Версiя для друку Обговорити в форумi

19 липня – свято Макрини (Мокрини), найславнішої дівиці християнської старовини, сестри Василія Великого, першої черниці-василіянки, ігумені жіночого монастиря. Померла 379 року.

В українській словесності (мові) Макрина асоціюється зі словом «мокра». Тому її інколи називають Мокриною. Утім, за багатовіковими народними прогностичними спостереженнями, небезпідставно вважали: «Якщо на Мокрини дощ, то негода протримається тижнів зо два; будуть погано завершені жнива». Аналогічно твердили і про наступний день – святого пророка Іллі.

Щоб задобрити Макрину (Мокрину), спеціально пекли для неї прісні паляниці, але самі ж і споживали їх. Вони слугували своєрідною «добавкою» на обід у полі під час жнив. Як правило, їх поливали медом, посипали маком.

Народні прикмети:

-День Макрини – показчик осені: зранку йде дощ – початок осені буде дощовий; задощить опівдні – дощовою буде середина осені; дощ піде надвечір – буде з дощами кінець осені.

-На Макрину дощ – в наступному році буде жито.

-На Макрину дощ – не буде горіхів.

-Макрина осінь споряджає, а Анна (7 серпня) – зиму.

БЛИСКАВКИ І ДОЩІ НА СВЯТОГО ІЛЛІ

20 липня вшановуємо пам’ять найвідомішого християнського пророка Іллі. Наші предки завжди шанували цього святого. Як і язичницький Перун (тут переплелися дві релігійні культури), він вважався повелителем дощів і блискавок, громовержцем.

За давніми віруваннями і фенологічними спостереженнями, з дня Іллі починаються «горобинові ночі». Грози на землю наганяє нечиста сила.

Але якщо падав дощ, то люди зумисне виходили на вулицю, аби вмитися «небесною водицею» і позбутися недуг.

На Іллі ви пікали хліб із щойно зібраного зерна, їли його усією родиною, дякували святому за врожай.

З цього дня вже не купалися у річках та озерах, адже «Ілля воду остудив». У свято Іллі не ходили в ліс про гриби, на риболовлю. Інакше мочуть напасти агресивні тварини, змії, нечиста сила. Домашню худобу також не випускали на випас, оберігали від нечестивців.

Вважалося, що не можна одягати дорогі речі і коштовності, хвалитися багатством, оскільки Ілля не любить зухвалих. Не дивилися у дзеркало.

Народні прикмети:

-На Іллю пішов дощ – дощитиме весь тиждень.

-Гроза у цей день віщує хороший врожай зерна.

-У білки багаті запаси – на холодну зиму.

-Вранці нема роси – похолодає.

-Пропали комарі і павуки – погода зіпсується.

-Граки збираються у зграї – до ранньої осені.

У народі кажуть...

БО ІДУТЬ ЖНИВА...

-Липень сонцем припіка, бо ідуть жнива.

-Липень любить спеку.

-Влітку хліб збирати, а взимку паляниці на печі їсти.

-У липні багато ягід чорниці – на сухий серпень.

-Буде голод і стане несамовито, коли перед жнивами почорніло жито.

-Не сподівайся на добрий хліб, коли жито чорне.

-Деркач деркоче серед незжатих хлібів – на дощ.

-У липні під час жнив дощ не випав тепер, то випаде в четвер.

-Небо хмариться, а люди працюють.

-Жито дозріло – селянину не до сну діло.

-Липень кличе до жнив, а вересень кличе до лопати, бо час картоплю копати.

-Ліс вкрився туманом – пішли білі гриби.

-Липень – місяць вогняний, бо і в затінку спекотно.

-Годі шукати прохолоди у липні.

-У липні вода з водойм випаровується.

-Липень – на потіху, а людям не до сміху. (Важка праця чекає у полі).

-У спеку духмяний запах меду з вуликів – дощу не буде.

-Липень за серпом і косою плаче.

-Без серпа і коси липня не буває.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #29 за 18.07.2025 > Тема "Душі криниця"