Версiя для друку Обговорити в форумi

В Національному музеї літератури України в Києві експонується літературно-мистецька виставка «Слово нескорених». Тут представлено сучасні різножанрові художні тексти воїнів фронту, волонтерів, професійних письменників і тих, які стали поетами й прозаїками нещодавно – з початком жахливої російської війни супроти України.

 Переважна більшість текстів представлена рукописами. Це потужно емоційно наснажені вірші, деякі з них публікувалися, в кращому разі, лише на сторінках фейсбуку. Адже їх автори: Ігор Астапенко, Борис Гуменюк, Дмитро Луняка, Олександр Хоменко, Олег Бородай, Володимир Тимчук, Сергій Пантюк, госпітальєрка Олена Герасим’юк нині беруть участь у бойових діях на фронті. Дехто з поетів-фронтовиків – Сергій Скальд, Юрій Руф, Ілля Чернілевський – героїчно загинули, захищаючи рідну землю, залишивши по собі звитяжну пам'ять і екзистенційно межові поетичні відкриття.

 Окремими фрагментами подано рядки з творів видатних сучасних письменників. Вони застерігають народи світу. Ліна Костенко написала:

 «І жах, і кров, і смерть, і відчай,

 І клекіт хижої орди.

 Маленький сірий чоловічок

 Накоїв чорної біди.

 Це звір огидної породи.

 Лох-Нес холодної Неви.

 Куди ж ви дивитесь, народи?!

 Сьогодні ми, а завтра – ви».

 Сергій Борщевський також звертається до інших народів:

 «Коли Парижі ваші

 та Берліни

 Топтатиме орда

 несамохіть

 Згадайте хресні муки

 України,

 Яка благала вас:

 «Допоможіть!»

 …Сьогодні Україна всі

 Народи

 Рятує від московської

 чуми

 Допоможіть спинити

 хижі орди,

 Бо разом нас мільйони

 Проти тьми!»

 Юрій Щербак зазначає: «Коли українці заговорять українською – як словенці словенською, хорвати – хорватською, поляки – польською - тільки тоді ми станемо самодостатньою нацією».

 Олександр Ірванець дорікає:

 «Я ніколи не прощу

 Росію,

 Чом відводиш очі,

 Білорусь?»

 Експонуються також окремі сучасні видання: «Антологія воєнної лірики» (упорядник Михайло Сидоржевський), збірка «Поезія без укриття» із серії «Хроніка протистояння» (упорядниця Надія Гармазій), вірші учасників літературно-мистецького форуму «Музи не мовчать!» (модератор Юрій Ковалів). Саме вони складуть основу Антології одного вірша «Вихоплена з полум’я війни», що готується до друку.

 Значний фрагмент виставки присвячено літературі про війну Росії проти України, що триває ще з 2014 року. Це рукописи віршів, видання різножанрової художньої прози, книг публіцистики, які з’явилися друком протягом останніх восьми років.

 Особливу атмосферу виставки створюють меморіальні речі письменників-фронтовиків, артефакти воєнного часу, вражаючі фотоматеріали, а також самі поетичні тексти, що потужно «промовляють» з усіх експозиційних площин.

 Життєствердний образ України втілений у високомистецькому полотні В. Зарецького «А ми тую червону калину підіймемо» та художніх роботах В. Франчука, Р. Бончука, О. Ольхова і Т. Красної.

 Серед експонатів вміщено і число «Літературної України», де опубліковано інтерв’ю з Юрієм Щербаком. Інтерв’ю названо словами Юрія Щербака; «Ми переможемо, але ціною великої крові».

 Іншого шляху у нас немає.

 Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #35 за 01.09.2023 > Тема "Українці мої..."