"Кримська Свiтлиця" > #38 за 23.09.2022 > Тема "Резонанс"
#38 за 23.09.2022
Ольга Скрипник: КРИМ СЬОГОДН╤ - В’ЯЗНИЦЯ ДЛЯ АКТИВ╤СТ╤В ХЕРСОНЩИНИ ╤ ЗАПОР╤ЖЖЯ ТА ПЛАЦДАРМ ДЛЯ ВОРОЖО╥ ЗБРО╥
На п╕востров╕ не лише почаст╕шали затримання ╕ незаконн╕ покарання – для цього вже достатньо засп╕вати укра╖нську п╕сню. Крим фактично став в’язницею для актив╕ст╕в, затриманих на новозахоплених рос╕янами територ╕ях, зокрема на Херсонщин╕ та Запор╕жж╕. Про це, а також про розвиток резонансних справ щодо актив╕ст╕в, як╕ виступають проти рос╕йсько╖ окупац╕╖ в Криму, в ╕нтерв’ю Укр╕нформу розпов╕ла голова правл╕ння Кримсько╖ правозахисно╖ групи Ольга Скрипник.
ЗА «ДИСКРЕДИТАЦ╤Ю ЗБРОЙНИХ СИЛ РФ» В╤ДКРИЛИ ЩОНАЙМЕНШЕ 120 СПРАВ
- У Криму вперше з 2014-го року почали затримувати за укра╖нськ╕ п╕сн╕. На вашу думку, чому рос╕яни йдуть вже й на так╕ кроки?
- По-перше, це прояв пан╕ки серед окупац╕йно╖ влади. Вона виража╓ться, зокрема, в тому, що п╕сля нанесення ЗСУ удар╕в по в╕йськових об’╓ктах з Криму почали ви╖жджати як цив╕льн╕ рос╕яни, так ╕ ц╕л╕ родини силовик╕в. ╤ пересл╕дування за «Червону калину» – одна з ознак, що в загарбник╕в, як╕ лишаються на п╕востров╕, настро╖ пан╕чн╕.
По-друге, таким чином рос╕яни намагаються боротися з╕ спротивом. А в╕н у Криму виник ще в 2014 роц╕ ╕ продовжу╓ться зараз, п╕сля повномасштабного вторгнення. Укра╖нськ╕ п╕сн╕, як╕ й ран╕ше не в╕талися окупантами, на тл╕ в╕йни сприймаються як п╕дтримка д╕й Укра╖ни ╕ наших Збройних Сил. Це н╕би демонстрац╕я, що люди чекають на нашу арм╕ю.
Окупац╕йна влада також ставить соб╕ за мету залякати людей, аби ╕нш╕ не п╕дтримували Укра╖ну або хоча би не робили це публ╕чно. ╤, як завжди, так╕ випадки використовують пропагандисти, висв╕тлюючи ╖х у кремл╕вських мед╕а як «екстрем╕зм», «п╕дтримку д╕й фашист╕в» тощо.
- За виконання «Червоно╖ калини» та ╕нших укра╖нських п╕сень кримчан затримують за статтею про дискредитац╕ю рос╕йсько╖ арм╕╖. Це вигляда╓ так, що в Криму достатньо найменшого укра╖нського прояву, щоб за тобою прийшли, а статтю для цього вже якусь знайдуть.
- За укра╖нськ╕ п╕сн╕, окр╕м згаданого випадку, затримували також за статтею про пропаганду ╕ демонстрування нацистсько╖ атрибутики. У такий спос╕б ще 14 серпня притягнули до в╕дпов╕дальност╕ д╕джея, який ув╕мкнув п╕сню «Дике поле». Але д╕йсно, стаття щодо дискредитац╕╖ збройних сил рф дуже широко використову╓ться для пересл╕дування людей ╕з проукра╖нськими поглядами. Фактично, вони ╖╖ затвердили в березн╕, щоб придушувати будь-яку п╕дтримку Укра╖ни.
Анал╕тика Кримсько╖ правозахисно╖ групи св╕дчить, що станом на 16 вересня, за 200 дн╕в повномасштабно╖ в╕йни, задокументовано щонайменше 120 адм╕н╕стративних справ, в╕дкритих проти кримчан за ц╕╓ю статтею. Серед них ╓ випадки, коли в╕дкривали справу за допис у соцмережах «Я за мир» або «Я проти в╕йни». Зда╓ться, жодного слова проти рос╕йсько╖ арм╕╖. Але, як вони кажуть, якщо ти говориш «мир» або «в╕йна», то визна╓ш, що йде в╕йна. ╤ це н╕бито дискредиту╓ рос╕йську арм╕ю, яка, за складеним ними м╕фом, "бере участь у спецоперац╕╖".
