Версiя для друку Обговорити в форумi

Україна має сильну європейську підтримку, проте антикорупційні заходи та впровадження реформ мають відбуватися безперервно.

Про це перед початком засідання Ради ЄС з економічних та фінансових питань у Брюсселі в четвер заявила Стефані Лозе, міністр економіки Данії, країни, що головує в Раді ЄС до кінця 2025 року.

«Сьогодні протягом робочого сніданку ми обговоримо дуже важливу тему – фінансування України – і як Європейський Союз може продовжити сильну підтримку України. Обговоримо різні шляхи і варіанти щодо вирішення цих питань», - заявила міністерка економіки Данії.

На питання, чи вплине антикорупційне розслідування навколо Енергоатому на перемовини міністрів щодо фінансування України, Лозе відповіла: «Дуже важливо, аби ми продовжували підтримувати Україну. Звичайно, Україна має безперервно працювати в напрямку реформ, зміцнюючи кожну частину свого суспільства, що, в тому числі, стосується антикорупційної роботи. Але немає сумніву, що Україна має сильну європейську підтримку».

На думку спікерки, репараційна позика виглядає найкращим варіантом можливого фінансування, при цьому не розкривши деталі інших опцій, про які повідомлялося в ЗМІ, зокрема позичанні коштів урядам ЄС на ринку, що передбачатиме виплату відсотків.

При цьому Лозе не надала пряму відповідь на запитання, чи розглядатиметься сьогодні пропозиція Бельгії до інших держав-членів ЄС, де зберігаються заморожені російські активи, долучитися до схеми репараційної позики.

Міністр економіки також висловила сподівання, що Норвегія, яка не є членом ЄС, долучиться до фінансування України в той чи інший спосіб, в тому числі в рамках репараційної позики, якщо вона буде затверджена.

Також Лозе висловила оптимізм щодо можливості затвердження кінцевого варіанту фінансування України на 2026-2027 роки на наступному саміті лідерів ЄС у грудні 2025 року.

Як повідомляв Укрінформ, Фінляндія вважає репараційну позику найоптимальнішим варіантом фінансової допомоги Україні для покриття дефіциту фінансування на 2026-2027 роки.

Міністри фінансів країн ЄС зустрічаються у Брюсселі, щоб обговорити способи надання Україні фінансової підтримки обсягом 130-140 млрд євро (152-163 млрд дол.) — шляхом запозичення коштів або, що більш імовірно, використання заморожених російських активів.

Водночас Бельгія, на території якої розташований міжнародний депозитарій Euroclear, що володіє більшістю російських активів, виступила проти такого кроку, побоюючись юридичних наслідків.

Також повідомлялося, що Норвегія може підтримати план Європейського Союзу щодо використання заморожених російських активів на користь України, однак не має наміру використовувати власний суверенний фонд як єдину гарантію цієї ініціативи.

РЕАКЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ВЛАДИ НА АНТИКОРУПЦІЙНІ ВИКРИТТЯ Є ОБНАДІЙЛИВОЮ

Відзначаючи прогрес України в євроінтеграційному процесі, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголосила на необхідності збереження темпів реформ і покращення боротьби з корупцією та висловила надію, що українські суди якісно виконають роботу в рамках останніх антикорупційних розслідувань.

Заява пролунала під час виступу Кос на конференції Rebuild Ukraine у Варшаві, передає кореспондент Укрінформу.

«Цього року Україна увійшла до числа найкращих виконавців (реформ – ред.) разом із Чорногорією, Албанією та Молдовою, але важливо підтримувати процес реформ і зробити все, щоб розбудовувати вже існуючі досягнення, зокрема у сфері верховенства права та боротьби з корупцією», - заявила Кос.

Коментуючи останнє антикорупційне розслідування, Кос висловила своє особисте послання та послання від Європейської комісії: «Боротьба з корупцією є одним із найважливіших і найскладніших викликів у всіх наших країнах-кандидатах. Нещодавнє розслідування в Україні показує, що антикорупційні органи функціонують. Важливо, щоб антикорупційні інституції України могли діяти незалежно для завершення розслідування, і ЄС завжди це захищав. Тож початкова реакція найвищих політичних рівнів в Україні є обнадійливою, і зрештою саме судова система та суди України повинні будуть вирішити, чи було порушено закон і де».

Водночас вона зазначила, що особисто відчуває себе ображеною через останні події, оскільки «люди вмирають, люди мерзнуть, у них немає теплої води, у них немає опалення», і додала, що ЄС тому й надає Україні черговий транш фінансової допомоги для підтримки її населення.

Як повідомляв Укрінформ, Україна отримала €5,9 мільярда від Європейського Союзу, про що повідомила Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

За її словами, йдеться про 4,1 млрд євро у межах механізму ERA Loans, завершальний транш у рамках програми на 18 млрд євро, профінансованої з прибутків від заморожених російських активів, а також 1,8 млрд, виділені у межах Ukraine Facility.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2025 > Тема "З перших уст"