Версiя для друку Обговорити в форумi

1 березня – поминають священомучеників Памфила, Порфирія і Євдокію.

Якоїсь особливої назви цей день у народному календарі українців не зазнав. Однак за сучасним (традиційного літочислення) календарем він є першим днем весни.

У давнину з приходом весни (а це ще й була зустріч Нового року) дівчата ходили кланятися вербі і березі, які вже починали розпускатися. Прикрашали деревця барвистими стрічками, водили хороводи, наспівували веснянки. У такий спосіб вони вітали юну пору року.

З народних приповідок:

- Яким був початок весни – таким може бути і її завершення.

- Як зустрінеш весну, то так і рік сповниться.

- Весна – красна, а літо ще красніше.

- Весною потрібно орати, сіяти, садити, влітку доглядати, восени врожай збирати, а взимку відпочивати.

ДВА ПРОКОПИ

27 лютого вшановують преподобного Прокопія Декаполіта, який жив у VIII столітті. Палестинець із Десятигороддя, ченець прославився тим, що твердо став на захист святих ікон.

У народі його називають Зимовим Прокопом. Адже іншого Святого Прокопія (Літнього) вшановують у липні. З цього приводу жартували: «Зимовий Прокіп снігом мете, а Літній Прокіп нажне жита сім кіп і збере на городі кріп».

Народні прикмети:

-Якщо на Зимового Прокопа тепло віє, то і старого гріє. Значних тривалих похолодань уже не буде.

-На Зимового Прокопа погода ясна і красна (тепла) – вважай, що зими вже нема.

-На Прокопа погожа днина – літо буде гарне.

-Коли цієї пори дерев’яний пліт (тин) чорніє – на відлигу.

-Стовбури берези здалеку здаються сірими – буде відлига.

-Дрова в печі займаються з кутка і погано горять – буде потепління.

ЦАР ПЛАКСІЙ

28 лютого вшановують преподобного Василія Визнавця, який жив у VIII столітті. Він був ченцем, побратимом Святого Прокопія Декаполіта в побожному монаршому житті. Зазнав багатьох переслідувань за те, що різко виступив проти іконоборчої єресі, постав на захист святих ікон.

У народі його називають Василем-Плаксивцем, або Плаксієм. Вважалося, що у цей день весна «повністю забирає своє право від зими», бо «Василь Плаксій зі стріхи капає – весну поквапує»; «На Василя Плаксія любить бути відлига, а то й падати дощ». Чим не Цар Плаксій із казки Василя Симоненка?..

Народні прикмети:

- Граки зграями над гніздами в’ються, то сядуть, то знову піднімаються – погода зміниться.

- Якщо рано відлетіли на північ граки, які зимують на Україні – бути дружній і повноводній весні.

- Якщо сніжок за видолинками – буде врожай на городину і ярину.

-У цей день місяць ріжками вниз – на тепло і добрий врожай.

- Проліски рано зацвіли – весна не відступить.

А ЯКЩО КАСЯН НЕ ЗЛИТЬСЯ…

За східним церковним календарем тільки у високосний рік, тобто, 29 лютого (раз на чотири роки) вшановують Святого Касіяна (у народі – Касяна). Тепер, за оновленим церковним календарем, його день припадає 16 лютого. Та все ж існує і народний календар…

Високосний рік чомусь вважають нещасливим, бо, мовляв, він на день довше триває. Не поспішайте лічити дні і роки. Вони і так швидкоплинні. Дякуйте Богу за кожну прожиту мить!

Вірили, що на Касяна не можна виходити з хати, ступити кроку за поріг, особливо до схід сонця, бо буде біда. А принесе її ніхто інший, як сам Касян, навіть у блуд введе, занапастить людину.

Злиться Касян і тому, що з чортами всю ніч б’ється, а йому ніхто не допомагає. Ось тому він такий лютий на людей, дивиться на всіх злим касяновим оком…

У народі кажуть:

Касян злиться, бо мало згадують про нього. Святого Миколая вшановують двічі на рік, а його (Касяна) лише раз на чотири роки.

Касян лютує – весну призупинить.

Сердитий Касян накоїть лиха! (Ідеться про погоду).

На Касяна холодно, мороз, снігу багато – весна по дорозі загрузне. (Буде пізньою).

Якщо до дня Касяна були міцні морози, глибокі сніги, а на його іменини враз настала тепла (як для тієї пори року) погода, то тоді, вважайте, Касян зиму перекреслив, зламав їй роги і не пустить на пороги.

Якщо Касян погодою не злиться, то весна не забариться.

Тепло на Касяна – весна рання.

Добрий, лагідний, теплий Касян віщує теплу весну і погоже літо.

У народі кажуть…

КУПУЄ ШУБУ Й ПРОДАЄ…

- Березень ступає «по насту» - холод ще протримається.

- Крижане покриття на снігу швидко тане – настане потепління.

- Чим довше у березні лежить сніг – тим кращою буде трава.

- Нема у березні води – не буде у квітня і травня трави.

- У березні й курка повинна напитися з калюжі.

- Березень то купує шубу, то продає.

- Березневий мороз із дуплом.

- Зима злиться, але весні кориться.

- Зима березень лякає, а сама вже зникає.

- Хоч у березні мороз скрипучий, але не пекучий.

- Не придивляйся у березні до неба, бо там хліба нема; а дивись на землю нижче, бо тут до хліба ближче.

- Прийшов марець – готуй у поле ярець.

- У березні не байдикуватимеш, то восени і на зиму до столу матимеш.

- Буває березень холодний і голодний, але обнадійливий.

- У березні півднем віє, старого і молодого гріє.

- У березні весна світла.

- Березень – місяць світла.

- Борсуки вилізли з нори – морозів не буде.

- Бджоли на мороз не полетять.

- Ліс сповнився співом пернатих – настала пора пташиних весіль.

- У березні біля людського житла синичок уже нема.

- Снігурі полетіли й зиму забрали.

- У березні чубляться горобці й розпадаються їхні табунці.

- У березні кожна пташка хоче свого.

- Не обходиться березень без семи морозів.

- Березневе сонце – мамина ласка; зимове – мачуха.

- Нестійка березнева погода – далі весна буде мінливою.

- Березень тисне за палець, але й попускає.

- Березень завітав – праці додав.

- Березнева турбота – орати і сіяти.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #9 за 01.03.2024 > Тема "Душі криниця"