За ц╕╓ю статтею пересл╕дували людей, як╕ публ╕кували ╕нформац╕ю про злочини рос╕йсько╖ арм╕╖. Весь св╕т визна╓, що ц╕ злочини були ско╓н╕, - але рф тракту╓ це як дискредитац╕╓ю сво╓╖ арм╕╖.
- Чи можуть найближчим часом в рф внести до крим╕нального кодексу нов╕ зм╕ни, аби посилити тиск ╕ пересл╕дування на тимчасово окупованих територ╕ях?
- ╤мов╕рно, можуть розширити так звану правову рамку за статтею про наклеп, аби застосовувати ╖╖ будь-коли ╕ будь до кого. Хоча за ц╕╓ю статтею вже передбачена крим╕нальна в╕дпов╕дальн╕сть та велик╕ штрафи.
╢ й ╕нш╕, дуже жорсток╕ крим╕нальн╕ статт╕, як╕ використовують стосовно незгодних ╕з кремлем. Йдеться про статт╕ про тероризм, акт м╕жнародного тероризму, за якими дають по 10-15 рок╕в в’язниц╕, нав╕ть до пожитт╓вого позбавлення вол╕. Зараз ми ф╕ксу╓мо, що ╖х почали використовувати част╕ше. Ця тенденц╕я набира╓ оберт╕в нав╕ть проти тих людей, яких незаконно затримали в новоокупованих м╕стах ╕ селищах Херсонсько╖ та Запор╕зько╖ областей.
Боюся, що санкц╕╖ щодо незгодних ╕з кремлем на окупованих територ╕ях будуть посилювати, аби саджати якомога б╕льше людей. пут╕н втрача╓ сво╖ позиц╕╖, ╕ з ус╕ма, хто його не п╕дтриму╓, будуть боротися в довол╕ жорстк╕й форм╕, в першу чергу – в Криму. Бо Крим став нар╕жним каменем, який зруйнував м╕ф, що пут╕н ма╓ силу. Спротив кримчан, удари ЗСУ п╕дтверджують, що рос╕я - слабка.
КРИМ СЬОГОДН╤ – В’ЯЗНИЦЯ ДЛЯ АКТИВ╤СТ╤В ХЕРСОНЩИНИ ╤ ЗАПОР╤ЖЖЯ
- На новоокупованих територ╕ях багатьох актив╕ст╕в затримують н╕бито за участь у батальйон╕ ╕мен╕ Номана Челеб╕джихана. Чи правильно я розум╕ю, що такого батальйону нараз╕ не ╕сну╓ взагал╕?
- Якийсь час батальйон ╕мен╕ Номана Челеб╕джихана ╕снував, його учасники проголошували певн╕ заяви, на як╕, власне, ╕ посилаються фсбшники. Зараз цей батальйон д╕йсно не веде н╕яко╖ д╕яльност╕. фсб пов?язу╓ його ╕з блокадою Криму 2015 року, людей пересл╕дують за статтею 208 крим╕нального кодексу рф - «участь у незаконному збройному формуванн╕, що суперечить ╕нтересам рос╕╖».
Ще до повномасштабно╖ в╕йни за участь у батальйон╕ ╕мен╕ Челеб╕джихана рос╕яни виносили багато заочних р╕шень стосовно кримських татар. П╕сля окупац╕╖ частини Херсонщини ╕ Запор╕жжя за ц╕╓ю справою почали пересл╕дувати й укра╖нц╕в. Прим╕ром, в╕домою ╓ справа волонтера, екскомандира корабля ВМС Укра╖ни Олекс╕я Кисельова.
У цих справах рос╕яни формально посилаються на те, що учасники батальйону не з'явилися до фсб ╕ не пов╕домили про свою участь в ньому.
Спочатку затриманих за ц╕╓ю справою катують у Херсонськ╕й ╕ Запор╕зьк╕й областях, пот╕м перевозять до С╕мферопольського С╤ЗО, де вже кримськ╕ фсбшники вибивають з╕знання. Отриман╕ покази ф╕ксують на в╕део, але треба розум╕ти, що вони постановочн╕ – цьому передують жорсток╕ тортури.
- За якими ще статтями фсб може затримати на новоокупованих територ╕ях?
- Волонтер╕в, людей, як╕ займали активну позиц╕ю до ╕ п╕д час окупац╕╖ в Херсонськ╕й ╕ Запор╕зьк╕й областях, затримують за статтею 361 крим╕нального кодексу рф – «акт м╕жнародного тероризму». За нею людину можуть ув’язнити на терм╕н до 20 рок╕в або дати дов╕чне. Так затримали учасника АТО Павла Запорожця в Херсон╕, волонтера Ярослава Жука в Мел╕топол╕. Ми ма╓мо п╕дтверджену ╕нформац╕ю, що вони перебувають у С╕мферопольському С╤ЗО.
Ц╕ люди так само проходили через тортури. ╥м вкрай важко допомогти: до них намагаються не допускати адвокат╕в, вони не мають зв’язку з родичами. Тому можемо сказати, що Крим став не лише в╕йськовою базою, а й м╕сцем пересл╕дування людей ╕з новоокупованих територ╕й. По сут╕, Крим сьогодн╕ – в’язниця для актив╕ст╕в ╕з Херсонщини ╕ Запор╕жжя.
╢ДИНИЙ СПОС╤Б ЗВ╤ЛЬНИТИ ПОЛ╤ТВ'ЯЗН╤В - ДЕОКУПУВАТИ КРИМ
- Чи посилилися пересл╕дування за справами Х╕зб ут-Тахр╕р п╕сля повномасштабного вторгнення?
- Пересл╕дування за цими справами. стосовно кримських мусульман, людей ╕з активною житт╓вою позиц╕╓ю продовжуються. П╕сля початку повномасштабно╖ в╕йни ╓ нов╕ затриман╕, серед них – кримськотатарськ╕ актив╕сти, громадськ╕ журнал╕сти. ╢ й нов╕ вироки, причому вони страшн╕ – 12, 17, 19 рок╕в позбавлення вол╕. Так, на початку вересня в ростов╕-на-дону до 11 рок╕в засудили кухаря Шихаметова.
- Чи можна спод╕ватися, що ц╕ страшн╕ вироки переглянуть та зменшать?
- ╥х виносили з порушенням права на справедливий суд. Жоден кримський суддя сьогодн╕ не буде захищати людей ╕з проукра╖нською позиц╕╓ю. В судов╕й систем╕ окупованого Криму, як ╕ в рос╕╖, судд╕ абсолютно лояльн╕ до пут╕на ╕ кремля.
Зрозум╕ло, що адвокати формально оскаржують р╕шення, йдуть в апеляц╕ю, касац╕ю, але зазвичай вироки не зм╕нюються. Винятком була х╕ба що справа Владислава ╢сипенка (журнал╕ста, якого засудили до шести рок╕в колон╕╖ у справ╕ за незаконне збер╕гання та перевезення вибухового пристрою – ред.). П╕сля апеляц╕╖ йому зменшили терм╕н, але несутт╓во. А у справах Х╕зб ут-Тахр╕р вироки взагал╕ не зменшують.
╢ лише пол╕тичн╕ можливост╕ зв╕льняти пол╕тв’язн╕в. Це обм╕ни, як було з Олегом Сенцовим та ╕ншими. Але в умовах повномасштабно╖ в╕йни так╕ механ╕зми не працюють. Виходить, що ╓диний спос╕б захистити права людини в Криму, зв╕льнити пол╕тичних в’язн╕в - деокупувати п╕востр╕в. Адже нав╕ть п╕сля зв╕льнення пол╕тв’язн╕в у 2019-му за наступний р╕к рос╕я ув’язнила в Криму щонайменше 30 ос╕б. Тобто якщо когось ╕ випустили, то завтра посадять нових. ╤ поки Крим окупований, люди на його територ╕╖ залишатимуться заручниками.
- Ми пост╕йно чу╓мо про затримання у Криму громадянських журнал╕ст╕в…
- Тут потр╕бно розум╕ти, що в Криму не залишилося незалежних журнал╕ст╕в, як╕ в╕дкрито працюють. Вс╕ незалежн╕ мед╕а були знищен╕ в перш╕ роки окупац╕╖. Громадянськ╕ журнал╕сти не ╓ прац╕вниками мед╕а, але ведуть журнал╕стську д╕яльн╕сть: висв╕тлюють затримання, порушення прав людини ╕ так дал╕. Цих людей рос╕я почала пересл╕дувати ще дек╕лька рок╕в тому. Як приклад - справа кримських мусульман, за якою позбавили вол╕ багатьох кримськотатарських громадянських журнал╕ст╕в.
