"Кримська Свiтлиця" > #28 за 14.07.2023 > Тема "З перших уст"
#28 за 14.07.2023
В╤ЛЬНЮС-2023 — ЦЕ НЕ БУХАРЕСТ-2008: САМ╤Т НАТО ДАВ РЕЗУЛЬТАТ ОЧ╤КУВАНИЙ ╤ ОПТИМ╤СТИЧНИЙ
В Укра╖н╕ виявилося чимало людей, як╕ песим╕стично оц╕нили результати сам╕ту у В╕льнюс╕: "У НАТО нас не запросили, а коли запросять - н╕хто не говорить, нас кинули, до нас несправедлив╕…" Хочете причини такого настрою? Вже надто був довгооч╕куваний цей сам╕т, укра╖нц╕ дещо перегр╕лися в спод╕ваннях. Попри все, що говорилося напередодн╕, вони (ми) вперто ╕ щиро чекали на чудо. А його не сталося, бо це було неможливо.
Згадайте хоча б ╕стор╕ю про те, що запрошувати в НАТО "п╕сля зак╕нчення в╕йни" означало б стимулювати нашого сп╕льного ворога до продовження в╕йни будь-що. Х╕ба не говорили про це на ус╕х р╕внях ╕ в Укра╖н╕, ╕ на Заход╕? Тому вони й шукали пром╕жний вар╕ант, ╕ знайшли, ╕ якщо його неупереджено проанал╕зувати, то Укра╖ну в╕н теж на цю мить задовольня╓. Це й знайшло сво╓ в╕дображення в тому, що говорив п╕сля сам╕ту, п╕сля р╕шення G7 Президент Зеленський ╕ все укра╖нське кер╕вництво.
Але ж як бути з╕ вступом Укра╖ни в НАТО? Перспектива ╓ ╕ ц╕лком реальна, вона стала прозор╕шою й, очевидно, що надто в час╕ не розтягнеться. Ясно, що тут потр╕бний р╕шучий крок, який би в╕добразив нове бачення Альянсом загрози ескалац╕╖ у стосунках з Рос╕╓ю. Нам це очевидно, а ╖м – ще н╕. Потенц╕йним союзникам Укра╖ни теж треба дозр╕вати до цього – ст╕льки, ск╕льки треба. Чи дозр╕ють вони до наступного сам╕ту, юв╕лейного (75 рок╕в Альянсу!) у Вашингтон╕? Дуже ймов╕рно, що дозр╕ють. Умови для цього мають скластися ╕ в США, ╕ в ╢С, ╕ в Укра╖н╕. Програма того, що сл╕д для цього робити нам – конкретна, ╕нтелектуально та матер╕ально забезпечена. Часу на це - десь 9 м╕сяц╕в.
На п╕дтвердження сказаного: другий день сам╕ту НАТО був результативним для Укра╖ни в питанн╕ майбутнього в Альянс╕, посилення в╕йськово╖ п╕дтримки та безпекових гарант╕й. Протягом дня члени укра╖нсько╖ делегац╕╖ на чол╕ з президентом провели низку важливих зустр╕чей на полях В╕льнюса. Зокрема, Глава держави поговорив тет-а-тет з американським, британським, французьким, н╕мецьким ╕ канадським колегами. Кр╕м того, взяв участь в ╕навгурац╕йному зас╕данн╕ Ради Укра╖на-НАТО, а це — про новий р╕вень координац╕╖ в╕дносин нашо╖ кра╖ни з П╕вн╕чноатлантичним альянсом ╕ зм╕цнення партнерства.
Тож як минув другий, завершальний день сам╕ту?
На сп╕льн╕й пресконференц╕╖ з генсекретарем НАТО ╢нсом Столтенбергом Президент Зеленський назвав результати В╕льнюського сам╕ту “гарними”. За його словами, вони були б “╕деальн╕”, якби було запрошення Укра╖ни до Альянсу.
Тим не менш, Глава держави п╕дкреслив важлив╕сть скасування ПДЧ для Укра╖ни. А також додав, що отримав в╕д партнер╕в позитивн╕ новини щодо оборонних пакет╕в (як╕ саме — йтиметься нижче).
Коротко наводимо основн╕ тези бриф╕нгу:
Володимир Зеленський:
Укра╖ни ╓ велик╕ домовленост╕ щодо оборонних пакет╕в ╕з союзниками;
Будапештський меморандум — це не про гарант╕╖ безпеки. Укра╖на була з цим документом ╕ залишилася на самот╕.
Зараз у нас нема╓ юридично╖ гарант╕╖ безпеки в╕д наших партнер╕в. Але у нас ╓ фактичн╕ гарант╕╖ безпеки - ф╕нансов╕, санкц╕йн╕, оборонн╕.
Якщо G7 п╕дтвердить гарант╕╖ безпеки, Укра╖на в перспектив╕ матиме в╕дпов╕дн╕ документи з кожною державою-гарантом безпеки. Цей документ да╓ можлив╕сть долучитися ╕ншим партнерам, окр╕м кра╖н "Велико╖ с╕мки".
Ми розум╕╓мо, що Укра╖на не може стати членом НАТО, поки йде в╕йна. Але ч╕тк╕ сигнали про те, що це станеться, сьогодн╕ звучали впевнено.
Що стосу╓ться запрошення... Зрозум╕ло, що це техн╕чний сигнал. Але як на серйозний фактор мотивац╕╖ укра╖нського сусп╕льства, це дуже важливо.
Я вдячний президенту Байдену ╕ Конгресу, як╕ ╓ л╕дерами в допомоз╕ Укра╖ни. ╤ ми потр╕бн╕ НАТО не менше, н╕ж навпаки. Впевнений що п╕сля в╕йни Укра╖на буде в НАТО.
╢нс Столтенберг:
Зараз Укра╖на ближче до НАТО, н╕ж будь-коли. Р╕шення, прийнят╕ у В╕льнюс╕, знаменують початок ново╖ стор╕нки у в╕дносинах м╕ж НАТО та Укра╖ною. Сьогодн╕ ми зустр╕ча╓мося, як р╕вн╕. Чекаю того дня, коли ми зустр╕немося, як союзники;
Союзники п╕дтвердили, що Укра╖на стане членом Альянсу та погодилися скасувати ПДЧ. Це зм╕нить шлях Укра╖ни до НАТО з двоетапного процесу на одноетапний, Ми надамо Укра╖н╕ запрошення до НАТО, коли союзники погодяться, що умови будуть виконан╕;
Альянс розум╕╓, що Укра╖на ма╓ право сама обрати, як╕ гарант╕╖ безпеки вона ма╓ отримати;
Найб╕льший ризик для св╕ту - це якщо Пут╕н переможе. Тож НАТО п╕дтримуватиме Укра╖ну, ск╕льки буде потр╕бно;
За минулий р╕к члени НАТО надали Укра╖н╕ п╕дтримку на десятки м╕льярд╕в долар╕в, зараз ми узгодили пакет ╕з трьох частин, який наближа╓ Укра╖ну до НАТО;
Наша нова багатор╕чна програма допоможе Укра╖н╕ в╕д╕йти в╕д радянських стандарт╕в до стандарт╕в НАТО;
Новостворена Рада Укра╖на-НАТО ╓ потужним пол╕тичним ╕нструментом, де вс╕ учасники виступають з р╕вних позиц╕й, ╕ робота якого не може блокуватися окремими ╖╖ учасниками або кра╖нами-членами Альянсу (очевидно, йдеться про Угорщину, через яку союзники тривалий час не могли скликати зас╕дання Ком╕с╕╖ Укра╖на-НАТО, - Ред.). У нас можуть проводитись кризов╕ консультац╕╖. Це один з елемент╕в, щоб наблизити Укра╖ну до членства в НАТО.
Зас╕дання новостворено╖ Ради Укра╖на-НАТО проходило за зачиненими дверима. Що конкретно там обговорювалося — нев╕домо. Вт╕м, одразу п╕сля того, як зах╕д завершився, Президент Укра╖ни зробив к╕лька заяв:
Рада Укра╖на-НАТО - це не просто ╕нструмент участ╕, це ╕нструмент ╕нтеграц╕╖. ╤ це да╓ нам в╕дчуття, що ми будемо частиною Альянсу. Ми зробимо все для цього;
Не знаю, чи вс╕ були з╕ мною в╕дверт╕, але ми повинн╕ жити з в╕рою у союзник╕в;
Ми н╕коли не обм╕ня╓мо будь-який статус на будь-як╕ наш╕ територ╕╖. Нав╕ть якщо це буде одне село, де живе один д╕д. Ми не в╕ддамо нашу територ╕ю.
Дещо згодом кра╖ни “Групи семи” опубл╕кували сп╕льну декларац╕ю, в як╕й пооб╕цяли надати Укра╖н╕ гарант╕╖ безпеки. Пов╕домля╓ться, що до ц╕╓╖ декларац╕╖ тепер може при╓днатися будь-яка кра╖на, яка п╕дтриму╓ Укра╖ну.
“Це запуска╓ процес, у якому кожна з наших кра╖н ╕ будь-яка ╕нша, яка побажа╓ брати участь, запустять довгостроков╕ двосторонн╕ зобов'язання з Укра╖ною. Ми допоможемо Укра╖н╕ побудувати сильну оборону на земл╕, на мор╕ та в неб╕. Наша п╕дтримка триватиме довго”, - сказав президент США Джо Байден.
Що конкретно передбачатимуть гарант╕╖ безпеки (детальн╕ше — за посиланням):
1. Забезпечення сил, здатних захищати Укра╖ну зараз ╕ стримувати рос╕йську агрес╕ю в майбутньому, шляхом надання:
допомоги у сфер╕ безпеки та сучасного в╕йськового обладнання на суш╕, в пов╕тр╕ та на мор╕ з пр╕оритетом на протипов╕тряну оборону, далекоб╕йну артилер╕ю та вогнев╕ засоби дальньо╖ д╕╖, бронетехн╕ку та ╕нш╕ ключов╕ засоби, так╕ як бойова ав╕ац╕я, а також шляхом сприяння п╕двищенню р╕вня оперативно╖ сум╕сност╕ з ╓вроатлантичними партнерами;
п╕дтримка подальшого розвитку оборонно-промислово╖ бази Укра╖ни;
тренування та навчання укра╖нських в╕йськових;
обм╕н розв╕дданими та сп╕вроб╕тництво;
п╕дтримка ╕н╕ц╕атив з к╕берзахисту, безпеки та ст╕йкост╕, в тому числ╕ для протид╕╖ г╕бридним загрозам.
2. Зм╕цнення економ╕чно╖ стаб╕льност╕ та ст╕йкост╕ Укра╖ни, у тому числ╕ через зусилля з реконструкц╕╖ та в╕дновлення, з метою створення умов, сприятливих для економ╕чного процв╕тання Укра╖ни, включаючи ╖╖ енергетичну безпеку.
3. Надання техн╕чно╖ та ф╕нансово╖ п╕дтримки для задоволення нагальних потреб Укра╖ни, спричинених в╕йною з Рос╕╓ю, а також для того, щоб Укра╖на могла продовжувати впроваджувати ефективний порядок денний реформ, необх╕дних для п╕дтримки ╓вроатлантичних прагнень.
“Ц╕ документи будуть ратиф╕куватися в парламентах держав. Це дуже серйозний документ, а не Будапештський меморандум. Це конкретн╕ двосторонн╕ домовленост╕”, - так прокоментував гарант╕╖ безпеки Володимир Зеленський.
Конкретно: яку допомогу отрима╓ Укра╖на
На полях В╕льнюса Володимир Зеленський пров╕в ряд двосторонн╕х зустр╕чей з л╕дерами кра╖н-член╕в Альянсу, зокрема з прем'╓ром Канади Джаст╕ном Трюдо, прем'╓ром Велико╖ Британ╕╖ Р╕ш╕ Сунаком, прем'╓ром Н╕дерланд╕в Марком Рютте, прем’╓ром Австрал╕╖ Ентон╕ Албен╕з╕, президентом Франц╕╖ Емманюелем Макроном, канцлером ФРН Олафом Шольцем ╕ так дал╕. Партнери пооб╕цяли Укра╖н╕ ц╕лком конкретн╕ реч╕, як╕ стосуються п╕дсилення ЗСУ. Про що йдеться?
З того, що вже стало надбанням ЗМ╤:
Британ╕я надасть наш╕й держав╕ новий пакет п╕дтримки, зокрема:
$65 млн для ремонту обладнання та створення в╕йськового реаб╕л╕тац╕йного центру в Укра╖н╕;
додатков╕ бо╓припаси до танк╕в Challenger 2;
понад 70 бойових машин (як╕ саме, не вказу╓ться. - Ред);
Норвег╕я — тисячу БпЛА Black Hornet (укр. Чорний шершень - крих╕тний дрон для ведення розв╕дки), дв╕ системи ППО Nasams (у них вв╕йдуть пусков╕ установки та центри керування вогнем).
Австрал╕я — 30 бронеавтомоб╕л╕в Bushmaster.
Н╕дерланди — додатков╕ засоби ППО та артилер╕я.
Канада — бронетехн╕ку.
Япон╕я — систему раннього виявлення безп╕лотник╕в.
У серпн╕ коал╕ц╕я з 11 кра╖н, в яку входять Дан╕я, Н╕дерланди, Бельг╕я, Канада, Люксембург, Норвег╕я, Польща, Португал╕я, Румун╕я, Швец╕я та Велика Британ╕я, розпочне п╕дготовку укра╖нських п╕лот╕в на F-16. Глава МЗС Дмитро Кулеба спод╕ва╓ться, що перш╕ зах╕дн╕ винищувач╕ л╕татимуть в укра╖нському неб╕ до к╕нця березня 2024 року.
Франц╕я передасть Укра╖н╕ ракети далекого рад╕усу д╕╖ SCALP. ╥хня дальн╕сть може досягати 250 км.
М╕н╕стри оборони Франц╕╖ та Укра╖ни п╕дписали угоду, що передбача╓ зб╕льшення в╕йськово╖ допомоги наш╕й кра╖н╕ на 170 млн ╓вро. Також буде спрощено процес закуп╕вл╕ та постачання озбро╓нь в Укра╖ну. Окр╕м того, встановлен╕ рамки для сп╕льного виробництва запчастин та обслуговування озбро╓ння та техн╕ки. Кр╕м того, угоду про сп╕впрацю у сфер╕ оборонних закуп╕вель Укра╖на п╕дписала з╕ Швец╕╓ю. За словами глави М╕ноборони Олекс╕я Резн╕кова, цей документ в╕дкрива╓ велик╕ можливост╕ як для наших Збройних Сил, так ╕ для шведських компан╕й, таких як SAAB (ця компан╕я, зокрема, виробля╓ високоточн╕ бомби GLSDB, ПТРК NLAW, винищувач╕ Gripen) та ╕нших.
Н╕меччина п╕дготувала новий пакет допомоги Укра╖н╕ на 600 млн ╓вро, в який ув╕йдуть:
к╕лька пускових установок Patriot, додатков╕ ракети до них та ╕нша зброя класу «земля-пов╕тря»;
БМП Marder;
танки Leopard 1;
обладнання для розм╕нування;
Чому В╕льнюс-2023 — це не Бухарест-2008: думки експерт╕в
Пол╕толог В╕ктор Таран, а нин╕ в╕йськовослужбовець ЗСУ наголошу╓, що сам╕т у В╕льнюс╕ — це точно не Бухарест-2008. Пор╕внювати два цих сам╕ти вкрай некоректно.
“Хоча б тому, що тод╕ й зараз — йдеться про абсолютно ╕нш╕ настро╖, пол╕тичну ситуац╕ю. На сам╕т у Бухарест наша держава ╖хала ще не перебуваючи в стан╕ в╕йни з Рос╕╓ю. Укра╖на проголошувала так звану“ багатовекторн╕сть ╕м. Кучми”. П╕дтримка населенням ╕де╖ вступу Укра╖ни до НАТО була дуже низькою (опитування 2007 року Фонду "Демократичн╕ ╕н╕ц╕ативи" показало: вступ до НАТО п╕дтриму╓ 19,2%, проти 55%, - Ред.) Водночас на Заход╕ теж були не готов╕ приймати Укра╖ну (╕ Груз╕ю, - Ред.) до П╕вн╕чноатлантично╖ с╕м’╖. За виключенням, мабуть, кра╖н Балт╕╖. Тод╕ серед б╕льшост╕ член╕в Альянсу дом╕нувала думка, яку, до слова, активно просувала Н╕меччина на чол╕ з пан╕ Меркель, що Рос╕я ╓ стратег╕чним партнером НАТО, ╖╖ треба не дратувати, а поглиблювати з нею стосунки тощо. А отже, не сл╕д давати Укра╖н╕ ПДЧ. Максимум сказати, що “двер╕ НАТО — в╕дкрит╕”, - нагаду╓ пан Таран.
Зараз ситуац╕я принципово ╕нша.
“Майже 10 рок╕в Укра╖на живе в стан╕ в╕йни з РФ. Останн╕ 17 м╕сяц╕в — в активн╕й фаз╕ ц╕╓╖ в╕йни. Весь зах╕дний св╕т на нашому боц╕. 23 з 31 кра╖ни-члена НАТО уже п╕дтримують вступ Укра╖ни до Альянсу. ╤ серед них ╓ нав╕ть “бухарестськ╕ скептики”, як от Франц╕я, наприклад. Майже 90% укра╖нц╕в також виступають “за”. Влада, як н╕коли ╓дина. Розмов про “багатовекторн╕сть” б╕льше нечутно натом╕сть у вересн╕ 2022-го Укра╖на подала заявку на вступ. Тобто, як бачимо, сьогодн╕ зовс╕м ╕нша ситуац╕я. Щоб╕льше, з горд╕стю скажу, що ЗСУ, п╕дсилен╕ нат╕вською збро╓ю, демонструють фантастичн╕ результати й хоронять м╕ф╕чну “другу арм╕ю”, - перерахову╓ експерт. - Що не зм╕нилося? А те, що НАТО, починаючи з 1991 року, - це Альянс не ст╕льки про в╕йськову компоненту та безпеку, ск╕льки про демократичн╕ ц╕нност╕, правову державу, свободу слова, в╕льн╕ вибори, верховенство права. ╤ тут Укра╖н╕ потр╕бно зак╕нчити домашню роботу. ╤ на цьому дуже ч╕тко вчора наголосив секретар РНБО Данилов, за що я йому дуже вдячний. Бо про це чомусь у нас почали забувати”.
План д╕й також включа╓, що в╕йсько претендента ма╓ в╕дпов╕дати стандартам НАТО.
“Зараз ЗСУ в╕дпов╕да╓ вс╕м критер╕ям НАТО, цей компонент ми ц╕лком закрива╓мо. Саме тому, нам пропонують спрощений план вступу — не двоетапний, а одноетапний. Це чесна ╕ в╕дкрита угода: вступ до НАТО в обм╕н на реформи. ╤нструментом для контролю реформ, як╕ викону╓ Укра╖на, стане Р╕чна нац╕ональна програма (РНП). Цей ╕нструмент вже ╓ у розпорядженн╕ Укра╖ни. ╤ саме цим В╕льнюс-2023 в╕др╕зня╓ться в╕д Бухареста-2008 – насамперед, конкретикою. Тож якщо протягом року укра╖нськ╕ пол╕тики проведуть ключов╕ реформи - судову, реформу СБУ, ╕нших силових в╕домств тощо, то через р╕к, на сам╕т╕ НАТО у Вашингтон╕, на 75-ту р╕чницю створення Альянсу, Укра╖на отрима╓ запрошення. Особисто в╕д Джо Байдена, господаря сам╕ту. А те, що сам╕т в╕дбуватиметься у розпал передвиборчо╖ кампан╕╖ в США - чистий зб╕г. Як ╕ те, що Байден у цей час буде кандидатом на посаду президента США”, - жарту╓ В╕ктор Таран.
Що важливо — програма демократичних перетворень майже на 100% зб╕га╓ться з тими зобов’язаннями, як╕ Укра╖на викону╓ для вступу в ╢вропейський союз.
“Уже восени цього року нашу державу буде “екзаменувати” ╢вроком╕с╕я. Станом на зараз, реформи перебуваються у статус╕ “на тр╕╓чку”. Але часу ще достатньо. Тож п╕дсумовуючи — я не бачу жодно╖ трагед╕╖ у тому, що в╕дбулося у В╕льнюс╕. Навпаки, безпрецедентн╕ безпеков╕ гарант╕╖, як╕ нам дали партнери — це фантастичн╕ реч╕. Це означа╓, що Укра╖на матиме повну ф╕нансову, орган╕зац╕йну та в╕йськову п╕дтримку. А ми — проводитимемо необх╕дн╕ реформи. Так, це не просто, але можливо. Досв╕д таких держав, як ╤ндонез╕я, П╕вденна Корея, Австрал╕я, Ф╕нлянд╕я, ╤зра╖ль ма╓ нас надихати. Це т╕ держави, як╕ в умовах кризи чи в╕йськового конфл╕кту консол╕дувалися й досягли усп╕ху. Ми точно не г╕рш╕. Справимось — будемо в НАТО”, - перекону╓ наш експерт.
Дипломат Вадим Трюхан також наголошу╓: “В╕льнюс-2023 — це абсолютно не Бухарест-2008. ╤ як м╕н╕мум ╓ три причини так вважати”.
По-перше, “рожевих окуляр╕в”, в яких у 2008-му перебували ключов╕ держави-члени НАТО, щонайперше США ╕ Н╕меччина, вже нема╓.
“Ц╕ окуляри знят╕ агрес╕╓ю Рос╕╖. Причому агрес╕╓ю не лише проти Укра╖ни, а й проти Груз╕╖. Знято брутальною повед╕нкою РФ у Сир╕╖ та всюди, куди ступав рос╕йський чоб╕т за останн╕ 10-15 рок╕в”, - каже дипломат.
По-друге, п╕д час Бухаресту-2008 Рос╕я в очах Заходу ще виглядала як потуга №2 у св╕т╕.
“Вт╕м, зараз переважна б╕льш╕сть держав уже розум╕ють що то все було лише мильною булькою. В╕дтак, якихось серйозних загроз з боку РФ глобально для НАТО вже нема╓”, - акценту╓ пан Трюхан.
╤, по-трет╓, у 2008 роц╕ Укра╖на виглядала як слабка пострадянська держава, ╖й не дов╕ряли, на не╖ не над╕ялися: “Сьогодн╕ ж Укра╖на довела, що ╓ д╕╓здатною державою, яка може не лише себе захищати в╕д зовн╕шньо╖ агрес╕╖, а й захищати всю ╢вропу”.
╢дина проблема в тому, що залишився, на жаль, в╕дгом╕н «обамо-меркел╕всько╖» пол╕тики, суть яко╖ полягала в необх╕дност╕ не дратувати Рос╕ю, в яко╖ ╓ “ядерна дубина”.
“А також у тому, щоби якимось чином ангажувати Рос╕ю в сп╕льн╕ про╓кти. Тепер про це уже не йдеться, оск╕льки РФ виступила нин╕ в рол╕ абсолютно╖ ╕мпер╕╖ зла, яка не здатна бути частиною цив╕л╕зованого св╕ту”, - зазначив експерт.
За п╕дсумками сам╕ту у В╕льнюс╕...
“Для Укра╖ни важливо вид╕лити те, що членство в НАТО просто так «на голову» не впаде. Укра╖н╕ не лише доведеться довести до завершення справу на пол╕ бою й змусити Рос╕ю в╕дступити (в ╕деал╕ кап╕тулювати), а й зм╕нити саму себе. Зм╕нити ставлення ╓вропейц╕в, американц╕в, ╕нших наших партнер╕в до себе. А для цього треба не лише продемонструвати результати в боротьб╕ з корупц╕╓ю, а й в╕дмовитися в╕д непотизму й кум╕вства, як╕, на жаль, все ще мають м╕сце, в╕дмовитися в╕д пострадянських феномен╕в, наприклад, як пол╕ц╕янт по кущах з «фарами», як верховенство права, часто непрацююче для простих громадян тощо.
В╕льнюський сам╕т став, з одного боку, над╕╓ю для Укра╖ни, св╕тлом в к╕нц╕ тунелю, адже, д╕йсно, у нас ╓ вс╕ шанси, щоб п╕д час вашингтонського сам╕ту отримати, нарешт╕, запрошення до членства, а з ╕ншого... якщо ми не будемо в╕дпов╕дати стандартам, як╕ прийнят╕ в демократичних сп╕льнотах, то можемо надовго застрягнути в пер╕од╕ “в╕чного” кандидатства до членства", - вважа╓ дипломат.
Так, наприклад, Туреччина застрягла в кандидатств╕ до членства в ╢вросоюз╕.
"Тож «протягом року, до вашингтонського сам╕ту, нам треба проробити велику роботу, щоби в столиц╕ США вже точно н╕ в кого не було сумн╕в╕в, що запрошення для Укра╖ни в НАТО — це просто must, а не якийсь подарунок”, - п╕дкреслив Вадим Трюхан.
А це — в╕йськовий експерт Михайло Самусь: “Бухарест-2008 був катастрофою. Особисто Пут╕н, який туди при╖хав, зм╕нив р╕шення НАТО. Меркель ╕ Саркоз╕ заблокували надання Укра╖н╕ та Груз╕╖ ПДЧ, чим спровокували розвиток подальших траг╕чних под╕й. Тим часом у В╕льнюс╕-2023 ма╓мо абсолютно ╕ншу ситуац╕ю. По-перше, Укра╖ну щиро п╕дтримують майже вс╕ кра╖ни-члени НАТО. Без багатом╕льярдно╖ допомоги, поставок сучасно╖ збро╖, ус╕х можливих засоб╕в п╕дтримки — Укра╖на не змогла б протид╕яти рос╕йськ╕й навал╕”.
Друга в╕дм╕нн╕сть — це сама в╕йна Рос╕╖ проти Укра╖ни.
“Тод╕, у 2008-му, Пут╕н м╕г себе в╕льно почувати на сам╕т╕ НАТО, розпов╕даючи казки про те, що Укра╖ни не ╕сну╓, що на наш╕й територ╕╖ прожива╓ понад 10 м╕льйон╕в рос╕ян ╕ так дал╕. У В╕льнюс╕ Рос╕╖ взагал╕ не було, - каже пан Самусь. - У Бухарест╕ була Рада Рос╕я-НАТО, у В╕льнюс╕ — Рада Укра╖на-НАТО. Зрештою, ╕ блок НАТО зм╕нився. У 2008-му НАТО шукав себе у св╕т╕, який зм╕нився, розробляв нову стратег╕ю в умовах «перезавантаження» стосунк╕в з Рос╕╓ю, на зважаючи на те, що остання окупувала грузинськ╕ територ╕╖. Рос╕ю в НАТО тод╕ називали не загрозою, а мало не союзником. Тобто НАТО дуже на╖вно ставилося до РФ, нав╕ть хот╕ли сп╕льн╕ центри протиракетно╖ оборони в╕дкривати з РФ, допускати рос╕йських оф╕цер╕в у сво╖ штаби. В НАТО не розум╕ли, чим ╓ Рос╕я. Зараз уже розум╕ють... ╤ якщо на Бухарест╕ НАТО готувалося до миру, то зараз готу╓ться до в╕йни”.
Експерт згадав про формулювання п╕дсумково╖ декларац╕╖ сам╕ту НАТО у В╕льнюс╕.
“Напередодн╕ В╕льнюса багато хто спод╕вався, що кра╖ни-члени НАТО оголосять, що запрошують Укра╖ну до членства, а саме членство, тобто процес вступу — в╕дбудеться одразу п╕сля зак╕нчення в╕йни. Натом╕сть партнери використали дещо складн╕шу конструкц╕ю, а саме: переговорний процес щодо членства Укра╖ни в Альянс╕ розпочнеться тод╕, коли складуться умови (читай — коли Укра╖на переможе). По сут╕, йдеться про одне й те ж саме, т╕льки ╕ншими словами”, - п╕дкреслив в╕йськовий експерт.
Нарешт╕, про заяву кра╖н G7 щодо гарант╕й безпеки для Укра╖ни.
“Це найб╕льша наша перемога за останн╕й час. ╤нод╕ у нас кажуть: “От би нам таку модель, як в ╤зра╖ля”… Насправд╕ модель безпеки в╕д “Велико╖ с╕мки” ╓ набагато кращою! У Тель-Ав╕ва ╓ догов╕р лише з╕ США. У Ки╓ва - перспектива договору з╕ США, а також з ш╕стьма ╕ншими кра╖нами, як╕ мають найсильн╕ш╕ економ╕ки св╕ту, найсильн╕ш╕ збройн╕ сили, найкращ╕ оборонно-промислов╕ комплекси. Так, нараз╕ все на р╕вн╕ меморандуму, але, однак, для Укра╖ни в╕дкриваються величезн╕ можливост╕, це вих╕д на новий р╕вень”, - резюмував Михайло Самусь.
Мирослав Л╕скович
https://www.ukrinform.ua
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 14.07.2023 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25290
|