Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРАМП ПРАЦЮ╢ НАД СТВОРЕННЯМ ФОНДУ ПЕРЕМОГИ УКРА╥НИ
Отриман╕ кошти будуть використан╕ на придбання збро╖ для укра╖нсько╖ арм╕╖…


ТРАМП ЗАЯВИВ, ЩО УКРА╥НА ХОЧЕ ПЕРЕЙТИ В НАСТУП
В╕н зазначив, що говоритиме про це ╕з Президентом Укра╖ни Володимиром Зеленським…


ТРАМП ДОПУСТИВ МОЖЛИВ╤СТЬ ПОСТАЧАННЯ TOMAHAWK
«╤ це зараз важливий сигнал – посилення Укра╖ни ус╕ма можливостями…»


МА╢МО Ч╤ТК╤ ПЛАНИ
Зеленський доручив масштабувати застосування далекоб╕йно╖ збро╖ проти Рос╕╖…


УКРА╥НЦ╤ ВИТРИМАЛИ ДЕСЯТКИ СПРОБ ЗАВОЮВАННЯ, УКРА╥НА ВИСТО╥ТЬ ╤ ЗАРАЗ ПРОТИ РОС╤╥
Президент - п╕д час заход╕в ╕з нагоди Дня захисник╕в ╕ захисниць…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 18.08.2023 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 18.08.2023
Серг╕й Гайдук: МИ ЗВ╤ЛЬНИМО КРИМ, ЦЕ НАВ╤ТЬ НЕ ОБГОВОРЮ╢ТЬСЯ

Колишн╕й командувач В╕йськово-морських сил Укра╖ни зустр╕в нас на вход╕ яхт-клубу “Ки╖вського палацу д╕тей та юнацтва” у б╕л╕й сорочц╕. В╕цеадм╕рал був усм╕хненим, але водночас заклопотаним. В╕н готувався до зустр╕ч╕ чергово╖ групи ветеран╕в, як╕ отримали важк╕ поранення п╕д час рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни, та ╖хн╕х с╕мей. Для Серг╕я Гайдука такий зах╕д - не новий, але кожен з них - особливий. Гайдук особисто перев╕рив готовн╕сть яхт, на яких протягом дня возитимуть укра╖нських захисник╕в. Пот╕м п╕д╕йшов ближче до берега, де вже облаштував майбутн╕м гостям м╕сце для п╕кн╕ку.

Дорогою до визначених локац╕й в╕н розпов╕в про зах╕д, мета якого -  адаптац╕я й соц╕ал╕зац╕я ветеран╕в в╕йни, який започаткувало кер╕вництво яхт-клубу. Пот╕м при╖хали укра╖нськ╕ захисники. Групами вони перем╕стилися до яхти й в╕дпливли у невелику подорож. Якраз м╕ж запливами Серг╕й Гайдук погодився на годинку зупинитися ╕ поговорити.

В ╕нтерв’ю Укр╕нформу в╕цеадм╕рал Гайдук пор╕вняв укра╖нський ╕ рос╕йський флоти, оц╕нив, ск╕льки коштуватиме Укра╖н╕ побудувати власн╕ корабл╕, пояснив, в чому основна перевага морських дрон╕в ╕ розпов╕в, як знищити рос╕йськ╕ п╕дводн╕ човни.  

ПРОГРАМА СОЦ╤АЛ╤ЗАЦ╤╥ ВЕТЕРАН╤В ПОВИННА ВИРОСТИ ╤З СИТУАТИВНО╥ В НАЦ╤ОНАЛЬНУ

- Скаж╕ть, будь ласка, чому ви вир╕шили стати кер╕вником дитячого яхт-клубу?

- Мотивац╕я одна - я, бувши юнаком, ухвалив р╕шення стати моряком. Близько 40 рок╕в я присвятив служб╕, починаючи в╕д курсанта вищого В╕йськово-морського училища, зак╕нчуючи командувачем В╕йськово-морських сил. Коли я отримав пропозиц╕ю очолити яхт-клуб, у мене вже було сформовано глибоке розум╕ння двох речей: найб╕льше в╕д в╕йни потерпають д╕ти й люди похилого в╕ку. Перш╕ - це майбутн╓ кра╖ни, а друг╕ - це т╕, завдяки яким Укра╖на втрималася на плаву. Наш клуб працю╓ заради обох груп.

По-друге, мо╓ р╕шення пов’язане з╕ стратег╕чним баченням ситуац╕╖. На жаль, Укра╖на ма╓ стал╕ тенденц╕╖ бути б╕льше аграрною, ан╕ж морською, р╕чковою кра╖ною. Дивлюся на це з точки зору реал╕зац╕╖ локальних проект╕в, як╕ б стали прикладом для ╕нших рег╕он╕в.

По-трет╓, розум╕ю, наск╕льки важливими для наших захисник╕в на фронт╕ ╓ процеси соц╕ал╕зац╕╖ й адаптац╕╖. Як директор яхт-клубу я можу реал╕зовувати ╕н╕ц╕ативи, пов’язан╕ з допомогою в╕йськовим, ветеранам в╕йни. Щоб╕льше, ми хочемо зробити нашу програму всеукра╖нською, под╕лившись досв╕дом з ╕ншими рег╕онами, де, безумовно, теж ╓ ветерани в╕йни. Ми готов╕ п╕дказати вс╕м, хто теж захоче займатися цим. 

- Хто ╕ як започаткував соц╕альний проект адаптац╕╖ й соц╕ал╕зац╕╖ учасник╕в бойових д╕й?

- Учасник╕в процесу достатньо. Якщо узагальнити, не називаючи конкретних людей, то це - комунальне п╕дпри╓мство Ки╖всько╖ м╕сько╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ “Ки╖вський палац д╕тей ╕ юнацтва”, на баз╕ яко╖ функц╕ону╓ дитяча в╕трильна школа. Це Вишгородська районна в╕йськова адм╕н╕страц╕я, яка дала оф╕ц╕йне розпорядження ╕ дозв╕л на використання акватор╕╖ з дотриманням заход╕в безпеки ╕ використання причально╖ ╕нфраструктури КПДЮ для проведення дитячих навчально-тренувальних ╕ спортивних заход╕в, програми з адаптац╕╖ ╕ соц╕ал╕зац╕╖ учасник╕в бойових д╕й. Очевидно, це наш╕ в╕йськов╕, як╕ виконують завдання в акватор╕╖ Ки╖вського моря, тому вс╕ наш╕ д╕╖ погоджу╓мо з ними. Ми глибоко розум╕╓мо специф╕ку функц╕онування клубу в умовах во╓нного стану: заходи безпеки, план д╕й п╕д час пов╕тряних тривог, укриття. П╕д час реал╕зац╕╖ практично╖ частини програми до нас до╓днався Всеукра╖нський центр здоров’я населення Укра╖ни “Спорт для вс╕х”. П╕д кожен зах╕д додатково розгортають майданчик з активними ╕грами, реал╕зовуючи програму Президента Укра╖ни “Активн╕ парки”. Ми готов╕ працювати з партнерами для вдосконалення програми й процес╕в соц╕ал╕зац╕╖ й адаптац╕╖. Зараз ми активно просува╓мо проблему санвузл╕в з пандусами, спец╕альних спуск╕в на яхту, адаптованих причал╕в. Не зайвим були б тренажери для людей з протезами. Це допомогло б ╖м адаптовуватися через здоровий спос╕б життя, а не через алкоголь, умовно.

- На вашу думку, наск╕льки цей проект ефективний?

- Я б говорив не про ефективн╕сть, а про необх╕дн╕сть такого проекту. Наш╕ люди, на жаль, потрошку починають звикати до в╕йни, а под╕бн╕ проекти стали б нагадуванням, що в╕йна дос╕ трива╓. Окр╕м того, це да╓ над╕ю нашим в╕йськовим, що про них пам’ятатимуть, ╖м допомагатимуть п╕сля перемоги. Тому я пост╕йно наполягаю на тому, що для нас важливо функц╕онувати п╕д державною “парасолькою”. Така програма повинна вирости ╕з ситуативно╖ в нац╕ональну, бо цього заслугову╓ кожен укра╖нський захисник.

