Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День тисяча триста тридцять перший…


ЧИ ГОТОВ╤ УКРА╥НЦ╤ ДО ТЕРИТОР╤АЛЬНИХ ПОСТУПОК ЗАДЛЯ ЗАК╤НЧЕННЯ В╤ЙНИ
Якщо мова йде про оф╕ц╕йне визнання окремих територ╕й частиною Рос╕╖, то переважна б╕льш╕сть...


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День тисяча триста двадцять четвертий…


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День тисяча триста с╕мнадцятий…


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День тисяча триста десятий...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 29.04.2022 > Тема "Бути чи не бути?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 29.04.2022
ВАЛЕНТИН БУТ: АЗОВСТАЛЬ. ВРЯТУВАТИ НЕСКОРЕНИХ

На початку цього тижня рад╕о Маяк пов╕домило про телефонну розмову Та╖па Реджепа Ердогана з Пут╕ним, яка в╕дбулася 24 кв╕тня, в нед╕лю. З того, що останн╕й велеречиво розводився п╕сля того про те, що за його наказом "штурм Азовстал╕ скасовано, бойов╕ д╕╖ не ведуться", що "...вс╕ цив╕льн╕, якщо там взагал╕ ╓ так╕, можуть безперешкодно вийти ╕ дал╕ сам╕ вир╕шувати, куди ╖м подаватися - в Рос╕ю чи на Укра╖ну", що "вс╕ укра╖нськ╕ в╕йськов╕ мають скласти зброю , здатися ╕ п╕сля того ╖м, мовляв, "буде забезпечена ╕ медична допомога, ╕ поводження, зг╕дно Конвенц╕╖", можна було зробити висновок про те, що Президент Туреччини пробував домовитися про виведення з Азовстал╕ заблокованих там укра╖нських захисник╕в Мар╕уполя та цив╕льних. З тою ж метою, з метою деескалац╕╖ в╕йни ╕ терм╕нових крок╕в задля в╕дновлення миру, на загал, позавчора Москву нав╕дав ╕ Генеральний секретар ООН Антон╕о Гуттереш. ╤ телефонна розмова, ╕ в╕зит були украй важливими, з огляду на критичну ситуац╕ю з обложеними на Азовстал╕, як╕ вже довший час перебувають в п╕дземеллях, на меж╕ м╕ж життям ╕ смертю. Адже, попри цин╕чн╕ заяви про припинення бойових д╕й, на них, ледь виживаючих в╕д голоду, ╕ дал╕ продовжу╓ падати смертоносна злива з╕ снаряд╕в, ракет та багатотонних бетоноб╕йних бомб.

Москва зустр╕ла Генсека довол╕ прохолодно. Адже зам╕сть приурочити св╕й в╕зит до 9 травня, як на те спод╕валися, як про те попередньо анонсувало в╕домство пана Небендз╕, той прискочив ран╕ше, та ще й того самого дня, коли в штаб-квартир╕ очолювано╖ ним орган╕зац╕╖ взялися обговорювати правом╕рн╕сть блокуючого ветування Москов╕╓ю р╕шень Радбезу. З огляду на таку непоштив╕сть та на п╕дозри у спробах виторгувати щось на користь Ки╖ва, бо вже наступного дня в╕н мав запланований в╕зит саме туди, деяк╕ москов╕йськ╕ ЗМ╤ ще до початку цього в╕зиту назвали його з╕псованим. Риторика оч╕льника Кремля та його п╕дручного по в╕домству ╕ноземних стосунк╕в да╓ п╕дстави вважати, що таким самим було ╕ ╖хн╓ особисте бачення. Власне, в кра╖н╕, де свобода слова викор╕нена*, таке ╓диномисл╕╓ влади ╕ тотально п╕дконтрольних ╖й ЗМ╤ навряд чи може когось здивувати. Може саме тому посили пана Гуттереша сприймалися москов╕йською владою, поз╕рно, бол╕сно. В╕дверта позиц╕я, називання речей сво╖ми ╕менами посеред вже звично╖, проросло╖ у св╕дом╕сть облуди, вочевидь, дратували. ╤ те проривалося у висловлюваннях, нав╕ть у ╕нтонац╕ях.

