"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2024 > Тема "Резонанс"
#50 за 13.12.2024
ОСТАНН╤Й ПРИХИСТОК НЕГ╤ДНИК╤В: НАВ╤ЩО РОС╤ЙСЬКИЙ ДИКТАТОР НАДАВ ПРИТУЛОК СИР╤ЙСЬКОМУ
Вважа╓ться, що надання сир╕йському диктатору Асаду притулку в Рос╕╖ – це демонстрац╕я того, н╕бито Пут╕н «сво╖х» не залиша╓. Проте, як виявилося, ╓ значно вагом╕ша причина – грош╕: с╕м'я Асада, т╕каючи з кра╖ни, захопила з собою ╕з державно╖ скарбниц╕ $135 млрд долар╕в. Про це турецькому виданню Turkiye Gazetesi пов╕домив колишн╕й сп╕вроб╕тник сир╕йсько╖ розв╕дки Хал╕д Бей╓.
Бей╓ уточнив, що кошти були переправлен╕ контрабандою, водночас жодних деталей щодо механ╕зм╕в переведення тако╖ значно╖ суми в╕н не розкрив, а тому, зрозум╕ло, дов╕ра до такого джерела – п╕д питанням. Та якщо ця ╕нформац╕я правдива, то Асада можна вважати «найбагатшим б╕женцем у св╕т╕». В╕н нав╕ть випередив Януковича, який у 2014 роц╕, вт╕кши п╕д час Революц╕╖ г╕дност╕ до Рос╕╖, вив╕з щонайменше $32 м╕льярди долар╕в гот╕вкою у вантаж╕вках.
╤нше питання – як узагал╕ можна в╕зуал╕зувати $135 млрд? Зв╕сно, що йдеться не про виключно банкноти, це також могли бути ╕нвестиц╕╖ в ту ж нерухом╕сть. Однак, якщо пофантазувати саме про банкноти... Вага одн╕╓╖ купюри при виготовленн╕ дор╕вню╓ 1 грам (споживана важить б╕льше). Один м╕льярд долар╕в 100-доларовими купюрами буде важити 10 тонн. Асад вив╕з $135 млрд, тобто 1350 тонн ц╕нного паперу. Як вив╕з? Уяв╕мо, що рос╕йськими л╕таками. Вантажоп╕дйомн╕сть ╤л-76М (модиф╕кованого) – до 48 тонн. Для того, щоб перевезти до Рос╕╖ валютн╕ запаси Асада знадобилося б... 28 (!) таких л╕так╕в при максимальному завантаженн╕.
Вт╕м, поверн╕мося до того, з чого почали. Очевидно, що Асад отримав притулок у Рос╕╖ не просто так. Безумовно, якась частина з умовних $135 млрд ув╕лл╓ться в економ╕ку кра╖ни-агресорки. Про яку частину ╕мов╕рно йдеться? Ну, як м╕н╕мум $30 млрд точно – саме ст╕льки, розпочавши в╕йськову операц╕ю в Сир╕╖ у серпн╕ 2015 року, Рос╕я витратила на п╕дтримку режиму Асада (в╕йськов╕ витрати, ф╕нп╕дтримка, ╕нвестиц╕╖ тощо).
На що РФ витратить ц╕ кошти? На деяк╕ роздуми наводить ╕стор╕я з тим же Януковичем: у кв╕тн╕ 2014 року в.о. генпрокурора Укра╖ни Олег Махн╕цький в ╕нтерв'ю британському виданню «Financial Times» розпов╕в, що вивезен╕ з Укра╖ни кошти «витрачаються на заохочення масових вбивств та на ф╕нансування сепаратизму». Тобто можемо припустити, що $30 млрд ╕з вивезених Асадом грошей – п╕дуть на в╕йну проти Укра╖ни. Наприклад, $20 млрд на зарплати, ╖жу, амун╕ц╕ю для солдат╕в. ╤нш╕ $10 млрд – на зброю.
