Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4596)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4286)
Українці мої... (1717)
Резонанс (2367)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1462)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (255)
Бути чи не бути? (476)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (282)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗА КОМЕНТАР╤ У СОЦМЕРЕЖАХ
У Криму окупанти судитимуть жителя Джанкойського району…


БЕНЗИН ЗНИКА╢ З ЗАПРАВОК, А Ц╤НИ Б'ЮТЬ РЕКОРДИ
В окупованому Криму обмежили продаж палива…


ОСЛ╤ПЛЕНИЙ «ТР╤УМФ»
Сили спецоперац╕й уразили в Криму рос╕йську рад╕олокац╕йну станц╕ю ЗРК С-400...


ЧИ МОЖЕ УКРА╥НА ЗД╤ЙСНИТИ ДЕСАНТНУ ОПЕРАЦ╤Ю У КРИМУ
В ЗСУ оц╕нили шанси на усп╕х…


НАВ╤ЩО УКРА╥НА Ц╤ЛЕСПРЯМОВАНО ВИБИВА╢ ППО У КРИМУ
Експерт розкрив задум…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 29.11.2002 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 29.11.2002
СКЛЕП ДЕМЕТРИ
Інф. КС

В античну епоху Керч була центром Боспорської держави, що виникла на пограниччі еллінського і варварського світів. Від тих часів на території міста збереглися руїни давньогрецьких міст - Пантікапея, Німфея, Мірмекія, близько півтори тисячі курганів (найбільш відомі: Царський, Золотий, Мелек-Чесменський), кілька десятків поселень та некрополів. Осібне місце серед цих пам'яток займають боспорські розписні склепи, розпис яких демонструє головну особливість бос-порської школи живопису - переплетення грецьких і місцевих традицій. Пам'яткою світової слави є розписний склеп Деметри на одній з ділянок пантікапейського некрополя - Глинищі.
Деметра (буквально: матір-земля) - у грецькій міфології богиня родючості і хліборобства.
Історія відкриття склепу Деметри тісно зв'язана з ім'ям археолога, директора Мелек-Чесменського музею В. В. Шкорпила. 3 березня 1896 р. він зробив спеціальне повідомлення в Одеському товаристві історії та старожитностей: "Поспішаю повідомити вам про нове відкриття, яке було зроблене ще в лютому 1895 р., але тільки тепер стало відомим тутешнім археологам. Господар двору, де було відкрито нову катакомбу, не хотів показувати її нікому, навіть директорові Керченського музею, очікуючи, що, можливо, приїде граф Бобринський і заплатить йому добрі гроші за право зняти фрески, якими прикрашені стіни і стеля склепу. Тепер керченський міщанин Зайцев, мешканець Глинища недалеко від Мелек-Чесменського кургану, сам запросив мене оглянути незвичайну катакомбу".
Наприкінці цієї першої  публікації про склеп Деметри В. В. Шкорпил робить приписку: "Залишається також повідомити, що директор Керченського музею К. Є. Думберг клопоче про право зняти і перемалювати всі фрески, щоб Археологічна комісія могла видати всі прекрасні залишки давнього живопису".
Справді, незабаром директор Керченського музею старожитностей повідомив Археологічну комісію в Петербурзі про те, що склеп був непорушений і в ньому знайдено багато вартісних речей. "Судячи з усіх ознак, - зазначав він, - ці предмети перебувають в руках сина власниці склепу Івана Зайцева, який їх нікому не показував, боячись конфіскації. Я сподіваюся, що мені рано чи пізно вдасться забрати старожитності. До крутіших заходів, наприклад, обшуку, вдаватися не можна, бо невідомо, в чийому будинку речі переховуються. Зайцев справляє враження психопата, і з ним потрібно поводитись обережно, інакше речі зникнуть з Керчі".
Склеп Деметри став першим з керченських розписних склепів, який вдалося зробити приступним для огляду і вивчення. На будівництво входу до нього Археологічна комісія виділила 120 карбованців. Його побудували влітку 1897 року за 111 карбованців, а 9 карбованців передали А. Зайцевій.
1903 року В. В. Шкорпил, вже будучи директором Керченського музею старожитностей, ставив питання про придбання території склепу за 2 200 карбованців, покупку через п'ять років здійснила Археологічна комісія.
Найповнішою на сьогодні публікацією залишається монографія М. І. Ростовцева "Античний декоративний живопис на півдні Росії", в якій дано аналіз розписів, визначено стиль живопису. Велику цінність являє додана до монографії збірка репродукцій боспорських розписів, виконаних М. Ф. Фармаковським. Речі, знайдені у склепі Деметри, датуються першою половиною
І століття н. е. Цим же часом датується і стиль розпису. Для тих, хто цікавиться керченською старовиною, радимо ознайомитися з нарисом "Склеп Деметри" (автор Є. А. Зінько).
Незважаючи на всі руйнування, яких зазнав упродовж останнього століття склеп Деметри, широко розкриті очі богині все так само сповнені страждання і благання про допомогу.
Сьогодні склеп в незадовільному стані: підвищена вологість у ньому, особливо після цьогорічної повені, призводить до руйнування фресок і самого приміщення. Тому керчани звертаються до світової громадськості допомогти їм зберегти цю унікальну пам'ятку старожитності.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 29.11.2002 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=261

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков