Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День тисяча триста тридцять перший…


ЧИ ГОТОВ╤ УКРА╥НЦ╤ ДО ТЕРИТОР╤АЛЬНИХ ПОСТУПОК ЗАДЛЯ ЗАК╤НЧЕННЯ В╤ЙНИ
Якщо мова йде про оф╕ц╕йне визнання окремих територ╕й частиною Рос╕╖, то переважна б╕льш╕сть...


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День тисяча триста двадцять четвертий…


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День тисяча триста с╕мнадцятий…


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День тисяча триста десятий...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 14.04.2023 > Тема "Бути чи не бути?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 14.04.2023
ВАЛЕНТИН БУТ: КЛЮЧ ДО ПЕРЕМОГИ

Б╕льше року повномасштабно╖ в╕йни, яко╖ Европа не знала в╕д час╕в Друго╖ св╕тово╖, виснажив не одних лише нас. Ознаки втоми, н╕-н╕, та й проглядають нав╕ть там, куди вона сягнула лише дуже опосередковано - в Стар╕й Европ╕, в Сполучених Штатах, в Африц╕. Десь стурбован╕ примарами голоду, десь невдоволен╕ зростанням ц╕н на пальне, витрачанням свого бюджету на "чужу" в╕йну, хтось скаржиться на зростання ц╕н та пад╕ння зарплат, а комусь набридли б╕женц╕ в╕д в╕йни. А вже як обрид спец╕альний пут╕нський "бл╕цкриг" нам, не варто й казати. Адже, вищербивши "непереможн╕" зуби об укра╖нське в╕йсько, не маючи змоги домогтися свого на пол╕ бою, "визволител╕" взялися стирати з лиця земл╕ ц╕л╕ укра╖нськ╕ м╕ста. ╤ то не про один Мар╕уполь, Попасну чи С╓в╓родонецьк. Тих м╕ст ╕ с╕л десятки. А ще мстива Москов╕я заходилася нищити енергетичну ╕нфраструктуру Укра╖ни, спод╕ваючись втопити в темряв╕, заморозити ц╕лу нац╕ю. ╤ тут вже не про одн╕ лише сх╕дн╕, прифронтов╕ рег╕они чи багатостраждальне покордоння. Тут вже всенька Укра╖на. А де енергетичн╕ ц╕л╕, там ╕ житлов╕ квартали, без жодних "енергетичних" в╕дмовок, як у тому ж Харков╕, Дн╕пр╕, Запор╕жж╕ чи у мо╓му маленькому Б╕лоп╕лл╕.

Лише сутт╓ве виснаження арсеналу крилатих ракет трохи притлумило масштабн╕ удари по наших м╕стах. Але й дал╕ над нашими головами раз-по-раз л╕тають згра╖ дрон╕в, а тепер ще й плануюч╕ п╕вторатонн╕ ав╕абомби, перехоплювати як╕ нараз╕ не можемо. Щоправда, с╕яти т╕ смертоносн╕ "дари" Москов╕я може лише з в╕дстан╕, недосяжно╖ для нашо╖ ППО, але тих бомб, схоже, достоб╕са ╕ шкодувати ╖х Москов╕я не збира╓ться. Чека╓ нараз╕, коли вичерпаються можливост╕ укра╖нсько╖ ППО. Спод╕ваюся, не дочека╓ться.

Як ця тотальна в╕йна позначилося на мо╖й нац╕╖, на некомбатантах зокрема?

За даними ООН на початок кв╕тня 2023, внасл╕док "визвольного" походу Москов╕╖, в Укра╖н╕ вже загинуло 8 451, поранено 14 156 цив╕льних мешканц╕в, з них д╕тей, зг╕дно оф╕ц╕йного сайту Д╕ти В╕йни (https://childrenofwar.gov.ua/en/), в╕дпов╕дно, 468 та 947. Ще 19 384 д╕тей (за москов╕йськими даними ╖х число сяга╓ к╕лькасот тисяч) вивезено до окупованого Криму та вглиб само╖ Москов╕╖. Число ж перем╕щених на ╖╖ терена дорослих укра╖нц╕в може сягати в╕д одного до двох м╕льйон╕в. Ще понад 8 м╕льйон╕в були змушен╕ шукати прихистку в╕д "визволител╕в" у Европ╕.

Цифри втрат, попри те, що вони взят╕ з обережн╕стю, жахають, чи не так? Вбит╕, поранен╕, покал╕чен╕, поруйнован╕ житт╓в╕ плани, пон╕вечен╕ людськ╕ дол╕…

╤ все ж, попри страшенний тягар, що впав на плеч╕ мо╓╖ нац╕╖, вона не зламалася, не впала перед ворогом навкол╕шки, благаючи хоч би вже про якийсь мир. Натом╕сть, трима╓ться твердо ╕ чим може п╕дпира╓ сво╓ в╕йсько, надихаючи його на перемогу. Х╕ба ж з такою п╕дтримкою можна поступитися ворогов╕, п╕ддатися йому, кап╕тулювати?!

