"Кримська Свiтлиця" > #35 за 29.08.2025 > Тема "Душі криниця"
#35 за 29.08.2025
П╤СНИЙ ДЕНЬ НА ╤ВАНА
29 серпня – у церквах згадують про Ус╕кновення Голови Святого ╤вана Хрестителя-Предтеч╕. У народ╕ цей день називають Головос╕кою, ╤ваном П╕сним.
╤ван Хреститель часто викривав царя ╤рода за неправедне, гр╕ховне життя, незаконне одруження з дружиною свого брата ╤род╕адою. ╤род не бажав смерт╕ ╤вана, прислуховувся до порад та настанов Пророка, хоча часто ╖х не виконував. Але змушений був так вчинити заради пасербниц╕ Салом╕╖, як╕й дав об╕цянку перед шанованими гостями на бенкет╕ виконати будь-яку ╖╖ забаганку. З намови матер╕ забаганкою Салом╕╖ стало стяти Голову ╤ванов╕ Хрестителю ╕ принести ╖╖ на тарел╕.
Церква шану╓ ╤вана Предтечу вище за вс╕х святих. ╤м’я Пророка найчаст╕ше згаду╓ться у церковному календар╕. Власне, йдеться про под╕╖ з життя Хрестителя ╕ нав╕ть п╕сля його смерт╕ (В╕днайдення Голови).
У цей день Церква призначила строгий п╕ст: не вживати м’ясних, рибних, молочних продукт╕в, я╓ць, алкоголю, цуратися гучних розваг.
За народними в╕руваннями, на Головос╕ки не можна р╕зати н╕чого, що нагаду╓ голову (╕деться про овоч╕, фрукти), нав╕ть хл╕б треба ламати руками, не брати до рук будь-яких гострих предмет╕в. ╥ли переважно кашу. Це ╓диний день у роц╕, коли не варили борщу, адже с╕к червоного буряка нагаду╓ кров ╤вана Хрестителя. Заборонялася важка ф╕зична праця.
Щоправда, Церква не п╕дтриму╓ у б╕льшост╕ так╕ традиц╕╖, вважа╓ ╖х забобонами, марнов╕рством. Краще постити ╕ в╕дв╕дувати Богослуж╕ння у храм╕.
На Головос╕ки знахар╕ збирали кор╕ння ц╕лющих трав, яким л╕кували головн╕ бол╕, безсоння та псих╕чн╕ розлади у людей.
У народ╕ кажуть:
-На Головос╕ки горобц╕ зл╕таються п╕д стр╕хи.
-Тепло на Головос╕ки – на ранн╓ бабине л╕то.
ПОЧАТОК ЦЕРКОВНОГО РОКУ
1 вересня – свято Симеона (Семена) Стовпника. А ще цей день позначений в церковному календар╕, як «Начало ╤ндикта», тобто Початок Нового церковного року. Таке р╕шення прийняли отц╕ Першого Вселенського Собору в Н╕ке╖ 325 року. Але оф╕ц╕йно Сх╕дна Церква почала в╕дзначати свято аж у VIII стол╕тт╕. На його честь в╕дправляють церковну Службу Божу.
П╕сля Л╕тург╕╖ священик чита╓ уривок з ╢вангел╕я про початок служ╕ння ╤суса Христа п╕сля його хрещення ╤ваном Хрестителем. Зг╕дно церковних переказ╕в, ц╕ под╕╖ мали м╕сце п╕д час свята жнив, який святкували у стародавньому ╤зра╖л╕. А в╕дзначалося воно у перший день вересня. Тому ц╕лком зрозум╕ло, чому Церква зробила цей день Новол╕ттям.
Давн╕ше вважалося, що у Новол╕ття бажано не виконувати будь-яку важку ф╕зичну працю, окр╕м нагальних потреб. Новол╕ття сл╕д зустр╕чати у мир╕ та злагод╕, не псувати стосунк╕в з р╕дними, близькими, друзями. Краще уникати крайнощ╕в, бути спок╕йним та вр╕вноваженим. Порад╕йте за д╕точок, як╕ перший раз у перший клас ╕дуть до школи, за «новоспечених» студент╕в. Т╕льки б добре вчилися!..
Зв╕дки походить назва «╤ндикт»?..
У часи п╕зньо╖ Римсько╖ ╕мпер╕╖ за ╕мператора Д╕оклет╕ана видавалися едикти щодо вимоги проведення оц╕нки земельних ма╓тк╕в ╕ збору податк╕в. В╕домост╕ про перш╕ з них датован╕ 300-ми роками нашо╖ ери. В одному з церковних календар╕в м╕ститься слово «╤ндикт», що в переклад╕ з латини означа╓ «проголошення» або «податок». З часом «╤ндикт» став означати 15-р╕чний пер╕од м╕ж проведенням таких оц╕нок та ╖х першим днем.
За давньою укра╖нською традиц╕╓ю, до свята Семена (Початку Нового церковного року) потр╕бно було сплатити вс╕ борги, розрахуватися за найману працю з женцями чи то гр╕шми, чи то зерном, снопами...
ПТАХИ В╤ДЛ╤ТАЮТЬ У ВИР╤Й...
Наприк╕нц╕ л╕та спостер╕га╓мо початок в╕дльоту птах╕в у вир╕й. Першою летить зозуля. ╤ це правда. А от зг╕дно народних переказ╕в, вона ма╓ ключ╕ в╕д вир╕ю ╕ в╕дмика╓ ними ворота для ╕нших пернатих. Весною прил╕та╓ останньою, коли вже вс╕ птахи повернулися на р╕дну землю, бо цими ключами замика╓ ворота. За зозулею у вир╕й сл╕ду╓ др╕бне птаство, пот╕м лелеки... А вже п╕зн╕ше, восени, останн╕ми в╕дл╕тають журавл╕, дик╕ гуси, дик╕ качки, лебед╕...
Ще за прадавн╕ми в╕руваннями наших пращур╕в-язичник╕в, птахи летять не у вир╕й, а в Ир╕й (одне з небагатьох сл╕в в укра╖нськ╕й мов╕, яке за правилами правопису 30-х рок╕в ХХ стол╕ття, почина╓ться з л╕тери «И»), або ж, як ще його називають, на Буян-Остр╕в – у пташиний рай.
Саме на Буян-Остров╕ росте прав╕ков╕чний дуб, який н╕коли не з╕в’яне, ╕ не з╕сохне. Цей дуб – Прадерево Життя, Прадерево Всесв╕ту, Прадерево Роду, Дерево В╕дання (Знання) про все – минуле ╕ майбутн╓, Мисленне Дерево. В╕н по╓дну╓ три св╕ти: св╕т праведних душ пок╕йних пращур╕в, як╕ ╕нколи можуть являтися з потойб╕ччя серед сущих, св╕т живих людей ╕ небесний св╕т бог╕в, але боги також присутн╕ ╕ на земл╕. Живим людям на Буян-Остр╕в (ув Ир╕й) не потрапити. Т╕льки птахи знають туди дорогу ╕ переносять на Буян-Остр╕в праведн╕ душ╕ померлих людей... До реч╕, символом тако╖ ╓дност╕ роду (живих ╕ померлих) ╓ р╕здвяний д╕дух.
Легенди легендами, а от щодо народних прогностичних прикмет:
-Птахи рано полет╕ли у вир╕й – на ранню ╕ холодну зиму.
-Птахи летять дружньо, великими зграями – зима буде холодною; невеликими зграйками – зима буде з частими в╕длигами.
-Птахи не посп╕шають в╕дл╕тати у вир╕й – зима затрима╓ться.
Добр╕ люди проводжали птах╕в з╕ сл╕зьми на очах ╕ бажали ╖м щасливого повернення.
Тарас ЛЕХМАН
"Кримська Свiтлиця" > #35 за 29.08.2025 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=27233
|