"Кримська Свiтлиця" > #31 за 04.08.2023 > Тема "Резонанс"
#31 за 04.08.2023
ОБЛИЧЧЯ ГЕНОЦИДУ 80 РОК╤В ТОМУ ╤ НИН╤
1 серпня у виставковому центр╕ «Жива пам'ять» у Ки╓в╕ в╕дкрилася виставка «Бахмут - обличчя геноциду 1942/2022». Це ретроспектива трагед╕╖ Друго╖ св╕тово╖ в╕йни та наших дн╕в.
В експозиц╕╖ представлен╕ спогади св╕дк╕в под╕й 1941-1942 рок╕в ╕ матер╕али фонду Бахмутського кра╓знавчого музею, в╕део- та арт╕нсталяц╕╖ Михайла Алекс╓╓нка, документальн╕ фото Бахмуту 2022-23 рок╕в Костянтина ╕ Влади Л╕берових, Серг╕я Коровайного, Андр╕я Дубчака та Георг╕я ╤ванченка, а також в╕деороботи Клеменса фон Ведеме╓ра, в основ╕ яких – хрон╕ка кап╕тана вермахту Гаральда фон Ф╕т╕нгоф-Р╕ша.
П╕сля 22 м╕сяц╕в фашистсько╖ окупац╕╖ Бахмуту п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни св╕т д╕знався про жахливий злочин, ско╓ний н╕мцями у 1942 роц╕. 11 с╕чня понад 3000 ╓вре╖в та ╕нших жител╕в Бахмуту було ув’язнено в п╕двал╕ колишньо╖ буд╕вл╕ НКВС. Протягом к╕лькох дн╕в люди перебували там без ╖ж╕ та води, а пот╕м були розстр╕лян╕ та живцем замурован╕ в покинут╕й штольн╕ алебастрово╖ шахти. Внасл╕док особливост╕ температури у шахт╕ т╕ла були мум╕ф╕кован╕, тому б╕льш╕сть ╕з них вдалося згодом ╕дентиф╕кувати. В експозиц╕╖ також ╓ св╕дчення про бахмутц╕в, як╕ ризикуючи власним життям ╕ життям сво╖х родин, рятували ╓вре╖в в╕д смерт╕. Представлено ╕ листи в╕д ╕зра╖льського ╕нституту Яд Вашем про присво╓ння цим рят╕вникам ╓вре╖в почесного звання «Праведники Св╕ту».
12 с╕чня 1999 року в Бахмут╕ було в╕дкрито мемор╕ал «Ст╕на плачу».
1 серпня 2022 року м╕н╕стерство оборони Рос╕╖ разом ╕з пророс╕йськими Telegram-каналами оголосило про початок наземно╖ операц╕╖ в Бахмут╕. В╕дтод╕ минув р╕к, а майже повн╕стю зруйноване рос╕янами м╕сто продовжу╓ тримати оборону. Тисяч╕ розбомблених будинк╕в, десятки тисяч скал╕чених душ жител╕в Бахмуту, як╕ мусили т╕кати з м╕ста, щоб не залишитися в ньому назавжди – це обличчя нового геноциду на укра╖нськ╕й земл╕.
До вторгнення в Бахмут╕ проживало 80,5 тисяч людей, п╕сля початку повномасштабно╖ в╕йни 76,7 тисяч евакуювались ╕з м╕ста (з них 14,8 тисяч д╕тей та 5,5 тисяч людей з ╕нвал╕дн╕стю).
Бахмут був осв╕тн╕м ╕ культурним центром краю. На 2 стад╕онах проводилися змагання м╕жнародного р╕вня. ╤з 13 б╕бл╕отек одна (╓дина в област╕) обслуговувала людей з вадами зору. Бахмут мав 74 пам’ятки арх╕тектури, ╕стор╕╖, мистецтва й археолог╕╖, ╕ тому був внесений до Списку ╕сторичних населених м╕сць Укра╖ни. Поруч з Бахмутом у солян╕й шахт╕ знаходився найб╕льший у св╕т╕ п╕дземний концертний зал. А ще в╕домий в Укра╖н╕ та далеко за ╖╖ межами великий завод ╕з виготовлення ╕гристих вин.
Через рос╕йську агрес╕ю в м╕ст╕ загинуло щонайменше 216 людей (╕з них 4 дитини), поранено 561 мешканц╕в (19 д╕тей), зниклими безв╕сти вважаються 56 людей. Станом на 11 лютого 2023 року в м╕ст╕ залишалося 176 д╕тей, станом на зараз ус╕ вони евакуйован╕ з Бахмуту.
Сьогодн╕ Бахмуту вже майже не ╕сну╓.
На виставц╕ св╕тлини, в╕деоматер╕али, арх╕вн╕ документи та спогади св╕дк╕в розкривають моторошну картину геноциду, що ма╓ одне й те саме обличчя – тотал╕тарний режим ╕з людоненависницькою ╕деолог╕╓ю. Боротьба з╕ злом дос╕ трива╓. Саме тому ми повинн╕ зберегти пам'ять про ц╕ страшн╕ под╕╖, щоб вони н╕коли не повторювалися знову.
Анатол╕й Зборовський
***
Сп╕ворган╕затор виставки - Нац╕ональний ╕сторико-мемор╕альний запов╕дник «Бабин Яр»: http://babynyar.gov.ua/
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 04.08.2023 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25344
|