РОС╤ЯНИ ПЕРЕДАЛИ НАМ СТАРИЙ ╤ ВАРВАРСЬКИ РОЗГРАБОВАНИЙ ФЛОТ П╤Д ЧАС РОЗПОД╤ЛУ

- Як колишн╕й командувач В╕йськово-морських сил Укра╖ни, скаж╕ть, наск╕льки велика р╕зниця у як╕сних ╕ к╕льк╕сних показниках м╕ж рос╕йським й укра╖нським флотами?

- Я, фактично, стояв б╕ля виток╕в формування нац╕онального флоту. В╕н, в основному, формувався внасл╕док розпод╕лу Чорноморського флоту колишнього Радянського Союзу. Ситуац╕я здавалася ком╕чно-траг╕чною вже тод╕, у 1996 роц╕. Спочатку Чорноморський флот домовилися под╕лити пор╕вну, а зак╕нчилося тим, що сп╕вв╕дношення було 80 на 20 не на нашу користь. Це була трагед╕я для Укра╖ни… Те, що, за домовлен╕стю, нам передавали рос╕яни, було старе ╕ варварськи розграбоване. Як насл╕док, ми витратили дуже багато часу на в╕дновлення техн╕чно╖ готовност╕, бо╓здатност╕ техн╕ки, на формування ек╕паж╕в. Корабельний склад був р╕знор╕дний, тому це додавало складност╕ п╕д час формування угруповань на мор╕. Чергова помилка стосувалася державних р╕шень щодо дислокац╕╖ рос╕йського Чорноморського флоту у Криму. П╕д С╕мферополем базувалася ав╕ац╕я, функц╕онувала система арсенал╕в, баз, склад╕в РФ.  Цей процес не зупинила нав╕ть в╕йна в Груз╕╖, конфл╕кт на Тузл╕. А пот╕м було пол╕тичне р╕шення (уряду В╕ктора Януковича - Ред.) з продовження дислокац╕╖ Чорноморського флоту в Криму до 2045 року… Це дуже велика трагед╕я для Укра╖ни, укра╖нського флоту. П╕дсумовуючи сказане, зауважу, що станом на 2014 р╕к флот РФ був значно сильн╕шим за ВМС Укра╖ни за вс╕ма показниками.

Зараз ми спостер╕га╓мо тенденц╕ю з пошуку нових технолог╕й. В╕йна - це трагед╕я, але водночас вона стимулю╓ прогрес, пошук нових зразк╕в озбро╓ння, нов╕ способи застосування сил, апробац╕ю певних тактик, стратег╕й. Ще одним недол╕ком укра╖нського флоту, пор╕вняно з рос╕йським, ╓ його моск╕тн╕сть.

- Що ви ма╓те на уваз╕?

- Моск╕тний флот - це катери прибережного плавання, як╕ можуть виконувати завдання лише в межах територ╕альних вод. Моя команда була противником под╕бних тенденц╕й. Ми вважали, що Батьк╕вщину варто захищати в╕д берег╕в противника. Мова про стратег╕ю “довго╖ руки”. Ракетний крейсер “Москва” показав, що застосування крилатих ракет да╓ можлив╕сть завчасно ╕ на великих в╕дстанях вражати противника, знижуючи його бойовий потенц╕ал.

- Поясн╕ть, будь ласка, наск╕льки визначальним ╓ фактор моря у повномасштабн╕й рос╕йсько-укра╖нськ╕й в╕йн╕?

- Море - це не просто операц╕йна зона, де м╕ж собою змага╓ться коал╕ц╕я флот╕в. Море першочергово пов’язане з економ╕чною д╕яльн╕стю. В╕йна на суходол╕, на мор╕ - це в╕йна не матроса проти матроса або солдата проти солдата - це в╕йна економ╕к кра╖н. ╥╖ вигра╓ кра╖на з потужн╕шою економ╕кою, моб╕л╕зац╕йним ресурсом. Через це морську ╕ р╕чкову акватор╕╖ варто розглядати у двох площинах: в╕йськов╕й й економ╕чн╕й. Мова про зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть, зернов╕ коридори, постачання обладнання ленд-л╕зу морським шляхом… ВМС - це про симб╕оз в╕йськово╖ й економ╕чно╖ доц╕льност╕. Це особливо пом╕тно з 24 лютого 2022 року. Завдання флоту поляга╓ у забезпеченн╕ економ╕чно╖ д╕яльност╕ на мор╕, захист╕ торговельних ╕ цив╕льних об’╓кт╕в в╕д засоб╕в ураження противника.

