Версiя для друку Обговорити в форумi

16 квітня в Національному музеї літератури України відбувся літературно-мистецький вечір «Бути – народом!» пам'яті поета, прозаїка, публіциста, журналіста і громадського діяча Івана Низового.

Про майстра українського слова та його творчість говорили донька Леся Низова, письменник і видавець Володимир Шовкошитний, головний редактор газети «Слово Просвіти» Ігор Зоц, поетки Олена Бондаренко і Лариса Юхименко

Поет Низовий народився на Сумщині, освіту здобув у Львові, а більшу частину свого життя прожив на Луганщині. Іван Низовий писав про рідну українську мову, що вона могла народитися тільки в раю. Упродовж всього свого творчого життя він захищав і популяризував українську мову, культуру та історію. У його творчому доробку понад сто збірок поезії, публіцистики, перекладів, творів для дітей. Він лауреат низки премій. Його твори перекладено багатьма мовами.

Проте, щоб добитися всього цього доводилося боротися. Бути українським поетом з яскравими українськими переконаннями на Донбасі нелегко. Леся Низова згадує, що на батька писали доноси, вдома у них були обшуки. Івану Низовому пропонували перебратися в Київ або Львів. Але він залишався боротися за Україну в Луганську.

 Олена Бондаренко розповіла, що в юності написала кілька віршів російською мовою (хоча в родині говорили українською) та один вірш українською і надіслала їх у газету «Молодогвардієць». Іван Низовий, який на той час там працював, запросив юну поетку в редакцію і відразу сказав: «Нащо ви пишете погані російські вірші? Ось так треба писати». І він показав на єдиний український вірш. Так почалася українська поетка Олена Бондаренко. І так почалася дружба двох поетів, яка тривала понад 40 літ, до смерті Івана Низового

 Посмертно вийшли друком п’ятикнижжя «Бути – народом!» і збірка «Українься, Вкраїно…» Івана Низового. Видання цих книг здійснено завдяки зусиллям доньки Лесі Низової та інших небайдужих людей.

 Багато поезій Івана Низового звучать так, ніби написані сьогодні.

 Леся Низова прочитала деякі вірші з багатої поетичної батькової спадщини.

 Вечір розпочався віршами Івана Низового у виконанні студентів акторського факультету, а закінчився теж віршем Івана Даниловича, який прочитав шанувальник його таланту Максим Гуртовий.

 Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #16 за 18.04.2025 > Тема "Українці мої..."