Але чи то значить, що перемога вже гарантована, що добряче пошарпана Москов╕я невдовз╕ сама благатиме про мир? Оце вже навряд чи. Режим нин╕шнього пересиденця не може зберегтися у раз╕ програшу у в╕йн╕ чи, нав╕ть, яко╖сь серйозно╖ стратег╕чно╖ поразки, скаж╕мо, втрати Криму. Тож доки того не станеться, в╕йна триватиме. Власне, справа нав╕ть не в режим╕, а в особ╕, яка вт╕лю╓ його, зусиллями яко╖ у пекло в╕йни продовжують гнати все нов╕ й нов╕ отари безсловесних, нездатних нав╕ть ясно артикулювати свою незгоду вмирати задурно. Вже дев'ять рок╕в тому, а саме п╕сля збиття малайз╕йського Бо╖нга, можливост╕ кремл╕вського д╕да в╕д╕йти в╕д влади ╕ залишитися, притому, на вол╕ виглядали довол╕ примарними. В його очах, вочевидь, найперше. Зв╕дси, припинення всяких розмов про "пр╓╓мн╕кофф", а невдовз╕ ╕ передбачуване "обнулення". П╕сля в╕дмови в╕д облудно╖ г╕бридно╖ тактики, п╕сля розв'язання повномасштабно╖ криваво╖ в╕йни проти Укра╖ни, особливо ж п╕сля постанови МКС про арешт, шанси на те скотилися до нуля.

╤нша р╕ч - перемир'я. Москов╕я, нараз╕, житт╓во потребу╓ його. Воно украй потр╕бне ╖й для в╕дновлення наступального потенц╕алу - тисяч ╕ тисяч одиниць понищено╖ бронетехн╕ки, важкого озбро╓ння, сутт╓во вичерпаних запас╕в ракет, снаряд╕в, ╕нших бо╓припас╕в, для переформатування ╕снуючого, кр╕пко пошарпаного в╕йська, для створення нового, чисельн╕шого, сильн╕шого та бо╓здатн╕шого. Лише ц╕лковитий дурень чи в╕двертий недруг м╕г би погодитися на перемир'я за таких обставин.

Може тому з такою п╕дозрою поставилися до нещодавньо╖ обмовки радника голови ОП пана Сиб╕ги про можлив╕ перемовини на пороз╕ Криму. Соц╕альн╕ мереж╕ просту вибухнули концентрованим обуренням. Ще б пак: н╕хто ж не забув про минулор╕чн╕ маневри на берегах Босфору, де укра╖нська делегац╕я була майже готова поступитися Кримом ще на п'ятнадцять рок╕в! Цього разу, проте, н╕чого аж такого страшного сказано не було. Усп╕шн╕ перемовини про добров╕льний вих╕д Москов╕╖ з територ╕╖ п╕вострова без бою можна було б лише в╕тати. От, лиш, чи хто в╕рить в таку можлив╕сть? ╤ справа тут нав╕ть не в дут╕й "сакральност╕" Криму, не у впаян╕й намертво у м╕зки казц╕ про "н╓пр╕ступний для врагов город русск╕х моряков". На переконання автора, все набагато прагматичн╕ше. Р╕ч в т╕м, що без Криму, без його виг╕дних, безпечних бухт, з╕ вс╕╓ю належною ╕нфраструктурою в╕йськово-морсько╖ бази, Севастопольських найперше, Москов╕я просто не ма╓ де розм╕стити св╕й Чорноморський флот. Цемеська бухта, попри нав╕ть cво╖ б╕льш╕ за Севастопольську бухту розм╕ри, не ╓ ан╕ виг╕дною, н╕ захищеною. Чого варта одна лише тамтешня бора! Б╕льше того, без серйозних багатол╕тн╕х днопоглиблювальних та причалобуд╕вних роб╕т, в н╕й, нараз╕, просто нема╓ м╕сця для розташування всього флоту. Цим Москва в╕дмовлялася ще за час╕в В╕ктора Ющенка, коли ╖╖ попередили, що годинник цока╓ ╕ час перебування Чорноморського флоту в Криму зб╕жить у 2017 роц╕. Проте, вже тод╕ було зрозум╕ло, що не розпочавши п╕дготовчих роб╕т у Цемеськ╕й бухт╕, Москов╕я ╕ на гадц╕ не ма╓ в╕дступатися в╕д Криму.

Тож з Криму Москов╕я без бою не п╕де. Ма╓мо розум╕ти це ╕ не плекати дурних ╕люз╕й. Впевнений, що це чудово розум╕╓ ╕ наш головнокомандувач, ╕ верховний головнокомандувач. Добре ще б, якби це розум╕ли й т╕, хто роздають неоднозначн╕ ╕нтерв'ю. Воно, може, комусь зда╓ться, що потрафляння оч╕куванням деяких втомлених, пациф╕стськи налаштованих к╕л на Заход╕, бодай на словах, ╓ тактично прийнятним та, як на мене, тут краще казати як ╓ ╕ тим уникнути можливих непорозум╕нь.

Кажучи, що не ма╓мо сприймати нашу перемогу, як щось заздалег╕дь гарантоване, маю на уваз╕ аж н╕як не знев╕ру в н╕й, а як необх╕дне усв╕домлення того, що легкою вона не буде, що ма╓мо ставитися до ворога серйозно ╕ не забувати про житт╓ву важлив╕сть сконсол╕дованост╕ всередин╕ само╖ нац╕╖.

З останн╕м, на жаль, проблеми. Хтось, певно забувши, що в час╕ в╕йни не бува╓ вибор╕в, вже кинувся у вир милих серцю передвиборчих змагань, батожачи владу ╕ за д╕ло, ╕ без д╕ла. Тут тоб╕ й роздмухування СБУшно╖ зради, що мала м╕сце на початку повномасштабного вторгнення: "Чому це Баканов ╕ його клеврети ще й дос╕ не за гратами?" (Справд╕, чому? Може тому, що сл╕дство в час╕ в╕йни не так швидко посува╓ться? Чи там-таки щось темн╕ше?). Тут ╕ звинувачення влади у в╕дмов╕ в╕д прем╕альних в╕йськовослужбовцям, що не перебувають на передов╕й. На жаль, останню тему не досл╕див, оск╕льки доступу до дебат╕в у ком╕тетах ВР та в сам╕й сес╕йн╕й зал╕ не маю. Знаю лишень, що ╕н╕ц╕атори повернення виплат таки взяли гору. За вояк╕в можна лише порад╕ти. На передов╕й, чи на друг╕й, трет╕й л╕н╕╖ вони, безумовно, заслуговують на серйозну винагороду. От, лиш, не п╕дкачало б ф╕нансове забезпечення. Спод╕ваймося, ╕н╕ц╕атори тут все прорахували. Чи як? Бо голим попул╕змом ми сит╕ п╕д саму зав'язку.

Не менше вражають перманентн╕ ╕, вочевидь, зрежисован╕ наскоки з табору записних патр╕от╕в на нелюбий нам ОП, на його оч╕льника, а часто ╕ на самого президента. Оф╕с, де сидять татарови, зв╕сно, що не можна спускати з ока, але раз-по-раз чмурити ╢рмака - того самого, що так гарно в╕дбрив свого часу самого Джейка Сел╕вана, фактично змусивши його п╕дтвердити сприйняття Сполученими Штатами умов Зеленського для перемовин з Москов╕╓ю, а саме: в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни, повага до статуту ООН, компенсац╕я завдано╖ шкоди, покарання в╕йськових злочинц╕в та гарант╕╖ безпеки для Укра╖ни (https://www.youtube.com/watch?v=CjDyGm5NeV4), того, що досить результативно займа╓ться обм╕нами полонених, якось дивно, ╖й-бо.

Маючи й сам чимало претенз╕й до влади, я все ж постер╕гся б зд╕ймати гвалт, з п╕ною на вустах, кидаючись на тих, хто намага╓ться тимчасом тягти нелегкого воза укра╖нсько╖ пол╕тики в непростий час криваво╖ в╕йни, тим б╕льше, коли в╕н довол╕ впевнено руха╓ться в потр╕бному напрямку. Можете п╕дпрягтися, панове, - п╕дпрягайтеся, але розбрату не вчиняйте. Не дискредитуйте нац╕ю, особливо ж в час╕, коли вона надто бол╕сно залежить в╕д ╕ноземно╖ допомоги. Невже ж не зрозум╕ло, що внутр╕шн╕ чвари можуть не лише загальмувати ╖╖ надходження, але, в найг╕ршому випадку, взагал╕ покласти ╖й край? Чи треба пояснювати, до чого б таке привело?

Якби люди мали певну думку та ясне уявлення, як вигляда╓ чар╕вний ключик до перемоги, до дверей, якими можна було б раз ╕ назавжди в╕дгородитися в╕д осатан╕лих домагань мишебратсько╖ хведерац╕╖, його б вже давно в╕дшукали ╕, виперши зайд з╕ свого дому, захряснувши перед ними двер╕, вже не випустили б б╕льше з рук. Б╕да, лишень, що уявля╓мо його по р╕зному. Може б з╕йтися нам на тому, що в╕н в наш╕й ╓дност╕?

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 14.04.2023 > Тема "Бути чи не бути?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=25060

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков