Версiя для друку Обговорити в форумi

Ордер на арешт путіна, виданий Міжнародним кримінальним судом, підводить риску під дискусіями щодо ролі та місця Росії і її керівництва у міжнародному співтоваристві. Альтернатива буцімто несправедливому світоустрою, якою намагалася зобразити себе путінська Росія, виявилася альтернативою кримінальних злочинців і пропозицією підтримки злочинів. Українці розуміли це віддавна, міжнародне співтовариство лише зараз підтяглося до усвідомлення та прийняттю цього постулату. Президент Зеленський у своєму відеозверненні, назвав крок МКС «історичним рішенням, з якого почнеться історична відповідальність».

Міжнародний кримінальний суд. Інстанція, яка судить і президентів

Ордер МКС було виписано на підставі заяв, поданих прокуратурою ще 22 лютого, але інформацію оприлюднено на офіційному інтернет-ресурсі МКС тільки вчора. Звинувачення, які висунуто російському автократу та його подільниці, дитячому омбудсмену Марії Львовій-Бєловій, звинувачують владіміра путіна у масовому викраданні українських дітей. Кіднепінг та насильство над дітьми є одним з найбільш огидних злочинів. На такому тлі будь-які розпатякування про геополітичні катастрофи, «мовні утиски», про які так полюбляють розповідати російські пропагандисти-окозамилювачі, відразу виявляються тим, чим вони і є насправді – спробою відбілювання кривавої російської війни проти України та її народу.

Цікавим аспектом є й те, що Міжнародний кримінальний суд виграв своєрідне змагання за те, у чий юрисдикції буде проходити розгляд справи путіна та його поплічників. Адже точилися розмови, про необхідність запровадження Спеціального трибуналу по російських злочинах, а МКС наполягав, що такий процес не потребує створення окремого судового органу і цілком може відбутися в межах з повноважень та можливостей МКС. Навіть якщо Спецтрибунал по Росії буде створений та справу путіна передадуть до його відома, МКС отримав беззаперечний пріоритет: це суд зафіксував, що сукупність фактів дає юридичні підстави підозрювати путіна у скоєнні тяжкого злочину та потребує його арешту.

Люди західної цивілізації уміють поважати суд та судові рішення, і тому оприлюднення інформації про розшук путіна як кіднепера справило неабияке враження на неполітизовану частину західного світу. Реакція політиків та держав на таке рішення тільки формується та формулюється, хоча прецеденти з виписування ордера на арешт діючих керівників держав уже траплялися. Міжнародний кримінальний суд виписував ордери на арешт президента Судану Омара аль-Башира та «лідера лівійської революції» Муаммара Каддафі.

Під час розгляду кримінальної справи помер у нідерландській в’язниці колишній президент Югославії Слободан Мілошевич. Ордер на арешт керівника ядерної держави і постійного члена Ради безпеки ООН видається вперше, але це є потужним сигналом для усіх країн та народів. Коли злочини фіксуються, їх натхненники та виконавці не мають імунітету від судового переслідування лише по факту перебування на якійсь посаді – аж до глави держави.

Міжнародний кримінальний суд як інституцію створено на виконання положень Римського статуту. Його підписали 150 та ратифікували 123 держави світу, які домовилися спільно виступати проти порушення міжнародних правових норм та запобігати злочинам. Розслідування та вироки МКС завжди є не тільки резонансними та такими, що мають суттєвий вплив на загальнопланетну суспільну мораль, але й ніколи не викликають сумнівів у їх справедливості. Прикладом є виправдання, за недостатніми доказами, колишнього президента Кот-д'Івуару Лорана Гбагбо після семи років арешту.

Якщо МКС розпочинає судове розслідування та виписує ордер на затримання ймовірного злочинця, це означає, що його співробітниками зібрано чималу кількість доказів, які свідчать про скоєння злочину. путін та Львова-Бєлова самі визнали свою причетність до викрадання українських дітей, коли у прямому ефірі 16 лютого 2023 року розіграли інтермедію, яка мала б продемонструвати піклування росіян про дітей зі знищених ними самими українських міст та сіл. Під приводом гуманітарної стурбованості росіяни забирають дітей від їхніх батьків та передають на усиновлення у російські сім’ї, вивозять на російську територію українських дітей-сиріт та позбавлених батьківської опіки. Нічим іншим, як викраденням, це назвати не можна.