З огляду на високу посаду, заморському в╕зитеров╕ дарували обзивання "спец╕ально╖ во╓нно╖ операц╕╖" вторгненням та в╕йною. Його не засудили, не кинули за грати, нав╕ть не оштрафували. Але йому було недвозначно дано зрозум╕ти, що плани Кремля щодо Укра╖ни ╓ незм╕нними. Москов╕я стверджу╓, що Зах╕д перетворив Укра╖ну на Антимосков╕ю, на майданчик розширення НАТО, ╕ те загрожу╓ ╖╖ житт╓вим ╕нтересам. Вона й дал╕ сто╖ть на тому, що ╖╖ м╕с╕я в Укра╖н╕ - то захист мирного населення мого краю в╕д мовних утиск╕в, в╕д гн╕ту бандер╕вц╕в та неонацист╕в. Такий соб╕ оруел╕вський сюжет. ╤ тут нема╓ жодного значення, що НАТО, по-сут╕, в╕дмовило Укра╖н╕ в членств╕, ясно давши зрозум╕ти, що найближчими десятил╕ттями ╖╖ вступ до альянсу ╓ неможливим. Не ма╓ значення, що Укра╖на й дал╕ продовжу╓ бути наполовину московомовною, що зайд-орк╕в б'ють здеб╕льшого московомовн╕ укра╖нц╕. Не ма╓ значення, що останн╕ бандер╕вц╕, як ╕ мельник╕вц╕, власне, як ╕ все ╖хн╓ покол╕ння вже п╕встол╕ття як у засв╕тах, хиляють кому що випало – хтось амброз╕ю, а хто, мо' й смолу. ╤ вже зовс╕м н╕кому не ц╕каво, що нацистська символ╕ка з'явилася в мо╓му Криму лише з появою зелених марс╕ян та нерозлучних з ними тарган╕в у вигляд╕ агресивних антиукра╖нських плакатик╕в та нал╕пок ╖хн╕х же, запоребрикових, ск╕нхед╕в.

 Серу У╕нстону Чьорч╕лу приписують висловлювання про те, що нацисти майбутнього зватимуть себе антифашистами. Насправд╕, досл╕дники його спадку впевнен╕, що в╕н не казав такого. Попри те, висл╕в влучний. Ще кажуть: «Дерево п╕знають по плодах його». Отак ╕ виходить, що саме сьогодн╕шня агресивна Москов╕я ╕ заслугову╓ на т╕ ярлики, як╕ вона нахабно намага╓ться нав╕шу╓ на ╕нших.

"Захист" московитами нашого мирного населення в╕д вигаданих "бендеровцев и неонацистов" шокував останн╕м часом чи не весь св╕т. Буча, Бородянка, ╤рп╕нь, Гостомель, Ворзель, Тростянець, Охтирка, розтрощений Черн╕г╕в, знищений Мар╕уполь, стерта з лиця земл╕ Волноваха, перманентн╕ обстр╕ли Харкова, Микола╖ва, Одеси, кат╕вн╕ в Херсон╕, гвалтування ж╕нок ╕ д╕тей, масов╕ убивства та повальне мородерство – Боже милуй в╕д таких захисник╕в!

Кажуть, натхненн╕ брехуни, якщо ╖х не зупиняти, доходять до того, що скоро починають свято в╕рити у свою брехню. Особливо ж, коли оточуюч╕ п╕д╕грують ╖м в тому. ╤ то вже п╕дла брехня. Треба визнати, що св╕т довгий час потурав Москов╕╖, пут╕нському режимов╕ зокрема. Закривали оч╕ на злочини, чинен╕ у Чечн╕, у Груз╕╖, в Сир╕╖, ╕ лише злегка пожурили за загарбання Криму. Тепер╕шн╓ кровопролиття ╓ прямим насл╕дком того потурання, того закривання очей на явн╕ ознаки перетворення Москов╕╖ на загрозу усьому св╕тов╕.

Сьогодн╕ час протверез╕ння – зап╕зн╕лого, бо вже в кров╕ й передчутт╕ апокал╕псису, але нав╕ть тепер неповного, бо дехто й дал╕ хот╕в би особливих стосунк╕в з низькими ц╕нами на газ, з купою персональних ништяк╕в, з яких, мов гриби п╕сля дощу, виростають серйозн╕ б╕знеси, у т╕н╕ довгокосих пальм матер╕ал╕зуються затишн╕ в╕лли, чар╕вним чином з'являються розк╕шн╕ яхти, готов╕ нести вас до найекзотичн╕ших берег╕в безжурного св╕ту, далеко в╕д кров╕ й руйнац╕╖. Час би розкл╕пуватися ус╕м.

Але поверн╕мося до московського в╕зиту пана Гуттереша. Чи вдалося йому досягнути хоч чогось в ход╕ його непростих перемовин? За пов╕домленням прес-секретаря ООН Стефана Дюжарика, "президент Пут╕н, в принцип╕, погодився на участь ООН та М╕жнародного ком╕тету Червоного Хреста в евакуац╕╖ цив╕льних ос╕б з заводу Азовсталь у Мар╕упол╕ ╕ тепер це питання обговорюватимуть представники Управл╕ння ООН з гуман╕тарних питань та М╕н╕стерства оборони Рос╕╖".