Також дуже грубо сфабрикували крим╕нальну справу стосовно громадянсько╖ журнал╕стки, медикин╕ ╤рини Данилович. Зараз вона в С╕мферопольському С╤ЗО, ╖╖ справу почали розглядати по сут╕. ╤ це якраз приклад того, що нин╕, коли рос╕я вс╕ сво╖ ресурси направля╓ на в╕йну, пересл╕дування не зупиняють, а посилюють. рос╕я намага╓ться повн╕стю контролювати ╕нформац╕йний прост╕р в Криму, прагне ф╕зично знищити, посадити за ╜рати тих, хто висв╕тлю╓ проблеми прав людини, економ╕ки чи соц╕ально╖ сфери.
ПОПРИ РИЗИК КРИМЧАНИ ВИСЛОВЛЮЮТЬ ПРОТЕСТ ПРОТИ В╤ЙНИ
- Як╕ ще справи, про як╕ ми не згадали, демонструють силу спротиву кримчан окупантам?
- Яскраво св╕дчить, на що йдуть кримчани, щоби повернути Укра╖ну в Крим, справа Богдана З╕зи, 28-р╕чного ╓впатор╕йця, який облив синьо-жовтою фарбою адм╕н╕страц╕ю в сво╓му м╕ст╕. Це був його протест загарбникам, про що в╕н одразу й сказав.
П╕сля затримання з Богданом дуже жорстоко поводилися, ╕з травня його тримають у С╤ЗО. Йому додали нову сувору статтю – за тероризм, за нею можуть позбавити вол╕ на 12 рок╕в, адже його також хочуть показово покарати. Але незважаючи тиск, намагання зламати, на судових зас╕даннях Богдан продовжу╓ говорити, що п╕дтриму╓ Укра╖ну ╕ виступа╓ проти розв'язано╖ пут╕ним в╕йни. Тобто в╕н св╕домо ризику╓ сво╓ю свободою, щоб захистити Укра╖ну. До слова, Богдан дуже н╕жно ╕ красиво сказав про це у сво╓му лист╕ - звернувся до Укра╖ни, як до сво╓╖ мами. Розум╕ючи все, що з ним буде дал╕, що зараз нема╓ механ╕зм╕в його врятувати - хоча Укра╖на й буде за нього боротися - Богдан не в╕дмовився в╕д сво╖х погляд╕в ╕ пост╕йно каже про це в окупац╕йному суд╕. Ми ма╓мо його п╕дтримувати, бо в╕н в╕дда╓ свою волю, щоби Укра╖на повернулася в Крим.
Взагал╕ дуже багато кримчан висловлюють свою незгоду з ц╕╓ю в╕йною р╕зними способами, хоча й розум╕ють ризики.
А особливий б╕ль кримчан - те, що з акватор╕╖ Чорного моря, кримських аеродром╕в вил╕тають л╕таки, як╕ бомблять укра╖нськ╕ м╕ста ╕ села, запускають ракети.
Це дуже боляче – розум╕ти, що ╕з твого р╕дного Криму вилет╕ла ракета, яка поц╕лила у В╕нницю… Бо цив╕льн╕ люди, д╕вчинка Л╕за у В╕нниц╕ загинули саме в╕д ракети, випущено╖ з-п╕д Севастополя… Кримчани пишуть про це нам – Кримськ╕й правозахисн╕й груп╕, пишуть про це у соцмережах. Вони розум╕ють, що рос╕я використову╓ Крим не лише як в╕йськову базу, а й як плацдарм для ско╓ння во╓нних злочин╕в. Також мешканц╕ п╕вострова зазначають, що рос╕я св╕домо запуска╓ ракети з Криму по цив╕льних об’╓ктах, а от ЗСУ завдають удар╕в по в╕йськових ц╕лях. Кримчани бачать, що Укра╖на не порушувала норм м╕жнародного гуман╕тарного права, ╕ рад╕ють, що внасл╕док цих удар╕в з аеродром╕в п╕вострова б╕льше не вилетять л╕таки, як╕ бомбили мирн╕ м╕ста.
Валентина Рингель
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 23.09.2022 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24519
|