будь-хто у св╕т╕, у захист╕ в╕д будь-яких тип╕в дрон╕в.

Кожно╖ ноч╕ проти нас – не менше сотн╕ «шахед╕в». Бувають напади по 400 чи 500 ударних дрон╕в за н╕ч, ╕ укра╖нц╕ збивають завжди майже 90 в╕дсотк╕в, уяв╕ть соб╕, таких дрон╕в. Але все ще не 100. ╤ ми робимо все, щоб зб╕льшити цей в╕дсоток збиття. Серед ╕ншого, що ми використову╓мо, у нас ╓ р╕зн╕ типи перехоплювач╕в. ╤ те, що ви бачите зараз, це, до реч╕, реальн╕ кадри цих перехоплювач╕в.

Разом ╕з партнерами ми щодня виробля╓мо ╖х усе б╕льше. ╤ ми вийдемо на р╕вень, коли будемо виробляти ст╕льки, ск╕льки достатньо, щоб «шахеди» втратили сенс для Рос╕╖. Але ключов╕ слова тут – разом, разом ╕з партнерами.

Нема╓ тако╖ держави у ╢вроп╕, як╕й вистачило б т╕льки сво╖х технолог╕й ╕ ф╕нанс╕в для захисту в повномасштабн╕й в╕йн╕. Н╕хто б не вистояв сам. Саме тому, поки ми вклада╓мося в перехоплювач╕ й ╕нший захист, Рос╕я ╕нвесту╓ в руйнац╕ю ╓дност╕ м╕ж ус╕ма нами, нашо╖ з вами ╓дност╕, ╓дност╕ в ╢вроп╕, ╓дност╕ в ╓вроатлантиц╕. Вони хочуть це зламати. Чому? Бо наша з вами ╓дн╕сть – це найкращий перехоплювач для рос╕йських агресивних план╕в. Найкращий. ╤ вона у нас дос╕ ╓. ╤ я хочу подякувати кожному з вас, хто п╕дживлю╓ ╓дн╕сть ╕ робить ╖╖ м╕цн╕шою. Наша ╓дн╕сть – це те, що нас захища╓.

В Укра╖н╕ та у державах-партнерах уже працюють сотн╕ виробництв. У нас д╕╓ данська модель ╕нвестиц╕й – дякую, Метте, ваш╕й команд╕, вашому народу – у виробництво збро╖ в Укра╖н╕. ╢ наше сп╕льне виробництво дрон╕в тут, у Н╕меччин╕, вчора був оф╕ц╕йний старт. Дякую вс╕м, ╕ Фр╕др╕ху. ╢ сп╕льна з Чех╕╓ю артилер╕йська ╕н╕ц╕атива. Бачу… Петре, в╕таю! Дуже дякую! Багато робимо разом ╕з нордичними кра╖нами, також ╕з Британ╕╓ю, Франц╕╓ю, Н╕дерландами, ╤тал╕╓ю та Польщею, також з Америкою, Канадою та Туреччиною. Важлив╕ зм╕ни в Япон╕╖ завдяки уряду Прем’╓р-м╕н╕стерки, ╕ ми вс╕ ц╕ну╓мо, що Япон╕я з нами в Коал╕ц╕╖ охочих. ╢ сильн╕ р╕шення ╢вропи, так╕, як 90 м╕льярд╕в ╓вро для нас на два роки. Дуже дяку╓мо! Це сильна гарант╕я ф╕нансово╖ ст╕йкост╕ для Укра╖ни. Дякую за кожне сильне р╕шення. За всю нашу сп╕льну роботу.

Але не варто закривати оч╕ на проблему: Рос╕я все ще ма╓ сп╕льник╕в – режими, як-от П╕вн╕чна Корея, та компан╕╖ з╕ всього св╕ту, зокрема багато з Китаю, як╕ обходять санкц╕╖ та постачають компоненти для рос╕йсько╖ збро╖ та рос╕йських ракет.

Кр╕м того, Пут╕н дос╕ ма╓ гарант╕╖ ф╕нансово╖ ст╕йкост╕. Значна частина цих гарант╕й – тут, у ╢вроп╕, у ╓вропейських морях. Рос╕йськ╕ нафтов╕ танкери дос╕ в╕льно пересуваються повз береги ╢вропи. У Балт╕йському мор╕. У П╕вн╕чному мор╕. ╤ в Середземному. Загалом, Рос╕я дос╕ використову╓ понад тисячу танкер╕в. Кожен ╕з них – це, фактично, плавучий гаманець для Кремля.

