"Кримська Свiтлиця" > #29 за 18.07.2025 > Тема "Душі криниця"
#29 за 18.07.2025
КАЗКА ПРО ОКОПНОГО Д╤ДА
15 липня в ки╖вськ╕й книгарн╕ Readeat в╕дбулася презентац╕я казки Максима Парф╕ненка «Окопний Д╕д». Автор – морський п╕хотинець, старший лейтенант. В╕н захища╓ Укра╖ну вже 12 рок╕в з перервами. Зараз вою╓ на Херсонщин╕.
Модератором заходу виступила Тетяна Даниленко. Вона зазначила, що одн╕ люди вважають, що все написане до в╕йни втрача╓ свою актуальн╕сть, ╕нш╕ твердять, що про в╕йну писати ще рано та поц╕кавилася, що спонукало во╖на писати твори художньо╖ л╕тератури.
Оф╕цер Парф╕ненко пояснив, що на в╕йн╕ кожний знаходить якусь розраду для себе. Для нього такою розрадою ╓ написання л╕тературних твор╕в. В╕н вже написав роман для дорослих. Цей роман мав вийти у 2022 роц╕, але вийшов п╕зн╕ше. Це не ╓ книга суто про в╕йну. В╕йськов╕ так╕ ж сам╕ люди, як ╕ цив╕льн╕. Роман про в╕йськовослужбовця, який потрапив у вир в╕йни. Якоюсь м╕рою роман автоб╕ограф╕чний. Писати про в╕йну не рано. Люди повинн╕ знати, що в╕дбува╓ться. Повинн╕ знати про наших захисник╕в, завдяки яким ми ма╓мо можлив╕сть провести цей зах╕д тут.
Тетяна Даниленко: «Як вибрати правильний тон для розпов╕д╕ д╕тям про в╕йну?»
Максим Парф╕ненко: «Моя дружина Ольга Голуб – мати ш╕стьох д╕тей. У мене ╓ син в╕д попереднього шлюбу. Тобто, у мене семеро д╕тей. Мо╓му Артемку 8 рок╕в, а мен╕ 45. Що ми робили у 8 рок╕в? Гралися у в╕йну, б╕гали з ╕грашковими п╕столетами. А в╕н у гаджетах, у моб╕льному телефон╕. У нього доступ до ╕нформац╕╖. Зараз ╓ багато укра╖нського контенту. Треба пояснювати д╕тям, що головне – укра╖нське. Моя небога щось зн╕мала ╕ перейшла на рос╕йську мову. Запитую - чому? Ти говориш не так, як рос╕яни. Для них ти чужа ╕ для нас ти теж уже не наша».
Тетяна Даниленко: «Коли спала на думку ╕дея написати цю казку?»
Максим Парф╕ненко: «╤дея, мабуть, народилася п╕д час чергового н╕чного ви╖зду. Вноч╕ в╕дчува╓ться якась присутн╕сть чогось нев╕домого. У 2015 роц╕ ми виконували бойове завдання в Мар’╖нц╕ ╕ потрапили в скрутну ситуац╕ю. Ми опинилися п╕д щ╕льним обстр╕лом. Одна людина, яка ран╕ше кричала, що н╕ в що не в╕рить, почала щось шептати. Але пот╕м цей чолов╕к в╕дмовився розпов╕сти, що ж в╕н шептав. Я не знаю, в кого яка рел╕г╕я, але люди в скрутн╕й ситуац╕╖ починають звертатися до чогось нев╕домого. Д╕ти присилають нам сво╖ малюнки. ╤нод╕ можна почути, що в╕йськовим це не треба. Однак ╕з власного досв╕ду скажу: коли дитяч╕ малюнки висять у бл╕ндажах, хатах, у яких ми перебува╓мо, то почина╓ш розум╕ти, що дитина старалася для нас, в╕йськових. Це обер╕г, бо робили з любов’ю. Герой мо╓╖ казки – м╕стичний персонаж Окопний Д╕д. Давайте згада╓мо укра╖нський фольклор. У дом╕ ╓ Домовик. В╕н допомага╓ господин╕, якщо вона гарно хазяйну╓, ╕ чинить навпаки, якщо хазяйка погана. В л╕с╕ ╓ л╕совик. У вод╕ – водяник. Не може бути, щоб якогось духа не було в окоп╕. В╕дпов╕дно, це Окопний Д╕д. В╕н допомага╓. Якось ми про╖хали на позиц╕ю, а коли сказали хлопцям, що там були, якою дорогою ми ╖хали, то вони здивувалися. Сказали, що т╕╓ю дорогою про╖хати неможливо, бо вона зам╕нована. Склада╓ться враження н╕би нас щось вберегло».
Учасники презентац╕╖ под╕лилися сво╖ми думками з приводу казки «Окопний Д╕д».
Видавець Володимир Даниленко розпов╕в про сприйняття ╕нформац╕╖ р╕зними в╕ковими групами дошк╕льник╕в ╕ наголосив, що батьк╕в ╕ д╕тей зближу╓ сп╕льне читання ╕ обговорення книжки, казки. Д╕ти розум╕ють, що от цей герой казки – добрий, цей злий, цей – скупий тощо. П╕д час читання казки форму╓ться характер людини.
Мар╕я Костян, яка сама пише в жанр╕ фентез╕, звернула увагу, що казка виконувала роль ╕н╕ц╕ац╕╖, сприяла переходу дитини в дорослий св╕т. Казка «Окопний Д╕д» належить до тих текст╕в, як╕ можуть розставити д╕тям правильн╕ акценти. Зараз це на час╕. Мар╕я Костян сказала: «Коли в мене будуть д╕ти, я подбаю, щоб вони прочитали цю казку».
Директорка ╤нституту демократ╕╖ ╕мен╕ Пилипа Орлика Св╕тлана Яременко пошкодувала, що под╕бних книжок не мали ╖╖ д╕ти. П╕сля зак╕нчення ун╕верситету вона потрапила в Донецьк. Вдома розмовляли укра╖нською мовою. Але дитсадок, школа – все було рос╕йською. Якось вона йшла ╕з дитсадка з сином, якому тод╕ було рок╕в 5-6, ╕ голосно говорила укра╖нською. Вони проходили повз якихось д╕тей. Раптом синок почав прохати: «Тише, тише». Дома в╕н запитав: «Мама, а почему ты не разговариваешь со мной так, как разговаривают родители с другими детьми?» Нещодавно пан╕ Св╕тлана йшла Хрещатиком. Назустр╕ч ╖й йшли групки старшокласник╕в. Вс╕ розмовляли рос╕йською мовою. Св╕тлана Яременко сказала: «Йде 11-й р╕к в╕йни, а д╕ти слухають рос╕йську музику, дивляться рос╕йськ╕ мультф╕льми. Проблеми, як╕ я мала з сво╖ми д╕тьми, ╓. Вони н╕куди не д╕лися. Тому ╕дея сер╕╖ геро╖чних казок «Котигорошко» видавництва Л╕тературна агенц╕я «Друге дихання», в як╕й вийшла ця книжка, дуже необх╕дна. Д╕ти повинн╕ знати, хто наш ворог».
Директорка висловила подяку Максиму Парф╕ненку ╕ в його особ╕ подяку ╤╤╤-й Окрем╕й штурмов╕й бригад╕, про╓ктом яко╖ ╓ видавнича сер╕я геро╖чних казок «Котигорошко».
Тетяна Даниленко: «Як нам не стати Рос╕╓ю, яка проводить паради д╕тей у картонних танках?»
Максим Парф╕ненко: «Передус╕м треба бути самими собою. Ми укра╖нц╕. У нас ╓ своя укра╖нська мова. Мова ма╓ значення. Якби це було не так, то окупанти не палили б укра╖нськ╕ книжки. У нас ╓ стержень, жилка. Кожний народ ма╓ свою ф╕шку. Нам не треба бути схожими на н╕мц╕в, поляк╕в, рос╕ян, француз╕в. У нас ╓ своя ф╕шка».
У сер╕╖ геро╖чних казок за м╕сяць ма╓ вийти ще одна казка, ╕ пот╕м через м╕сяць – ще одна.
Ц╕кав╕сть до «Окопного Д╕да» у д╕тей викличуть ╕ малюнки ╕люстраторки Ольги Сови.
Полковник Андр╕й Б╕лецький, командир Третього Арм╕йського корпусу написав перредмову до казки «Окопний Д╕д»: «На геро╖чних казках нашого народу виховувалися во╖ни ант╕в, дружинники Святослава Хороброго, Володимира Мономаха, Данила Галицького, запор╕зьк╕ козаки, с╕чов╕ стр╕льц╕ Коновальця, чорн╕ запорожц╕ Болбочана та вояки ОУН–УПА. Тому створення геро╖чних казок не повинно зупинятися. В╕йна трива╓, ╕ в Укра╖н╕ мають народжуватися нов╕ геро╖, як╕ продовжать подвиги Котигорошка, Микити Кожум’яки, ╤вана Побивана, що завжди перемагали зло, бо у них був незламний укра╖нський характер!»
Анатол╕й Зборовський
На фото: Тетяна Даниленко, Максим Парф╕ненко та маленьк╕ читач╕ з╕ сво╖ми мамами
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 18.07.2025 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=27137
|