|
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 24.11.2023 > Тема "Українці мої..."
#47 за 24.11.2023
ДРУЖИНА УКРА╥НСЬКОГО КОЛ╤БР╤
17 листопада у Ветеранському хаб╕ в Ки╓в╕ в╕дбулася презентац╕я книги Св╕тлани Пеньково╖ «Укра╖нськ╕ кол╕бр╕». Авторка згаду╓ про свого чолов╕ка, який загинув, захищаючи Укра╖ну в╕д рос╕йських окупант╕в. Це книга про любов ╕ мр╕╖. Про с╕льського хлопчика, який мр╕яв про польоти. ╤ в╕н став борт-техн╕ком вертольота. А ще про д╕вчину, яка мр╕яла про справжню любов. Вони зустр╕лися на вес╕лл╕ сво╖х знайомих. В╕ктор був боярином, а Св╕тлана – дружкою. Через три м╕сяц╕ молод╕ люди одружилися.
У книз╕ Св╕тлана розкрива╓ секрет с╕мейного щастя: «В╕ктор м╕й обожню╓ небо ╕ польоти, я – море ╕ плавати, в╕н – пон╕житися при можливост╕ подовше вранц╕ у л╕жку, а я вдосв╕та вже на ногах. Коханий м╕й в╕дда╓ перевагу поез╕╖, я – тихому читанню, якщо про музику, то його перевага шансон, а моя – сучасна. Ось так ми ╕ по╓днали два р╕зних темпераменти в одн╕й с╕м’╖, не намагаючись, як на початку с╕мейного шляху, з’╓днати ц╕ дв╕ протилежн╕ стих╕╖ в одну, бо з часом зрозум╕ли, що ми не одне ц╕ле, кожен ╕з нас – окрема ц╕л╕сна особист╕сть, ╕з сво╖ми смаками, характерами, звичками, б╕оритмом, минулим дитинством, ц╕нностями. Проте, ми пара закоханих людей, як╕ ц╕нують один одного та поважають за ╕ндив╕дуальн╕сть. А наш╕ в╕дм╕нност╕, як╕ в╕дкривались протягом сп╕льного життя, спонукали нас ставати кращими верс╕ями себе, а якщо ╕ виникала конкуренц╕я, то з самим собою вчорашн╕м, нам подобався цей процес самовдосконалення. Тому що нами керувала вза╓мна любов, ╕ ми зрозум╕ли нарешт╕ цей секретний шлях до щастя: ЛЮБОВ – це Д╤╢СЛОВО».
В╕ктор Пеньковий брав участь у миротворч╕й м╕с╕╖ ООН у Л╕бер╕╖ в Африц╕. Повернувшись, взяв участь у АТО ╕ ООС. В╕н знав, що Рос╕я цим не обмежиться. Було в╕домо, що Рос╕я накопичу╓ в╕йська ╕ техн╕ку на кордон╕ з Укра╖ною. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, В╕ктор Пеньковий знову був на передов╕й. Якось у травн╕ 2022 року вертол╕т М╕-8, в ек╕паж╕ якого був борт-техн╕к Пеньковий, знищив сотню ворог╕в ╕ 30 одиниць броньовано╖ та спец╕ально╖ техн╕ки противника. Це дозволило сп╕льно з п╕дрозд╕лами Сухопутних в╕йськ зупинити наступ противника на визначеному напрямку.
Загалом на долю цього ек╕пажу випало 26 усп╕шних бойових вильот╕в. По колонах ╕ позиц╕ях ворога на тимчасово окупован╕й територ╕╖ Донеччини було випущено 444 ракети класу «пов╕тря – земля».
11 листопада 2022 року п╕д час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку вертол╕т був збитий ╕з ворожо╖ ПЗРК. Вертол╕тники, зокрема ╕ п╕дполковник В╕ктор Пеньковий, загинули. Залишилися дружина, дорослий син ╕ донька-п╕дл╕ток.
Не минуло й доби, як у Св╕тлани з’явилася думка написати книгу про ╖хню родину. Спочатку вона в╕дкинула цю думку, але пот╕м все-таки прийшла до школи публ╕цистики «Голос в╕йни». Книгу Св╕тлана написала за 9 м╕сяц╕в. Назвала ╖╖ «Укра╖нськ╕ кол╕бр╕». Тому що польоти вертольот╕в ╕ кол╕бр╕ схож╕. До того ж, кол╕бр╕ – волелюбн╕ птахи. Як ╕ укра╖нц╕.
Книга вийшла друком у В╕нниц╕.
У п╕слямов╕ до книги письменник Любко Дереш зазнача╓: «Укра╖нськ╕ кол╕бр╕» - один ╕з тих важливих текст╕в, що формують нашу колективну пам'ять про в╕йну. Емоц╕йний, образний, у багатьох моментах дуже особист╕сний, цей текст-спов╕дь розказу╓ про життя полеглого укра╖нського героя – ав╕атора, п╕дполковника В╕ктора Пенькового. Доля окремо╖ с╕м’╖ в ц╕й ╕стор╕╖ виявля╓ться т╕сно переплетеною ╕з долею вс╕╓╖ кра╖ни, ╕ саме на приклад╕ такого вза╓мопроникнення й можна зрозум╕ти, як насправд╕ влаштований той затятий оп╕р м╕льйон╕в укра╖нц╕в, котр╕ на фронт╕ та в тилу захищають батьк╕вщину в╕д рос╕йського агресора. «Укра╖нськ╕ кол╕бр╕» - це символ захисник╕в-ав╕атор╕в, котр╕, будучи зовс╕м крих╕тними на тл╕ рос╕йсько╖ навали, завдяки глибокому почуттю г╕дност╕, патр╕отизму та любов╕ до сво╖х близьких стають зал╕зним щитом для ус╕╓╖ нац╕╖».
С. Пенькова дяку╓ за п╕дтримку ╕ допомогу сво╖м д╕тям, батькам, письменнику Любку Дерешу, засновникам ╕ учасникам школи публ╕цистики «Голос в╕йни» та вс╕м сердечним людям, як╕ перебувають поруч ╕з нею.
Наклад книги маленький, але окрем╕ прим╕рники вже потрапили до укра╖нц╕в у р╕зн╕ кра╖ни св╕ту. Читач╕ говорять, що «Укра╖нськ╕ кол╕бр╕» необх╕дно перекласти англ╕йською мовою, щоб ╕ноземн╕ читач╕ знали, як ╕ за що воюють укра╖нц╕.
Св╕тлана Пенькова говорить: «Я пишаюся, що я укра╖нка».
Анатол╕й Зборовський
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 24.11.2023 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25625
|