Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
Укра╖нськ╕ митц╕ – це потужна сила, яку не можна знец╕нювати…


СУМНА ОС╤НЬ
Наш╕ традиц╕╖


ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
Чи здатн╕ ми слухати, коли мистецтво промовля╓?..


МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
Автори представлених роб╕т - художники, як╕ п╕шли захищати Укра╖ну…


ПОРА НА В╤ДПОЧИНОК...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 23.08.2024 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#34 за 23.08.2024
ДРУГИЙ ХЛ╤Б

23 серпня – свято ╤ринея Люкдунського, церковного письменника, ╓пископа Л╕онського, оборонця християнсько╖ в╕ри. Помер приблизно 202 року.

За народним аграрним календарем укра╖нц╕в, з цього дня селяни починали копати картоплю на зиму. Насамперед ╕деться про т╕ рег╕они, де п╕щан╕ грунти. Адже там ╕ ран╕ше садять картоплю (нав╕ть наприк╕нц╕ березня – на початку кв╕тня). Бо достеменно в╕домо, якщо на таких грунтах ран╕ше не почадити, то н╕чого путнього не виросте. Та ще й посуха, або надм╕рн╕ дощ╕ можуть з╕псувати врожай. Зазвичай, картоплю масово копають у вересн╕.

Картопля для нас – в╕дносно новий овоч. З’явився три стол╕ття тому. Але км╕тливий укра╖нський народ довол╕ швидко з’ясував ╖╖ смаков╕ якост╕, ситн╕сть та ще й л╕кувальн╕ властивост╕, зокрема, картопляного соку. Тому назива╓мо картоплю «другим хл╕бом». Ма╓ вона ╕ рег╕ональн╕ (д╕алектичн╕) назви – бараболя, бульба, бандурка, картоха, мандибурка…

У народ╕ кажуть:

-Якщо вродило багато картопл╕, то зима вже може бути холодною, зате не буде голодною

-Багатий врожай картопл╕ – на холодну зиму.

-Нема хл╕ба, тод╕ ╖ж картоплю!

-Н╕ дня без картопл╕, як ╕ без хл╕ба…

-Картопля – половина хл╕ба.

-╥мо барабол╕ ╕ не клянем дол╕…

-Бандурки печен╕ – ми на то навчен╕…

-Не хизуйся цв╕том картопл╕, а тим, що вродить.

-Де картопля – там ╕ жук…

 

ЖОВТЕ ЛИСТЯ

21 серпня – свято Тадея Едеського, одного з 70-ти апостол╕в ╤суса Христа, учня ╤вана Богослова. Достойник загинув мученицькою смертю у ╤ стол╕тт╕.

За цим днем збереглися давн╕ народн╕ спостереження за погодою ╕ зм╕нами у природ╕, зокрема дивилися чи багато на деревах ╕ кущах жовтого листя, а тим паче, чи воно вже не опада╓. Якщо багато, то ос╕нь швидко мине, а сл╕дом за нею прийде рання та тривала зима. Тому доведеться ран╕ше збирати городину. Зрештою, коли багато жовтого листя, то це ознака того, що б╕льша частина городини вже дозр╕ла. Отож, лопатку до рук ╕ на грядку!..

Народн╕ прикмети:

-У цей день холодно, але сухо – на холодну (з морозами) зиму, однак сн╕гу випаде мало, що погано для майбутнього врожаю.

-Мокро, дощ, густ╕ сив╕ тумани (╕мла) – на гнилу ос╕нь.

-Багато гнило╖ садовини – ос╕нь буде негожою; так само, коли багато гнилих волоських гор╕х╕в, картопл╕.

-Багато гриб╕в, але мало хл╕ба.

-Тепла суха погода – ознака тривало╖ осен╕.

СУХО НА ВАРФОЛОМ╤Я…

25 серпня – церковне свято Перенесення мощ╕в апостола Варфолом╕я.

З народного прогностика:

-Якщо озиме жито пос╕яв на Варфолом╕я ╕ випав дощ – добре вродить.

-Сухо на Варфолом╕я – гостро╖ зими над╕я.

-Якщо цього дня не побачив у неб╕ ласт╕вок, то ос╕нь буде п╕зньою ╕ теплою.

-Туман стелиться вноч╕ в низинах, а п╕сля сходу сонця зника╓ – буде ясна погода.

-Туман стелиться вранц╕ на вод╕ – на гарну погоду; п╕дн╕ма╓ться вгору – на дощ.

-Туман п╕дн╕ма╓ться вранц╕, утворюючи хмари – до дощу; а якщо спада╓ на землю – буде суха погода.

У цю пору побачили багато зайц╕в на городах, що поблизу хат – на ранню ╕ холодну зиму. (Вухан╕ люблять похарчуватися залишками плод╕в городн╕х культур. А за холодно╖ зими нав╕ть нехтують сво╓ю безпекою).

Колись у цей день селяни змащувати серпи воском або дьогтем, щоб не ржав╕ли, ╕ клали ╖х у комор╕ «на спочинок» до наступних жнив.

 

ОВОЧЕВ╤ ЯРМАРКИ

Укра╖нц╕ завжди любили й ум╕ли ярмаркувати. Це не т╕льки продаж товару, куп╕вля необх╕дного, а й об╕н новинами (щоправда, часто так╕ «новини» виявлялися побрехеньками, чутками), нов╕ знайомства, ц╕каве та веселе сп╕лкування.

Ярмарки, як правило, орган╕зовували у великих ╕ малих м╕стах та м╕стечках (були сво╖ ярмарков╕ площ╕) напередодн╕ важливих церковних свят ╕ храмових празник╕в. А  ще практикувались сезонн╕ ярмарки. Наприклад, восени орган╕зовували овочевий ярмарок, на якому селяни продавали м╕щанам власноруч вирощен╕ овоч╕ та фрукти – картоплю, червони буряк, моркву,  капусту, редьку, перець, цибулю, часник, гарбузи, дин╕, яблука, груш╕... Чого там т╕льки не було! Окремо продавали пшеничне та житн╓ борошно з нового врожаю. Усе добро зважували на п╕впуди, пуди, корц╕... Курочки, п╕вники, качки, гуси також оч╕кували на покупця.

Ц╕ни, зв╕сно, залежали в╕д якост╕ товару. Але на продаж господар завжди виставляв усе найкраще. Перед реал╕за╕╓ю с╕льськогосподарсько╖ продукц╕╖, живност╕ власники товару домовлялися про ор╕╓нтовн╕ ц╕ни, щоб не зашкодити один одному: не знижувати ╕ не завищувати.

╤нколи так╕ овочев╕ ярмарки перетворювалися на ╕мпров╕зоване театральне д╕йство, яке називали святом осен╕, овоч╕в, врожаю... Господарювали на ньому Хазя╖н Гарбуз ╕ Господиня Диня. Для цього обирали чолов╕ка ╕ ж╕нку, схильних до повноти.

Не без того, щоб батьки д╕тей на виданн╕ не шукали соб╕ майбутн╕х сват╕в, бажано хазяйновитих ╕ багатих, аби згодом одружити д╕тей (часто це робили без ╖хньо╖ згоди), а парубки ╕ д╕вчата тим часом уже сам╕ п╕дшукували соб╕ пару...

На виручен╕ кошти в╕д торгу купували обнови (новий одяг, взуття), подарунки для близьких, необх╕дний с╕льськогосподарський реманент, д╕тям – смаколики...

 

У народ╕ кажуть…

ХТО НАМ ОС╤НЬ ПРИВЕДЕ…

-Серпень т╕льки вдень жаркий, а ноч╕ вже прохолодн╕.

-Серпень –перш╕ холодн╕ роси.

-У серпн╕ в╕дчутний подих осен╕.

-Серпень спливе, то й ос╕нь приведе.

-Спитай у серпня: «Хто нам ос╕нь приведе?..»

-Нема серпня без зорепаду.

-У серпн╕ гримить – на п╕зн╕й хл╕б дощить.

-Мак дозр╕в – ос╕нь прив╕в.

-Виноград – ос╕нн╕й пл╕д (ягода), нав╕ть, якщо в╕н ранн╕й.

-Нема лелек – л╕то п╕шло; нема ласт╕вок – ос╕нь прийшла.

-Серпень хл╕б дожина╓, жнива завершу╓, а ос╕нь хл╕б обмолотить.

-Не завершив жнив – не будеш щаслив.

-Чим б╕льше серпневих яг╕д – тим лют╕ша зима.

-Дощ╕ у серпн╕ хвилями – погода з╕псу╓ться надовго.

-Багато гриб╕в назбирав у серпн╕ – запасайся ними на холодну ╕ довгу зиму. (До реч╕, це робить б╕лочка).

-Увечер╕ р╕зко, духмяно пахне стерня – на н╕чний дощ, а вдень може бути сльта.

-Перш╕ ос╕нн╕ яблука «по-справжньому» дозр╕вають т╕льки до свята Маков╕я 1 (14) серпня.

-Зерно пом╕ж стерн╕ пророста╓ – мокра ос╕нь бува╓.

-Серпень крушить, а пот╕м круглить.

-Ворон кряче – на дощ, а летить - на в╕тер.

-Л╕то було буремне – зима ╕з зав╕рюхами.

-Л╕то було дощове – зима засн╕жена, морозна.

-Дерево у серпн╕ не т╕льки плодами красу╓ться, а й р╕знобарвним листям.

-Як хл╕б уже з╕брано, то злива – не зрадлива.

-Рано миш╕ л╕зуть у комору – до ранньо╖ ╕ холодно╖ осен╕.

-Де зерно – там ╕ миш╕.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 23.08.2024 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=26303

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков