Версiя для друку Обговорити в форумi

24 лютого — свято Власія (Власа). І хоч до календарної весни вже недалеко, але, за багатовіковими народними спостереженнями, цей день може видатися найхолоднішим у лютому, а то й у році. Власові морози часто порівнюють з йорданськими. Загальновідомі приказки:

- Прийшов Влас - бери рукавиці про запас.

- На Власа циган шуби не продасть.

- На Власа ховай воза і знову бери сани.

Вважається, яка погода встановиться на Власа, то такою може бути протягом тижня.

Люди остерігалися цього дня. Тому без нагальних потреб намагалися не вирушати у далеку дорогу, щоб не замерзнути десь посеред поля і не померти «наглою смертю». Цього дня зайвий раз попереджали дітей, щоб ті не гуляли довго на вулиці, бо «мороз вуха повідщипує». Отож Влас міг налякати багатьох...

Народні прикмети:

- Синиця на Власа пищить - ще холод віщить; весело тенькає - на тепло.

- На Власія відлига - пора зимі забиратися.

- Власові морози відіб'ють зимі роги. Буде похолодання, але враз прийде весна.

- Якщо, починаючи від Власа, заєць міняє білу шубу на сіру - вже не буде великих снігопадів, весна не забариться.

- На Власа зберігаються глибокі сніги - літо буде дощове.

- Заметілі на Власа - літо з грозами.

- На Власа товста крига - зима ще протримається.

Все ж до самого Святого Власія у народі ставилися з глибокою шаною, насамперед господарі. Його вважали опікуном і навіть лікарем усіх домашніх тварин. Він, за легендами, виявляється знає їхні мови, так само, як і Святі Миколай і Юрій.

На «іменини» Власія у церквах ревно молилися до нього, запалювали свічку, щоб у домашньому господарстві панував гаразд. Тим паче, у кожного хазяйновитого господаря зберігалася освячена ікона Святого Власія, а то й дві. Одна - на покуті, іншу (хоч це парадоксально звучить) чіпляли у кошарі, хліві, де перебували домашні тварини.

ЗАМІРЯТИ ОПОЛОНКУ

25 лютого - свято преподобного Мелетія.

За народними прогнозами, якщо у цей день гарна сонячна погода, то не вір їй. Ще будуть міцні морози та великі метелиці, ще Мелетій намете.

Від Мелетія до Онисима (28 лютого) щодня заміряли товщину льоду. Для цього на водоймі (ставку, озері, де нема течії) прорубували ополонку і міряли лід. Чим він товстіший - тим пізніше прийде весна, отже буде пізній весняний посів, адже земля також глибоко промерзла. Якщо товщина льоду зменшується, то весна наступає; збільшується - зима не скоро відступить. Стежили і за тим, як швидко ополонка вкривається новим льодом (замерзає).

Також заміряли товщину снігу, з'ясовували, чи добре біла ковдра покрила озимі посіви. Відтак - на який врожай сподіватися...

ЗАБИРАЙСЯ, ЗИМО!

27 лютого - день вшанування Святого Авксентія, який жив у V столітті. Спочатку він служив у перському війську, його називали «звитяжним воїном». Це був особливий титул. Але невдовзі залишив військову службу і навернувся до Христа. Став ченцем-пустельником, прославився як чудотворець, був духовним наставником і порадником молодих ченців. Помер у глибокій старості 473 року. Його мощі вважаються чудотворними.

Народні прикмети:

- Поганий день - літо буде гарне, але грози триватимуть.

- На Авксентія зимі пора збиратися на ноги!

- Мороз на Авксентія - не довго злитися зимі.

А ще народна мудрість каже: «Оцінюй зиму тоді, коли вона завершиться...».

У народі кажуть...

ІСКРИТЬСЯ СНІГ

Лютий стиха відступає, щоб березню дорогу дати, весну красну привітати й естафету передати... За сонячної погоди й морозу у лютому яскраво-яскраво різнобарвними крихітними кришталиками виблискує сніг. Це саме сонце, що вище і вище піднімається над землею, обдаровує його такою красою. А коли на деревах і кущах ще й іній заіскриться - то диво-казку спостерігай! Вийдеш, глянеш, аж очі сліпить... Та лютий, то є лютий...

- У лютому бувають заметілі - влітку хліба намете.

- Сини лютого - мороз і сніг.

- Сніг у лютому живить озимину, накриває її теплою ковдрою.

- У лютому багато снігу на ріллі - буде багато хліба у шпихлі (коморі).

- Глибокий сніг і без морозу - частитимуть дощі влітку.

- Часті мокрі та ще й лапаті сніги, які падають у другій половині лютого, обіцяють затяжну весну.

- Іній був уночі - вдень сніг не випаде.

- На небі срібні зірки - морози триватимуть.

- Зірок на небі мало - до негоди.

- Каша в печі рум'яниться - на сніг.

- Синиці і горобці не поспішають відлітати від людського житла перед міцними морозами. (Вони навіть ховаються у стіжках сіна, соломи, кукурудзи).

- Увечері кінь пускає пару «з вуст» (а спостерігається відлига) - вночі буде мороз.

- Корова у стійлі «сопе» (важко дихає, «зітхає») перед відлигою, потеплінням; міцний мороз неодмінно спаде.

- У лісі гучно барабанить дятел - на мороз.

- Кіт не хоче злазити з печі - будуть похолодання.

- Кури рано сідають на сідало - до морозу; чим вище сідають - тим міцнішим буде мороз.

- Гуска піднімає лапку, або ховає голову під крило - на мороз.

- Гуси «гелгочуть» - на відлигу.

- Заєць шукає собі «постіль» вище звичного - до негоди.

- Галки зібралися зграями, «гомонять» - тепла накричать.

- Граки прилетіли і сідають на дерева - через місяць зійде сніг.

- Граки сідають на землю - буде завірюха.

- Ворона у снігу купається - до негоди; ховає дзьоба під крило - до холоду.

- Діброва почорніла - на відлигу або бурю.

- У лютому без снігу та ще й холодно - влітку буде голодно.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #8 за 24.02.2023 > Тема "Душі криниця"