У цього злочину є й інший аспект – спроба «росіянізації» українських дітей, по аналогії з германізацією та аріїзацією часів нацизму, коли насильно відібрані та викрадені у захоплених країнах діти передавалися на виховання в «арійські» родини, що призводило до повної втрати дітьми їхньої національної ідентифікації, зв’язку з батьківщиною та справжніми родичами.

Політичні наслідки: дуже погано для пу…

Рішення МКС має і матиме і цілу низку політичних наслідків, як в цілому у міжнародній політиці, так і у низці країн, де росіяни, російська агентура та їхні корисні ідіоти не полишають спроб привернути суспільну думку якщо не на свою користь, то, принаймні, відвернути увагу більшості від війни. Почасти такі спроби знаходять відгук і в американців, і в європейців, адже коли пропутінські спікери кажуть, що війну потрібно припинити, на будь-яких умовах, то чимало хто з пересічних обивателів погоджується. Дійсно, що хорошого у війні й чому б тій далекій Україні не поступитися частиною територій заради її припинення?

Інша справа, коли на увесь світ заявлено, що Росія і її президент крадуть дітей, адже сучасний західний, цивілізований світ збудований на безумовній любові та трепетному відношенні до дитинства. Діти, їх доля, фізичний та психологічний стан охороняються законами, поліцією, соціальними службами, родинами. Люди, які здійснюють не те що злочини, а просто щось недружнє щодо дітей, автоматично викреслюють себе з пристойного суспільства, переміщаючи самих себе в розряд ізгоїв. Власне, це й зробив путін, а МКС - зафіксував.

Трохи історії. У 1932 році західне суспільство слідкувало за трагічними подіями – викраденням сина знаменитого авіатора Чарльза Ліндберга. Дитину, якій не виповнилося й двох років, було викрадено з метою отримати викупу. ЗМІ дали мільйонам читачів та слухачів можливість слідкувати за перебігом цієї драми. Усі сподівалися на щасливий фінал, але викрадач гроші взяв, але дитину вбив. Цей злочин, скоєний проти беззахисної дитини, назавжди перевернув свідомість цивілізованих людей. Якщо ще у 1907 році гумористична новела О. Генрі «Вождь червоношкірих» викликала лише регіт читача на адресу невдалих кіднеперів та навіть певне співчуття до них, то після трагедії з дитиною Чарльза та Енн Ліндбергів навіть натяк на емпатію до злочинців такого штибу стала неможливою.

Згодом вбивцю дитини було виявлено та засуджено до страти.

Реакція: хтось готує кайданки, дехто – примірює їх на себе

Низка західних діячів, які закликають «почути Росію» та згорнути допомогу Україні, відучора повинні зважати на те, що відтепер вони фактично стають якщо не співучасниками, то принаймні адвокатами викрадача дітей. Одна справа заявляти, що ти за мир і проти війни та руйнувань, на будь-яких умовах, зовсім інша – виступити адвокатом держави, яка є організатором масового викрадання дітей. Спроби відбілювання путіна, заклики до врахування російської «точки зору» відтепер прирівнюватимуться до спроб виправдання кримінального злочинця. Контакти з путіним стають токсичними й можуть назавжди зіпсувати політичну кар’єру навіть найпопулярнішого діяча.

Під питанням не лише можливість візитів російського президента до країн, які ратифікували Римський статут та визнають юрисдикцію МКС. Навіть візити до Москви будуть розглядатися як спроби показової декриміналізації злочинця. путін опинився у ситуації, коли його викреслено зі списку тих, з ким варто шукати компромісу та вибудовувати відносини. Водночас це є потужним сигналом до російських, даруйте на слові, «еліт», які все ще мають шанс уникнути від кримінального переслідування, зберегти свої статки та можливість залишитися впливовими гравцями у повоєнній, умиротвореній Росії. Російським «елітам» більш ніж прозоро дали зрозуміти, що їхнє чіпляння за путіна є небезпечним для них з огляду не лише на репутаційні, але й цілком кримінальні ризики.

Те, що світ по-різному зреагував на рішення МКС - не дивно…

Передусім, вельми цікавими є продовження теми від самого МКС. Його генеральний прокурор Карім Ахмад Хан заявив, що МКС й надалі продовжить взаємодію з Росією, і пояснив це тим, що суд розглядає ще декілька справ про злочини. Зокрема, про вбивства російськими військовими мирних мешканців у Бучі. «Ми без вагань подамо нові клопотання про ордери на арешт, коли цього вимагатимуть докази», заявив Карім Ахмад Хан.

А от президент Сербії Алєксандр Вучич вважає, що видача ордера на арешт путіна є способом тиску на країни, які продовжують співробітництво з Росією. Щоправда, сербський президент не сказав ані слова про те, як він ставиться до викрадення дітей росіянами, напевно, вважаючи це незначним, у порівнянні з загрозою порушення дружніх стосунків з Росією.

Очікувано відреагували країни Балтії, які добре знають ціну Росії та її керівництву. Прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас вважає, що «З першим ордером на арешт путіна МКС посилає історичний сигнал: усі звірства проти України витікають зі злочинної політики російського керівництва». Міністр закордонних справ Латвії Ринкевичус у своєму твіті написав «Я вітаю рішення МКС видати ордер на арешт пана путіна з Росії, жодної безкарності для тих, хто порушує міжнародне право».

Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ Жозеп Барель заявив, що рішення МКС «є лише початком процесу із притягнення винних до відповідальності» та наголосив: «Безкарності бути не може».

Представник офісу генерального секретаря ООН Антоніу Гуттеріша заявив, що путін, після видачі ордера на його арешт, не став для ООН персоною нон-ґрата і що генсек Організації Об’єднаних Націй «буде говорити з тим, з ким йому потрібно поговорити, щоб вирішити питання, які стоять перед ним». Речник ООН Стефан Дюжаррик не згадав про те, що кількість місць, які можуть стати майданчиком для розмов з путіним, віднині суттєво скоротилася, принаймні, на територію 123 країн, які ратифікували Римський статут.

Серед заяв, що коментують рішення МКС, важливою є заява міністра юстиції Німеччини Марко Бушмана, який охарактеризував видачу ордера як «важливий сигнал рішучості», та додав: «Хто, як путін, розв’язує кровопролитну війну, той повинен відповісти за це у суді».

Буде цікаво дочекатися реакції тієї частини західних інтелектуалів, які обурювалися ствердною відповіддю президента США Джозефа Байдена на запитання, чи вважає він Путіна вбивцею. Коментуючи рішення Міжнародного кримінального суду, пан Байден заявив: «Думаю, це обґрунтовано… Є проблема в тому, що ордер на міжнародному рівні не визнаємо і ми. Проте, на мою думку, це дуже сильний крок»

Керівники держав та релігійні лідери, які продовжуватимуть спроби про щось домовитися з путіним та його поплічниками, відучора лишилися майже усіх аргументів, за виключенням єдиного – у путіна і таких як він є Бомба, а відтак - право сили. Втім, історія людства свідчить, що жодна сила не є нездоланною.

Дмитро Редько

www.ukrinform.ua

На фото – зустріч путіна та дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової у березні 2022 року, на якій вирішувались питання щодо майбутнього депортованих українських дітей (фото пресслужби президента росії)

З чого починався і як йшов шлях путіна та Львової-Бєлової до ордеру МКС

19.03.2023 11:28

Розбираємо неочевидні деталі дій кремля щодо викрадення українських дітей

17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт глави росії володимира путіна та уповноваженої з прав дитини при президентові рф Марії Львової-Бєлової. Зроблено це було у зв'язку із підозрами у незаконній депортації населення, зокрема,  дітей, із окупованих територій України до росії.

За час, що минув, тему «по першому колу»вже обговорили. Аудиторії розповіли, хто така досі не дуже відома Львова-Бєлова. Також багато хто познущався з неакуратних заяв двох підозрюваних, які фактично самі дали свідчення проти себе. Справді дивно – як можна було бути настільки неадекватними?.. Щоб зрозуміти це й дещо інше - розглянемо подію та її передісторію докладніше.