- Як╕ завдання виконують рос╕йськ╕ в╕йськов╕ корабл╕ у Чорному мор╕?

- ╥х завдання поляга╓ у використанн╕ ударно╖ збро╖ по м╕стах, цив╕льним ╕ в╕йськовим об’╓ктам. Варто також зауважити, що в╕йськово-морськ╕ сили, флот - це не лише корабл╕, а й п╕дводн╕ човни, ав╕ац╕я, морська п╕хота, лог╕стика. Це, фактично, м╕н╕ збройн╕ сили. Вони зд╕йснюють дистанц╕йний вплив на об’╓кти з використанням ракетних удар╕в. Також потр╕бно брати до уваги берегов╕ рад╕отехн╕чн╕ п╕дрозд╕ли, системи розв╕дки. Д╕яльн╕сть Чорноморського флоту ма╓ комб╕нований п╕дх╕д, в основу якого закладено ураження ц╕лей. Паралельно вони виконують завдання з блокування економ╕чно╖ д╕яльност╕, контролю Азовського моря, режимом плавання в Керченськ╕й протоц╕ тощо. Це складний комплекс вир╕шення першочергово пол╕тичних, пол╕тично-в╕йськових питань в акватор╕╖

ЛЮДИ, ДОТИЧН╤ ДО МОРСЬКО╥ СПРАВИ, РОЗУМ╤ЮТЬ АБСУРДН╤СТЬ В╤ДБУДОВИ КРЕЙСЕРУ “УКРА╥НА”

- Яке судно можна вважати головною ударною силою Укра╖ни на мор╕, на вашу думку?

- Я - прихильник р╕знор╕дного застосування сил. Так само як один солдат в пол╕ - не во╖н, один корабель у мор╕ - не флот. Ми повинн╕ зосередитися на комб╕нованому використанн╕ сил ╕ засоб╕в. Я вважаю, що основний акцент варто робити на береговий ракетний комплекс “Нептун”, на “Гарпун”, який нам постачають партнери. Це якраз ╕ ╓ стратег╕я “довго╖ руки”. Вже п╕длаштовуючись п╕д наявн╕ сили, можна проводити пов╕тряну ╕ морську розв╕дку, застосовувати засоби рад╕оелектронно╖ боротьби. В комплекс╕ це становитиме загрозу для ворога.

- На початку повномасштабного вторгнення затопили фрегат “Гетьман Сагайдачний”, щоб в╕н не д╕стався ворогу…

- Корабель знаходився у Микола╓в╕ на ремонт╕. В╕роломне просування ворога змусило кер╕вництво фрегата “Гетьман Сагайдачний” ухвалити р╕шення з часткового виведення з ладу корабля. Евакуювати його з Дн╕про-Бузького лиману у в╕дкрите море було просто нереально.

- Наск╕льки доц╕льним було це р╕шення?

- Говорити про це зараз нема╓ сенсу. Однозначно, краще, коли командир ухвалю╓ р╕шення, а не навпаки. Командир корабля взяв на себе в╕дпов╕дальн╕сть за корабель, ек╕паж, тому в╕н - молодець. Окр╕м того, експлуатац╕йний терм╕н “Сагайдачного” - 25 рок╕в, а його побудували у 1993 роц╕. Просто порахуйте…

- Як щодо крейсера “Укра╖на”? В╕н назавжди залишиться в Микола╓в╕ символом радянського минулого? Чи можливо його добудувати, чи варто це робити?

- Це вкрай нерентабельно. Непрофес╕онали вважають, що це Укра╖н╕ потр╕бно. Люди, як╕ дотичн╕ до морсько╖ д╕яльност╕ й глибоко ор╕╓нтуються в н╕й, розум╕ють абсурдн╕сть ц╕╓╖ думки. У Микола╓в╕ сто╖ть корпус, а в╕дпов╕дного обладнання нема╓. “Укра╖на” - це ракетний крейсер, на якому н╕ ракет, н╕ ракетних комплекс╕в… Особлив╕сть так званого радянського оборонно-промислового комплексу в кооперац╕╖. З╕брати вс╕ частини цього крейсера зараз неможливо. Водночас, в╕н д╕╓ в комплекс╕: його потр╕бно охороняти, виготовляти п╕д нього ракети, збер╕гати ╖х. А ще це - велика ц╕ль, яку можна спок╕йно д╕стати, умовно, п╕д Одесою. Вибачте, “нав╕що коз╕ баян”?..