Ск╕льки це в ракетах або дронах-кам╕кадзе? Варт╕сть одного «Кал╕бра» – $6,5 млн, «Кинджала» – $15 млн, а Shahed-136 – $50 тис. Отже, $10 млрд – це 1 500 «Кал╕бр╕в», або понад 600 «Кинджал╕в», або 200 000 Shahed-136. Наведен╕ цифри, зв╕сно, умовн╕. Бо щоб виробити таку к╕льк╕сть ракет ╕ дрон╕в ворожому ВПК знадобляться роки: за ╕нформац╕╓ю укра╖нсько╖ розв╕дки щом╕сяця РФ здатна виробляти до 2-6 «Кинджал╕в», 30-60 «Кал╕бр╕в» та до 500 Shahed-136. Проте загалом лог╕ка така: м╕льярди сир╕йського диктатора з часом конвертуються у виробництво збро╖, яку рос╕йський диктатор використовуватиме проти нас.
НЕ ЛИШЕ АСАД: РФ СТАЛА «ПРИТУЛКОМ» ДИКТАТОР╤В ТА В╤ЙСЬКОВИХ ЗЛОЧИНЦ╤В
Експерт-м╕жнародник ╢вген Добряк каже, що ╓ дв╕ причини надання притулку Асаду в Рос╕╖: «З одного боку, це був такий жест Пут╕на, що вони не кидають сво╖х. Хаф╕з Асад, батько Башара, мав дуже т╕сн╕ зв’язки з Радянським Союзом».
Тобто було дуже багато сп╕льного, що зв’язувало Дамаск з Москвою.
«Асад – дуже неб╕дна людина. ╤ те, що батько його зм╕г там з╕брати, ╕ те, що сам Асад протягом свого 24-р╕чного перебування при влад╕ у Сир╕╖ теж дуже багато взяв з сир╕йського народу... Це все зараз опинилося у РФ», – розпов╕да╓ експерт.
Уже ╓, наприклад, ╕нформац╕я про вкладення в нерухом╕сть, зокрема, Москва-С╕т╕.
«Вони його з цих причин ╕ прийняли. З ╕ншого боку, йому н╕хто не дасть розпоряджатися цими м╕льярдами. Йому залишать на життя, а все ╕нше буде так, як ╕ у Януковича: все це буде працювати на Рос╕ю», – вважа╓ Добряк.
В╕йськово-пол╕тичний оглядач групи «╤нформац╕йний спротив» Олександр Коваленко: назива╓ втечу Асада до Рос╕╖ «спробою Кремля хоч якось зберегти обличчя п╕сля масштабно╖ поразки в Сир╕╖».
«Адже втрати впливу в Сир╕╖ ╓ для Пут╕на не просто в╕йськовою чи пол╕тичною поразкою, а й серйозним ударом по його репутац╕╖, – наголошу╓ в╕н. – Сир╕ю, яка колись слугувала ключовою точкою для демонстрац╕╖ рос╕йсько╖ «сили» на Близькому Сход╕, тепер фактично втрачено».
Але Кремль намага╓ться компенсувати цю поразку.
«╤ роль Асада тут зрозум╕ла: в╕н ста╓ черговим «гаманцем», який може ╕нвестувати, наприклад, у в╕йськово-промисловий комплекс або п╕дтримку рос╕йсько╖ економ╕ки. 135 м╕льярд╕в долар╕в (якщо це не м╕ф, – ред.), зв╕сно, не будуть передан╕ повн╕стю, але нав╕ть частковий доступ до таких кошт╕в ╓ для Рос╕╖ важелем у кризов╕й ситуац╕╖», – додав Коваленко.
Тож Асад не просто г╕сть, а, ймов╕рно, ф╕нансовий ресурс для Рос╕╖, яка пережива╓ серйозн╕ економ╕чн╕ труднощ╕: «Девальвац╕я рубля, пад╕ння р╕вня життя ╕ загальна економ╕чна стагнац╕я ставлять Кремль перед необх╕дн╕стю шукати додатков╕ джерела ф╕нансування. Асад ╕ може стати для Пут╕на тим самим «джерелом».
А ще Асад фактично ста╓ заручником Пут╕на.
