Версiя для друку Обговорити в форумi

20 січня (беремо до уваги оновлений церковний календар) – свято преподобного Євсевія (Овсія).

За народними спостереженнями, цього дня часто віє вітер. А якщо земля гола, не вкрита снігом, то він особливо небезпечний у полі, шкодить озимим посівам. Старші люди кажуть: «Овсій землю студить».

З прогностичних прикмет:

-Чути тріск криги, то це лише від відлиги, але морози ще повернуться.

-Не буде снігу, а буде вітер – не буде хліба.

-Снігур пищить – віщує похолодання.

-Кіт не хоче виходити з хати на прогулянку, ховається від господарів – чекай міцного морозу.

-Якщо цього дня розпочнеться дощ (або дощ з мокрим снігом) і падатиме кілька днів поспіль (нехай, навіть, з перервами), то весна буде пізньою, а Великдень холодним. Доведеться пізніше сіяти і садити городину.

-Північний вітер цього дня – на холодну весну; західний – на дощову.

-Грім у цей день віщує холодний і голодний рік.

Господарі, які ще з осені висадили озимий часник, за кепської погоди накривали грядки снопами кукурудзи.

ВІНИКОМ З ХАТИ

22 січня вшановують пам'ять Святого Анастасія, який жив у VII столітті. Він, перський воїн, спочатку жорстоко переслідував християн. Згодом сам прийняв хрещення, постригся у ченці і загинув як мученик за Христову Віру.

Оскільки свято не належить до великих церковних, то дорослі були зайняті своїми повсякденними клопотами, роботами. А от діти у цей день мали свою розвагу, яка називалася «віниками з хати зиму виганяти». Хоча ледь минула тільки її половина, і то календарної, а що вже казати-говорити про фенологічну зиму, яка може стати доволі затяжною… Та розвага – то розвага, тим паче, що дитяча.

Виганяючи зиму, діточки махали у хаті віниками і примовляли:

-Іди, зимо, іди та не скоро приходи!

Якщо зима не йшла, навпаки, залишалася у гостях, сипала снігом, тоді дітям доводилося брати до рук віники, лопати і стежки серед снігу прокладати.

Народні прикмети:

-На Анастасія багато снігу намело – зима не поступиться.

-Сніг «принишк» (утрамбувався), посірів – буде відлига.

Побутував жарт, з яким батьки часто зверталися до дітей: «Снігову бабу зліпити, то вам не тепле молоко пити!».

ДОРОТА

24 січня (а за «старим» церковним календарем – 6 лютого) – день пам’яті преподобної Ксенії Римлянки. У побуті – Оксани-Дороти, Доротеї.

У народі кажуть:

-Дорота заповідає сніги і болота.

-У цей день мороз – ярові посієш пізно.

-На Ксенії добра погода – весна буде гарною.

-Сонячна Оксана-Дорота – на світлу весну.

-Ксенія – вказівниця. Яка погорда у цей день – такою буде весна.

-Оксана-Дорота то чоботи взуває, то валянки одягає.

-Ксенія – ще не весна, але половини хліба вже нема. (Спожито половину запасів).

-Від завершення жнив до дня Ксенії минає стільки часу, скільки від Ксенії до завершення наступних жнив. Тому Дорота – напівхлібниця.

-Ксенія – хлібного року переділ.

У свято Ксенії Римлянки матері пекли дітям коржі з медом та маком. Це було своєрідним нагадуванням про напівхлібницю. Бо чи потім вистачить борошна на солодкі коржі?..

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #3 за 19.01.2024 > Тема "Душі криниця"