Дуже хот╕лося б в╕рити, що т╕ обговорення не затягнуться в час╕. Але чи пом╕тили, читачу, що мова йде лише про цив╕льних, що згоди на виведення наших во╖н╕в не отримано, нав╕ть за умови, що будуть виведен╕ в третю кра╖ну? Туреччина, як розум╕╓мо, була б готова на таке. ╤ не одна вона. Здогаду╓мося, чому така непоступлив╕сть? Чи не через те, що у чи╖йсь фетишизован╕й св╕домост╕ полк Азов став уособленням укра╖нського неонацизму? Так же багато зроблено, аби створити той жупел! Мимовол╕ згадалося, як 15 жовтня 2019 року на ╕м’я держсекретаря Майка Помп╕о було над╕слано листа за п╕дписом 40 (сорока) член╕в Сенату з вимогою внести полк Азов до списку закордонних терористичних орган╕зац╕й. Можна лише уявити, ск╕льки ср╕бняк╕в п╕шло на те, щоб переконати отих сорок, записати до терорист╕в хлопц╕в, як╕ в 2014-му не в╕ддали оркам Мар╕уполь, як╕ пот╕м, не шкодуючи свого життя, роками прикривали в╕д них св╕й Край на Донбас╕. Жаско, але по тому, як до останнього тягнули з наданням важких, наступальних озбро╓нь (в ход╕ наступально╖ операц╕╖ могли б розблокувати ╖х ╕ сам╕), по тому, як мляво тягнеться справа з наданням гуман╕тарного коридору для заблокованих нин╕, по тому, що нав╕ть погоджуючись на вих╕д цив╕льних, про вояк╕в не згадано, вигляда╓ на те, що зас╕яна облуда д╕╓ й досьогодн╕. ╤ мова ж нав╕ть не про те, що серед залишк╕в Мар╕упольського гарн╕зону не одн╕ лише б╕йц╕ полку Азов, але й морськ╕ п╕хотинц╕, прикордонники, пол╕ц╕янти, мова про те, що кремл╕вським упирям, схоже, потр╕бна сакральна жертва, аби оголосити ще й про усп╕х операц╕╖ з денациф╕кац╕╖. Хот╕лося б помилятися в сво╖х недобрих передчуттях, а ще б╕льше, спод╕ватися на те, що т╕, в╕д кого те залежить, доклали нин╕ вс╕х можливих ╕ неможливих зусиль, аби вирвати з ворожих лабет наших хлопчик╕в - славних захисник╕в м╕ста свято╖ д╕ви Мар╕╖. Бо г╕ркою ╕ неповною буде наша перемога без них.

 

*У Москов╕╖ визнан╕ екстрем╕стськими та забороненими орган╕зац╕╖ ФБК (Фонд боротьби з корупц╕╓ю, визнаний ╕ноагентом), Штаби Навального, «Нац╕онал-б╕льшовицька парт╕я», «Св╕дки ╢гови», «Арм╕я вол╕ народу», «Рос╕йський загальнонац╕ональний союз», «Рух проти нелег», «Правий сектор», УНА-УНСО, УПА, «Тризуб ╕м. Степана Бандери», «М╕зантроп╕к див╕жн», «Меджл╕с кримськотатарського народу», рух «Артп╕дготовка», загальнорос╕йська пол╕тична парт╕я «Воля», АУ╢, батальйони «Азов» та «Айдар». Визнан╕ терористичними та заборонен╕: "Рух Тал╕бан", "╤марат Кавказ", "╤сламська держава" (╤Г, ╤Д╤Л), Джебхад-ан-Нусра, "АУМ С╕нр╕ке", "Брати-мусульмани", "Аль-Ка╖да в кра╖нах ╕сламського Магр╕бу"», «Мережа», «Колумбайн». У РФ визнано небажаною д╕яльн╕сть "В╕дкрито╖ Рос╕╖", видання "Проект Мед╕а". ЗМ╤-╕ноагентами визнано: телеканал "Дощ", "Медуза", "Важлив╕ ╕стор╕╖", "Голос Америки", рад╕о "Свобода", The Insider, "Мед╕азона", ОВС-╕нфо. ╤ноагентами визнано товариство/центр "Мемор╕ал", "Анал╕тичний Центр Юр╕я Левади", Сахар╕вський центр. Instagram та Facebook (Metа) заборонен╕ в РФ за екстрем╕зм.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 29.04.2022 > Тема "Бути чи не бути?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24146

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков