Версiя для друку Обговорити в форумi

29 серпня – у церквах згадують про Усікновення Голови Святого Івана Хрестителя-Предтечі. У народі цей день називають Головосікою, Іваном Пісним.

Іван Хреститель часто викривав царя Ірода за неправедне, гріховне життя, незаконне одруження з дружиною свого брата Іродіадою. Ірод не бажав смерті Івана, прислуховувся до порад та настанов Пророка, хоча часто їх не виконував. Але змушений був так вчинити заради пасербниці Саломії, якій дав обіцянку перед шанованими гостями на бенкеті виконати будь-яку її забаганку. З намови матері забаганкою Саломії стало стяти Голову Іванові Хрестителю і принести її на тарелі.

Церква шанує Івана Предтечу вище за всіх святих. Ім’я Пророка найчастіше згадується у церковному календарі. Власне, йдеться про події з життя Хрестителя і навіть після його смерті (Віднайдення Голови).

У цей день Церква призначила строгий піст: не вживати м’ясних, рибних, молочних продуктів, яєць, алкоголю, цуратися гучних розваг.

За народними віруваннями, на Головосіки не можна різати нічого, що нагадує голову (ідеться про овочі, фрукти), навіть хліб треба ламати руками, не брати до рук будь-яких гострих предметів. Їли переважно кашу. Це єдиний день у році, коли не варили борщу, адже сік червоного буряка нагадує кров Івана Хрестителя. Заборонялася важка фізична праця.

Щоправда, Церква не підтримує у більшості такі традиції, вважає їх забобонами, марновірством. Краще постити і відвідувати Богослужіння у храмі.

На Головосіки знахарі збирали коріння цілющих трав, яким лікували головні болі, безсоння та психічні розлади у людей.

У народі кажуть:

-На Головосіки горобці злітаються під стріхи.

-Тепло на Головосіки – на раннє бабине літо.

ПОЧАТОК ЦЕРКОВНОГО РОКУ

1 вересня – свято Симеона (Семена) Стовпника. А ще цей день позначений в церковному календарі, як «Начало Індикта», тобто Початок Нового церковного року. Таке рішення прийняли отці Першого Вселенського Собору в Нікеї 325 року. Але офіційно Східна Церква почала відзначати свято аж у VIII столітті. На його честь відправляють церковну Службу Божу.

Після Літургії священик читає уривок з Євангелія про початок служіння Ісуса Христа після його хрещення Іваном Хрестителем. Згідно церковних переказів, ці події мали місце під час свята жнив, який святкували у стародавньому Ізраїлі. А відзначалося воно у перший день вересня. Тому цілком зрозуміло, чому Церква зробила цей день Новоліттям.

Давніше вважалося, що у Новоліття бажано не виконувати будь-яку важку фізичну працю, окрім нагальних потреб. Новоліття слід зустрічати у мирі та злагоді, не псувати стосунків з рідними, близькими, друзями. Краще уникати крайнощів, бути спокійним та врівноваженим. Порадійте за діточок, які перший раз у перший клас ідуть до школи, за «новоспечених» студентів. Тільки б добре вчилися!..

Звідки походить назва «Індикт»?..

У часи пізньої Римської імперії за імператора Діоклетіана видавалися едикти щодо вимоги проведення оцінки земельних маєтків і збору податків. Відомості про перші з них датовані 300-ми роками нашої ери. В одному з церковних календарів міститься слово «Індикт», що в перекладі з латини означає «проголошення» або «податок». З часом «Індикт» став означати 15-річний період між проведенням таких оцінок та їх першим днем.

За давньою українською традицією, до свята Семена (Початку Нового церковного року) потрібно було сплатити всі борги, розрахуватися за найману працю з женцями чи то грішми, чи то зерном, снопами...

ПТАХИ ВІДЛІТАЮТЬ У ВИРІЙ...

Наприкінці літа спостерігаємо початок відльоту птахів у вирій. Першою летить зозуля. І це правда. А от згідно народних переказів, вона має ключі від вирію і відмикає ними ворота для інших пернатих. Весною прилітає останньою, коли вже всі птахи повернулися на рідну землю, бо цими ключами замикає ворота. За зозулею у вирій слідує дрібне птаство, потім лелеки... А вже пізніше, восени, останніми відлітають журавлі, дикі гуси, дикі качки, лебеді...

Ще за прадавніми віруваннями наших пращурів-язичників, птахи летять не у вирій, а в Ирій (одне з небагатьох слів в українській мові, яке за правилами правопису 30-х років ХХ століття, починається з літери «И»), або ж, як ще його називають, на Буян-Острів – у пташиний рай.

Саме на Буян-Острові росте правіковічний дуб, який ніколи не зів’яне, і не зісохне. Цей дуб – Прадерево Життя, Прадерево Всесвіту, Прадерево Роду, Дерево Відання (Знання) про все – минуле і майбутнє, Мисленне Дерево. Він поєднує три світи: світ праведних душ покійних пращурів, які інколи можуть являтися з потойбіччя серед сущих, світ живих людей і небесний світ богів, але боги також присутні і на землі. Живим людям на Буян-Острів (ув Ирій) не потрапити. Тільки птахи знають туди дорогу і переносять на Буян-Острів праведні душі померлих людей... До речі, символом такої єдності роду (живих і померлих) є різдвяний дідух.

Легенди легендами, а от щодо народних прогностичних прикмет:

-Птахи рано полетіли у вирій – на ранню і холодну зиму.

-Птахи летять дружньо, великими зграями – зима буде холодною; невеликими зграйками – зима буде з частими відлигами.

-Птахи не поспішають відлітати у вирій – зима затримається.

Добрі люди проводжали птахів зі слізьми на очах і бажали їм щасливого повернення.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #35 за 29.08.2025 > Тема "Душі криниця"