ВІД «ПРИВОДУ» ДЛЯ ВІЙНИ – ДО ПЕРЕДУМОВ ДЛЯ ЗЛОЧИНУ

Початок кримінальної справи, що розглядається, було покладено в березні минулого року. Тоді, після приблизно двох тижнів з повномасштабного вторгнення в Україну, ставало зрозуміло, що бліцкригу не вийшло. Але ще якісь ілюзії залишалися. Крім того, в головах і на язику застрягла риторика з днів, які передували війні.

9 березня у кремлі відбулася зустріч путіна та Львової-Бєлової. І ось яка важлива фраза омбудсменки звідти залишилася малопоміченою: «Щодо евакуйованих (з Донбасу – ред.) мешканців, сімей з дітьми уповноважені підключилися до роботи. Я попросила МНС включити їх до регіональних штабів. Зараз вони беруть активну участь у прийманні, моніторять, працюють на індивідуальні потреби».

Після початку кремлем цієї великої війни часто доводилося чути, що вона не мала приводу, провокації, на кшталт нацистського Гляйвіца перед вторгненням у Польщу чи радянської Майніли перед агресією проти Фінляндії. Це не зовсім точно. Насправді привід для розв'язування злочинної війни кремлем створювався. Але він був розтягнутий у часі та не акцентований.

З середини лютого 2022 року російські медіа почала розкручувати тему, що ЗСУ, нібито, почали регулярні масовані обстріли територій «днр» і «лнр». Відповідно у п'ятницю, 18 березня, російські гауляйтери, що сидять у Луганську та Донецьку, оголосили про необхідність екстреної евакуації населення на територію росії. (Згідно з метаданими відеороликів, записані вони були ще 16 березня). То й був путінський Гляйвіц-Майніла, тільки розтягнутий на п'ять днів. Їм у їхній неадекватності, здавалося, що це переконливо - як для внутрішнього інформринку, так і для зовнішнього. Але за межами росії таку явну туфту не те що як привод не прийняли, а й взагалі практично не помітили.

Проте, Львова-Бєлова у розмові 9 березня розпочала саме з цієї теми – роботи в рамках фейкової за обґрунтуванням, але цілком реальною за подією, перевезенням «евакуації». І тільки після цього вона перейшла до питання про «1090 дітей-сиріт із різних дитячих установ Донбасу» та про те, як юридично важко усиновлювати тих, хто не має російського документа/паспорта. путін пообіцяв усунути це «законодавче зволікання».

ВНЕСЕННЯ ПУТІНИМ ЗМІН У ЗАКОНОДАВСТВО РОСІЇ

Наприкінці травня 2022 року він підписав указ про спрощену процедуру отримання громадянства росії для дітей з «лнр, днр та України». Після цього машина з депортації українських дітей до Росії, розміщення їх там та усиновлення запрацювала швидше.

Принагідно важливо відзначити, що в цій сфері в самій росії, м'яко кажучи, не все гаразд. Періодично виникають великі скандали. Наприклад, у 2018-2019 рр. була гучна історія з дитбудинком під Челябінськом, який у пресі називали «сексуальним концтабором» (розслідування, за великим рахунком, закінчилося пшиком). Вже після початку великої війни, у січні 2023 р. було розслідування видання «Верстка» про те, що дітей з Херсонського дитбудинку вивозили до інтернату «Ялинка» в анексованому Сімферополі, який у 2020 році через жорстоке поводження з дітьми називали «дитячим концтабором». (Тут з другого заходу вдалося розпочати розслідування, але воно й досі пригальмовується).

Однак у випадку з дітьми з окупованих українських територій російській пропаганді, складовою якої є дитяча омбудсменка, потрібно було попрацювати для створення гарної картинки.

Тоді ж, 25 травня 2022 року, путін підписав закон про спрощене надання російського громадянства мешканцям Херсонської та Запорізької областей України. За кілька місяців до фейкових вересневих референдумів це, по суті, було оприлюдненням планів майбутньої спроби анексії цих регіонів («кримського коридору»).

Але до проведення самих «референдумів» Львова-Бєлова виявляла деяку акуратність і говорила лише про сиріт з маріонеткових «республік». У цьому сенсі показовою є її поїздка до Нижегородської області 22 вересня. Там вона заявила, що разом із губернатором регіону Глібом Нікітіним передасть 24 дитини під опіку дев'яти нижегородських сімей. (У зв'язку з цим пана Нікітіна можна привітати. У принципі, МКС уже зараз може виписувати ордер і на його затримання).