- Що з ним робити?

- Його можна використовувати як музей, як навчальне судно. Там можна готувати курсант╕в, начитувати ╖м лекц╕╖, орган╕зувати практичн╕ тренажери без виходу в море.

ПОБУДУВАТИ ФРЕГАТ Р╤ВНЯ “САГАЙДАЧНОГО” КОШТУВАТИМЕ СОТЕНЬ М╤ЛЬЙОН╤В ДОЛАР╤В

- Ск╕льки Укра╖н╕ коштуватиме створити комб╕нований флот?

- Спод╕ваюся, що зак╕нчу писати докторську дисертац╕ю з питань морсько╖ безпеки. Все повинно починатися з державного р╕вня. Президентська г╕лка, виконавча, законодавча, РНБО повинн╕ сказати “так” державн╕й морськ╕й пол╕тиц╕, важливост╕ моря, р╕чки. Це стосу╓ться не т╕льки в╕йськово╖, а й економ╕чно╖ доц╕льност╕. Вода - це найдешевший вид транспорту. По вод╕ можна доставляти все: в╕д кавун╕в до снаряд╕в… У нас ╓ р╕чки, моря, шлюзова система. Тому, перш за все, варто ухвалити закон про державну морську пол╕тику, який ч╕тко визначив би гравц╕в ╕ правила гри. Напрям, доц╕льн╕сть, терм╕н ╕ в╕дпов╕дальн╕сть за результат повинн╕ стояти фундаментально в цьому питанн╕. Варто убезпечити програму в╕д закриття в майбутньому, як це сталося п╕сля указу Президента Ющенка про “Укра╖ну як морську державу”. Наступна влада скасувала його. Розбудова флоту - це складний процес. Для побудови одного корвету потр╕бна кооперац╕я 150 п╕дпри╓мств нац╕онально╖ економ╕ки й 30 - зовн╕шн╕х. Зараз ми не ма╓мо державно╖ програми з кораблебудування, тому говорити про конкретн╕ цифри не можна.

- Ск╕льки кошту╓ побудувати фрегат р╕вня “Гетьмана Сагайдачного”?

- Я думаю, що це - сотн╕ м╕льйон╕в долар╕в. Все залежить в╕д начиння, адже корпус - це 30 в╕дсотк╕в ц╕ни. Важливим також ╓ той факт, що м╕жнародн╕ партнери зац╕кавлен╕ у систем╕ постачання, а не одиничн╕й побудов╕.

- Ви позитивно сприйняли появу на св╕т корвета типу “Ада” в Туреччин╕. На вашу думку, “╤ван Мазепа” не “малий” для рол╕ флагмана укра╖нського флоту?

- Безумовно, н╕. Його достатньо для виконання завдань ╕ в Чорному мор╕, ╕ у св╕товому океан╕. Ми ж мали досв╕д участ╕ “Сагайдачного” в операц╕ях “Активн╕ зусилля”,  “Морський щит” в ╤нд╕йському океан╕, коли боролися з п╕ратством у рамках операц╕╖ ООН. Такого класу корабл╕в достатньо для того, щоб захистити укра╖нське судноплавство ╕ виконувати завдання в рамках м╕жнародних коал╕ц╕й у морях й океанах.

- В╕н - ракетний?

- Можуть бути р╕зн╕ вар╕анти, але, за планом, на ньому повинн╕ розм╕стити ракетн╕ засоби.

- Як нам доправити його в Одесу, коли в╕н буде готовим до експлуатац╕╖, якщо Чорноморський флот РФ блоку╓ море?

- Взагал╕ в сер╕╖ повинно бути чотири фрегати такого класу. Питання повернення ╖х в Укра╖ну лежить у пол╕тичн╕й, а не в╕йськов╕й площин╕. Вони базуватимуться в укра╖нському Севастопол╕, Одес╕, Донузлав╕. Чому б н╕?

- Як╕ сили й засоби наземного базування Укра╖ни не дозволяють Рос╕╖ знову спробувати висадити десант в Микола╓в╕ та Одес╕? Чи ╓ така в╕рог╕дн╕сть у майбутньому?

- Це назива╓ться висадка десанту заради висадки десанту. Под╕бн╕ операц╕╖ проводять залежно в╕д ситуац╕╖ на суходол╕. Якби вони зробили коридор, окупували Микола╖в, Одесу, - тод╕ це можна було б зробити. Зараз це вже не ма╓ жодного сенсу. Якщо рос╕яни, умовно, спробують висадити десант в Одес╕, то ми ╖х банально знищимо. Десантування - це один з найскладн╕ших вид╕в морських операц╕й. ╢ лог╕ка висадити його в Бессараб╕╖ й говорити про коридор до ПМР. Це ще можна було б пояснити лог╕чно. Але зараз нав╕ть тако╖ в╕рог╕дност╕ фактично нема╓.

Якщо рос╕яни, умовно, спробують висадити десант в Одес╕, то ми ╖х банально знищимо

ОСТР╤В ЗМ╤╥НИЙ - ЦЕ НЕРУХОМИЙ КОРАБЕЛЬ ДОЗОРУ, ВИСУНУТИЙ В МОРЕ

- Одн╕╓ю з найусп╕шн╕ших операц╕й ВМС Укра╖ни було знищення ракетного крейсера “Москва” укра╖нським “Нептуном”. Чи ╓ у нього шанс стати в╕зит╕вкою ВМС Укра╖ни у св╕т╕ п╕сля нашо╖ перемоги?

- У випадку з “Москвою” було комб╕новане застосування сил ╕ засоб╕в. Наск╕льки я знаю, “Нептун” - це продукт кооперац╕╖ десятка п╕дпри╓мств. Окр╕м того, варто зауважити, що об’╓кти, на яких його збирають, ╓ потенц╕йною ц╕ллю рос╕йських крилатих ракет. Зв╕сно, було б вкрай ефективно, якби наш флот був обладнаний одним типом ракет, став в╕зит╕вкою, якщо хочете.

- Чому?

- Бо це значно спрощу╓ процеси. База приготування, збер╕гання, п╕дготовки, подача на корабл╕ й ав╕ац╕ю значно спрощу╓ться. Окр╕м того, якщо ми оперуватимемо одним класом ракет, то потребуватимемо меншо╖ к╕лькост╕ спец╕ал╕ст╕в. А вони, як в╕домо, з неба не падають. Щоб виховати  ╖х, потр╕бно щонайменше 5 рок╕в. Пот╕м на баз╕ В╕йськово-морського ╕нституту розгорнути навчально прикладну батарею, класи, тренажери. Мен╕ у 2014 роц╕ запропонували зробити паузу з навчанням в Одес╕ й р╕к не готувати спец╕ал╕ст╕в для флоту. Тод╕ я казав, що за 5 рок╕в на флот не прийде жодний оф╕цер. На щастя, процес тод╕ вдалося запустити.

- Скаж╕ть, будь ласка, як вдалося знищити крейсер “Москва” з урахуванням того, що у нас нема╓ радар╕в, як╕ могли б розп╕знати цей корабель?

- Еп╕зод з╕ знищенням “Москви” ув╕йде до секретних навчальних п╕дручник╕в. На ньому навчатимуться ╕нш╕. Але якщо говорити про сам процес знищення ворожих корабл╕в, то тут варто розпочати з того, що це - посл╕довн╕сть д╕й. Спочатку варто отримати розв╕ддан╕, зв╕рити ╖х ╕ д╕яти в╕дпов╕дно до реакц╕╖ ворога. Якщо в╕н в рус╕, то необх╕дно вирахувати його маневр, просл╕дкувати тенденц╕ю, з’ясувати вс╕ детал╕ руху. Лише пот╕м можна говорити про вказ╕вки ударним силам ╕ безпосередн╓ ураження. Кр╕м того, можна ╕м╕тувати сво╖ д╕╖, в╕двол╕кти противника. Знищити корабель, тим паче “Москву” - це ц╕ла наука.

- Чи можна було б зв╕льнити остр╕в Зм╕╖ний, якби не втопили “Москву”?

- Так, адже цей крейсер н╕ на що в ситуац╕╖ з╕ Зм╕╖ним не впливав.

- Яке значення Зм╕╖ного для Укра╖ни у в╕йн╕ з Рос╕╓ю?

- Р╕ч у т╕м, що це - наша територ╕я, тому нею неправильно було б розкидатися. По-друге, тримаючи там в╕йськовий контингент, ти ма╓ш прикордонну заставу ╕ контролю╓ш процес судноплавства. Це певний форпост Укра╖ни. У флот╕ ╓ поняття корабля рад╕олокац╕йного дозору, який висува╓ться вперед, як авангард. В╕н веде розв╕дку, займа╓ться рад╕отехн╕чним спостереженням. У цьому випадку остр╕в Зм╕╖ний - це нерухомий корабель дозору висунутий в море.

- Поясн╕ть, будь ласка, для людей, далеких в╕д морсько╖ справи, чому ми не вража╓мо ворож╕ корабл╕, маючи в арсенал╕ далекоб╕йн╕ ракети “Нептун” (250 км дальност╕ - ред) ╕ “Гарпун” (150 км - ред)?

- Щоб застосувати керовану ракетну зброю по кораблях, потр╕бно виявити ц╕ль. Варто пройти весь ланцюжок, починаючи з розв╕дки. Ракета - це вкрай дорога р╕ч, тому “пуляти” ╖╖ аби-куди просто, але ж не буде потр╕бного результату. Чи ма╓мо ми право витрачати грош╕ в порожнечу - риторичне питання. Кожна ракета повинна мати свою ц╕ль, а для цього необх╕дно провести ц╕лий ряд заход╕в з п╕дготовки удару.

- Як т╕льки цей ланцюжок повн╕стю складеться, ми використа╓мо ракетн╕ комплекси?

- Так! Зараз вважають, що використовувати надводн╕ дрони - це ефективн╕ше. Як м╕н╕мум, це менш витратно з енергетичного й економ╕чного боку. Якщо з в╕йськово╖ й економ╕чно╖ точки зору виг╕дно використовувати безп╕лотники, то ╖х варто використовувати, здобуваючи той результат, який ╓, - танкер, десантний корабель. Тому, як то кажуть, так тримати!

П╤ДВОДН╤ ЧОВНИ ВАРТО ВРАЖАТИ, КОЛИ ВОНИ ЗНАХОДЯТЬСЯ В НАДВОДНОМУ ПОЛОЖЕНН╤

- У чому основна перевага дрона над звичайним кораблем?

- М╕н╕мально ефективна в╕дбиваюча поверхня.

- Що це означа╓?

- Його складно виявити й просл╕дкувати, особливо в н╕чний час, за поганих погодних умов. ╥х можна розгорнути на значн╕й в╕дстан╕ й убезпечити в╕д сил ураження ворога. Дрони також можуть працювати в зануреному стан╕, коли над водою видно лише антену. Виявити ╖╖ надскладно. Багато залежить в╕д людського фактора, в╕д напруженост╕ оператор╕в, як╕ знаходяться за рад╕олокац╕йними станц╕ями.

- Наск╕льки серйозн╕ пошкодження водний дрон може завдати кораблю?

- За попередн╕ми показниками, ми говоримо про 450 к╕лограм╕в у тротиловому екв╕валент╕. Така вибух╕вка була на дрон╕, який “пришвартувався” до великого десантного корабля “Оленегорский горняк”. Ми ма╓мо розум╕ти, що корабель - це складна ╕нженерна конструкц╕я. В╕н потоне тод╕, коли три сум╕жн╕ в╕дс╕ки будуть повн╕стю затопленими. А от якби цей дрон влучив у м╕сця збер╕гання бо╓припас╕в, то ситуац╕я кардинально зм╕нилася б на нашу користь. Все залежить в╕д того, куди влучити.

- Як протистояти рос╕йським п╕дводним човнам?

- ╢ дек╕лька вид╕в впливу на п╕дводн╕ човни. Перший стосу╓ться виявлення ╕ знищення човна п╕д водою, але це - надскладно. Нав╕ть говорити нема╓ сенсу. Б╕льш ефективно було б завдати удару по пунктах дислокац╕╖ п╕дводних човн╕в, коли вони знаходяться в надводному положенн╕ в пункт╕ базування. Вразити ц╕ль, обмежену в маневр╕, - це найефективн╕ший спос╕б боротьби з нею.

ЛИШЕ П╤СЛЯ КВАЛ╤Ф╤КОВАНО╥ ОЦ╤НКИ БЕЗПЕКИ М╤СЦЕВОСТ╤ В╤ДКРИЮТЬ ЦИВ╤ЛЬНЕ СУДНОПЛАВСТВО

- Як очистити Чорне море в╕д морських м╕н?

- Проводити протим╕нн╕ операц╕╖.

- Ск╕льки часу ╕ засоб╕в знадобиться для повного очищення моря?

- Я свого часу керував бригадою, яка займалася розм╕нуванням Чорного ╕ Азовського мор╕в, р╕чок. Тод╕ ми працювали з бо╓запасом ще Першо╖ св╕тово╖ в╕йни. Я вже не кажу про Другу св╕тову. Це дуже тривалий ╕ непростий процес.

- Десятки рок╕в?

- Все залежить в╕д безпеки судноплавства. П╕д час ╕зра╖льсько-арабсько╖ в╕йни багато м╕н було в переход╕ з Середземного моря до ╤нд╕йського океану. Там проводили спец╕альн╕ операц╕╖ ╕з застосуванням корабл╕в-тральщик╕в, вертольот╕в-тральщик╕в, водолаз╕в, дрон╕в. Можемо використати цей досв╕д. П╕сля нашо╖ перемоги буде в╕дпов╕дна програма, ╕н╕ц╕йована ООН п╕д гаслом безпечного цив╕льного судноплавства. Його дозволять лише за умови проведення розм╕нування м╕жнародною коал╕ц╕╓ю сил ╕з застосуванням необх╕дних засоб╕в. Лише п╕сля квал╕ф╕ковано╖ оц╕нки безпеки м╕сцевост╕ знову в╕дкриють цив╕льне судноплавство.

Хоча, пов╕рте мен╕, м╕ни спливатимуть на поверхню, прибиватимуться до берега ╕ через 10-20 рок╕в. У 2007 роц╕ в Севастопол╕ ми знайшли н╕мецьку м╕ну час╕в 2 св╕тово╖ в╕йни. Тод╕ довелося п╕д╕ймати ╖╖ дистанц╕йно, буксирувати й п╕дривати електричним способом. У нашому випадку варто також думати про р╕чки, в яки теж можуть плавати м╕ни.

РОС╤ЯНИ ЗАЛИШАТЬ БО╢ПРИПАСИ, КОЛИ Т╤КАТИМУТЬ З КРИМУ

- Чи можливо зв╕льнити Крим без нейтрал╕зац╕╖ рос╕йського флоту в Чорному мор╕?

- Я вважаю, що рос╕йський флот в Криму - це тимчасове явище. Ми спостер╕га╓мо сталу тенденц╕ю, коли вони перем╕щаються до порт╕в Кавказу. Ран╕ше рос╕яни говорили про ╕снування програм з дообладнання новорос╕йського порту, сп╕льного базування в╕йськових корабл╕в ╕ цив╕льних суден. ╥м варто подумати ще над базуванням ав╕ац╕╖ в ╕ншому м╕сц╕.

Я не знаю, що вони будуть робити з╕ збро╓ю, базами ╕ складами, якими буквально ус╕яний весь Крим. Думаю, вони це залишать нам, коли т╕катимуть. Тисяч╕ вагон╕в стр╕лецько╖ й артилер╕йсько╖ збро╖, бо╓припас╕в, ракет р╕зного кал╕бру доведеться залишити в Криму. Це буде дуже ц╕каво.

- Ми зв╕льнимо Крим?

- Однозначно, це нав╕ть не обговорю╓ться. Ми використа╓мо комб╕новане застосування сил спец╕альних операц╕й, сухопутних п╕дрозд╕л╕в, ав╕ац╕╖, десантно-штурмових в╕йськ, морсько╖ п╕хоти, флоту й важко╖ техн╕ки. Таким чином вдасться зв╕льнити не лише Крим, а й вийти на кордони 1991 року.

В╕тал╕й Ткачук

https://www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 18.08.2023 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25377

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков