Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4609)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4300)
Українці мої... (1720)
Резонанс (2378)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1506)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (258)
Бути чи не бути? (486)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (288)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НА ШЛЯХУ ДО ╤СТОР╤╥ КОЗАЦТВА
Виставка присвячена 170-р╕ччю в╕д дня народження видатного укра╖нського ╕сторика Дмитра...


МИСТЕЦЬКИЙ ОБЛАДУНОК НАШО╥ НЕЗЛАМНОСТ╤
У 2022 роц╕ художник Юр╕й Вакуленко започаткував цикл артоб’╓кт╕в «Захисти...


ВИСТАВКА ДВОХ ХАРК╤ВСЬКИХ ХУДОЖНИК╤В
В пейзажах обидва митц╕ вт╕лювали ╕дею гармон╕╖ людини з природою…


ЗАПОВ╤Т ПАВЛА
Наш╕ традиц╕╖


КАЗИМИР МАЛЕВИЧ ╤ УКРА╥НСЬКИЙ ТКАНИЙ РУШНИК
Як укра╖нське народне мистецтво впливало на формування нових мистецьких теч╕й…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2025 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 14.11.2025
ПИЛИП ЗАПРОШУ╢ ДО ХАТИ...

14 листопада – свято апостола Филипа (Пилипа), п╕сля якого наста╓ Р╕здвяний п╕ст.

Пилип завершував ос╕нн╕ вечорниц╕ – традиц╕йн╕ зустр╕ч╕ молод╕ «на вулиц╕» ╕ запрошував ╖╖ «до хати». Розпочиналися зимов╕ вечорниц╕, або Андр╕╖вськ╕. Остання назва походить в╕д того, що ╖х п╕к припадав на веч╕р перед святом Андр╕я. Тривали зимов╕ вечорниц╕ до Святого вечора. Бо Святий веч╕р ╕ Р╕здвян╕ свята належали до с╕мейних, родинних. Гурти молод╕ збиралися т╕льки для постановки вертепу, колядувань на потреби церкви, вод╕ння Кози на Меланчин веч╕р, щедрувань (щедрували винятково д╕вчата). П╕сля Р╕здвяних свят традиц╕йн╕ зустр╕ч╕ продовжувалися аж до початку Великого посту. А дал╕ знову «вулиця».

П╕д час зимових вечорниць молодь збиралася у хат╕ котро╖сь з д╕вчат (як правило, д╕вчата почергово запрошували до себе на так╕ зустр╕ч╕), або винаймали хату у старших самотн╕х людей чи у ж╕нок-вдовиць, але також старших. Як плата, допомагали ╖м у господарств╕ протягом року.

Народн╕ прикмети:

-На Пилипа ╕н╕й – на хл╕бний врожай.

-Мокрий сн╕г – мокра зима.

-Нема сн╕гу – будеш без хл╕ба (насамперед ╕деться про озим╕ пос╕ви).

-Сильний в╕тер – у грудн╕ част╕ зав╕рюхи.

-На Пилипа мороз – к╕нець листопада ╕ грудень будуть холодними.

 

СОРОК ДН╤В Р╤ЗДВЯНОГО ПОСТУ

З 15 листопада ╕ до 24 грудня трива╓ сорокаденний Р╕здвяний п╕ст.

Люди протягом цього пер╕оду очищаються не т╕льки т╕лесно, а насамперед духовно. В╕н призначений для того, щоб в╕ряни належно п╕дготувалися до величного свята Р╕здва Христового. Дотримуючись ус╕х правил посту ╕ християнсько╖ морал╕, в╕ряни зм╕цнюють зв’язок з Богом. В╕дтак, Р╕здвяний п╕ст – слушна нагода присвятити себе молитв╕ ╕ покаянню.

Ут╕м, Р╕здвяного посту можуть не дотримуватися люди, як╕ перебувають на прифронтових територ╕ях, найперше – в╕йськовослужбовц╕, вимушено перем╕щен╕ особи, прац╕вники важких ╕ небезпечних профес╕й, до яких належать ╕ рятувальники. Водночас  в╕д посту зв╕льняються особи з серйозними хрон╕чними захворюваннями, яким обмеження в ╖ж╕ може завдати непоправно╖ шкоди. Не варто турбуватися «за гр╕х» ваг╕тним ж╕нкам, матерям, як╕ годують груддю немовлят, д╕тям, в╕ком до 14 рок╕в.

Зрештою, в основ╕ кожного посту поляга╓ духовне очищення.

У народ╕ кажуть:

-Яка погода у перший день Р╕здвяного посту, такою може бути на Р╕здво Христове.

-На деревах ╕ кущах багато ╕нею – буде врожай садовини.

 

ПРИЙШЛИ ПРАЗНИКИ В ГОСТ╤

18 листопада – помина╓мо святих мученик╕в за Христову в╕ру Платона ╕ Романа.

Платон жив у ╤╤╤ стол╕тт╕. Страчений в Анкир╕ (Мала Аз╕я). Роман (також жив у ╤╤╤ стол╕тт╕), диякон, помер п╕д час тортур в Ант╕ох╕╖ (територ╕я сучасно╖ Сир╕╖).

За народним календарем укра╖нц╕в (але сум╕сно ╕ за церковним календарем), з цього дня починаються зимов╕ святки з╕ сво╖ми неповторними звичаями та обрядами, традиц╕ями, як╕ по╓днали дохристиянську культуру ╕ високу християнську духовн╕сть та мораль. Недарма кажуть: «Гуля╓мо в╕д Романа до Йордана». Вони под╕ляються на два цикли: дор╕здвян╕ свята ╕ р╕здвяно-новор╕чн╕ свята. Найважлив╕шими з них ╓ (передус╕м беремо до уваги народну традиц╕ю) – Романа, Введення у храм Пресвято╖ Богородиц╕, Катерини, Андр╕я, Варвари, Сави, Миколая, Анни, Спиридона, Надвеч╕р’я Р╕здва (Святого вечора), Р╕здва Христового, Собору Пресвято╖ Богородиц╕, Степана, Мелан╕╖, Васил╕я Великого (Нового року), Надвеч╕р’я Богоявлення, Богоявлення Господнього (Водохреща), Собору ╤вана Хрестителя... Окремий цикл становлять постр╕здвян╕ свята, як╕ завершуються початком Великого посту.

Взимку у господар╕в мало нагально╖ роботи, тому можна посвяткувати...

Народн╕ прикмети:

-Тепло на Романа – перша половина зими буде теплою (╕ навпаки).

-Якщо Роман прин╕с студень, але без сн╕гу – погано озимин╕.

-Птахи ховаються п╕д стр╕ху – чекай холоду ╕ лиха.

-З╕рок на неб╕ мало – на негоду ╕ зав╕рюху; багато – на мороз.

-З╕рки перед похолоданням яскраво св╕тяться.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2025 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=27419

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков