"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2024 > Тема "Українці мої..."
#50 за 13.12.2024
12 ГЕРО╥В, УВ╤ЧНЕНИХ У НАЗВАХ ВУЛИЦЬ
Нещодавно в Ки╓в╕, на Хрещатику в╕дкрилася банерна виставка «Геро╖ наших вулиць» в╕д проекту «Стр╕ткод». Вона присвячена дванадцяти героям рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни, на честь яких назван╕ вулиц╕. В╕к загиблих геро╖в – в╕д 21 до 56 рок╕в. Вони представляють всю Укра╖ну – в╕д Ки╓ва до ╢впатор╕╖ ╕ в╕д Закарпаття до Луганська ╕ Харкова. Про кожного героя розпов╕да╓ окремий банер. Два банери п╕д назвою «Факти про геро╖в» м╕стять ц╕каву ╕нформац╕ю про кожного ╕з представлених в╕дважних.
Фотокореспондент Макс Лев╕н, чи╖ фотозн╕мки про в╕йну в Укра╖н╕ публ╕кували св╕тов╕ ЗМ╤, був закатований рос╕йськими окупантами.
Актор Павло Л╕ народився в ╢впатор╕╖. П╕сля окупац╕╖ Криму ╕з мамою пере╖хав у м╕сто ╤рп╕нь п╕д Ки╓вом. Павло Л╕, зокрема, був талановитим актором дубляжу. Його голосом говорить Ер╕к Теодор Картмен з «П╕вденного парку», Фродо Торбин з «Хобб╕та», геро╖ ф╕льм╕в «К╕нгсмен», «Тенет», «Народження з╕рки», «Воно», «Дюнкерк» ╕ багато ╕нших вп╕знаваних персонаж╕в. Павло нав╕ть став режисером дубляжу у великому англомовному про╓кт╕, замовленому мексиканською компан╕╓ю. Павло Л╕, здобувши усп╕х на сцен╕ та в к╕но, започаткував власн╕ курси театрально╖ майстерност╕. З початком повномасштабного вторгнення Павло зайнявся волонтерською д╕яльн╕стю в ╤рпен╕ (розвозив гуман╕тарку, координував евакуац╕ю). 33-л╕тн╕й Павло Л╕ загинув 6 березня 2022 року.
Олександр Махов – кор╕нний луганець. В╕н розпочинав як репортер на луганському телебаченн╕, кореспондентом на телеканалах «Укра╖на», «Укра╖на 24», «Д╕м». Любив мандрувати. З початком рос╕йсько╖ агрес╕╖ мусив т╕кати з Луганська, обрав ╕нформац╕йну в╕йну, висв╕тлював под╕╖ в зон╕ бойових д╕й, в╕в подкаст «Во╓нкор». А в 2018 роц╕ Олександр ╕з солдата ╕нформац╕йно╖ в╕йни став солдатом в╕йни реально╖. Воював у лавах 57-╖ окремо╖ механ╕зовано╖ бригади. П╕сля демоб╕л╕зац╕╖ ╖здив на фронт як журнал╕ст. Згодом зд╕йснив сво╖ давн╕ мр╕╖: пройшов 50 к╕лометр╕в Чорног╕рським хребтом, робив репортаж╕ з Антарктиди, з китайського м╕ста Ухань, а з Конго - про миротворц╕в.
24 лютого 2022 року Махов прямо з редакц╕╖ п╕шов до в╕йськкомату (був у лавах 95-╖ окремо╖ десантно-штурмово╖ бригади). В перервах м╕ж боями зробив пропозиц╕ю кохан╕й.
Останн╕й запис Олександра в соцмережах в╕д 30 кв╕тня 2022 року: «Селяни, прораби, кухар╕ гасять другу арм╕ю св╕ту. Я хочу, щоб ви гордилися нашою арм╕╓ю. Ми б’╓мось за нашу кра╖ну. За наш д╕м. В╕рте в ЗСУ»,
В сво╓му останньому бою Олександр Махов п╕д╕рвав ворожий БМП. Коли
п╕сля завдання сержант Махов в╕дходив з побратимами, окупанти в╕дкрили вогонь. 36-р╕чний Олександр Махов отримав смертельне уламкове поранення.