У тому ж повідомленні вказується, що подібна робота ведеться ще в 13 регіонах: Астраханській, Воронезькій, Курській, Московській, Мурманській, Нижегородській, Омській, Пензенській, Ростовській, Рязанській, Самарській, Челябінській областях та Москві.

КРІМ ГУБЕРНАТОРІВ, ДО ЗЛОЧИНУ ЗАЛУЧЕНО ЩЕ Й ЛАВРОВА

Після проведення «референдумів» та «прийому чотирьох регіонів до складу росії» (кінець вересня – початок жовтня 2022 р.) Львова-Бєлова 7-11 листопада здійснила поїздку до всіх чотирьох нових тимчасово окупованих регіонів, щоб там офіційно зафіксувати свою діяльність, у тому числі вивіз (депортацію) українських дітей з Херсонської та Запорізької областей.

А далі – звернемо увагу на показову фразу, яка промайнула за підсумками розмови з главою російського мзс сергієм лавровим (2 лютого 2023 року): «Учасники зустрічі розглянули проблему циркулювання на міжнародних майданчиках і в зарубіжній пресі недостовірної інформації про дії росії з евакуації та подальшого життєустрою дітей Донбасу».

Трохи дивно, що йдеться лише про «дітей Донбасу». Адже до цього часу вже було досить багато відомо про депортації з інших регіонів (та сама публікація «Верстки» про вивезення дітей у сімферопольський «дитячий концтабір»). З іншого боку – корисно, що для Гааги зафіксовано участь у дипломатичному та інформаційному прикритті цієї злочинної діяльності міністра закордонних справ росії лаврова.

Одразу після цього – 2-6 лютого відбулася ще одна ділова поїздка львової-бєлової на тимчасово окуповані території. Проте тепер до тих чотирьох додалися ще Крим та Севастополь.

Ну і ключова розмова з путіним у Ново-Огарьово – 16 лютого 2023 року, тобто за день до видачі в Гаазі ордерів на арешт. Тут багато тем, які варто відзначити. Але перед тим, як говорити про них, треба повернутися трохи назад.

ЛЬВОВА-БЄЛОВА – ПРО ПЕРЕВИХОВУВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ

27 вересня 2022-го паралельно з фейковим «референдумом» у чотирьох українських регіонах у російській Громадській палаті проводився двогодинний брифінг. Він почався з розмови з Львовою-Бєловою. І ось там вона надмірно відверто розповіла про досвід «перевиховання» українських дітей, строго кажучи – про цілеспрямовану роботу щодо зміни їхньої ідентичності.

Наводився один конкретний приклад, як із Маріуполя у Підмосков'я під час війни було вивезено групу з 30 дітей. (Їх нібито кинули прийомні батьки). У Підмосков'ї дітей почали перевиховувати чи, говорячи, словами омбудсменки «інтегрувати». Спочатку вони «негативно казали про президента [путіна], говорили всякі гидоти, співали гімн України, «Слава Україні!» і все таке». Але потім вони потрапили до прийомних родин (у тому числі один – у сім'ю самої Львової-Бєлової). Й інтеграція почала відбуватися, заявила омбудсменка, вони полюбили росію.

Ці слова, власне, й так досить гидкі, самовикривальні. Але вони добре доповнюються великим матеріалом про Львову-Бєлову все тієї ж «Верстки».

Виявляється, таку роботу поставлено на потік. Називається це «інтеграційні зміни “Післязавтра”» для дітей із окупованих українських територій. І вивозять їх не тільки в Підмосков'ї, а й на Чорноморське узбережжя: «Ще вчора ми були під обстрілами Донбасу, а сьогодні – море, сонце, енергетика». Зокрема, у Туапсе.

Зміни тривають два тижні. Але після них не всі діти повертаються додому. За твердженням російської сторони, вона самі не хочуть. Їх можуть приїхати забрати батьки. Але при цьому чоловікам їхати небезпечно, бо доведеться проходити фільтраційні табори, звідки, до речі, можуть одразу забрати на фронт в окупаційні війська. (Зокрема була подібна інформація про утримання «на невизначений термін» дітей з Енергодару. Українська сторона також заявляла, що батьків цих дітей шантажують цим, схиляючи до зміни паспортів і більш тісної співпраці з рф). А тепер уявімо собі стан дітей, які перебувають у повній владі дорослих, котрі їх утримують. І ставлять їх перед таким вибором – повернутися до батьків, але у похмурі окупаційні будні неподалік лінії фронту з «прильотами», або залишатися в безпечному місці санаторного типу.

Що ще важливо у процитованому визнанні Львової-Бєлової. Вона сама підтверджує факт: дітей привозять на подібні «інтеграційні зміни» насильно – без їхньої згоди: вони ж лають путіна, співають гімн України та говорять вітання «Слава Україні!». Тобто мають цілком очевидну українську ідентичність. Після чого піддаються масованому психологічному, як мінімум, впливу і далі кажуть, що полюбили росію і не хочуть повертатися в Україну. Таку поведінку дітей можна кваліфікувати як «стратегію виживання».

І ось після цього розглянемо розмову двох клієнтів Гааги, путіна та Львової-Бєлової, від 16 березня. Благо, на сайті кремля опубліковано досить великий та цікавий фрагмент. Перерахуємо найважливіше з нього за пунктами.

ШІСТЬ ВАЖЛИВИХ ДЛЯ НАС ПУНКТІВ З БЕСІДИ ДВОХ ЗЛОЧИНЦІВ

Перше. У березні-квітні планується «великий загальноросійський захід»: з'їзд регіональних дитячих омбудсменів – спільно з російським мінздравом, на якому обговорюватиметься «медична допомога дітям». Тут все (крім точних термінів) досить зрозуміло. Це буде помпезно-офіційний захід, у якому візьмуть участь і представники окупованих регіонів. Буде створено пропагандистську картинку зворушливого піклування про дітей, особливо в зоні військових дій. Впевнений, що МКС та українські профільні відомства вже взяли цю подію на замітку.

Друге. Львова-Бєлова прозвітувала про «інтеграційні зміни», які були запущені з серпня. На даний момент проведено 5 змін для 1000 дітей, у найближчих планах – ще 10 змін для 2 тисяч дітей. При цьому було згадано дві елітні структури профорієнтації. Це «Сіріус», пропагандистський, обкладинковий «освітній центр для обдарованих дітей» у межах Великого Сочі. І ще – "росія – країна можливостей", платформа всеросійських "лідерських проектів". Можна припустити, що найближчим часом буде пропагандистськи розкручено кілька персоналій із числа викрадених українських дітей, щоб показати, як вони самореалізувалися і «набули свого щастя» у «великій єдиній росії».

Третє. Львова-Бєлова підтвердила, що у тих регіонах, куди були вивезені на опіку українські діти, «губернатори все це ведуть, курирують, усю необхідну допомогу надають». Отже суд у Гаазі, мабуть, уже близько цікавиться персонами глав, як мінімум, зазначених вище 14 російських регіонів.

Четверте. Омбудсменка сказала, що її структура нібито не перешкоджає возз'єднанню сімей, якщо є кровні родичі вивезених з України дітей. Принаймні, один такий приклад існує. Чи будуть ще? Після гаазького рішення від 17 березня – можливо.

П'яте. У Чечні під патронажем кадирова було проведено «пробну військово-патріотичну зміну для підлітків, які вчинили правопорушення або стояли на обліку в підрозділі у справах неповнолітніх». Але це не тільки чеченські підлітки, 200 людей було зібрано та привезено звідусіль. Після приїзду у них «зібрали цілу коробку забороненого» (сигарети, ножі). Про те, чим ця група дітей займалася на місці, сказано туманно: їм замість «моральних повчань та покарань» – «запропонували щось нове, дали можливість відчути себе людьми». Знаючи вподобання кадирова, можна припустити, що це були основи військової, в тому числі спецназівської підготовки (непрямо про це свідчить те, що омбудсменка під телезапис не назвала місця, де саме це проводилося, а також – її слова про сторону, що приймає: «це чоловіки, сильні, за якими хочеться йти»). «Потім вони (діти, – ред.) вже й архітектуру дивилися, традиції, лезгінку вчилися танцювати. Загалом повернулися окрилені», - резюмує Львова-Бєлова. Далі планується цілий цикл подібних змін під назвою «Сила Кавказу». (Пам'ятаємо кадировське гасло, яке використовується силовиками, – «Ахмат – сила»). Завдання на майбутнє для нас – дізнатися, чи привозять на цей сумнівний захід дітей із тимчасово окупованих українських регіонів?

Шосте. Львова-Бєлова сказала, що за рік (тобто якраз після початку повномасштабної агресії) її бюджет та команда зросли втричі. Можна припустити, що це значною мірою пов'язано з роботою саме на окупованих територіях. При цьому омбудсменка окремо подякувала за надану фінансову підтримку кільком бізнесменам – Віктору та Оксані Медведчукам, а також власнику телеканалу «Царгород», одному з організаторів гібридної війни, розпочатої у 2014 році, Костянтину Малофєєву. Схоже, суду в Гаазі варто і до них придивитись уважніше.

ПРИГАДАЙМО – А ВСЕ Ж ПОЧИНАЛОСЯ З «ЛІКАРЯ ЛІЗИ»

Ще кілька загальних зауважень. Російська пропаганда з якоїсь причини не стала широко розкручувати варіанти «розіп'ятого хлопчика в трусиках», які розповідає Львова-Бєлова. Але нам про ці її вигадки варто знати та пам'ятати.

Перша – про дівчинку, знайдену під завалами на Донбасі з вирізаною на спині свастикою, яку пізніше лікарям не вдалося врятувати. Це може бути просто фантазія або переказ чужих страшилок. Але пам'ятаючи про страшні та документально зафіксовані приклади садистського поводження з українськими дітьми російських військових (серед яких багато карних злочинців з важкими статтями), можна припустити, що і в цьому випадку українським військовим приписується злочин росіян.

Друга історія, розказана у великій розмові з путіним, – «як зесеушники [у Маріуполі] у спину стріляли, як [діти] там собою прикривали братів, сестер». Тут зрозуміліше – опинившись в обложеному росіянами Маріуполі діти, потрапивши до зони боїв, могли ховати молодших сестер та братів від випадкових куль. А далі треба лише «переклеїти ярлики» або, як кажуть дослідники геноциду, висунути «дзеркальне звинувачення», сказати, що у всьому винні «зесеушники».

Поки що Львова-Бєлова у зв'язку з подібними історіями обходилася без конкретики. Але на майбутнє треба бути готовими до того, що наступного разу «розп'ятий хлопчик» або «дівчинка зі свастикою» в її оповіданнях отримають ім'я.

Також важливо відзначити, що путін і Львова-Бєлова часто використовують формулювання про пріоритет «інтересів дітей», яке лежить в основі законодавства демократичних країн щодо захисту дитячих прав. Напевно, це буде використовуватись у подальших захисних публікаціях. Крім того, омбудсменка особливий акцент робить на допомозі дітям, зокрема на окупованих територіях, з тяжкими захворюваннями. Ймовірно, якісь конкретні приклади допомоги їм також можуть опинитися в центрі пропагандистських кампаній.

І ось тут, навздогін – один спогад, який заодно відкриває причини такої безтурботності путіна та Львової-Бєлової у наданні для МКС свідчень проти самих себе.

Пам'ятаєте такого нещодавнього кумира росії (у тому числі ліберальної), як «лікар Ліза», вона ж – Єлизавета Глінка. У 2014 році, після початку росією «гібридної війни», вона вивозили із зони військових дій на нашій території українських дітей, частіше – хворих. Вивозила – до росії! Україна і тоді заявляла протести через це. Але за тих умов великої міжнародної підтримки не було. У результаті Ліза Глінка не отримала жодного покарання. Більше того, вона стала у росії – особливо після загибелі в авіакатастрофі – загальновизнаною іконою благодійності, у тому числі допомоги дітям. Незважаючи на те, що крім того, прямо сприяла кремлю у запереченні російської участі у війні на Донбасі.

А будь-який непокараний злочин, як відомо, стає передумовою для наступного. Часто – важчого.

Олег Кудрін

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #12 за 24.03.2023 > Тема "Резонанс"