Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
Укра╖нськ╕ митц╕ – це потужна сила, яку не можна знец╕нювати…


СУМНА ОС╤НЬ
Наш╕ традиц╕╖


ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
Чи здатн╕ ми слухати, коли мистецтво промовля╓?..


МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
Автори представлених роб╕т - художники, як╕ п╕шли захищати Укра╖ну…


ПОРА НА В╤ДПОЧИНОК...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 03.11.2023 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 03.11.2023
«ЗА Т╤ ДУШ╤…»

Першу суботу листопада у народ╕ називають поминальною, заупок╕йною, р╕дше – початком ос╕нн╕х д╕д╕в (оск╕льки йдеться про цикл поминальних дн╕в). У цей день у церквах замовляли Богослуж╕ння за померлими, в╕дправляли молебн╕ на цвинтарях, ус╕╓ю с╕м’╓ю молилися удома, де влаштовували поминальний об╕д.

На Волинському Пол╕сс╕ ╕ почасти на Терноп╕лл╕ (тут сво╓р╕дним «еп╕центром» поминальних в╕дправ ставала Поча╖вська лавра) побутувала ц╕кава традиц╕я – напередодн╕ поминально╖ суботи господин╕ пекли пироги (слово «пир╕жок» вживали зр╕дка). Для начинки використовували сир, в╕дварен╕ горох, капусту, картоплю… Без начинки пекли так зван╕ «хл╕бц╕». Солодк╕ пироги з плодово-яг╕дним варенням, повидлом, яблуками (неодм╕нно солодких сорт╕в), родзинками пекли тод╕, коли доводилося поминати померлих д╕тей.

Цю нехитру кул╕нарну продукц╕ю розпод╕ляли таким чином: частку залишали для родинного поминального об╕ду, а також, як «парастасний хл╕б» у церкв╕, роздавали на церковному подв╕р’╖ чи б╕ля цвинтаря б╕дним, убогим людям, д╕тям-сиротам, жебракам, безхатченкам ╕ просили ╖х помолитися «за т╕ душ╕», тобто, за померлих, називали ╖хн╕ ╕мена.

Важливим обов’язком було почастувати пирогами старц╕в-прочан, ж╕нок-мол╕льниць (прочанок), як╕ регулярно в╕дв╕дували свят╕ м╕сця, зд╕йснювали до них виключно п╕ш╕ прощ╕. ╤ ╖х просили помолитися за померлих, особливо б╕ля чудотворних ╕кон.

Дехто з ревних християн вважав заупок╕йним увесь листопад, щосуботи та в ╕нш╕ поминальн╕ дн╕ в╕дв╕дував Служби Бож╕ у храм╕.

Та сл╕д пам’ятати, що за душ╕ померлих потр╕бно молитися повсякчас!

 

ПЛАТИ ПЛАТУ ПАСТУХАМ!

За традиц╕йним народним календарем укра╖нц╕в, свято Дмитра (поки що багато мирян святкують його чи святкуватимуть ще 8 листопада, а не ран╕ше -  26 жовтня) вважа╓ться днем пастух╕в, або святом пастух╕в, як╕ йдуть на зимовий в╕дпочинок. А сам Святий Дмитро ╓ ╖хн╕м небесним покровителем, принаймн╕, одним з них.

До цього дня, коли вже завершився сезон випасу худоби, господар╕ – власники кор╕в мали остаточно розрахуватися з пастухами, яких вони винаймали. Перший такий розрахунок (аванс) зд╕йснювали у свято Петра ╕ Павла 29 червня (12 липня).

П╕д час «дмитрового» розрахунку окрема плата призначалася д╕тям-пастухам. В╕д гурту господар╕в вони мали на зиму нов╕ чоботи, справний теплий одяг.

У Карпатах до свята Дмитра в╕вчар╕ поверталися з отарами овець з далеких полонин. ╥х радо в╕тали, зустр╕чали, запалювали ватри (так само, як й урочисто проводили весною на свято Юра), ус╕м селом влаштовували колективний об╕д чи вечерю, щедро частували. А про повернення в╕вчар╕в гучно спов╕щали тремб╕ти. Оп╕сля розраховувалися за працю – де гр╕шми, де в╕вцями, де зерном, де готовим одягом з овечого хутра.

У народ╕ кажуть:

-Думай, д╕вко, про зам╕жжя до Дмитра!

-Прийшов Дмитро – зима ще не прийшла, але ос╕нь уже не та.

-Дмитро став на нал╕ ╕… хлюп п╕д л╕д. (Крига ще не над╕йна).

-В╕д Дмитра до Михайла лежить сн╕г – зима буде сн╕жною, але посеред зими можуть бути в╕длиги.

-Так само про мороз. Чим в╕н м╕цн╕ший в╕д Дмитра до Михайла, то посеред зими оч╕куй в╕дносного потепл╕ння.

 

У народ╕ кажуть…

ГОЛ╤ ДЕРЕВА

-Прийшов листопад – гол╕ дерева.

-Вересень ╕ жовтень листя золотять, а листопад краде позолоту.

-Листопад хмуриться ╕ дощем лл╓, а пот╕м морозом морозить.

-У листопад╕ одягай рукавиц╕.

-У листопад╕ мороз прип╕ка╓ – зима наступа╓.

-Темн╕ густ╕ хмари – на сн╕гопад.

-У друг╕й половин╕ листопада рання зима вступа╓ у силу.

-Дик╕ кабани перебираються ближче до людського житла (город╕в, пол╕в поблизу с╕л) – до холодно╖ зими.

-Багато сойок поблизу людських осель – чекай холодно╖ зими.

-Листопад запита╓, що ти на зиму придбав (чи добре взувся, тепло одягнувся)?..

-Рано чи п╕зно, але в листопад╕ зима прийти мусить.

-Ос╕нь - мат╕нка: кис╕ль ╕ млинц╕, а весна-  мачуха: сиди ╕ дивись.

-П╕зн╕ гуси полет╕ли за моря – тепла вже не буде.

-Промен╕ сонця ╕дуть пучком вниз – на дощ або сн╕гопад.

-К╕т лапою умива╓ться – до сн╕гу чепуриться.

-Домашня птиця дзьобами п╕р’я очищу╓ (скубе) – буде бурев╕й.

-Листопад (╕деться про листопад, як назву м╕сяця) наста╓ в погоду – буде погода весь м╕сяць.

-Л╕с шумить в тиху погоду – на опади.

-У л╕с╕ ввечер╕, вноч╕ ╕ вранц╕ значно тепл╕ша╓, н╕ж вдень – буде ясна погода, без опад╕в.

-К╕стки ниють (у старших людей) – чекай зм╕ни погоди.

-Зоря веч╕рня на безхмарному неб╕ золотава – опад╕в не буде.

-З╕рок видно мало – до похмуро╖ погоди.

-Листопад хл╕ба не просить, а сам приносить.

-У листопад╕ ╓ чого до столу подати.

Тарас ЛЕХМАН

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 03.11.2023 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25585

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков