"Кримська Свiтлиця" > #52 за 29.12.2023 > Тема ""Білі плями" історії"
#52 за 29.12.2023
СУЧАСНЕ УКРА╥НСЬКЕ В╤ЙСЬКО КР╤ЗЬ ПРИЗМУ МИНУЛОГО
У вестибюл╕ станц╕╖ Ки╖вського метропол╕тену «Театральна» експону╓ться виставка «Сучасне в╕йсько кр╕зь призму минулого». Виставку п╕дготував Центр досл╕джень во╓нно╖ ╕стор╕╖ Збройних Сил Укра╖ни за п╕дтримки Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам'ят╕.
Виставка розпов╕да╓ про укра╖нськ╕ в╕йськов╕ формування, як╕ боролися за незалежн╕сть Укра╖ни у ХХ-ХХ╤ ст. Початком нового укра╖нського в╕йська стали укра╖нськ╕ с╕чов╕ стр╕льц╕ (УСС). У вересн╕ 1914 року вони склали в╕йськову присягу: перший раз на в╕рн╕сть Австро-Угорщин╕, а другий - Укра╖н╕. Подальш╕ под╕╖ показали, що саме остання присяга стала моральним ╕мперативом для укра╖нського в╕йська нов╕тньо╖ доби. За час свого ╕снування укра╖нським с╕човим стр╕льцям вдалося стати добре вишколеним укра╖нським в╕йськовим формуванням з нац╕ональною символ╕кою, власними одностроями й в╕дзнаками, а також укра╖нською мовою та терм╕нолог╕╓ю.
Одним ╕з символ╕в УСС став головний уб╕р – «мазепинка». ╥╖, базуючись на козацьких традиц╕ях, розробив поручник Левко Лепкий. Згодом цей головний уб╕р набув поширення в ╕нших укра╖нських формуваннях – Галицьк╕й Арм╕╖, Карпатськ╕й С╕ч╕ та УПА. В╕д 2017 року «мазепинка» ╓ оф╕ц╕йним головним убором Збройних Сил Укра╖ни.
Укра╖нськ╕ с╕чов╕ стр╕льц╕, кр╕м в╕йни, проводили культурно-осв╕тню роботу. Зокрема, ╖хньою заслугою ╓ поява десятк╕в п╕сень, що швидко поширювалися в народ╕. Безумовно, перш╕сть ма╓ «Ой, у луз╕ червона калина». П╕сн╕ стала г╕мном не лише УСС, а й нин╕шньо╖ рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни. ╥╖ актуальну мету – визвольний б╕й проти рос╕йських агресор╕в поетично переда╓ мотив-метафора «визволяти укра╖нц╕в з московських кайдан».
Поруч з чолов╕ками служили й ж╕нки. Загалом в╕дом╕ ╕мена 34 ж╕нок в УСС.
Процес укра╖нського державотворення, що розпочався в березн╕ 1917 року з орган╕зац╕╖ Укра╖нсько╖ Центрально╖ Ради (УЦР) в Ки╓в╕, знайшов в╕дгук у серцях укра╖нц╕в – солдат╕в ╕ оф╕цер╕в арм╕╖ Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, що почала розпадатися. Формування укра╖нського в╕йська в╕дбувалося двома шляхами. Перший – створення нових укра╖нських в╕йськових частин за ╕н╕ц╕ативою самих солдат╕в-укра╖нц╕в (таким чином виникли 1-й Укра╖нський полк ╕м. Б. Хмельницького, 2-й Укра╖нський полк ╕м. П. Полуботка, Гайдамацький к╕ш Слоб╕дсько╖ Укра╖ни та ╕н.). Другий шлях – укра╖н╕зац╕я ╕снуючих корпус╕в, див╕з╕й, полк╕в та п╕дрозд╕л╕в рос╕йсько╖ арм╕╖ (так було сформовано, зокрема, 1-й Укра╖нський корпус на чол╕ з генералом Павлом Скоропадським). Колишн╕ солдати австро-угорсько╖ арм╕╖ та лег╕ону УСС також визнали владу УЦР – з них було сформовано Кур╕нь с╕чових стр╕льц╕в п╕д командуванням ╢вгена Коновальця.
Найчисленн╕шим родом в╕йськ Д╕╓во╖ арм╕╖ Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки була п╕хота. Укра╖нська п╕хота була краща в наступ╕, н╕ж в оборон╕, бо пост╕йно потерпала в╕д браку набо╖в. Ворож╕ позиц╕╖ часто здобувала атакою на багнети.
Артилер╕я, за св╕дченням сучасник╕в, була найкращою частиною укра╖нського в╕йська. Часто випереджала п╕хоту в наступ╕, знищуючи ворога з гармат, а у в╕дступ╕ часто була останньою, стримуючи ворожий натиск.
Татарське населення ставилося з╕ сп╕вчуттям ╕ доброзичливо до укра╖нського в╕йська й виявляло це головним чином тим, що з охотою ╕ ц╕лком добров╕льно надавало ╕нформац╕ю про рух ╕ розташування б╕льшовик╕в.
Понад 100 тисяч вояк╕в, як╕ пройшли через Укра╖нську Повстанську Арм╕ю, боролися за незалежну Укра╖ну.
УПА д╕яла на Волин╕ й Пол╕сс╕, Галичин╕ й Под╕лл╕, Ки╖вщин╕ та Черкащин╕, Закарпатт╕ та Буковин╕, окрем╕ рейди зд╕йснювала до Черн╕г╕вщини та Сумщини, ведучи боротьбу на два фронти – проти Н╕меччини та СРСР. Завдяки широк╕й п╕дтримц╕ населення УПА тривалий час чинила оп╕р окупантам без жодно╖ зовн╕шньо╖ п╕дтримки при повн╕й переваз╕ обох ворог╕в у чисельност╕ й озбро╓нн╕.
Масову участь у визвольному рус╕ взяли молод╕ укра╖нськ╕ ж╕нки.
Кр╕м укра╖нц╕в, в УПА служили також азербайджанц╕, грузини, узбеки, ╓вре╖ та ╕нш╕.
Популярним серед повстанц╕в був г╕мн ОУН «Зродились ми велико╖ години». Нещодавно ця п╕сня стала маршем сучасно╖ укра╖нсько╖ арм╕╖.
УПА мала власну систему нагород для вояк╕в ╕ цив╕льного населення – Золотий, Ср╕бний та Бронзовий Хрест Бойово╖ Заслуги. Про╓кт цих нагород вийшов з-п╕д пензля в╕домого граф╕ка Н╕ла Хасевича. Зараз ц╕ нагороди лягли в основу Концепц╕╖ нагородно╖ системи Головнокомандувача ЗСУ.
Збройн╕ Сили Укра╖ни пройшли тернистий шлях в╕д формування сво╖х основ на баз╕ угруповання колишньо╖ радянсько╖ арм╕╖ в Укра╖н╕ через кардинальне реформування до побудови бо╓здатного в╕йська, що геро╖чно захища╓ державу в╕д ╕ноземного вторгнення.
Укра╖на в╕дзнача╓ День ЗСУ 6 грудня. У цей день у 1991 роц╕ були ухвален╕ Закони Укра╖ни «Про оборону Укра╖ни» ╕ «Про Збройн╕ Сили Укра╖ни». У цей же день було затверджено текст в╕йськово╖ присяги. Першим ╖╖ склав тогочасний М╕н╕стр оборони Укра╖ни Костянтин Морозов. Близько 980 тисяч в╕йськовослужбовц╕в присягнули на в╕рн╕сть Укра╖н╕.
На баз╕ Чорноморського флоту розпочалося формування В╕йськово-Морських Сил Укра╖ни. У 1992 роц╕ був спущений на воду фрегат «Гетьман Сагайдачний», що став флагманом ВМС Укра╖ни. Вже на цьому етап╕ д╕йшло до силового протистояння з рос╕йськими моряками. 21 липня 1992 року рос╕йськ╕ моряки безусп╕шно спробували захопити сторожовий корабель СКР-112, що п╕дняв укра╖нський прапор. П╕д час переходу корабля до Одеси його пересл╕дували корабл╕ рос╕йського флоту, застосовуючи попереджувальний артилер╕йський вогонь.
Серйозну реорган╕зац╕ю пройшла система п╕дготовки кадр╕в для ЗСУ. Фах╕вц╕в р╕зних р╕вн╕в стали готувати Нац╕ональний ун╕верситет оборони Укра╖ни, Академ╕я сухопутних в╕йськ ╕мен╕ гетьмана Петра Сагайдачного, Харк╕вський ун╕верситет Пов╕тряних Сил ╕мен╕ ╤вана Кожедуба, В╕йськова академ╕я в Одес╕. Пров╕дною тенденц╕╓ю в формуванн╕ ЗСУ було поступове скорочення числа строковик╕в ╕ зб╕льшення частки в╕йськовослужбовц╕в за контрактом.
Незважаючи на важке матер╕альне становище в ЗСУ народилася ун╕форма з власною символ╕кою на ╜удзиках, пряжках, емблемами на головн╕ убори, ун╕кальн╕ нарукавн╕ емблеми, знаки на техн╕ку ╕ прапори в╕йськових частин. У 1995 роц╕ був затверджений орден Богдана Хмельницького для нагородження передус╕м в╕йськовослужбовц╕в, а також в╕дзнака Президента Укра╖ни «За мужн╕сть», що невдовз╕ стала орденом.
Розбудова ЗСУ зд╕йсню╓ться з огляду на стратег╕чну мету – досягнення повноправного членства Укра╖ни в НАТО. У 1994 роц╕ Укра╖на при╓дналася до програми в╕йськового сп╕вроб╕тництва «партнерство заради миру». ЗСУ взяли участь у к╕лькох десятках навчань, як в Укра╖н╕, так ╕ за кордоном. У 2008 роц╕ Укра╖на подала оф╕ц╕йну заяву щодо при╓днання до Плану д╕й з членства в НАТО, а на початку жовтня 2022 року Генеральний секретар П╕вн╕чноатлантичного альянсу отримав заявку на пришвидшений вступ Укра╖ни до НАТО.
В╕йськовослужбовц╕ ЗСУ не лише захищають Батьк╕вщину в╕д рос╕йського агресора, а й виконують миротворч╕ завдання в найгаряч╕ших точках св╕ту.
15 липня Укра╖на в╕дзнача╓ День укра╖нських миротворц╕в. Саме в цей день у 1992 роц╕ Укра╖на вперше скерувала сво╖ сили в зону бойових д╕й. Для захисту цив╕льного населення до Босн╕╖ ╕ Герцогов╕ни був в╕дправлений 240-й окремий спец╕альний батальйон, що д╕яв у рамках сил ООН з охорони.
Укра╖на ╓ ╓диною кра╖ною серед держав-партнер╕в НАТО, яка брала участь в ус╕х основних миротворчих операц╕ях та М╕с╕ях Альянсу, а також у багатьох ╕нших п╕д проводом ООН та ОБС╢.
У б╕льш н╕ж 30 м╕жнародних операц╕ях з п╕дтримання миру ╕ безпеки взяли участь понад 45 тисяч укра╖нських в╕йськовослужбовц╕в.
Участь ЗСУ в миротворчих операц╕ях ╓ укра╖нським внеском у зм╕цнення системи колективно╖ безпеки у св╕т╕. Рос╕йське вторгнення в Укра╖ну випробову╓ цю систему на м╕цн╕сть. Тому св╕т не ма╓ ╕ншого вибору як стати на захист Укра╖ни проти агресора.
27 лютого 2014 року рос╕йськ╕ диверсанти захопили прим╕щення парламенту Кримсько╖ автоном╕╖, а кримське угруповання ЗСУ стало об’╓ктом напад╕в солдат╕в ╕з розм╕щених на п╕востров╕ рос╕йських в╕йськових баз. Так розпочалася рос╕йська агрес╕я, що невдовз╕ поширилася на Донбас. У в╕дпов╕дь на ц╕ д╕╖ Рада нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони Укра╖ни ухвалила р╕шення привести ЗСУ в повну бо╓готовн╕сть.
14 кв╕тня розпочалася Антитерористична операц╕я з╕ зв╕льнення захоплено╖ п╕дконтрольними Рос╕╖ бойовиками територ╕╖ Донецько╖ та Лугансько╖ областей Укра╖ни.
До 1 травня 2014 року було моб╕л╕зовано понад 35 тисяч ос╕б – чолов╕ки та ж╕нки йшли на в╕йськову службу добров╕льно. В Укра╖н╕ була в╕дновлена Нац╕ональна гвард╕я, розпочато формування п╕дрозд╕л╕в територ╕ально╖ оборони.
До вересня 2014 року сили АТО не лише не дозволили рос╕янам ╕ ╖хн╕м найманцям повн╕стю окупувати Донецьку та Луганську област╕, а й визволили понад дв╕ третини загарбаних територ╕й. Усп╕шними операц╕ями сил АТО стало зайняття Донецького аеропорту, визволення м╕ст Мар╕уполь, Слов’янськ, Краматорськ, Дружк╕вка, Костянтин╕вка, Артем╕вськ (нин╕ Бахмут).
У боях з регулярними п╕дрозд╕лами рос╕йсько╖ арм╕╖ в╕дзначилися, зокрема, б╕йц╕ 95-╖ окремо╖ аеромоб╕льно╖ бригади п╕д командуванням полковника Михайла Забродського. У липн╕–серпн╕ 2014 року вони пройшли ворожими тилами понад 400 к╕лометр╕в в╕д Слов’янська до Мар╕уполя ╕ назад, дозволивши вийти з ворожого оточення 3 тисячам ос╕б з понад 250 одиницями техн╕ки.
За час проведення АТО чисельн╕сть Збройних Сил Укра╖ни значно зб╕льшилася – на лютий 2016 року вона досягла 275 тисяч ос╕б.
24 лютого 2022 року розпочалася геро╖чна оборона Укра╖ни в╕д рос╕йського повномасштабного вторгнення. Р╕зн╕ за в╕ком, статтю ╕ родом занять громадяни Укра╖ни стали на захист Батьк╕вщини. Чисельн╕сть ЗСУ зб╕льшилася завдяки масовому напливу добровольц╕в до 700 тисяч ос╕б, в тому числ╕ понад 110 тисяч ос╕б записалися до лав Сил територ╕ально╖ оборони. Кр╕м того, в захист╕ Укра╖ни взяли участь формування територ╕альних громад. Укра╖нське в╕йсько за сво╓ю чисельн╕стю потрапило в першу десятку арм╕й св╕ту. У склад╕ ЗСУ служать понад 40 тисяч ж╕нок, 5 тисяч з них безпосередньо виконують бойов╕ завдання. На усп╕шн╕ д╕╖ ЗСУ сутт╓во вплинула висока мотивац╕я б╕йц╕в, винах╕длив╕сть командир╕в ╕ децентрал╕зац╕я в ухваленн╕ р╕шень. Кр╕м того, п╕сля 24 лютого набув системного характеру процес передач╕ до укра╖нського в╕йська ╕ноземно╖ збро╖ й техн╕ки.
Вже наприк╕нц╕ березня 2022 року розпочалося визволення Укра╖ни в╕д рос╕йських окупант╕в, як╕ мусили залишити територ╕╖ Ки╖всько╖, Сумсько╖ та Черн╕г╕всько╖ областей. У вересн╕ 2022 року розпочалося визволення Сходу та П╕вдня Укра╖ни. Наприк╕нц╕ вересня було зд╕йснено блискучу операц╕ю з оточення численного рос╕йського угруповання в м╕ст╕ Лиман Донецько╖ област╕. Нин╕ трива╓ тиск на ворога на Херсонському та Запор╕зькому напрямках.
Попереду – Донеччина, Луганщина та Крим.
Анатол╕й Зборовський
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 29.12.2023 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25713
|