Ми говорили про це нещодавно з Президентом Макроном, ╕з Президенткою фон дер Ля╓н, з ╕ншими л╕дерами – ╕ я дякую ╖м за налаштован╕сть виправити ситуац╕ю. Ми говорили, що варто модерн╕зувати законодавство в ╢вроп╕ так, щоб можна було не просто тимчасово зупиняти рос╕йськ╕ танкери, але й блокувати – це важливо, – блокувати вс╕ ц╕ танкери й конф╕сковувати нафту. Те, що робить Америка з танкерами т╕ньового флоту поруч з╕ сво╖ми берегами. ╤ це справд╕ працю╓. Без грошей в╕д нафти у Пут╕на не було б грошей на цю в╕йну. Зроб╕мо так, щоб це сталося.

А зараз я хочу поговорити про ц╕ну в╕йни на земл╕.

Що означа╓ один м╕сяць в╕йни для Пут╕на?

Лише в грудн╕ наш╕ в╕йськов╕ знищили 35 тисяч солдат╕в окупанта. Це вбит╕ та важко поранен╕. У с╕чн╕ було трохи менше рос╕йських штурм╕в, отже, втрати Рос╕╖ були близько 30 тисяч убитих ╕ важкопоранених. Нав╕ть ╓ ч╕тка ц╕на, яку рос╕яни платять за кожен окупований к╕лометр укра╖нсько╖ земл╕. На Донецькому напрямку – а це один ╕з найб╕льш жорстких напрямк╕в – ц╕на к╕лометра для Рос╕╖ зараз 156 ос╕б. Зараз Пут╕н не перейма╓ться цим. Але ╓ р╕вень, на якому його це почне турбувати. Я впевнений.

Щом╕сяця Рос╕я моб╕л╕зову╓ 40 тисяч ос╕б. Трохи б╕льше: ╕нод╕ 42–43. Не вс╕ вони потрапляють на першу л╕н╕ю фронту, тому загалом рос╕йський контингент на територ╕╖ Укра╖ни цього року не зб╕льшу╓ться. У нашо╖ арм╕╖ ч╕тка задача: знищувати якомога б╕льше рос╕йських окупант╕в, бо вони – окупанти. Задача ц╕лком конкретна: не менш н╕ж 50 тисяч на м╕сяць. Нав╕ть для Рос╕╖ це буде в╕дчутно, я впевнений. ╤ це впливатиме на р╕шення Пут╕на. Оск╕льки йдеться в основному про тих, хто на перш╕й л╕н╕╖: у штурмах, в ударах.

Пан ╤шингер сказав у ╕нтерв'ю перед ц╕╓ю конференц╕╓ю: поки Укра╖на захища╓ ╢вропу, небезпека не така вже велика. ╤ якщо говорити буквально – ╕, можливо, трохи цин╕чно, – то це сьогодн╕ б╕льш-менш так ╕ ╓. Але подив╕ться на ц╕ну. Подив╕ться на б╕ль, який пережила Укра╖на. Подив╕ться на страждання, з якими з╕ткнулася Укра╖на.

Саме укра╖нц╕ тримають зараз ╓вропейський фронт, ╕ за спинами наших людей можуть бути незалежна Польща та в╕льн╕ держави Балт╕╖, може бути суверенна Молдова та Румун╕я без диктатури, ╕ нав╕ть один В╕ктор може думати про те, як ще наростити соб╕ живота, а не як наростити арм╕ю, щоб не допустити рос╕йськ╕ танки знову на вулиц╕ Будапешта. Але н╕хто з наших людей не обирав бути такими героями. Укра╖на не обирала цю в╕йну. ╤ неправильно припускати, що це триватиме в╕чно, що завжди можна буде ╕снувати саме так – безпечно – за спинами укра╖нц╕в.

Укра╖нц╕ – люди, а не терм╕натори. Наш╕ люди теж гинуть. Саме тому ми робимо все, щоб зупинити цю в╕йну й гарантувати безпеку.

Але проблема в тому, що Пут╕н просто н╕чим уже ╕ншим не ц╕кавиться. Пут╕н не живе таким життям, як звичайн╕ люди. В╕н не ходить вулицями. Його не побачиш десь у кафе. Його онуки не ходять у звичайний дитячий садочок десь у р╕дному м╕ст╕. В╕н не уявля╓ життя без влади чи п╕сля влади. Його звичайн╕ реч╕ не ц╕кавлять. Пут╕н «радиться» б╕льше з царем Петром ╕ царицею Катериною про територ╕альн╕ здобутки, н╕ж ╕з кимось живим про реальне життя. Чи можете ви уявити Пут╕на без в╕йни? Т╕льки чесно.

Зараз його увага прикута до Укра╖ни. ╤ н╕хто в Укра╖н╕ не в╕рить, що в╕н колись в╕дпустить наш народ. Але в╕н не в╕дпустить й ╕нш╕ кра╖ни ╢вропи, бо не може в╕дпустити саму ╕дею в╕йни. В╕н може вважати себе царем, але насправд╕ в╕н – раб в╕йни. Якщо в╕н житиме ще рок╕в десять – ми розум╕╓мо, що це можливо, – в╕йна може повернутися чи розширитися.

Саме тому ми говоримо: повинн╕ бути над╕йн╕ гарант╕╖ безпеки. Як для Укра╖ни, так ╕ для ╢вропи. Сильн╕ гарант╕╖ безпеки.

Ми ч╕тко зна╓мо, що саме ма╓ бути в цих гарант╕ях. ╤ ми п╕дготували сильн╕ угоди для п╕дписання з Америкою ╕ з ╢вропою. Ми вважа╓мо, що угода про гарант╕╖ безпеки ма╓ передувати будь-як╕й угод╕ про завершення в╕йни. Ц╕ гарант╕╖ безпеки ч╕тко в╕дпов╕дають на основне питання: як довго в╕йни пот╕м не буде. Спод╕ва╓мося, що Президент Трамп почу╓ нас. Ми спод╕ва╓мося, що Конгрес почу╓ нас. Ми спод╕ва╓мося, що американський народ почу╓ нас. ╤ ми вдячн╕ за всю реальну допомогу. Дяку╓мо.

╤ ми зараз робимо все, реально все, щоб зак╕нчити цю в╕йну. ╤ ця в╕йна може зак╕нчитися, а безпека може бути гарантована.

Перед початком вторгнення ми говорили св╕ту: д╕йте зараз. Будь ласка, д╕йте превентивно, щоб вторгнення не було.

Я в╕дправив нашого Головнокомандувача арм╕╖ – тод╕ це був генерал Залужний – говорити з американською стороною, пояснювати, що Укра╖н╕ треба, щоб захиститись. Я говорив: передай, що нам потр╕бн╕ «джавел╕ни», «ст╕нгери», справжня зброя, щось реальне, щоб зупинити рос╕йську арм╕ю. Щоб вони бачили, що ми не з голими руками. Це було дуже важливо. Але найб╕льш д╕╓ве, що м╕г тод╕ дати генерал М╕лл╕ Укра╖н╕ та нашим в╕йськовим, це просто порада: рийте транше╖. З такою в╕дпов╕ддю повернувся м╕й Головнокомандувач. Уяв╕ть соб╕. У вас на кордонах сотн╕ тисяч рос╕йських в╕йськових, маса в╕йськово╖ техн╕ки, а все, що ви чу╓те, – це «рийте транше╖».

Тож якщо рос╕йськ╕ в╕йська ув╕йдуть у Литву – Боже збав, це просто як приклад, – або ╕ншу кра╖ну на сх╕дному фланз╕ НАТО... Що тод╕ почують союзники? Вони почують, що «допомога вже в дороз╕»? Спод╕ваюся. Чи вони почують «рийте транше╖»? Чи щось ╕нше...

У нас ма╓ бути можлив╕сть дати жорстку в╕дпов╕дь на загрозу. Саме тому ми говоримо про сп╕льну ╓вропейську оборонну пол╕тику. Саме тому нам потр╕бна п╕дтримка США. Саме тому ╢вроп╕ потр╕бна Укра╖на.

Укра╖нська арм╕я – найсильн╕ша арм╕я ╢вропи. Завдяки нашим героям. ╤ я вважаю, що просто нерозумно тримати цю арм╕ю поза межами НАТО. Але хай це принаймн╕ буде ваше р╕шення, друз╕, а не р╕шення Пут╕на.

╤ сьогодн╕ серед тих речей, як╕ найб╕льше об'╓днують ╢вропу, з'явився ще й страх. Це страх не того, що Укра╖на може колись опинитися в НАТО – це страх про те, чи буде взагал╕ НАТО. Але ми п╕дтриму╓мо НАТО ╕ спод╕ва╓мося, що з кожним днем НАТО ставатиме дедал╕ сильн╕шим. Дай Бог. ╤ саме зараз багато в чому наша сп╕впраця з ╢вропою, з ╕ншими партнерами в НАТО ╕ сп╕впраця всередин╕ Альянсу, зокрема ╕сторичне р╕шення про п'ять в╕дсотк╕в ВВП на оборону, – це в╕дпов╕дь на той страх. Гадаю, це виправлення минулих помилок. ╤ це ╕нвестиц╕я в майбутн╓, у безпеку. ╤ це гарант╕я, що НАТО не просто буде, а спрацю╓, якщо це, не дай Боже, знадобиться.

Пан╕ та панове!

Зараз усе част╕ше р╕зн╕ колишн╕ посадовц╕ з т╕╓╖ чи ╕ншо╖ кра╖ни говорять, що вони начебто попереджали про цю в╕йну. Про те, що вторгнення буде. Вони «пригадують», що вони казали, ╕ в б╕льшост╕ випадк╕в значно прикрашають те, що було. Але н╕хто з них не може сказати, що вони д╕йсно зробили, щоб не допустити вторгнення. Ус╕ ц╕ розпов╕д╕ направлен╕ на одне, лише одне, – спробувати з себе зняти в╕дпов╕дальн╕сть.

Що бачила Рос╕я у 2021 роц╕? Пут╕н с╕в на р╕вних ╕з Президентом Сполучених Штат╕в у Женев╕ й в╕дчув, що може перед╕лити ╢вропу ╕ св╕т. Проти Рос╕╖ не було превентивних санкц╕й ╕ не було серйозних оборонних пакет╕в, як╕ б показали нашу здатн╕сть протистояти Рос╕╖. Ось зараз нашого чудового хлопця, нашого спортсмена Владислава Гераскевича на Ол╕мп╕ад╕ дисквал╕ф╕кували т╕льки за нам╕р одягнути на змагання шолом ╕з зображенням облич спортсмен╕в, яких убила Рос╕я в ц╕й в╕йн╕. Його дисквал╕ф╕кували за нам╕р. Коли ми в 2021 роц╕ ч╕тко бачили пут╕нський нам╕р ╕ просили св╕т ввести превентивн╕ санкц╕╖, щоб зупинити вторгнення, нам в╕дпов╕дали, що спочатку треба, щоб був злочин, а пот╕м за нього може бути покарання. Мен╕ це сказала Камала Гарр╕с, я пам’ятаю. Але з Рос╕╓ю не можна залишати жодно╖ лаз╕вки, якою рос╕яни можуть скористатися, щоб почати в╕йну. Як кажуть у Рос╕╖, спершу бий, а пот╕м будемо розбиратися. Це ╖хн╕й п╕дх╕д до всього. Так вони починають в╕йни. ╤ так вони ведуть переговори – не для того, щоб зак╕нчити в╕йну, а щоб уникнути ╖╖ зак╕нчення й просто виграти час.

Так само, як зараз згадують про час перед рос╕йським вторгненням, що можна буде сказати про цей час через ще чотири роки?

Чи буде хтось ╕з тепер╕шн╕х сильних св╕ту цього шукати, як зняти з себе в╕дпов╕дальн╕сть та виправдатися?

Як перед вторгненням були р╕зн╕ вар╕анти, так вони ╓ й зараз. Така моя думка.

Коли ми кажемо, що Рос╕я не повинна отримати винагороди за цю в╕йну, ми говоримо фактично те саме, що й перед вторгненням. Не можна дати Рос╕╖ над╕ю, що ╖й з╕йде з рук злочин. Ус╕ мають реагувати вже на стад╕╖ нам╕ру – нам╕ру вбивати, спокуси продовжувати агрес╕ю.

Будь ласка, не забувайте момент, коли Рос╕я почала ставитись до дипломат╕╖ найсерйозн╕ше за чотири роки. Саме тод╕, коли наш╕ дипстрайки по рос╕йських нафтопереробних заводах почали давати результат, ╕ коли вс╕ заговорили про «томагавки». Це повн╕стю в╕добража╓, як мати справу з Рос╕╓ю й що саме Рос╕я чу╓. Чу╓ силу. Чим ми сильн╕ше, тим реал╕стичн╕ше мир.

Зараз багато часу йде на перемовини. Ми щиро спод╕ва╓мося, що тристоронн╕ зустр╕ч╕ наступного тижня будуть серйозними, зм╕стовними та корисними для вс╕х нас.

Але, якщо чесно, бува╓ таке враження, що сторони говорять про зовс╕м р╕зне. Рос╕яни часто говорять про якийсь «дух Анкориджа», ╕ ми вс╕ можемо т╕льки здогадуватись, що саме вони мають на уваз╕. Американц╕ часто повертаються до теми поступок, ╕ ось це про поступки найчаст╕ше звучить в контекст╕ Укра╖ни, не Рос╕╖. ╢вропи в перемовинах фактично нема╓. На м╕й погляд, це велика помилка. ╤ саме ми, укра╖нц╕, намага╓мось максимально п╕дключити ╢вропу, щоб ╕нтереси та голос ╢вропи враховувались. Це дуже важливо. Укра╖на ж раз за разом у перемовинах поверта╓ться до одного простого пункту, що мир може бути заснований т╕льки на ч╕тких гарант╕ях безпеки. Там, де нема╓ ч╕тко╖ системи безпеки, завжди спалаху╓ в╕йна.

Укра╖на робитиме все, д╕йсно все, щоб перемовини були усп╕шними. Ми зробили ставку на цей процес. Завжди на зв'язку з╕ Ст╕вом В╕ткоффом, ╕з Джаредом Кушнером, з ус╕ма, кого визнача╓ Президент Трамп. Сьогодн╕ зустр╕ча╓мось з держсекретарем Марко Руб╕о. ╤ Укра╖на хоче, щоб результатом ус╕х зусиль стали справжня безпека ╕ справжн╕й мир.

Справжн╕й мир. Не те, що вийшло з Женеви у 2021 роц╕. Не те, що рос╕яни так оч╕кують в╕д так званого «духу Анкориджа». Зда╓ться, що Пут╕н розрахову╓ повторити Мюнхен. ╤ не Мюнхен-2007, коли в╕н ще т╕льки говорив про под╕л ╢вропи, а Мюнхен-1938, коли «попередн╕й Пут╕н» уже почав д╕лити ╢вропу. Буде ╕люз╕╓ю думати, що ця в╕йна зараз може завершитись над╕йно – под╕лом Укра╖ни, – так само, як було ╕люз╕╓ю думати, що, заплативши Чехословаччиною, ╢вропа уникне ще б╕льшо╖ в╕йни.

╤ коли зараз запитують, якою може бути ц╕на угоди, наша в╕дпов╕дь: головне, щоб через чотири роки цив╕л╕зованому св╕ту не довелось знову виправдовуватись, знову шукати, на кого б перекинути в╕дпов╕дальн╕сть, ╕ не довелося знову шукати, на кого звалити провину.

Дорог╕ друз╕!

Укра╖на готова до угоди, яка принесе справжн╕й мир нам, Укра╖н╕, ╢вроп╕. Я впевнений, що цю в╕йну можна зак╕нчити – ╕ зак╕нчити з г╕дн╕стю. Це для нас найважлив╕ше: з г╕дн╕стю. Ми дали партнерам усе, що вважа╓мо необх╕дними параметрами тако╖ угоди. Ми готов╕ ╕нвестувати у сп╕льну безпеку все те, чого навчилися сам╕ для власного захисту за роки ц╕╓╖ в╕йни. Ми точно можемо в╕дпов╕сти на б╕льш╕сть ╕з безпекових питань, як╕ звучали тут, на конференц╕╖, вчора ╕ звучатимуть сьогодн╕.

Саме зараз, коли ми сп╕льно працю╓мо над захистом людських житт╕в в Укра╖н╕, ми буду╓мо нову систему, нову арх╕тектуру безпеки та реагування, нов╕ п╕дходи для захисту житт╕в у будь-як╕й кра╖н╕ ╢вропи, коли це буде потр╕бно. Наша ст╕на дрон╕в – це ваша ст╕на дрон╕в. Наш досв╕д у сфер╕ дрон╕в – це частина вашо╖ безпеки. Наша здатн╕сть зупиняти наступи та рос╕йськ╕ диверс╕╖ також може стати частиною вашо╖ оборони. ╢вроп╕ потр╕бна справжня сп╕льна оборонна пол╕тика – так само, як у не╖ вже ╓ багато сп╕льного в економ╕ц╕, правов╕й сфер╕ та соц╕альн╕й пол╕тиц╕.

Будь ласка, звертайте увагу на Укра╖ну. Якби так було ран╕ше, то не було б ц╕╓╖ в╕йни.

Дякую. Слава Укра╖н╕!

https://www.president.gov.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2026 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=27642

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков