Версiя для друку Обговорити в форумi

За селянським аграрним календарем, неписаним, але дещо передбачуваним планом городніх і польових робіт, кукурудзу потрібно зібрати до свята Покрови (за старим календарем), принаймні, впоратися з цією роботою до 12-13 жовтня. Більше того, очистити качани від лушпиння, але не відривати його, а вправно попарно переплести і повісити на мотузки у добре провітрюваному місці, щоб висихали. Як правило, вішають під стріхою, на горищі.

Така поспішність продиктована тим, що посеред осені можуть зачастити рясні дощі, або випасти сніг, вдарити мороз. А тут ще й стебла кукурудзи, які йдуть на корм коровам, коням, вівцям, козам потрібно належно поставити у стіжки для зберігання.

Це вже потім кукурудзу лущили, висушені зерна насипали у мішки і зберігали у коморі. Звісно, найкраще зерно (добірне) призначалося для посіву і приготування страв (каші, мамалиги, навіть хліб пекли після помолоту), іншим годували домашню птицю, давали поросятам, кроликам.

Не без того, щоб щось не перепало мишам, які вельми ласі на кукурудзяне зерно. Утім, миші у коморі можуть поласувати й іншим зерном. Щодо кукурудзяного, то й на полі підкріпляться насінням з незібраних качанів.

Тому з тих господарів, які не впоралися з роботою вчасно, кепкували:

-У нього в коморі і миші голодні.

-Не заготовив кукурудзи, то будеш голодний, як миша церковна.

-Взимку корова спитає, чи господар кукурудзу має…

СОНЦЕСХІД

10 жовтня – день поминання преподобних Гната, Калістрата, Марка, Аристарха, Саватія, Зінаїди.

У народному календарі українців за ним закріпилася назва Осіннього Гната. Є ще Зимовий Гнат – Ігнатій Богоносець, якого вшановують 20 грудня (2 січня).

На Гната люди спостерігали за сходом сонця ( цієї пори сходить воно вже пізно) і прогнозували:

Вранішнє сонце яскраве, день видався погожим, теплим (відносно як для осені), тоді гарна погода протримається ще два тижні.

Вранці не видно сонця, падає дощ, тоді цей дощ надовго.

Несусвітній день на Осіннього Гната (мінлива погода), то далі осінь буде несусвітньою (мінливою). Особливо кепсько, коли переважає дощова погода, небо вкрите темними хмарами (світу Божого не видно; світла не побачиш).

Сонце в тумані, але його схід видно (проміння пробивається крізь туман), тоді йди за грибами, насамперед шукай опеньки.

Схибиш з посівом на озимину, то краще не сій…

Залежно від погоди, але здебільшого після Осіннього Гната, господарі збирали жолуді, лущили їх, а подрібнені ядра (так само плоди каштанів), змішували з іншим кормом і давали свиням. Подрібнювали тому, «щоб свиня не вдавилася». Така підгодівля свиней практикувалася, зокрема. На Поліссі. Як не подивуватися прагматичному мисленню українського господаря!

Дикі свині (кабани) також ласують жолудями і каштанами. Але їх ніхто їм не дробить і не лущить… Холодної засніженої зими це для них відмінний корм! Шукають його під білою ковдрою.

Знахарі ж сушили заготовлені жолуді (брали тільки ті, що вже впали на землю), опісля лущили, ядра перетирали на порошок, який використовували для присипок гнійних ран. Готували й відвари для внутрішнього вживання.

У народі кажуть…

ТИХЦЕМ ПО ОСЕНІ

-Жовтень примхливий, але щедрий.

-Жовтневі тумани – іди за грибами (опеньками).

-Жовтневі тумани сумом землю сповивають.

-У жовтні ще нема справжнього холоду.

-Жовтень буде сухим, якщо у вересні були дощі; скільки у вересні дощів – стільки у жовтні сухих днів.

-Дикі качки не поспішають відлітати – зима забариться.

-Дикі качки інколи відлітають перед першим снігом.

-Жовтень запалає – листя догоряє.

-Жовтень грузне колесом у болоті, а про сани ще не думає.

-Жовтень – важкі (болотисті) дороги.

-У жовтні посеред дороги годі стати на ноги.

-У жовтні кінь грузне по коліна в болоті.

-У жовтні на колісниці загубиш у болоті спиці.

-Жовтень – грязюка.

-Якщо у жовтні нема тепла, то є болото.

-Буває, що місяць жовтень – грязень.

-Після рясних дощів і болота паморозь не відразу схопить дороги.

-Прийшов жовтень – стали лихом дороги.

-Чути ревіння оленів і лосів – у них настав шлюбний період.

-Довго тримається листя на деревах і кущах – різких похолодань ще не буде.

-Білка линяє – зиму завбачає.

-У жовтні ранкова зоря багряна – до похолодання.

-Зоря золотава – на стійку погоду.

-Захід сонця червоний і небо багряне – до вітру.

-У жовтні земля мерзла – до прискорення зими.

-Сич кричить – на похолодання.

-Після холодного літа і холодного початку осені заєць довго не линяє – зима не скоро в гості завітає.

-Небо надвечір вкривається туманною смугою низьких шаруватих хмар – вдень буде ясно, збережеться помірне тепло.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #40 за 06.10.2023 > Тема "Душі криниця"