Версiя для друку Обговорити в форумi

30 березня в бібліотеці ім. Максима Рильського міста Ірпеня на Київщині відкрилася виставка «Передчуття» заслуженого художника України Олександра Лисенка. Він народився у 1952 році в селі Сваркове Глухівського району на Сумщині. Батько митця художник Микола Петрович Лисенко вчителював у місцевій школі. Тепер син створив у рідній школі на честь батька художню галерею сучасного українського мистецтва Слобожанщини.

 Хати в селі розмальовані жовтою, червоною і синьою олійними фарбами.

 Естетика народного мистецтва, фольклор українців трансформувались у свідомості художника у виразні, сповнені глибокого емоційного змісту композиції, що синтезували театралізовані й образотворчі елементи народного театру-вертепу.

 Олександр Лисенко закінчив у 1981 році факультет художнього конструювання промислових виробів Харківського художньо-промислового інституту. Був учасником всеукраїнських та обласних виставок, головою, членом журі та учасником всеукраїнських і зарубіжних пленерів. В його творчому доробку пейзажі, портрети і композиції. Він, зокрема, зображує православні храми і фортеці України. Його роботи знаходяться в приватних колекціях і музеях України, Німеччини, США. О. Лисенко — член Спілки дизайнерів України і творчого обєднання “Буріме”. Митець нагороджений муніципальною премією ім. Г. Сковороди і почесною відзнакою “Слобожанська слава”. Олександр Миколайович розробив систему навчання (навчальних завдань) і написав два підручники, що прищеплюють початкові навички колористичного та просторового мислення.

 Війна вплинула на мистецтво Лисенка. Багатобарвна декоративність його робіт поступається місцем суворому чорно-білому рисунку, як документальне кіно, хроніка подій. Художник підібрав для цього техніку колажу, яка, на його думку, найсуголосніша часові і подіям, що нині переживає Україна.

 Російське вторгнення змусило митця переселитися із Харкова в Ірпінь. Всі представлені на виставці в бібліотеці картини Лисенко створив в Ірпені. Його дружина Ангеліна писала вірші російською мовою, тепер переходить на українську.

 Сини Олександра Миколайовича, історики за фахом, з перших днів війни зробили свій вибір: один — доброволець на фронті, інший — волонтер.

 Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #14 за 05.04.2024 > Тема "Душі криниця"