|
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2025 > Тема "Душі криниця"
#48 за 28.11.2025
СВЯТО 105-Р╤ЧНО╥ «Ж╤НКИ»
20 листопада в Нац╕ональному музе╖ л╕тератури Укра╖ни в Ки╓в╕ в╕дбулося святкування 105-р╕ччя журналу «Ж╕нка». Це найстар╕ше друковане укра╖нське пер╕одичне видання.
Головна редакторка журналу Тамара Маркелова розпов╕ла стислу ╕стор╕ю цього засобу масово╖ ╕нформац╕╖. Свого часу наклад «Ж╕нки» зр╕с в╕д 15 тисяч до 2 м╕льйон╕в 220 тисяч прим╕рник╕в. Щодня редакц╕я отримувала по тисяч╕ лист╕в. Сьогодн╕ про таку популярн╕сть можна лише мр╕яти.
Тамара Маркелова очолила редакц╕ю у во╓нний 2022 р╕к. Тод╕ багато паперових видань припинили свою д╕яльн╕сть, або ц╕лком перейшли в онлайн. Але «Ж╕нка» втрималася в паперовому вар╕ант╕. Минулого року журнал останн╕м ╕з укра╖нських ЗМ╤ був роздержавлений. Проте втримався на плаву. Хоча л╕кв╕дац╕я поштових в╕дд╕лень Укрпошти по селах ╕ подорожання ╖╖ послуг завдали в╕дчутного удару по передплат╕.
Тамара Маркелова розпов╕да╓: «Коли у 1920-х роках з’явився перший номер, укра╖нська ж╕нка т╕льки починала виборювати право бути видимою й почутою. «Ж╕нка» стала т╕╓ю сценою, де вона вперше могла говорити власним голосом. ╤ цей голос звучав кр╕зь десятил╕ття – попри в╕йни, репрес╕╖, заборони, ╕деолог╕чн╕ тиски.
В радянську добу журналу довелося м╕ж рецептами, викройками та соц╕ал╕стичними змаганнями збер╕гати те, що було неможливо в╕д╕брати: мову, культурну пам'ять, родинн╕ ц╕нност╕, людську г╕дн╕сть. «Ж╕нка» тих рок╕в – це трохи зашифрований щоденник укра╖нсько╖ духовност╕, мудрого ж╕ноцтва, що вм╕ло вистояти.
Ж╕нка сьогодн╕ – це рят╕вниця: медикиня, захисниця, волонтерка. Мати, що вивозить д╕тей з-п╕д обстр╕л╕в. Дружина, яка щохвилини чека╓ пов╕домлення в╕д коханого. Бабуся, що плете маскувальн╕ с╕тки. Викладачка, що чита╓ лекц╕ю з╕ сховища. Переселенка, що почина╓ життя наново.
╤ наш журнал ф╕ксу╓ цю нову ╕стор╕ю, що твориться зараз, з непохитною в╕рою у Перемогу».
Нин╕ редакц╕я «Ж╕нки» отриму╓ по 3-5-10 лист╕в щотижня з р╕зних областей Укра╖ни.
Юв╕лейне святкування теж засв╕дчило популярн╕сть журналу. Музейна актова зала була переповнена. Люди нав╕ть стояли, бо не вс╕м вистачило сидячих м╕сць. Урочистост╕ з╕брали киян та гостей з ус╕х куточк╕в Укра╖ни. «Ж╕нку» прив╕тали генерал арм╕╖, колишн╕й кер╕вник Служби зовн╕шньо╖ розв╕дки Укра╖ни, голова ГО «Народн╕ збори Укра╖ни» (В╕че») Микола Маломуж, Леокад╕я Герасименко в╕д Сп╕лки ж╕нок Укра╖ни та ГО «Рада ж╕нок Ки╓ва», начальниця в╕дд╕лу осв╕ти, охорони здоров’я, культури та спорту Житомирсько╖ районно╖ в╕йськово╖ адм╕н╕страц╕╖ Житомирсько╖ област╕ Ярослава Журавель, делегац╕я представник╕в Льв╕вщини та заступниця генерального директора нац╕онального музею л╕тератури Укра╖ни Тамара Сидоренко.
Присутн╕ були в захват╕ в╕д мистецьких прив╕тань народних артист╕в Укра╖ни Людмили Лар╕ково╖ та В╕тал╕я Юхименка, заслужено╖ артистки Укра╖ни Камал╕╖, заслуженого артиста естрадного мистецтва Олександра Кравцова, сп╕вака Олександра Ткаченка, барда ╕з Одеси Анатол╕я Себова (зокрема, в╕н чудово виконав укра╖нський переклад в╕домо╖ п╕сн╕ «Ах, Одеса – перлина б╕ля моря»), письменниць ╤рини Вазерцево╖ ╕з Конотопа та Анни Григорович ╕з Черкас, тр╕о бандуристок «Пава» ╕ дуету «Мелод╕я».
На завершення свята, коли серед учасник╕в в╕дзначення юв╕лею проводили роз╕граш трьох р╕чних передплат «Ж╕нки» на наступний р╕к, пролунала сирена пов╕тряно╖ тривоги. В╕йна трива╓. Укра╖нське укра╖нськомовне пер╕одичне видання – це теж во╖н у наш╕й боротьб╕ за незалежн╕сть ╕ ╕снування укра╖нсько╖ нац╕╖.
Журнал «Ж╕нка» не ма╓ спонсор╕в. Трима╓ться за рахунок передплати ╕ продажу вроздр╕б. Журнал ц╕кавий не т╕льки ж╕нкам, але й чолов╕кам. Варто передплатити.
Анатол╕й Зборовський
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2025 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=27460
|