Версiя для друку Обговорити в форумi

1 жовтня, Покрова - унікальний день у календарі українців, і саме цього дня стартує новий проєкт Укрінформу «Правда чи міф?»

1 жовтня українці відзначають одразу кілька важливих свят. Це релігійне свято Покрови Пресвятої Богородиці, а також День захисників і захисниць України. Утім, до реформи календаря на Покрову припадало більше свят. Окрім зазначених вище, Покрову вважали Днем козацтва та Днем створення УПА з 1942 року.

Перенесення дат стало результатом переходу на новоюліанський календар. Якщо раніше ці свята припадали на 14 жовтня, то тепер частина з них - на початок місяця. Водночас день створення УПА як світська дата залишається незмінною - 14 жовтня.

Тож відтепер на 1 жовтня припадають два головні свята: Покрова Богородиці та День захисників і захисниць України.

1 жовтня Укрінформ за співпраці з Українським інститутом національної пам’яті та радіо «Байрактар» запускає мультимедійний проєкт «Правда чи міф?». Його мета – дати науково обґрунтовані відповіді на поширені історичні міфи. Перший випуск присвячено святу Покрови, яке об’єднує українців незалежно від статі. У наступних програмах команда розповість, чи справді перша жінка-офіцерка у світі Олена Степанів маскувалася під чоловіка, щоб піти на фронт, а також відкриє маловідомі факти про підпільну радіостанцію УПА «Радіо Афродита». Слідкувати за проєктом можна на сайті Укрінформу та Інституту національної пам’яті, слухати в етері радіо «Байрактар», у соцмережах та на Spotify.

У популярних джерелах часто можна натрапити на  твердження, що ще із часів козаччини Покрова була «днем козацтва». Мовляв, козаки вважали Богородицю своєю заступницею, будували храми на її честь, і саме цього дня відбувалися козацькі ради, на яких обирали гетьмана. Але чи це справді так?

Інститут національної пам’яті пояснює:

Запорозькі козаки вважали Богородицю своєю заступницею. Власне, у козацькі часи виник новий тип ікони – «Козацька Покрова», де під омофором Богородиці зображуються українські ієрархи, гетьмани й козаки.

Безпосередньо в Запорозькій Січі традиційно храм споруджували саме на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Тож для січовиків Покрова була храмовим святом. І дійсно саме в цей день козаки збирали свої ради, на яких обирали кошову старшину.

Щоправда вибори гетьманів не обов’язково відбувалися лише у свято Покрови, і навіть не обов’язково на Січі. Козацька рада могла бути скликана у будь-який час і в тому місці, де перебувало козацьке військо.

Наприклад, Богдана Хмельницького на гетьманство обрано на раді в Запорозькій Січі, але у квітні 1648 року. А ось Петра Сагайдачного у серпні 1621 року козаки обрали своїм гетьманом під Могилевим уже під час військового походу. А Івану Мазепі гетьманську булаву козаки вручили у липні 1687 року на раді на річці Коломак, що на Полтавщині.

Отже, Покрова справді була важливим святом для козаків, але вибори гетьмана відбувалися не лише цього дня.

Ще одна відома теза – про те, що День захисників і захисниць, який з’явився в календарі у 2014 році, установили після початку сучасної російсько-української війни, щоб замінити радянське «23 лютого». Та чи це насправді так?

Інститут національної пам’яті пояснює:

Говорити, що ідея поєднати ці традиції з’явилася лише на початку сучасної війни, не зовсім коректно. В Україні віддавна укорінився зв’язок свята Покрови з козацькими й мілітарними традиціями. І не випадково Українська Головна Визвольна Рада у 1947 році, встановлюючи День УПА, у своїй постанові відзначила, що це свято встановлюється саме на 14 жовтня, як день, що «збігається з історичним козацьким святом Покрови».

Із часу відновлення незалежності України питання про необхідність введення до державного календаря тоді ще 14 жовтня як дня козацтва й УПА говорили неодноразово. Ці питання постійно порушувала патріотична громадськість. Проте тогочасна влада, на жаль, тривалий час ігнорувала ці суспільні запити, консервуючи радянські покручі. Зокрема, у 1999 році навіть був запроваджений абсолютно штучний день захисника вітчизни, який зберігав радянську практику святкування 23 лютого. Хоча в тому ж 1999 році було запроваджено і відзначення Дня українського козацтва в день свята Покрови Пресвятої Богородиці.

Ситуація змінилася після Революції Гідності й початку російської агресії. Тож 14 жовтня 2014 року був виданий Указ Президента про запровадження Дня захисника України, який з наступного року став вихідним і святковим днем. І звичайно ж, Український інститут національної пам’яті був тим органом, що чимало долучився до утвердження цього свята.

Тобто свято має давнє історичне підґрунтя, але остаточно закріпилося в державному календарі після 2014 року.

І ще кілька фактів про свято Покрови:

Покрова в українській мові - жіночого роду, вона. Тож свято Покрови, церква Покрови, а в російській навпаки - пакров, він, чоловічого роду. «Під Покров Богородиці» - росіянізм.

Окрім військового та релігійного значення, Покрова здавна була святом жіноцтва та родинного життя. Саме із цього дня починалася пора весіль, адже сільськогосподарські роботи завершувалися. Господині пекли млинці, накривали столи, влаштовували гостину.

У Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького зберігається понад 60 ікон Покрови. Серед них одна з найдавніших – кінця XV – початку XVI століття, походить із Лемківщини, із села Рихвальда, нині це територія Польщі.

У колекціях Чернігівського обласного історичного музею ім. Тарновського зберігається унікальна шабля XVIІ століття, яка належала Івану Мазепі. Уздовж клинка можна прочитати напис: «Всю надію свою на тебе покладаю, Мати Божа, захисти мене під покровою своєю». До речі, саме цю шаблю боксер Олександр Усик підняв на рингу після перемоги над Тайсоном Ф?юрі.

Також можна почути тезу, що Ярослав Мудрий передав український народ і Київську Русь під покрову Богородиці. Тож чи відповідає цей переказ дійсності? Правда чи міф?

Відповідь на це запитання ви можете знайти в наших соцмережах, а також у подкасті на Spotіfy.

Отже, Покрова поєднує всіх нас: на молитву й битву, боротьбу і святкування, козацьку традицію й жіночий обрядовий світ.

Ярина Скуратівська

https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #40 за 03.10.2025 > Тема "Резонанс"