Версiя для друку Обговорити в форумi

21 серпня виповнилося 130 років від народження героя визвольної війни за незалежність в 1917 - 1921 років полковника Дієвої Армії УНР Мацаку Юхиму Тихоновичу. Саме в Одесі в 1917 році розпочалася служба в українському війську колишнього штабс-капітана російської армії на посаді командира кулеметного куреня Одеської гайдамацької бригади.

Народився Юхим 9 (21) серпня 1893 року в Нових Санжарах Полтавської губернії (за іншою версією в Полтаві) в козацькій родині. Батьки віддали його на навчання до Полтавського кадетського корпусу, після закінчення якого юнак вступив до Чугуївського військового училища, яке закінчив у 1914 році, отримавши звання підпоручника. Брав участь у Першій світовій війні. Нагороджений двома бойовими орденами (Св. Анни та Св. Станіслава).

 В 1917 році після утворення Центральної Ради за покликом серця підтримав українізацію російської армії і перейшов до формування новоствореного підрозділу – Гайдамацької бригади в Одесі, де очолив кулеметний курінь. В 1918 році отримав призначення офіцера 42-го пішого Валкського полку Армії Української Держави. Навесні 1919 року — командир сформованого з бессарабських повстанців Рибницького полку Дієвої армії УНР. З 11 червня 1919 року, після приєднання полку до 9-го Стрілецького полку 3-ї дивізії (згодом — Залізної) Дієвої армії УНР став заступником командира цього полку. Станом на 10 листопада 1920 року — начальник штабу 9-ї бригади 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР. Декілька разів отримав поранення та контузії. Після поразки Української національної революції перебував у Польщі в таборах для інтернованих, де навчався на пастирських курсах.

 В 1924 році переїхав до Франції, де довгі роки працював кваліфікованим гідом-водієм у Парижі. 1 жовтня 1950 року митрополит Полікарп висвятив Юхима Тихоновича в ранг диякона, відтоді отець Юхим до кінця своїх днів брав участь у богослужіннях в українській православній церкві в Парижі. Був одружений з Оленою Йосипівною, мав доньку Наталію і сина Костянтина та онуку. Помер після тяжкої хвороби 13 червня 1961 року. Похований на кладовищі в Іври під Парижем. На церемонії прощання був генерал-полковник армії УНР Олександр Удовиченко.

Василь Вельможко, краєзнавець

Одеса

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #34 за 25.08.2023 > Тема "Українці мої..."