Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4614)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4306)
Українці мої... (1722)
Резонанс (2385)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1875)
Крим - наш дім (1519)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (259)
Бути чи не бути? (488)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (290)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День тисяча триста с╕мдесят трет╕й…


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День тисяча триста ш╕стдесят шостий…


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День тисяча триста п’ятдесят дев’ятий…


ЗАЛУЖНИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ТЬСЯ ДО ТРИВАЛО╥ В╤ЙНИ, УКРА╥Н╤ ПОТР╤БЕН СТРАТЕГ╤ЧНИЙ ЗСУВ
Укра╖на ма╓ об’╓днатися у спротив╕ агресору, розвивати технолог╕╖ й подолати корупц╕ю, аби...


В╤ЙНА ОЧИМА ТИХ, ХТО ЗАЛИШИВСЯ
Протягом двох тижн╕в 15 фотограф╕в документували свою реальн╕сть б╕ля л╕н╕╖ фронту…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 28.04.2023 > Тема "Бути чи не бути?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 28.04.2023
ВАЛЕНТИН БУТ: МИ ВСТО╥МО

Св╕тлиця Криму, чергове число:

н╕-н╕, панове, зовс╕м не останн╓!

Не д╕ждуться зловт╕шн╕. Спод╕вання,

що ми здались й полином поросло

за нами слово кримсько-укра╖нське,

пуст╕. Ми ще жив╕ ╕ будимо, як можем

упевнен╕сть, що в цим буремн╕м св╕т╕ Бож╕м

в╕дродиться ще правда. Хай неблизько

жаданий день, ми всто╖мо. Мабуть...

Аби знання, що св╕тло в╕д Св╕тлиц╕

ося╓ шлях з п╕тьми аж до з╕рниц╕,

що недаремна буде довга путь.

В.Б.

Кажуть, що морок найгуст╕ший перед св╕танком. А х╕ба будь-яко╖ ╕ншо╖ години безпросв╕тно темно╖, безм╕сячно╖ ноч╕ в╕н хоч якось св╕тл╕ший? А може, п╕тьма, що огорнула м╕й Крим навесн╕ 2014 року, якось пом╕тно розв╕ювалася, св╕тл╕шала упродовж ус╕х цих безк╕нечно довгих рок╕в? Н╕, ╖╖ намагалися, зв╕сно ж, розв╕ювати в╕д самого ╖╖ западання. ╤ то не лише категоричними заявами наших зацних урядовц╕в, мовляв, Крим - це Укра╖на, не лише твердими резолюц╕ями на р╕вн╕ ООН, але й зусиллями м╕д╕а, зусиллями ряду неурядових орган╕зац╕й, зусиллями ц╕ло╖ когорти публ╕чних ос╕б. Десь там, як лише могла, докладалася ╕ КС.