Юл╕я Здановська з дитинства любила математику. Якось за розв’язання одн╕╓╖ ╕з задач на всеукра╖нськ╕й ол╕мп╕ад╕ Юл╕ поставили 7 бал╕в. Вона пов╕домила про помилку жур╕: ╖й завищили оц╕нку, зг╕дно з критер╕ями у не╖ мало би бути 5 бал╕в. Жур╕ погодилися ╕ зменшили бали до 5. Д╕вчина не потрапила на м╕жнародну ол╕мп╕аду, про яку мр╕яла. Але найб╕льшою ц╕нн╕стю для не╖ була справедлив╕сть. У 2017 роц╕ Юл╕я перемогла на ╢вропейськ╕й математичн╕й ол╕мп╕ад╕ серед д╕вчат. На не╖ чекали св╕тов╕ виш╕ й м╕жнародн╕ компан╕╖. А вона стала вчителькою в с╕льськ╕й громад╕ на Дн╕пропетровщин╕. З про╓ктом «Навчай для Укра╖ни» викладала математику та ╕нформатику.
Початок повномасштабного вторгнення Юл╕я Здановська зустр╕ла в Харков╕ у батьк╕в. В╕дразу п╕шла волонтерити у штаб оборони, не покинула його нав╕ть п╕сля влучання рос╕йсько╖ ракети, яка вбила 30 людей. А 3 березня 2022 року ╕нша рос╕йська ракета впала на подв╕р’я Харк╕всько╖ облдержадм╕н╕страц╕╖. 21-р╕чна Юля та ╕нш╕ волонтери загинули внасл╕док вибуху.
Дмитро Коцюбайло «Да В╕нч╕» народився в ╤вано-Франк╕вськ╕й област╕. Любив малювати, зв╕дси й позивний «Да В╕нч╕». Дмитро Коцюбайло – наймолодший Герой Укра╖ни, який за власну мужн╕сть отримав це звання ще за життя. В 21 р╕к Дмитро став командиром п╕дрозд╕лу «Вовки Да В╕нч╕», який в╕д роти розширився до батальйону.
7 березня 2023 року 27-л╕тн╕й Дмитро Коцюбайло, який пров╕в на в╕йн╕ третину життя – 9 рок╕в, загинув в╕д осколкового поранення п╕д Бахмутом. Його ╕м’ям назван╕ вулиц╕ в Авд╕╖вц╕, Запор╕жж╕, ╤вано-Франк╕вську, Краматорську, Куп’янську, Н╕копол╕, Первомайську, Покровську, Харков╕, Яготин╕.
Олександр Оксанченко – в╕йськовий льотчик першого класу. Народився на Дн╕пропетровщин╕. В 1989 роц╕ зак╕нчив Харк╕вське вище в╕йськово-ав╕ац╕йне училище. Весь час удосконалював майстерн╕сть на винищувач╕ Су-27. П╕лот-ас, учасник ╕ переможець багатьох м╕жнародних ав╕ашоу. Заступник командира з льотно╖ п╕дготовки та ╕нструктор-п╕лот 831-╖ Миргородсько╖ бригади тактично╖ ав╕ац╕╖. Во╖н, що одним ╕з перших п╕днявся в небо у 2014-му, коли рос╕йська арм╕я розпочала в╕йну на сход╕ Укра╖ни. Той, хто зам╕сть спочивати на пенс╕╖ повернувся на службу й злет╕в у небо в перший же день уже велико╖ в╕йни. 53-л╕тн╕й Олександр Оксанченко загинув 25 лютого 2022 року в пов╕тряному бою над Ки╓вом, в╕двол╕каючи на себе ворожу ав╕ац╕ю. Похований на в╕йськовому цвинтар╕ в Миргород╕
На честь Олександра Оксанченко назван╕ вулиц╕ в Ки╓в╕, Миргород╕, Полтав╕ ╕ Кременчуц╕.
24-л╕тн╕й громадський актив╕ст ╕з Ки╓ва Роман Ратушний загинув 9 червня 2022 року на ╤зюмщин╕. В╕н – бунтар проти будь-яко╖ несправедливост╕: корупц╕╖, свав╕лля, незаконно╖ забудови.
Романа Ратушного можна вважати «хрещеним» Державного бюро розсл╕дувань. У 2015 роц╕ Ратушний самост╕йно створив карту зв'язк╕в рос╕йсько╖ та укра╖нсько╖ маф╕й, засновану на в╕дкритих даних. За його даними, таких вза╓мопов’язаних ос╕б було близько тисяч╕. П╕дтримував розсл╕дування злочин╕в.
Захоплю╓мося в╕двагою геро╖в ╕ суму╓мо за ними.
Анатол╕й Зборовський
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2024 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=26586
|