«Його пересування, очевидно, буде обмежено, ╕ навряд чи йому дозволять в╕льно залишати Рос╕ю. Тепер в╕н повн╕стю залежний в╕д Кремля».
Окр╕м ф╕нансово╖ складово╖, цей випадок вкотре демонстру╓ трансформац╕ю Рос╕╖ на глобальн╕й арен╕, яка ста╓ «притулком» для диктатор╕в, в╕йськових злочинц╕в та ╕нших ос╕б з сумн╕вною репутац╕╓ю.
«Янукович, Медведчук… А ще, наприклад, Кар╕н Кнайсль (Колишня м╕н╕стерка ╓вропейських та м╕жнародних справ Австр╕╖, яка в 2018 роц╕ «прославилася» танцями з Пут╕ним. – Ред.) – вс╕ вони, як ╕ Асад, тепер у Рос╕╖. ╤ не виключено, що в майбутньому Кремль стане останн╕м прихистком для таких ф╕гур, як, наприклад, фельдмаршал Хал╕фа Хафтар (верховний головнокомандувач Л╕в╕йсько╖ нац╕онально╖ арм╕╖, – ред.) чи ╕нших, як╕ втратять сво╖ позиц╕╖ в Африц╕ чи на Близькому Сход╕», – каже Коваленко.
Головний негатив для Пут╕на поляга╓ саме у втрат╕ Сир╕╖ як стратег╕чного активу.
«Асад – це символ╕чна компенсац╕я, яка не зм╕ню╓ сут╕ репутац╕йного краху Рос╕╖ у цьому рег╕он╕», – п╕дкреслив в╕йськовий експерт.
«Сир╕я ╓, в╕рн╕ше була, найслабшою ланкою на Ос╕ Тегеран-Москва-Пек╕н. Це ще, може, не Третя Св╕това, але глобальна в╕йна, бо зад╕яно багато держав. ╤ саме тому Пут╕н не м╕г вчинити ╕накше, як прийняти цього сир╕йського «б╕женця». Чи зробить це Пут╕ну нов╕ проблеми на Близькому Сход╕? Не думаю, незважаючи на в╕дом╕ факти зв╕рств режиму Асада. Бо Близький Сх╕д дуже прагматичний, тому в пошуках власних ╕нтерес╕в ╖м не вперше закривати оч╕ на злочини проти людяност╕», – зазначив координатор напрямку безпеково╖ пол╕тики Центру пол╕тичних студ╕й «Доктрина» Гл╕б Парфьонов.
ПУТ╤Н НАПРАВИТЬ СВ╤Й СИР╤ЙСЬКИЙ КОНТИНГЕНТ НА В╤ЙНУ ПРОТИ УКРА╥НИ? НЕ ФАКТ
Попри втрату Сир╕╖, що ╓ насправд╕ болючим ударом для Пут╕на, дек╕лька тисяч рос╕йських в╕йськових, як╕ там перебували, можуть залучити до в╕йни проти Укра╖ни.
«Я бачив публ╕кац╕╖ про 2-4 тисяч╕, максимум згадувалося 7,5 тисяч╕ людей – контингент РФ у Сир╕╖», – каже в╕йськовий експерт ╤ван Ступак.
Кр╕м того, ╓ побоювання, що РФ може перекинути з Сир╕╖ до Укра╖ни комплекси С-300 та С-400, а також свою ав╕ац╕ю зв╕дти.
Анатол╕й Храпчинський, колишн╕й оф╕цер Пов╕тряних сил ЗСУ, заступник гендиректора компан╕╖ з виробництва засоб╕в РЕБ, акценту╓ на тому, що пов╕тряна база рос╕ян у Сир╕╖ була довол╕ потужна.
Зараз рос╕яни намагаються вивести зв╕дти все, що встигнуть.
«Там базувалися на пост╕йн╕й основ╕ л╕таки стратег╕чно╖ ав╕ац╕╖ Ту-95мс, Ту-160 або Ту-22м3, як╕ вони активно використовували для «килимових» бомбардувань. А також винищувач╕-бомбардувальники, як от Су-34... До того ж, щоб збер╕гати вс╕ л╕тальн╕ апарати потр╕бна була система протипов╕тряно╖ оборони. Тобто це був готовий во╓нний комплекс», – перел╕чу╓ в╕н.
На цьому ж наголошу╓ в╕йськовий експерт Михайло Жирохов: «На жаль, ця ╕стор╕я для нас гра╓ також у м╕нус, тому що рос╕яни перекидають або перекинуть найближчим часом т╕ л╕таки ╕ вертольоти, як╕ у них були в Сир╕╖. На укра╖нський фронт перекинуть. Це очевидн╕ реч╕. Плюс п╕дготовлен╕ ек╕паж╕, плюс Су-34, нос╕╖ КАБ╕в»…
Наск╕льки серйозну загрозу становить рос╕йська ав╕ац╕йна складова з Сир╕╖?
«Гадаю, л╕так╕в там недостатньо для того, щоб забезпечити якийсь «переломний момент», – вважа╓ Анатол╕й Храпчинський.
Серг╕й Згурець, директор ╕нформац╕йно-консалтингово╖ компан╕╖ Defense Express, поясню╓ детальн╕ше: «Як ми зна╓мо, у Рос╕╖ було у Сир╕╖ дв╕ бази. Це база «Хмейм╕м» у пров╕нц╕╖ Латак╕я, там базуються дек╕лька десятк╕в л╕так╕в типу Су-24, 25, 30, 34. Саме ц╕ «Сушки» ворог використовував для бомбардування сир╕йц╕в, а пот╕м цей досв╕д перен╕с в Укра╖ну. ╤ друга – це надважлива для рос╕ян в╕йськово-морська база в Середземному мор╕, в Тартус╕, яку в╕ддали Рос╕╖ у використання на 49 рок╕в».
Згурець посила╓ться на Головне управл╕ння розв╕дки, яке пов╕домило, що 8 грудня з Тартуса в Середземне море вийшли фрегат «Адмирал Григорович» ╕ вантажне судно «Инженер Трубин», як╕ там знаходилися.
«Ос╕нтери, до реч╕, пов╕домляють, що в Середземному мор╕ стоять рос╕йськ╕ судна, як╕ зазвичай перевозять крадене укра╖нське зерно до Сир╕╖, а база в Тартус╕ була хабом для перепродажу цього краденого зерна. А в Москв╕ в цей час лунають розгублен╕ голоси. Зокрема, П╓сков каже, що говорити про збереження рос╕йсько╖ в╕йськово╖ присутност╕ в Сир╕╖ зараз ще передчасно. Це начебто буде предметом обговорення з новою владою у Сир╕╖. Про безпеку сво╖х в╕йськових у Сир╕╖ та про коридори зараз Рос╕я домовля╓ться з Туреччиною».
Спроба домовитись з новою м╕жнародною коал╕ц╕╓ю про збереження рос╕йсько╖ присутност╕ у Сир╕╖ – це все, стверджу╓ експерт, вимагатиме сутт╓вих поступок в╕д РФ у д╕алоз╕ з Туреччиною, ╤зра╖лем, з кра╖нами Заходу з ╕нших питань, зокрема, щодо умов зак╕нчення рос╕йсько╖ в╕йни проти Укра╖ни.
Наприклад, чи буде Москва перекидати ц╕ в╕йська з Сир╕╖ саме на кордон з Укра╖ною? В╕йськовий експерт спод╕ва╓ться, власне, як ╕ вс╕ ми, укра╖нц╕, що л╕таки не долетять, танки не до╖дуть, а корабл╕ не допливуть.
«Спод╕ваюсь, що це буде важливою складовою позиц╕╖ ╓вропейських кра╖н ╕ т╕╓╖ ж Туреччини, яка, напевно, зараз буде втягнута в перемовини про долю рос╕йського в╕йськового майна та рос╕йських в╕йськових у Сир╕╖», – резюмував Серг╕й Згурець.
Мирослав Л╕скович
https://www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 13.12.2024 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=26575
|