Чи те розв╕яло п╕тьму над п╕востровом? Вочевидь, н╕. Не стало менше н╕ обшук╕в, часто з п╕дкладанням компромату у вигляд╕ бо╓припас╕в чи вибух╕вки, як те було з Володимиром Балухом та Олегом Приходьком (позавчора, скаж╕мо, обшукували помешкання Абдурешита Джеппарова, сьогодн╕ двох помешкань у Судаку), н╕ надуманих затримань, н╕ арешт╕в за звинуваченнями у тероризм╕, диверс╕ях та шпигунств╕, н╕ судових процес╕в, на яких висмоктан╕ з явно нечистих пальц╕в сл╕дчих звинувачення знаходять сво╓ вт╕лення у вироках на довг╕ роки ув'язнення. А все ж, все те таки наближа╓ св╕танок. Чи не найб╕льше докладався до то╖ справи заборонений на територ╕╖ окупованого п╕вострова Меджл╕с кримц╕в. Саме його представники в укра╖нськ╕й влад╕, а зовс╕м не нап╕взабуте вже м╕жфракц╕йне об’╓днання з кримським лейблом, стали найпас╕онарн╕шою, найактивн╕шою, найд╕╓в╕шою силою, що не давала п╕тьм╕ над п╕востровом зцементуватися, прикип╕ти до його степ╕в ╕ скель нав╕ки. Комун╕кац╕я з рядом ключових кра╖н, найперше, з Туреччиною та США, виступи з високих трибун м╕жнародних орган╕зац╕й, здавалося б, мали вже тод╕ результуватися у такому тиску м╕жнародно╖ сп╕льноти на Москов╕ю, який би дуже скоро змусив ╖╖ повернутися у м╕жнародне правове поле, вийшовши з Криму, припинивши г╕бридну в╕йну на Донбас╕. Проте того не сталося. Не могло статися там, де тогочасна укра╖нська влада обрала курс, вочевидь, надто далекий в╕д декларованого напоказ. За незапровадженням во╓нного стану ╕ в╕дмовою в╕д збройного спротиву ворогов╕ на самому початку вторгнення, моя влада вдалася аж н╕як не до тотальних санкц╕й щодо кра╖ни-агресорки, до яких фарисейськи закликала св╕тову сп╕льноту, а до безпрецедентно╖ за сво╓ю безсоромн╕стю колаборац╕╖ з Москов╕╓ю, коли щойноокупований п╕востр╕в було оголошено в╕льною економ╕чною зоною, з ним розпочато жваву торг╕влю, коли в урядових угодах з окупац╕йним режимом його без великого збентеження визнавали за "суб'╓кт хведерац╕╖", коли були ладн╕ силою розганяти актив╕ст╕в, що стали блокувати ту колаборац╕ю. Ба, нав╕ть попри вимушене п╕д тиском активно╖ частини громадянського сусп╕льства запровадження економ╕чно╖ блокади п╕вострова, колаборац╕я продовжувалася, хоча ╕ в менших масштабах. На Кримський Титан ще довг╕ роки п╕сля початку окупац╕╖ поставлявся укра╖нський ╕льмен╕т, а з Баницького родовища москов╕йського ол╕гарха Олега Дерипаски до Москов╕╖, до 2019 року включно, вагонами вивозили поц╕нний кварцит, украй необх╕дний матер╕ал для електронно╖ начинки сучасно╖ високоточно╖ збро╖.

- Як таке могло статися, щоб наша влада не знала про те неподобство упродовж шести рок╕в в╕йни?! - вжахнеться м╕й читач.

Про незнання, схоже, мова не йде. Адже за даними журнал╕ст╕в-розсл╕дувач╕в "Схем", виведенню ф╕рм Дерипаски з-п╕д санкц╕й посприяла… Служба безпеки Укра╖ни. Не треба нагадувати, у чи╓му вона п╕дпорядкуванн╕?

За того ж сприяння, певн╕ш за все, з то╖ ж Сумщини поставляло свою продукц╕ю на порохов╕ заводи Москов╕╖ ╕ п╕дпри╓мство, пов'язане з м╕н╕стром оборони Укра╖ни час╕в н╓забв╓нного В╕ктора Хведоровича Павлом Л╓б╓д╓вим. ╤ це ж лише к╕лька приклад╕в.

Чи треба дивуватися, що за тако╖ пол╕тики мо╓╖ влади тема деокупац╕╖ Криму неухильно сходила нан╕вець, поступово перетворюючись на ритуальн╕ камлання у дн╕ чергово╖ р╕чниц╕ "кримсько╖ весни" та запускання у б╕к п╕вострова пов╕тряних кульок патр╕отичних кольор╕в. Тут вже мало чим могли зарадити найв╕дчайдушн╕ш╕ зусилля поборник╕в повернення п╕вострова у правове поле Укра╖ни.

Лише зм╕на влади вивела нас з того приреченого п╕ке. Нова команда (а вона сформувалася далеко не одразу), переживши пер╕од в╕двертого на╖ву ╕ бол╕сних помилок, вочевидь неуникних для вельми далеких в╕д пол╕тики людей, все ж повела себе пом╕тно достойн╕ше за голосистих пустомель та камуфльованих п╕д патр╕от╕в маф╕оз╕. Р╕шення про призначення м╕н╕стром закордонних справ Дмитра Кулеби, а його першою заступницею Ем╕не Джеппар були справжньою знах╕дкою команди нового президента. Саме ця команда взялася за активне формування антипут╕нсько╖ коал╕ц╕╖, де проект Кримсько╖ Платформи став чи не ключовим. Отож, схоже на те, що не в останню чергу саме зусиллям пан╕ Джеппар завдячу╓мо поверненню теми Криму до св╕тово╖ пов╕стки денно╖.

Про призначення Стратег╕╖ деокупац╕╖ та ре╕нтеграц╕╖ тимчасово окуповано╖ територ╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим ╕ м╕ста Севастополя, затверджено╖ Указом президента Укра╖ни Володимира Зеленського в╕д 24 березня 2021 року, сказано таке: "Укра╖на заснову╓ ╕ розвива╓ Кримську Платформу як ключовий зовн╕шньопол╕тичний ╕нструмент консол╕дац╕╖ м╕жнародних зусиль, спрямованих на деокупац╕ю та в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни, подолання насл╕дк╕в, спричинених тимчасовою окупац╕╓ю Рос╕йською Федерац╕╓ю Автономно╖ Республ╕ки Крим та м╕ста Севастополя, а також захисту прав та ╕нтерес╕в громадян Укра╖ни."

Що дало п╕дстави для дов╕ри прагматичного Заходу до ново╖ команди, можна лише гадати. Важливий, проте, результат. А в╕н у тому, що Кримська Платформа стала справжн╕м дипломатичним проривом. ╤ хоч ще не св╕танком, але пров╕сником його, пов╕вом св╕жого в╕терцю, в╕дчутного нав╕ть у безпросв╕тн╕й п╕тьм╕ окупац╕╖.

До св╕танку ╕ дос╕ неблизько. ╤ морок комусь вида╓ться нин╕ ще густ╕шим ╕ непроникн╕шим. Особливо ж тод╕, як у як╕сь явно непрост╕ моменти, десь в м╕нськах, ╕станбулах чи уошингтонах хтось почина╓ глухо бубн╕ти про мирне залагодження "кримсько╖ теми" на "справедливому" рехверендум╕ всього за якихось там десять-п'ятнадцять рок╕в. Щоближче укра╖нський наступ, то б╕льше миротворчих пропозиц╕й. Вже й не про п'ятнадцять рок╕в мовиться. Всього лише про п'ять чи нав╕ть три. Он ╕ пан Макрон, побувавши у пана Ш╕, заговорив про французький план мирного залагодження "укра╖нського конфл╕кту", ╕ сам пан Ш╕ на днях знайшов нарешт╕ час для телефонно╖ розмови з нашим президентом.

Найб╕льшою спокусою для нашо╖ влади, гадаю, як, зрештою, ╕ для сусп╕льства, ╓ слова пана Столтенберга про неодм╕нн╕сть прийняття Укра╖ни до П╕вн╕чноатлантично╖ сп╕льноти. Щоправда, над╕й на те, що це станеться вже на з╕бранн╕ кра╖н-член╕в НАТО цього л╕та, нема╓. Тут б╕льше спод╕вань на Уошингтонський сам╕т-2024. Але ж уяв╕мо соб╕ ситуац╕ю, якщо б нам - чи то цьогор╕ч, чи наступного року - над╕йшла пропозиц╕я до╓днатися до П╕вн╕чноатлантичного альянсу, з ус╕ма його вигодами ╕ гарант╕ями безпеки. Як би ми вчинили, знаючи притому, що в╕двоювання окупованих територ╕й п╕сля вступу до НАТО стане практично неможливим, оск╕льки втягнуло б у в╕йну ╕ сп╕льник╕в. У цьому випадку можна було б спод╕ватися на повернення свого ╕ сво╖х х╕ба що через д╕ю санкц╕й та довгострокову дипломат╕ю. А то роки ╕ десятил╕ття. Що те значить, чи й треба пояснювати, пам'ятаючи, що цьогор╕чних випускник╕в кримських шк╕л навчали укра╖нського бачення св╕ту всього один р╕к. Непростий виб╕р, чи не так? Але то лише фантаз╕╖.

Адже вс╕ зусилля, вс╕ жертви були б намарне, якби мети не досягнуто.

Тож св╕танок неодм╕нно буде. Спод╕ваймося, вже зовс╕м невдовз╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 28.04.2023 > Тема "Бути чи не бути?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25103

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков