"Кримська Свiтлиця" > #52 за 29.12.2023 > Тема "Душі криниця"
#52 за 29.12.2023
24 Б╤ЙЦ╤ КУЛЬТУРНОГО ФРОНТУ
23 грудня в ки╖вськ╕й книгарн╕ Readeat в╕дбулася презентац╕я книги Мирослави Макаревич «Хто трима╓ культурний фронт Укра╖ни».
Споконв╕чна в╕йна Рос╕╖ проти Укра╖ни трива╓ не лише за територ╕╖, а й за культуру, за розум ╕ душ╕ людей. Отруйна рос╕йська культурна експанс╕я тривала стол╕ттями, нав╕ть у понад 30-л╕тню добу незалежност╕ Укра╖ни. Тонни рашистського пропагандистського мотлоху поширювалися по вс╕й Укра╖н╕ й п╕сля Помаранчево╖ революц╕╖ та Революц╕╖ Г╕дност╕. Не випадково письменниця ╕ громадська д╕ячка Оксана Забужко назвала рос╕йську л╕тературу (читайте – рос╕йську культуру загалом) «маскувальною с╕ткою» для рос╕йських танк╕в.
Як неодноразово пов╕домляв Генеральний штаб Збройних Сил Укра╖ни, на тимчасово окупованих територ╕ях московськ╕ загарбники знищують укра╖нську культурну спадщину, м╕нують наш╕ запов╕дники, обстр╕люють храми, грабують музе╖ та б╕бл╕отеки, спалюють укра╖нську художню л╕тературу й п╕дручники. Так само, як п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни нацисти зд╕йснювали культурний геноцид на окупованих територ╕ях.
У травн╕ 2022 року нарешт╕ було ухвалено державне р╕шення щодо актуал╕зац╕╖ б╕бл╕отечних фонд╕в: розпочався процес вилучення з укра╖нських б╕бл╕отек м╕льйон╕в прим╕рник╕в книжок, як╕ вийшли ще за радянських час╕в або видрукуван╕ рос╕йською мовою. Дещо зап╕зн╕л╕, але важлив╕ кроки в сенс╕ духовно╖ деокупац╕╖.
╤ на культурному фронт╕ в нас чимало перемог.
За б╕льш як р╕к Велико╖ в╕йни Укра╖на реал╕зувала понад 2500 мистецьких акц╕й ╕ про╓кт╕в за кордоном на п╕дтримку нашо╖ кра╖ни. Укра╖нськ╕ митц╕ взяли участь у пров╕дних м╕жнародних виставках; укра╖нськ╕ нац╕ональн╕ стенди були представлен╕ на книжкових ярмарках в Болонь╖, Лондон╕, Варшав╕, Франкфурт╕. На св╕товому р╕вн╕ в╕дзначено юв╕лейн╕ дати в╕домих укра╖нц╕в: 150-р╕ччя в╕д дня народження Солом╕╖ Крушельницько╖ та 300-р╕ччя Григор╕я Сковороди. За час повномасштабно╖ в╕йни в Укра╖н╕ в╕дбулося понад 50 театральних ╕ концертних прем’╓р. За даними Укра╖нського культурного фонду, п╕сля повномасштабного рос╕йського вторгнення близько 80% д╕яч╕в культури та представник╕в креативних ╕ндустр╕й залишилися працювати в Укра╖н╕. Саме вони ╓ справжн╕ми б╕йцями нашого культурного фронту, як╕ працюють ╕з внутр╕шньою та зовн╕шньою аудитор╕ями. ╤ важливо ф╕ксувати ╖хн╕ творч╕ подвиги п╕д час в╕йни, розпов╕дати сучасникам ╕ прийдешн╕м покол╕нням, як вони, попри вс╕ виклики в╕йни, продовжували творити укра╖нську багатошарову культуру.
Наша культура – це ╕ Трип╕лля, ╕ часи розкв╕ту за Ярослава Мудрого, укра╖нське козацьке бароко, доба УНР, а згодом ╕ «Розстр╕ляного В╕дродження», покол╕ння ш╕стдесятник╕в ╕ с╕мдесятник╕в й розма╖та творч╕сть за понад 30 рок╕в в╕дновлення Незалежност╕.
Ще 24 роки тому Л╕на Костенко закликала «заф╕ксувати себе у св╕домост╕ людства парадоксом молодо╖ держави з тисячол╕тньою культурою, що була дос╕ заблокована в силу ╕сторичних причин. Бути в╕дкриттям для св╕ту».
Але стати справжн╕м в╕дкриттям для св╕ту нам судилося п╕д час нин╕шньо╖ широкомасштабно╖ в╕йни Рос╕╖ проти нашо╖ Незалежност╕ – в╕йни, де Укра╖на в╕дстою╓ демократичн╕ ц╕нност╕ людства занадто високою ц╕ною – ц╕ною життя сво╖х людей.
Через б╕ль ╕ травми, завдяки В╕р╕, Над╕╖ ╕ Любов╕ ми переосмислю╓мо себе. Нарешт╕ б╕льш╕сть ╕з нас усв╕домила себе укра╖нцями.
Сучасна укра╖нська культура гарту╓ться у р╕зноман╕тн╕й творчост╕ десятк╕в тисяч в╕домих ╕ нев╕домих митц╕в.
Укра╖нська культура сьогодн╕ – це портрети укра╖нських геро╖в минувшини ╕ сучасност╕ Марини Соченко, поранен╕ янголи Антона Логова, мольба, що застигла в камен╕ Олександра Животкова, терапевтична поез╕я Галини Крук ╕ Серг╕я Жадана, вистраждан╕ правила життя Тараса Прохаська й Василя Шкляра, музика Олександра Род╕на та Усе╖на Бек╕рова, народжена у передчутт╕ та п╕д час в╕йни витончена пластика балерини Анастас╕╖ Шевченко й балети Раду Покл╕тару, вишукана майстерн╕сть, що йде в╕д серця актрис Натал╕ Сумсько╖ ╕ Римми Зюб╕но╖, слова, написан╕ Гамлетом З╕ньк╕вським на ст╕нах незламного Харкова. Цим, а також ╕ншим митцям, усього двадцяти чотирьом, присвячен╕ 24 есе╖, що склали книгу Мирослави Макаревич «Хто трима╓ культурний фронт Укра╖ни». Чому 24? Авторка поясню╓: «24 ╓ числом-символом для Укра╖ни: 24 серпня 1991 року – це сакральна дата з в╕дновлення Незалежност╕, а 24 лютого 2022 року – дата початку велико╖ битви, що приведе укра╖нц╕в до Перемоги над ╕мпер╕╓ю зла, на яку остаточно перетворилася Рос╕я». Мирослава Макаревич дотрималася ╕ гендерного балансу: 12 есе╖в про видатних сучасник╕в ╕ 12 есе╖в про видатних сучасниць.
Кожний есей м╕стить стислу б╕ограф╕чну дов╕дку про героя, його спогади про початок рос╕йського повномасштабного вторгнення, м╕ркування про укра╖нську культуру ╕ правила життя.
Мирослава Макаревич зазнача╓: «Вс╕ мо╖ геро╖, для мене як автора це було принципово, живуть ╕ працюють сьогодн╕ в Укра╖н╕. Так, частина з них час в╕д часу ви╖жджа╓, щоб розпов╕сти св╕тов╕ правду про нас. Але щоразу поверта╓ться назад. Бо для цих особистостей важливо чути серцебиття р╕дно╖ земл╕, в╕дчувати спор╕днен╕сть сво╓╖ дол╕ та дол╕ Батьк╕вщини, яка проходить пекельн╕ випробування».
Укра╖нськ╕ митц╕ працюють заради нашо╖ Перемоги.
Анатол╕й Зборовський
На презентац╕╖: Мирослава Макаревич - друга л╕воруч
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 29.12.2023 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25715
|