Версiя для друку Обговорити в форумi

Європейський суд з прав людини 20 січня ухвалив рішення у справі "Бекіров та інші проти Росії", яка стосується порушення права на мирні зібрання щодо 43 індивідуальних заявників, які на момент подій у справі проживали в Криму.

Про це повідомляє Українська Гельсінська спілка з прав людини, передає Укрінформ.

"Справа Bekirov and Others v. Russia є першим рішенням по суті в індивідуальних справах щодо збройного конфлікту, яка чітко ілюструє існування адміністративної практики переслідування жителів Криму і систематичного порушення конвенційних прав після окупації півострова РФ. Це рішення не лише встановлює відповідальність РФ за стан прав людини на півострові, але й надає заявникам змогу отримати відшкодування в майбутньому", – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що заявники є мешканцями Криму, більшість з них є кримськими татарами. У період з 2014-го по 2017 рік заявники брали участь в акціях протесту у Криму з метою висловити свою проукраїнську позицію або висловити протест проти різних переслідувань, які були ініційовані російською окупаційною владою проти членів кримськотатарської громади. Кожному заявнику було висунуто обвинувачення в адміністративних правопорушеннях за російським законодавством у зв’язку з проведенням демонстрацій. У деяких випадках заявників заарештовували і доставляли до відділків поліції. Після розгляду їхніх справ так званими російськими окупаційними "судами" заявників визнали винними в адміністративних правопорушеннях і призначили покарання або у вигляді сплати штрафів у різному розмірі або у вигляді адміністративного арешту.

Заявники скаржилися, що визнання їх винними за участь у мирних демонстраціях порушило їхні права на свободу зібрань та свободу вираження поглядів, гарантовані статтями 10 та 11 Конвенції, яка гарантує право на свободу та особисту недоторканність.

Заявники (за винятком заяви № 47032/17, в якій заявники не висували цієї скарги) також стверджували, що в ході адміністративного провадження проти них були порушені їхні процесуальні права, передбачені статтею 6 Конвенції, яка гарантує право на справедливий суд.

Деякі заявники також скаржилися, що їхнє адміністративне затримання було свавільним, у порушення статті 5 § 1 Конвенції, яка гарантує право на свободу та особисту недоторканність.

Європейський суд з прав людини зазначив, що коли Росія поширила застосування своїх законів на Крим, вона зробила це всупереч Конвенції, витлумаченій у світлі міжнародного гуманітарного права.

Так, ЄСПЛ у §14-17 рішення наголосив, що кожен із заявників був засуджений за статтею 20.2 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ за порушення встановленого порядку проведення публічних заходів. У кількох випадках окупаційна влада розігнала заходи та затримала деяких заявників під час або незабаром після заходів. Не підлягає сумніву, що ці заходи становили втручання у право заявників на свободу мирних зібрань.

Відтак, російське законодавство не може вважатися "законодавством" у значенні Конвенції, а будь-яка адміністративна практика, що ґрунтується на ньому, не може вважатися законною або "відповідною до закону". Тож Суд дійшов висновку, що оскаржувані заходи не можуть вважатися "передбаченими законом" у цій справі. З огляду на це Суд не має необхідності розглядати, чи були дотримані інші вимоги статті 11 § 2, а саме: переслідування законної мети та необхідність втручання.

Також ЄСПЛ нагадав, що він уже встановив існування адміністративної практики російської окупаційної влади, яка полягає у забороні публічних зібрань та висловлювань на підтримку України або кримськотатарської спільноти, а також у залякуванні та свавільному затриманні організаторів таких демонстрацій, у порушення статті 11 Конвенції.

ЄСПЛ наголосив, що беручи участь у зазначених демонстраціях, заявники відкрито виступили проти заходів, вжитих російською окупаційною владою, засуджуючи переслідування кримських татар або стверджуючи, що Крим є невід’ємною частиною України. За цих обставин заходи, вжиті проти них, були частиною системи, спрямованої на залякування місцевого населення, зокрема членів кримськотатарської громади, та придушення проукраїнських настроїв. Відповідно, було порушено статтю 11 Конвенції стосовно всіх заявників.

Як повідомляв Укрінформ, Росія з 2022 року припинила брати участь у провадженнях у ЄСПЛ. Водночас вона несе відповідальність за рішеннями щодо скарг, поданих до вересня 2022 року.

У червні 2024 року ЄСПЛ оголосив рішення по суті в першій міждержавній справі "Україна проти Росії (щодо Криму)", визнавши існування численних порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму з боку держави-агресора.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #4 за 23.01.2026 > Тема "Крим - наш дім"