Версiя для друку Обговорити в форумi

7 липня – церковне свято Різдво Івана Хрестителя. За народним календарем українців Івана Купала. З огляду на прадавні звичаї та традиції нашого народу, це – найромантичніше свято липня, як і Купальська ніч, що передує йому.

Справді, воно прийшло до нас із сивої давнини. Купало (Купайло) – міфологічний персонаж, божество наших далеких предків-язичників.

Відзначала свято переважно молодь. У Купальську (або Іванову) ніч палили багаття, стрибали через нього, щоб «очиститися», купалися у річка та ставках, але «остерігалися Русалок», які мали влаштовувати свої гуляння. Дівчата плели і пускали на воду вінки, ворожили: чий вінок швидше пливе, то та дівчина швидше вийде заміж. Або таке: ставили у вінок запалену воскову свічку; якщо свічка скоро згасне, то дівчина невдовзі помре… (Жах!). Зрештою, не дивно, коли сприйняти за віру, що в ніч перед Купалом оживають усі демонічні сили…

Неодмінно співали купальських пісень і водили хороводи навколо заквітчаної верби.

Іван Купало символізував плодоносні сили природи. А саме поєднання двох стихій – вогню (сонця) і води, які забезпечують життєдайність землі (грунту) і всього, що на ній росте, що на ній живе.

Після Купальської ночі дні коротшають. Сонце все раніше і раніше заходить за обрій і пізніше піднімається над землею. Влада перебирає на себе Марена – богиня пітьми. Тому у Купальську ніч, щоб «уповільнити» хід часу, хлопці і дівчата топили у водоймах солом’яне опудало Марени. Почати траплявся інший обряд: Марену не топили а спалювали на купальському вогні. Потім попіл розсипали по грядках, «щоб добре родили».

У теплій зоряні ночі напередодні Івана Купала люди вбачали щось особливо таємниче. А знахарі вірили у найбільшу цілющу силу трав, скупаних у купальських росах.

Жила у далекі віки й віра у неймовірну здатність папороті (чар-зілля) сповнити всі людські бажання. От тільки у Купальську ніч потрібно побачити її цвіт. Тоді і скарб знайдеш, і розкриються тобі всі таємниці природи, пізнаєш мову звірів, птахів, рослин, станеш віщуном…

З народних прикмет:

-Зоряна Купальська ніч – виросте багато грибів і добре вродять лісові горіхи.

-Роса на Івана Купала – на врожай огірків.

ДОБРЕ ЇСТИ ПИРОГИ З ГРИБАМИ!

5 липня – свято Євсевія Самосатського, єпископа, ревного оборонця Христової Віри перед єретиками-аріянами. Достойник загинув від рук найманої вбивці-аріянки приблизно 379 року.

Народні прикмети:

-Якщо на Євсевія густий туман – добре підуть білі гриби.

-До Євсевія білих грибів краще не шукати.

-На Євсевія волога погода і багато шампіньйонів – така погода протримається два тижні.

-На лісових стежках багато цвілі – шукай гриби.

-До дня Євсевія чорниці багато – грибів може вродити мало, або вони будуть «дрібними».

-До Євсевія на пасовищах вигоріла трава – не чекай від корови багато молока.

-Сухі стебла хлібних злаків – не барися зі жнивами, бо колос уже не буде наливатися, а зерна впадуть на землю.

-На Євсевія небо чисте, сонячно, тепло – буде сприятлива погода для жнив.

-Дощ на Євсевія – жнива «гнилі». (Але йдеться про південні регіони України. На Північній Україні, в Галичині, навпаки, дощ на Євсевія ще додасть сили колосу).

-Був у черемхи врожай – так само і на жито буде.

Жартують: «Добре їсти пироги з грибами! Та коли жнивуєш, то забуть про гриби!..».

ОЙ НЕ ПАДАЙ, ДОЩИКУ!..

10 липня – свято преподобного Самсона.

…Спливає Петрівка, невдовзі розпочнуться жнива. У давніші часи у селянина до свята Самсона вже були наготовлені серпи і коси. Та боялися, щоб у цей день не випав дощ, особливо рясний, тривалий, бо тоді дощитиме сорок днів. А якщо на Петра і Павла (12 липня) дощова погода посилиться, то Прокіп (21 липня) «замочить сім кіп». Тому у народі преподобного Самсона називали – Мусоном, Сіногноєм. Вірили, що відвернути стихію, негоду може тільки ревна молитва. Навіть замовляти Богослужіння у церкві.

Вдавалися (не без того) і до магічних дій. Аби задобрити Самсона, варили йому на іменини пісний борщ з молодої городини. Пісний, бо ще триває Петрів піст.

У дитячій пісеньці співається навпаки:

-Падай, падай, дощику!

Зварю тобі борщику…

А тут навпаки… Втім, на грядки дощ потрібен… Отож, селянину ніколи не догодиш погодою!..

З народних спостережень:

-Якщо на Самсона дощ – сім тижнів також.

-Дощ на Самсона, то і бабине літо буде мокрим, і до нього не краще.

-Спекотний Самсон – сухі жнива.

-На Самсона туман – будеш збирати білі гриби.

-Уночі немає роси, а на долинах немає туману – на негоду.

-Перед негодою птахи сильно кричать, але пісень не співають; багато й довго літають, кружляють, обскубуються.

-Ворони під хмари залітають – до негоди.

-Мухи гудуть – на дощ.

У народі кажуть…

ЛИПЕНЬ-ЛИПЕЦЬ

-Не потрібно грози в липні, коли жнива йдуть…

-Чорниця поспіла – поспіло і жито.

-У липні хмари стали чіплятися за ліс – іди за першими білими грибами.

-Чайка сідає на воду – очікується добра погода.

-Земляні черв’яки виповзають наверх – на негоду.

-Туман і тепло – запасай засіки і коси на овес та ячмінь.

-Туман зникає після сходу сонця – ознака гарної погоди.

-Перестояна трава – ні сіно ні солома.

-Роса рясна – до погожої днини; сухо – до дощу.

-Чим рясніша вечірня роса – тим жаркішим буде завтрашній день.

-Свині невдоволено хрюкають – до негоди.

-Собака валяється – до погіршення погоди; їсть траву – на дощ.

-Корови важко сопуть у спеку – спека триватиме.

-Пшениця колоситься – життя веселиться.

-Птахи дружно і весело співають – на сонячну погоду.

-Павук головні нитки своєї павутини снує особливо довгими і розтягає їх широко – тривалий час буде ясна погода; якщо головні нитки короткі – буде дощ.

-Півні розспівалися – на дощ.

-Червона конюшина перед бурею, грозою витягує стебельця вертикально.

-Квіти берізки скоро закриваються – буде дощ; розпускаються в похмуру погоду – будуть сонячні дні.

-Календула розвертає свої віночки рано-вранці – буде ясна погода; пізніше – на дощ, грозу.

-Каня плаче – дощ буде.

-Вечір рум’яний – на хорошу погоду; сірий – на дощ.

-В яку сторону лягають спинами корови і коні – з цієї сторони чекай вітру.

-Гуси і качки пірнають – на дощ.

-Жаби на болоті мовчать – на похолодання.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #27 за 07.07.2023 > Тема "Душі криниця"