"Кримська Свiтлиця" > #48 за 01.12.2023 > Тема ""Білі плями" історії"
#48 за 01.12.2023
ГОЛОДОМОР У ДОКУМЕНТАХ, РОДИННИХ СПОГАДАХ ╤ Ф╤ЛАТЕЛ╤╥
23 листопада в Нац╕ональн╕й ╕сторичн╕й б╕бл╕отец╕ Укра╖ни в Ки╓в╕ в╕дбувся зах╕д «Голодомор в Укра╖н╕: жива пам'ять». Зах╕д приурочений до 90-х роковин Голодомору 1932-1933 рок╕в. Учасники заходу заслухали лекц╕ю кандидата ╕сторичних наук, пров╕дного наукового сп╕вроб╕тника Нац╕онального музею Голодомору-геноциду Андр╕я ╤ванця з теми: «Визнання голодомору геноцидом у св╕т╕» та виступ доктора ╕сторичних наук, пров╕дно╖ науково╖ сп╕вроб╕тниц╕ Нац╕онадбного музею Голодомору-геноциду Натал╕ Романець з теми «Голодомор 1932–1933 рок╕в на Дн╕пропетровщин╕ мовою документ╕в». Учениця Ки╖всько╖ мало╖ академ╕╖ наук та спец╕ал╕зовано╖ школи ╤-╤╤╤ ступен╕в з поглибленим вивченням англ╕йсько╖ та ╕тал╕йсько╖ мов ╕м. Данте Ал╕г’╓р╕ № 130 м╕ста Ки╓ва В╕ра Кобзар под╕лилася родинною ╕стор╕╓ю про траг╕чн╕ часи 1932–1933 рок╕в.
Пот╕м в╕дбулося в╕дкриття ф╕лател╕стично╖ виставки «Марки УСРР: зап╕зн╕ла допомога голодуючим». Тут представлено ф╕лател╕стичн╕ експонати ╕з власно╖ колец╕╖ Андр╕я ╤ванця та фонд╕в Нац╕онального музею Голодомору-геноциду.
У 1920 роц╕ наддн╕прянськ╕ земл╕ Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки були загарбан╕ понад м╕льйонним контингентом рос╕йсько╖ Роб╕тничо-селянсько╖ червоно╖ арм╕╖ ╕ включен╕ до складу УСРР, яку ц╕лком контролював комун╕стичний режим з центром у Москв╕.
У 1921 роц╕ Поволжя, Казахстан, частину п╕вн╕чного Кавказу, Крим, п╕вдень ╕ частину Л╕вобережжя УСРР охопив масштабний голод. В╕н став насл╕дком пол╕тики «во╓нного комун╕зму» б╕льшовицького режиму, посухи та семи рок╕в в╕йн ╕ революц╕й. Внасл╕док масового штучного голоду 1921-1923 рок╕в у радянських республ╕ках загинули м╕льйони людей, зокрема в Укра╖н╕, за оц╕нкою Нац╕онального ╕нституту соц╕олог╕╖ та демограф╕╖ ╕м. М. Птухи – 936 тисяч ос╕б.
Серед засоб╕в подолання голоду були використан╕ й ф╕лател╕стичн╕. Ще з к╕нця Х╤Х стол╕ття в Австрал╕╖ почали використовувати поштов╕ марки з благод╕йною метою. На початку ХХ стол╕ття ця практика поширилася в ╢вроп╕. 16 серпня 1921 року на шпальтах московсько╖ газети «Известия» з’явилася пропозиц╕я ф╕лател╕ста – випустити у продаж з п╕двищеною ц╕ною особлив╕ поштов╕ марки», що може дати «значн╕ суми для допомоги голодуючим». Першим серед радянських республ╕к поштово-благод╕йн╕ марки випустив у жовтн╕ 1921 року Азербайджан. Вони м╕стили напис «В пользу голодающих губерн╕й Поволжья». Наприк╕нц╕ того ж року РСФРР запровадила в об╕г першу сер╕ю поштово-благод╕йних марок для допомоги голодуючим Поволжя. В с╕чн╕ 1922 року вона випустила сер╕ю марок 1918 року з надруком «На допомогу голодуючим», а восени – нову сер╕ю поштово-благод╕йних марок. Сер╕я марок ╕з надруком «На допомогу голодуючим» вийшла ╕ в Груз╕╖.
Голод вразив п╕вдень Укра╖ни вже в 1921 роц╕, проте в╕дпов╕дно до вказ╕вок ЦК РКП(б) ╕ уряду РСФРР у цьому роц╕ допомогу УСРР збирали насамперед для голодуючих Поволжя. Комун╕стична влада к╕лька м╕сяц╕в блокувала ╕нформац╕ю про масштаби голоду в Укра╖н╕. Стих╕йно та орган╕зовано до не╖ ╖хали сотн╕ тисяч голодуючих ╕з рос╕йських губерн╕й. ╤ноземну допомогу в╕дправляли до рос╕йських рег╕он╕в, частково через укра╖нськ╕ порти. Лише на початку 1922 року комун╕стичний режим оф╕ц╕йно визнав неврожайними п╕вденн╕ укра╖нськ╕ губерн╕╖. Тому ╕ноземн╕ благод╕йн╕ орган╕зац╕╖ змогли розгорнути допомогу укра╖нцям лише наприк╕нц╕ весни – вл╕тку 1922 року. Блокування ╕нформац╕╖ про голод у критичний пер╕од ╕ зап╕зн╕лий допуск ╕ноземно╖ допомоги призвели до сутт╓вого зб╕льшення людських втрат в Укра╖н╕.
У 1922 роц╕ влада в УСРР ухвалила р╕шення випустити сер╕ю поштово-благод╕йних марок «Допомога голодуючим» чотирьох ном╕нал╕в, як╕ були вказан╕ у карбованцях: «10+10» (алегоричне зображення Укра╖ни, яка захища╓ п╕дл╕тка-селянина в╕д Царя-Голоду), «20+20» (Т.Г. Шевченко), «90+30» («Селянин, який роззбро╖в смерть»), «№150+50» (алегор╕я Укра╖ни в образ╕ молодо╖ ж╕нки в нац╕ональному вбранн╕, що пода╓ хл╕б голодним ж╕нц╕ та дитин╕). Друга цифра означа╓ розм╕р благод╕йно╖ допомоги. Марки було надруковано в Н╕мецьк╕й державн╕й друкарн╕ в Берл╕н╕. Через спротив представник╕в РСФРР вони в об╕гу з’явилися лише 25 червня 1923 року, тобто коли голод вже здеб╕льшого було подолано.
Придбати укра╖нськ╕ марки «Допомога голодуючим» можна було лише в губернських центрах УСРР ╕ протягом короткого часу. За одн╕╓ю верс╕╓ю, ╕х продавали з 25 червня до 18 серпня 1923 року, за ╕ншою – т╕льки до 15 липня. Сер╕я марок УСРР «Допомога голодуючим» не змогла повноц╕нно виконати ан╕ сво╓╖ поштово╖, ан╕ благод╕йно╖ функц╕╖ через пол╕тику замовчування комун╕стичним режимом голоду в Укра╖н╕ в його початков╕й фаз╕ та протид╕ю й затягування комун╕стичними функц╕онерами РСФРР ╖хнього випуску. Ном╕нали марок в╕дпов╕дали десятим поштовим тарифам, запровадженим у листопад╕ 1922 року, а потрапили в об╕г, коли були чинними вже ш╕стнадцятий та с╕мнадцятий тарифи, як╕ перевищували десятий у 20 ╕ 30 раз╕в в╕дпов╕дно. Тому на поштових в╕дправленнях поштово-благод╕йн╕ марки знайти було важко. До того ж вл╕тку 1923 року голод п╕шов на спад, а влада вже з 1922 року намагалася робити вигляд, що його ц╕лком подолано. Тому оф╕ц╕йно зм╕нила оголошених отримувач╕в допомоги з голодуючих на д╕тей.
Творцями марок вважають художник╕в Олекс╕я Маренкова ╕ Бориса Порай-Кошиця.
Зображення на марках сер╕╖ «Допомога голодуючим» по╓днують стил╕ модерну, символ╕зму ╕з нац╕ональними традиц╕ями, в╕дображають укра╖нський колорит, ╕ заразом показують символ╕ку УСРР, яка в той пер╕од слугувала прикриттям панування в Укра╖н╕ комун╕стично╖ ╕деократично╖ ╕мпер╕╖ з центром у Москв╕ та експлуатац╕╖ нею укра╖нських ресурс╕в.
Попри те, що практично╖ корист╕ в╕д цих знак╕в поштово╖ оплати було небагато й ╕нструментом боротьби з голодом вони фактично так ╕ не стали, все ж ц╕ марки ╓ ц╕кавою пам’яткою ╕стор╕╖ та культури. Це пов’язано з к╕лькома причинами. По-перше, вони виявилися першими та ╓диними поштовими марками УСРР/УРСР, оск╕льки влада СРСР б╕льше не дозволила випускати укра╖нськ╕ знаки оплати послуг пошти, як╕ ╓ одним ╕з символ╕в суверен╕тету держави. По-друге, ц╕ марки стали першими поштово-благод╕йними марками, випущеними в Укра╖н╕ (поштов╕ випуски ран╕ше зд╕йснили Укра╖нська Держава й УНР, ╕ зробили певний внесок у збирання грошей для потреб д╕тей. По-трет╓, сер╕я поштових знак╕в УСРР в╕др╕знялася в╕д марок аналог╕чних сер╕й в ╕нших радянських державних утвореннях (РСФРР, АзСРР) високим мистецьким р╕внем ╕ технолог╕чною як╕стю виконання.
П╕д час першого «червоного» голоду в 1921 – 1923 роках в Укра╖н╕ найб╕льше постраждали жител╕ Запор╕зько╖, Херсонсько╖, Микола╖всько╖, Одесько╖, Донецько╖ губерн╕й, п╕вденних пов╕т╕в Полтавсько╖ та Харк╕всько╖ губерн╕й. Жахливо потерпали в╕д голоду Херсон, Одеса, Микола╖в та ╕нш╕ м╕ста. У 1922 роц╕ ╕тал╕йський моряк ╕ комун╕ст став св╕дком того, як червоноарм╕йц╕ в╕дбирали ╖жу в д╕тей, як останн╕ сварилися з собаками за шматок м'яса, а малол╕тн╕ д╕вчатка в╕ддавалися морякам за хл╕б. Пошук ╖ж╕ став для м╕льйон╕в людей питанням життя ╕ смерт╕.
Вл╕тку 1921 року влада радянсько╖ Рос╕╖ звернулася до ╕нших держав, м╕жнародних орган╕зац╕й та ╕ноземц╕в по допомогу для рос╕йських голодуючих. Найб╕льш результативною у ц╕й справ╕ виявилась Американська адм╕н╕страц╕я допомоги (American Relief Administration – ARA), яка д╕яла п╕д головуванням м╕н╕стра торг╕вл╕ США Г.Гувера, ╕ розпочала свою д╕яльн╕сть в РСФРР у серпн╕- вересн╕ 1921 року. Обсяг ╖╖ допомоги перевищував допомогу в╕д ╕нших орган╕зац╕й разом узятих. Те, що голод розпочався в 1921 роц╕ ╕ в Укра╖н╕ комун╕стична влада приховувала к╕лька м╕сяц╕в. АРА в листопад╕ 1921 року запропонувала допомогу голодуючим Укра╖ни. Догов╕р м╕ж нею та урядом УСРР було п╕дписано 10 с╕чня 1922 року. Але через бажання ЦК РКП(б) сконцентрувати ╕ноземну допомогу в Поволж╕, АРА змогла повномасштабно розгорнути ф╕лантроп╕чну д╕яльн╕сть в УСРР лише навесн╕ 1922 року. У 1922- - 1923 роках вона видала 180,9 м╕льйона пайк╕в, л╕к╕в на суму понад 3 м╕льйони долар╕в, розпод╕лила 11 тисяч речових посилок варт╕стю по 20 долар╕в кожна та 400 тисяч продовольчих посилок варт╕стю по 10 долар╕в.
19 жовтня 1921 року АРА п╕дписала з радянським урядом угоду про доставку продовольчих посилок. В╕дтод╕ кожен, хто жив за межами голодуючих кра╖н ╕ бажав допомогти голодуючим, купував продуктовий купон за 10 долар╕в в Американському банку або оф╕сах АРА в ╢вроп╕. Пот╕м купон надсилав поштою через АРА в кра╖ну голоду. Там АРА знаходила людину-одержувача. Останн╕й в╕дносив купон на найближчий склад АРА й обм╕нював його на поштову посилку. Посилка складалася з 49 фунт╕в борошна, 25 фунт╕в рису, 3 фунт╕в чаю, 10 фунт╕в жиру, 10 фунт╕в цукру, 20 банок згущеного молока. Вага продукт╕в становила приблизно 53 к╕лограми. Родина з п’яти ос╕б могла харчуватися ними тиждень.
Для ╕нформування громадян про ╕снування програми продовольчих посилок АРА поширила в РСФРР ╕ УСРР через сво╖ оф╕си та поштов╕ в╕дд╕лення, ймов╕рно, близько п╕втора м╕льйона лист╕вок. Громадяни вписували сво╖ ╕мена й адреси в ц╕ лист╕вки, п╕сля чого АРА в╕дправляла ╖х в ╢вропу та Америку. У п╕дсумку ьула забезпечена адресна допомога в╕д конкретно╖ людини за межами Укра╖ни конкретн╕й людин╕ в Укра╖н╕.
На виставц╕ експону╓ться ╕ типова лист╕вка АРА, направлена з Одеси в 1922 роц╕, ╕ поштова лист╕вка з Одеси до Н╕меччини з проханням надати допомогу продуктовою посилкою через АРА. Ц╕каво, що ця лист╕вка була вислана в 1922 роц╕ ╕з будинку в╕домого офтальмолога, професора В. Ф╕латова.
Частина орган╕зац╕й, як╕ надавали гуман╕тарну допомогу голодуючим Укра╖ни, для збору кошт╕в випускали художн╕ лист╕вки. Ц╕кавим прикладом тако╖ продукц╕╖ ╓ лист╕вка Укра╖нського Червоного Хреста з репродукц╕╓ю картини ╤. Р╓п╕на «Вечорниц╕» й написом на зворот╕ «Помож╕ть голодуючим на Укра╖н╕!». Випущена вона була, ймов╕рно, в Берл╕н╕ в 1922 роц╕.
Однак в ╤тал╕╖ був випадок нажитися на допомоз╕ голодуючим Укра╖ни. ╤тал╕йський п╕дпри╓мець Марко Фонтано, в╕домий мах╕нац╕ями з марками з 1912 року, випустив в╕д ╕мен╕ «Одеського допголу» сер╕ю марок з написом «Почта» ╕ позначенням ном╕нал╕в «руб. 250» ╕ до тисяч╕. В рекламних оголошеннях йшлося про те, що допомога п╕де «на користь б╕дних Одеського округа». Але шахра╖в було викрито. Ф╕рми ╕з США, як╕ придбали велик╕ запаси фальшиво╖ сер╕╖ «Одеський допгол», зазнали великих збитк╕в. Через американського консула у Венец╕╖ вони подали позов до ф╕рми М. Фонтано. ╤тал╕йськ╕ правоохоронц╕ арештували шахра╖в ╕ конф╕скували запаси фальшивих марок, проте суд виправдав мах╕натор╕в.
На завершення заходу в ╤сторичн╕й б╕бл╕отец╕ в╕дбулася презентац╕я книжково╖ виставки «Укра╖на пам’ята╓ жертв Голодомору (1932–1933) ╕ масових штучних голод╕в (1921–1923, 1946–1947)».
Анатол╕й Зборовський
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 01.12.2023 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25642
|