Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
Укра╖нськ╕ митц╕ – це потужна сила, яку не можна знец╕нювати…


СУМНА ОС╤НЬ
Наш╕ традиц╕╖


ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
Чи здатн╕ ми слухати, коли мистецтво промовля╓?..


МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
Автори представлених роб╕т - художники, як╕ п╕шли захищати Укра╖ну…


ПОРА НА В╤ДПОЧИНОК...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 12.01.2024 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 12.01.2024
ЗИМА ╤ДЕ НА СПАД…

Тепер, за оновленим церковним календарем, 12 с╕чня вшанову╓мо Святу великомученицю Тетяну, яка «здатна заглядати на весну».

Цей день у фенолог╕чному та народному календарях укра╖нц╕в ╓ довол╕ важливим. Адже в╕н вважа╓ться перед╕лом зими. Вже минула ╖╖ половина. Зима ╕де на спад, а тому злиться, дошкуля╓ людям, не хоче в╕дступати.

У народ╕ кажуть:

-Якщо перша половина зими була холодною, то у друг╕й половин╕ настане в╕дносне потепл╕ння (╕ навпаки).

-Цей день з╕ сн╕гами – б╕л╕ намети заляжуть надовго. Так само довго триватимуть морози.

-В╕длига цього дня ╓ оманливою. Морози ще повернуться.

-Сонячний день ╕ без морозу – на ранню весну, але з дощами.

-На сво╓му перед╕л╕ зима може пот╕шити теплом, але й дошкулить морозами.

-Посеред зими не ховай шубу у скриню ╕ рукавиц╕ тримай про запас.

-Якщо у друг╕й половин╕ зими сн╕гом нам╕та╓, то озим╕ пос╕ви п╕д ковдру ховаються. (На врожай).

-П╕сля свого перед╕лу зима не в╕дступа╓, глибок╕ сн╕ги ╕ м╕цн╕ морози, то ранньо╖ весни не буде.

-Якщо на перед╕л╕ зими м╕цн╕ морози, то не скоро п╕дуть у х╕д вози.

 

ЗАС╤ВАЮ НА ВАСИЛЯ

У зв’язку з введенням оновленого церковного календаря (а це було ц╕лком доц╕льним), зустр╕чати 14 с╕чня Старий Новий р╕к тепер залиша╓ться як спогад про давню добру традиц╕ю. Не забуваймо про не╖. А походила вона в╕д розб╕жностей Юл╕анського та Григор╕анського календар╕в, яка у ХХ-ХХ╤ стол╕ттях уже становить 13 дн╕в. ╤ так з кожним стол╕ттям буде додаватися по дню. ╤ т╕льки тепер зустр╕ч Нового року сп╕впала з╕ зустр╕ччю з Старим Новим роком.

Отож, Старий Новий р╕к – р╕дк╕сний ╕сторичний феномен, додаткове свято, яке ми отримали в результат╕ зм╕ни л╕точислення. Через таку розб╕жн╕сть календар╕в низка кра╖н в╕дзначають два «Нов╕ роки» - за старим ╕ новим стилем. Таким чином, у н╕ч з 13 на 14 грудня святкували не т╕льки Багатий веч╕р, зустр╕чали Новор╕ччя, а ще й вшановували Святого Васил╕я Великого, Отця Церкви.

Святого Васил╕я Великого в укра╖нському народ╕ здавна вважали покровителем землеробства ╕ хл╕боробсько╖ прац╕. Саме тому цього дня (рано-вранц╕) основним обрядом було зас╕вання житла зерном. Таке зд╕йснюють (зд╕йснювали) хлопчики з в╕ншуваннями-побажаннями доброго врожаю, достатку, здоров’я господарю, господин╕ та ╖хн╕й родин╕.

Отака хл╕боробська зм╕стова (складова) Василевого свята св╕дчить про мирний ╕ працелюбний характер укра╖нського народу. Береж╕мо сво╓!

Вт╕м, хлопчики-малеча, пос╕вайте ╕ гаразд╕в бажайте ус╕м-ус╕м  будь-де ╕ будь-коли…

 

В╤ДАТИ

15 с╕чня вшановують святих достойник╕в Христово╖ Церкви Павла Тивайського та ╤вана Кущника. Але це ще й дев’ятий день п╕сля величного свята Водохреща – Богоявлення Господнього. Число «9» довол╕ знакове не т╕льки у християнств╕. Тому в╕н (9-тий день п╕сля Водохреща) позначився ╕ на давньому народному календар╕ укра╖нц╕в. Його традиц╕йно називають Виденням,В╕данням, р╕дше – Баченням, Вид╕нням.

За давн╕ми в╕руваннями (але вже продиктованими впливом християнства) нашого народу, у н╕ч на Видення (так само, як ╕ в н╕ч на Р╕здво Христове, у Святий веч╕р) Господь Бог в╕дпуска╓ з «того св╕ту» душ╕ праведник╕в, щоб т╕ побачили сво╖ т╕ла у могилах, д╕зналися, як вшановують пам'ять про них сущ╕, чи моляться за них…

Звичайно, все це – лишень пов╕р’я, однак не без морально╖ основи. Вони вкотре нагадують нам про те, що за душ╕ померлих потр╕бно молитися повсякчас – чи то у дома, чи то в церкв╕!

…Одна ╕з зворушливих апокриф╕чних легенд розпов╕да╓, що у н╕ч на Видення до маленьких д╕точок ув╕ сн╕ приходять ╖хн╕ померл╕ матер╕. Вони ╖х пестять, голублять, синочкам зач╕сують чупринки, донечкам запл╕тають косички, насп╕вують колискових п╕сень, поводяться наче жив╕, а не померл╕ матер╕.

Все ж народн╕ прогностичн╕ прикмети пов’язан╕ саме з днем ╤вана Кущника:

-На ╤вана Кущника ╕н╕й на садових кущах – вродять ягоди.

-У цей день ожеледиця – буде недор╕д зерна.

-В╕тер на Кущника – р╕к буде вологий.

-Туман цього дня – до врожаю.

 

СПОД╤ВАЙСЯ НА В╤ДЛИГУ…

16 (29) с╕чня – церковне свято Поклон╕ння чесним оковам Святого апостола Петра. У народ╕ – Петра Вериги. Адже в переклад╕ на грецьку окови (кайдани) – вериги. ╢ у Петра Вериги ╕ пр╕звисько Л╕соруб.

Давн╕ фенолог╕чний календар пода╓ так╕ спостереження:

-На Петра Вериги половина сн╕гу, половина криги.

-На Петра Вериги розбиваються криги.

-З Петра Вериги чекай в╕длиги. (На Петра Веригу спод╕вайся на в╕длигу).

Саме ц╕ спостереження змушували селян, як╕ мешкали у л╕сових зонах, прискорювати загот╕влю сировини для житла, зв╕льняти л╕сов╕ заросл╕ п╕д прос╕ки – майбутн╕ земельн╕ д╕лянки. Якщо звернути увагу на прадавн╕ язичницьк╕ в╕рування укра╖нц╕в, то дерево можна рубати т╕льки тод╕, коли воно спить ╕ не в╕дчува╓ болю. А хто зна╓, яким буде лютий?.. Може, в лютому прийде весна ╕ розбудить дерева?..

З прагматичних м╕ркувань (так, принаймн╕, стверджують авторитетн╕ етнографи), то заготовлена у цей пер╕од деревина збер╕га╓ особливу ц╕нн╕сть. ╥╖ не точить шаш╕ль, не вражають грибков╕ хвороби; зрубане у стан╕ спокою дерево ма╓ найб╕льшу щ╕льн╕сть.

У дбайливого селянина, доброго господаря н╕коли н╕що не пропадало намарно. Стовбури дерев використовували як буд╕вельний матер╕ал, теслярський (виготовлення в╕кон, дверей, скринь, поличок…); крупн╕ш╕ г╕лки йшли на дрова, а др╕бн╕ спалювали на очищених д╕лянках, поп╕д в╕д яких слугував п╕дживленням для грунту.

Народн╕ прикмети:

-Якщо у н╕ч на Петра Вериги м╕сяць сповитий хмарами – на в╕тер.

-Мороз на Петра Вериги в╕щу╓ л╕тню спеку.

-Гуси ╕ качки купаються у сн╕гу – бути в╕длиз╕. (Так само пес кача╓ться на сн╕гу).

-В╕д холодного Петра Вериги не чекай добра.

 

У народ╕ кажуть…

С╤ЧЕ ЗИМУ НАВП╤Л…

-У с╕чн╕ – зоряна пороша.

-С╕чень с╕че зиму навп╕л.

-У с╕чн╕ в╕д холоду гр╕йся, а весною до сонечка см╕йся.

-Кон╕ лягають на землю перед сн╕гопадом.

-Ворона карка╓, сидячи проти в╕тру – на негоду.

-Дерева вкрилися вноч╕ памороззю – не тепло.

-Узимку шумить л╕с – чекай в╕длиги.

-К╕т згорнувся у клубок – на мороз.

-Собака кача╓ться по земл╕ – на сн╕г.

-Горобц╕ цв╕р╕нькають невгамовно – на сн╕г.

-Сорока п╕д стр╕ху л╕зе – на замет╕ль.

-Якщо дме в╕тер, а памороз╕ не було – на в╕холу.

-Коли вх╕д до кротячо╖ н╕рки розташований на п╕вн╕ч – зима буде теплою; на п╕вдень – холодною; на сх╕д – сухою; на зах╕д – вологою.

-Кола навколо сонця ╕ м╕сяця – на мороз.

-Яскрав╕ з╕рки – на мороз; тьмян╕ – на в╕длигу.

-Хмари б╕жать проти в╕тру – на сн╕г.

-В╕тер з п╕вдня почина╓ переходити на п╕вн╕ч – завтра буде ясна погода, але мороз стане м╕цн╕шим.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 12.01.2024 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25750

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков