|
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 19.12.2025 > Тема "Крим - наш дім"
#51 за 19.12.2025
«ЛЮБА МАМО, ЗАБЕРИ НАС НАЗАД»
10 грудня, в М╕жнародний день прав людини, в Будинку-музе╖ Лес╕ Укра╖нки в Ки╓в╕ в╕дбувся зах╕д «День прав людини. Крим 2025: Мистецтво спротиву». З 20 листопада тут експону╓ться виставка «Крим. Деколон╕зац╕я». Представлено карти Османсько╖ ╕мпер╕╖ 1727 року та Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ 1752 року, де показано Кримське ханство як васальну, але автономну державу всередин╕ Османського св╕ту.
Серед експонат╕в давн╕ зображення кримських татар ╕ арх╕тектури Кримського ханства. ╢диною пам’яткою палацового зодчества Кримського ханства, що збереглась, ╓ Бахчисарайський палац (Хан-Сарай).
У 2017 роц╕ Рос╕я розпочала проводити «ремонтно-реставрац╕йн╕» роботи у Хан-Сара╖, внасл╕док яких сутт╓во постраждала найстар╕ша буд╕вля ансамблю – Велика ханська мечеть. Серед непоправних зм╕н: повн╕стю втрачено автентичну балкову систему перекриття, стел╕ та шатровий дах. Автентичн╕ дубов╕ балки перекриття демонтован╕ та розпилян╕. Давня ложкова черепиця ручного виробництва на 100% була зам╕нена ╕спанською черепицею заводського виготовлення. При цьому повн╕стю знищено стародавню технолог╕ю укладання черепиц╕ на глин╕ та зам╕нено сучасними кр╕пленнями.
Також привертають увагу кримськ╕ пейзаж╕ та керам╕чна флористична композиц╕я «Райська кв╕тка» кримськотатарсько╖ художниц╕ Леонори Янко. В керам╕чн╕й композиц╕╖ мисткиня використала один ╕з кримськотатарських узор╕в, свого часу змальований Лесею Укра╖нкою. Поетеса писала в лист╕ до Михайла Драгоманова: «Хот╕ла б я одну р╕ч видати, се, власне, узори татарськ╕, що я в Криму з╕брала, ╓сть ╖х чимало ╕ дуже хорош╕, ще й надто под╕бн╕ до укра╖нських». Ця мр╕я Лес╕ Укра╖нки зд╕йснилася аж у 2023 роц╕.
Ц╕нними експонатами виставки ╓ ╕ килим роботи Мамута Чурлу, колекц╕я кримськотатарських головних убор╕в кандидатки ф╕лософських наук, досл╕дниц╕ кримськотатарського костюма Л╕л╕╖ Дерман, ж╕ночий пояс ╕з ср╕бла ╕ позолоти роботи видатного кримськотатарського ювел╕ра Айдера Асанова (з приватно╖ колекц╕╖ Айше Умерово╖).
Виставка демонстру╓, що кримськотатарська спадщина займа╓ г╕дне ╕ нев╕д’╓мне м╕сце в укра╖нському культурному простор╕.
Зах╕д «День прав людини. Крим 2025: Мистецтво спротиву» був проведений на п╕дтримку кримськотатарського художника, пол╕тв’язня Богдана З╕зи та ╕нших пол╕тв’язн╕в. Цей мистецько-правозахисний зах╕д орган╕зувала громадська орган╕зац╕я «Крим.SOS» сп╕льно з кримськотатарською художницею, авторкою про╓кту «Для Сироти. For Orphan».
Центральним об’╓ктом став малюнок Богдана З╕зи «Сирота», який художниця ╕нтерпретувала. Синьо-жовт╕ хвил╕ символ╕зують Крим. Хлопчик, який сидить скручено – це Богдан З╕за.
Богдан р╕с сиротою, виховувався у бабус╕ та п╕дписував сво╖ вуличн╕ твори «Сирота».
Богдан З╕за (у паспорт╕ написано неправильно Аз╕зов) народився 23 листопада 1994 року в Криму, в ╢впатор╕╖. У травн╕ 2022 року, коли рос╕йська арм╕я бомбардувала укра╖нськ╕ м╕ста, в╕н вийшов до буд╕вл╕ окупац╕йно╖ адм╕н╕страц╕╖ в ╢впатор╕╖ з пляшками синьо╖ ╕ жовто╖ фарби, облив фасад – ╕ цим жестом кинув виклик вс╕й систем╕ страху, яка буду╓ться в Криму. Його одразу схопили. Дал╕ – тортури, тиск, жорсток╕ допити, спроби зламати. У серпн╕ 2023 року рос╕йський суд засудив Богдана до 15 рок╕в ув’язнення. Йому ╕нкрим╕нували «тероризм» за фарбу. Але насправд╕ його провина в тому, що в╕н нагадав: Крим – це Укра╖на, а мовчання – це згода з окупац╕╓ю. Нав╕ть у полон╕ Богдан лиша╓ться непок╕рним. Богдан в╕дмовився виконувати тюремн╕ роботи, бо не хоче п╕дтримувати окупац╕йний режим податками, як╕ сплачуються з примусово╖ прац╕. Цим в╕н показав: спротив – не завжди гучний, але завжди посл╕довний. Його вчинок став символом г╕дност╕. А його ╕м’я – голосом свободи, що звучить нав╕ть кр╕зь тюремн╕ грати. Його художня та громадянська позиц╕я стала символом того, що Крим чинить оп╕р – голосно й з г╕дн╕стю.
Про╓кт «Для Сироти. For Orphan» по╓дну╓ ╕нформац╕йн╕ под╕╖ та публ╕чн╕ перформанси в Укра╖н╕ й за кордоном. Авторка – кримськотатарська художниця – не назива╓ свого ╕мен╕, п╕д час заходу закрила обличчя маскою та вдягнула б╕лий захисний каостюм, який використовувала п╕д час перформансу в Черкасах 11 жовтня: тод╕ вона в╕дтворила тв╕р «Сирота», який символ╕зу╓ самого Богдана З╕зу.
Про╓кт вже представлений в Берл╕н╕, в одному з найв╕дв╕дуван╕ших музе╖в ╢вропи – Музе╖ Берл╕нського муру. Кожного дня понад 2000 ос╕б ╕з понад 20 кра╖н бачать правду про укра╖нських пол╕тв’язн╕в. Стр╕т-арт Богдана був перенесений на фрагменти Берл╕нського муру та поширений вулицями Берл╕на у 2022-2025 роках.
На заход╕ в Будинку-музе╖ Лес╕ Укра╖нки Пост╕йна представниця Президента Укра╖ни в Криму Ольга Куришко пов╕домила, що Рос╕я вклада╓ значн╕ ресурси, щоб обмежити доступ до ╕нформац╕╖ в окупованому Криму. Вона, зокрема, сказала: «Якщо ран╕ше ми говорили про близько 200 пол╕тичних в’язн╕в, щодо яких ми мали точну ╕нформац╕ю, то зараз це вже понад 500 людей. Рос╕йська Федерац╕я робить усе можливе, щоб знищити спротив у Криму. Друга складова – колон╕зац╕я, яка залиша╓ться одним ╕з ╖╖ пр╕оритет╕в: вони перем╕щають громадян РФ на тимчасово окупован╕ територ╕╖».
Представниця ГО «Крим.SOS» Людмила Шевченко зазначила: «На приклад╕ Богдана З╕зи чи ╕нших кримських пол╕тв’язн╕в можна побачити ще одну тенденц╕ю: окупац╕йна влада вивозить пол╕тичних в’язн╕в з Криму в далек╕ рег╕они Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Тому важливо розпов╕дати про порушення ╕ за допомогою мистецтва.
Сестра Богдана Олександра Баркова пов╕домила, що здоров’я ╖╖ брата в тюрм╕ пог╕ршилося.
А Богдан З╕за в рос╕йськ╕й тюрм╕ написав в╕рш:
«Моя Мама жива, як н╕коли, моя Мама безсмертна.
Моя Мама – Укра╖на!
╤ пишу в╕д ╕мен╕ сотень тисяч кримчан:
Люба Мамо, забери нас назад,
Ми хочемо у Тво╖ р╕дн╕ об╕йми!»
Анатол╕й Зборовський
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 19.12.2025 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=27503
|