"Кримська Свiтлиця" > #19 за 12.05.2023 > Тема "Українці мої..."
#19 за 12.05.2023
ОСТАНН╤Й КОМАНДИР УПА
3 травня в Публ╕чн╕й б╕бл╕отец╕ ╕мен╕ Лес╕ Укра╖нки в Ки╓в╕ в╕дбулася презентац╕я книги кандидатки ╕сторичних наук Ал╕ни Понипаляк «Останн╕й командир УПА. Життя ╕ боротьба Василя Кука».
Ал╕на Понипаляк працювала в арх╕вах СБУ ╕ ОУН у Мюнхен╕, розмовляла з людьми, як╕ особисто знали останнього головнокомандувача Укра╖нсько╖ повстансько╖ арм╕╖ Василя Кука, побувала в його р╕дному сел╕ Красному на Льв╕вщин╕. Життя й боротьба Василя Кука стали темою ╖╖ кандидатсько╖ дисертац╕╖.
Василь Кук народився 1913 року в селянськ╕й с╕м’╖ на Зах╕дн╕й Укра╖н╕. Зак╕нчив г╕мназ╕ю, де викладали укра╖нськ╕ патр╕оти, вступив до ОУН. Два брати Василя, теж члени ОУН, були пов╕шен╕ за вироком польсько╖ влади. Василь Кук влаштував проголошення незалежност╕ Укра╖ни у Львов╕ 30 червня 1941 року. Пот╕м ви╖хав з групою п╕дп╕льник╕в-бандер╕вц╕в, щоб повторити цей акт у Ки╓в╕, але у Васильков╕ ╖х заарештувала н╕мецька пол╕ц╕я. Однак Куку ╕ ще одному п╕дп╕льнику вдалося втекти. Пот╕м Василь Кук керував нац╕онал╕стичним п╕дп╕ллям на Дн╕пропетровщин╕, орган╕зувавши його поширення на весь п╕вдень Укра╖ни . Там познайомився з д╕вчиною Уляною ╕з Наддн╕прянсько╖ Укра╖ни, яка стала його дружиною.
П╕сля загибел╕ Романа Шухевича Василя Кука було обрано Головою Проводу ОУН в Укра╖н╕, Головним командиром УПА та Головою Генерального секретар╕ату Укра╖нсько╖ головно╖ визвольно╖ ради. В. Кук був ум╕лим консп╕ратором. Н╕мецько-фашистськ╕ окупанти не мали нав╕ть його словесного портрету. Писали, що в╕н був середнього зросту, хоча в╕н був малий на зр╕ст. В одних документах його описували брюнетом, в ╕нших блондином. Радянськ╕ спецслужби влаштували на нього справжн╓ полювання ╕ захопили в полон разом з дружиною сонними за допомогою зрадника в 1954 роц╕. Ш╕сть рок╕в в╕н перебував у тюрм╕ без вироку суду. У 1960 роц╕ Кука зв╕льнили. Тод╕ в╕н п╕дписав лист до кер╕вник╕в ОУН в ем╕грац╕╖ ╕ до вс╕х укра╖нських ем╕грант╕в, у якому закликав припинити боротьбу проти СРСР, оск╕льки вона приречена на поразку. Пояснюють, що таким чином в╕н ╕нформував ОУН за кордоном, щоб вони припинили висилати агент╕в в Укра╖ну, бо тут ОУН ╕ УПА вже були розгромлен╕. ╤ агенти потрапляли до рук радянських орган╕в безпеки.
Син останнього командира УПА Юрко виховувався в радянському сиротинц╕. Тут ╕з нього, за його ж висловом, робили Павл╕ка Морозова. Хлопчику говорили, що його батько радянський герой, який загинув борючись за комун╕зм у Грец╕╖. Т╕льки у 13-р╕чному в╕ц╕ Юр╕й д╕знався, хто його батьки. Сп╕лкування з батьком було спочатку прикрим. Не в╕дразу син зрозум╕в правоту батька.
Кукам надали двок╕мнатну квартиру в Ки╓в╕, в Дарниц╕. Житло було нашпиговане п╕дслуховуючою апаратурою. Кук пост╕йно перебував п╕д наглядом. Йому дозволили зак╕нчити ╕сторичний факультет Ки╖вського ун╕верситету ╕ працювати в арх╕в╕ та ╤нститут╕ ╕стор╕╖. Василь Кук почав писати дисертац╕ю про укра╖нських композитор╕в ХV╤╤╤ стол╕ття. Але в КДБ спохватились, що композитори негативно ставились до рос╕йського царизму, ╕ Кука зв╕льнили з роботи. Адже СРСР був новою формою Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. Голова КДБ УРСР Федорчук звернувся до першого секретаря ЦК Компарт╕╖ Укра╖ни Щербицького з проханням дозволити притягнути Василя Кука до крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕. Це могло б зак╕нчитися розстр╕лом. Але з Куком працювали десятки сп╕вроб╕тник╕в КДБ, чимало з яких на той час вже стали генералами ╕ об╕ймали важлив╕ посади. Розправа над Куком означала б ╖хн╓ безсилля: ╖м не вдалося «приручити цього зв╕ра». Та й п╕сля жах╕ть масового терору треба було продемонструвати св╕тов╕, що радянська влада вже милосердна до ворог╕в, як╕ припинили боротьбу. ╤ Кук залишився на свобод╕. Останн╕й командир УПА дожив до проголошення незалежност╕ Укра╖ни ╕ багато зробив для поширення правди про боротьбу ОУН ╕ УПА. У 2004 роц╕ Василь Кук взяв участь у Помаранчев╕й революц╕╖. В╕н помер у 2007 роц╕. Василя Кука поховали в його р╕дному сел╕ Красному, як в╕н ╕ запов╕в.
На презентац╕╖ Ал╕на Понипаляк розпов╕ла про роботу над книгою та в╕дпов╕ла на запитання присутн╕х.
Анатол╕й Зборовський
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 12.05.2023 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25134
|