Версiя для друку Обговорити в форумi

Німецький Бундестаг визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Резолюція була прийнята більшістю голосів, без підрахунку, шляхом підняття рук.

Проголосували «за» 4 фракції. Ліві і Альтернатива для Німеччини утрималися.

Президент України Володимир Зеленський у Твіттері подякував депутатам Бундестагу Федеративної Республіки Німеччина за історичне рішення щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

"Німеччина визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом. Дякую за це історичне рішення депутатам Бундестагу. Правда завжди перемагає", – зазначив Зеленський.

Подякував за це рішення депутатам Бундестагу також керівник Офісу Президента Андрій Єрмак.

"Голодомор 1932-1933 років був геноцидом. Дякую Бундестагу – це історична справедливість, яку визнає світ. Націю, яка є відповідальною за злочин, ми теж знаємо", – підкреслив він.

Нагадаємо, проєкт під назвою «Голодомор в Україні: Згадка – Пам’ять – Застереження» подали спільно фракції урядової коаліції – Соціал-демократична, «Зелена» та Вільна демократична, а також найбільша опозиційна фракція – ХДС/ХСС.

ДЕПУТАТИ БУНДЕСТАГУ ВКАЗАЛИ НА ПАРАЛЕЛІ МІЖ ГОЛОДОМОРОМ І НИНІШНЬОЮ ПОЛІТИКОЮ РФ

сталінський Голодомор в Україні 1932-1933 років не може не викликати паралелі із сьогоднішньою політикою путінської росії.

Про це говорили майже всі депутати Бундестагу, які 30 листопада взяли участь у дебатах навколо резолюції про визнання Голодомору геноцидом українського народу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Паралелі з сьогоднішнім днем не можна не помітити. Завданням є винести уроки з минулого, - сказав «зелений» політик Робін Вагенер, представляючи проєкт, підготовлений як урядовими партіями, так і опозиційною політичною силою.

«Бажанням путіна залишається повне підкорення України та її народу, знищення України як незалежної держави», - зазначив він.

За словами Вагенера, «путін використовує для цього не лише жахливу жорстокість своїх солдатів, терор своїх ракет і дронів, він використовує свідомо фальсифікацію історії для обгрунтування своєї війни». Він звернув увагу на те, що в Маріуполі окупанти зруйнували пам’ятник жертвам Голодомору, адже для злочинів сталіна в ідеологізованій історичній політиці путіна немає місця.

Депутат закликав до всебічної підтримки України: «ми повинні зупинити це божевілля». Він також звернувся до росіян. «Остановите этот ужас. Остановите эту войну. Остановите путина!», - сказав німецький політик російською мовою.

Міхаель Бранд із фракції ХДС/ХСС також закликав збільшити допомогу Україні. «Якщо ми не допоможемо Україні тим, чого вона потребує зараз, ми знову будемо винні перед нею!», - наголосив Бранд, нагадавши про провину фашистів перед українцями.

«Лозунг «Ніколи більше» стосується не лише до Німеччини, він має бути дійсним і для росії, зауважив політик, висловивши жаль, що Берлін не визнав Голодомор геноцидом раніше.

«Сьогодні путін каже, що Україна є невід’ємною частиною росії, російської культури - він знову хоче знищити Україну. Але він не врахував, що пам’ять (про Голодомор – ред.) глибоко закарбувалася у душах і крові українців», - заявила соціал-демократка Габріела Хейнріх. Вона також наголосила на необхідності політичної, гуманітарної та івйськової підтримки України, яка стала жертвою імперської політики путіна.

«сталіну не вдалося знищити Україну, і я впевнений, що й путін зазнає поразки. Україна встоїть як нація, як незалежна держава. Злочин 20-го сторіччя не повинен повторитися в 21-му», - заявив Ліберал Ульріх Лехте, підкресливши, що сьогодні Україна знову є ціллю злочину, і знову як інструмент використовується голод, а також холод і темрява.

Про те, що не можна допускати ревізіонізму історії говорив і Дітмар Нітан (СДПН). За його словами, примирення між росією та Україною може статися лише на засадах правди, коли росія визнає свої помилки.

Дві опозиційні фракції - «Альтернатива для Німеччина» та Ліві – хоча й визнали Голодомор трагедією, виклали своє «бачення» ситуації і небажання проводити паралелі з сьогоденням. Утім, вони не голосували проти резолюції, а утрималися.

На дебатах були присутні українські дипломати, зокрема, посол у ФРН Олексій Макеєв і ексглава дипмісії, а нині заступник міністра закордонних справ Андрій Мельник.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #48 за 02.12.2022 > Тема "Резонанс"