"Кримська Свiтлиця" > #14 за 08.04.2022 > Тема "З перших уст"
#14 за 08.04.2022
...НЕ БУДЕ ТАКОГО, ЩО ПОМРЕ ПУТ╤Н ╤ ВСЕ ЗАК╤НЧИТЬСЯ
Павло ╫род, президент Св╕тового конгресу укра╖нц╕в
УКРА╥НЦ╤ ПОВИНН╤ МАТИ СТРАТЕГ╤Ю ЩОДО РОС╤╥ – НЕ БУДЕ ТАКОГО, ЩО ПОМРЕ ПУТ╤Н ╤ ВСЕ ЗАК╤НЧИТЬСЯ
Днями у Варшав╕ побував президент Св╕тового конгресу укра╖нц╕в (СКУ) Павло ╫род. В╕н зустр╕вся з представниками польсько╖ влади, зокрема з президентом Польщ╕ Андже╓м Дудою.
Про св╕й в╕зит до Польщ╕, стратег╕ю розвитку св╕тового укра╖нства ╕ те, як укра╖нська д╕аспора допомага╓ Укра╖н╕ в умовах широкомасштабно╖ рос╕йсько╖ агрес╕╖, президент СКУ розпов╕в в ╕нтерв’ю кореспондентов╕ Укр╕нформу.
╢ВРОПА ЗРОБИЛА ЗНАЧНИЙ ПОСТУП В УСВ╤ДОМЛЕНН╤ ТОГО, ЧИМ ╢ СУЧАСНА РОС╤Я
- Пане голово, про що ви разом з ╕ншими представниками СКУ говорили з президентом Польщ╕?
- У Польщ╕ ╓ в╕дчуття, що це також ╕ ╖хня в╕йна. П╕д час нашо╖ зустр╕ч╕ президент Дуда неодноразово згадував про сво╖ розмови з президентом Укра╖ни Зеленським, наголошуючи, що безпека Укра╖ни ╓ також безпекою Польщ╕.
Ми обговорили з ним безпеков╕ питання, гуман╕тарну допомогу Укра╖н╕, чергов╕ санкц╕╖ проти рос╕╖. В╕д польського л╕дера ми почули, що польська влада да╓ “зелене св╕тло” безпековому, пол╕тичному, гуман╕тарному та ╕ншим компонентам п╕дтримки Укра╖ни.
В ╢вроп╕ зараз потр╕бно досягти згоди у розум╕нн╕, що рос╕я – це небезпека для всього ╓вропейського континенту. Польща ╓ л╕дером в ╢вроп╕ у протид╕╖ рос╕йськ╕й агрес╕╖. П╕д час розмови ми також закликали президента Польщ╕ допомогти Укра╖н╕ отримати статус кандидата у члени в ╢С.
- Польща плану╓ орган╕зувати м╕жнародну конференц╕ю донор╕в для допомоги укра╖нцям, зокрема укра╖нським б╕женцям. Чи обговорювалося це питання з президентом Дудою?
- Н╕, ми цього питання не торкалися. Ми б╕льше зосереджувалися на адвокац╕йних кампан╕ях, як╕ дадуть нам змогу посилити п╕дтримку Укра╖ни в р╕зних кра╖нах. Ми це вже робимо. Я нещодавно зустр╕чався з високопосадовцями в Лондон╕, Брюссел╕, деякими л╕дерами “Велико╖ с╕мки”. Зараз ми вже дуже добре розум╕╓мо, в яких кра╖нах ╢вропи потр╕бно найб╕льше попрацювати, щоб п╕дтримати Укра╖ну. Зокрема, йдеться про Н╕меччину, Угорщину, Н╕дерланди, Бельг╕ю, Люксембург та деяк╕ ╕нш╕.
- Як ви бачите адвокац╕ю укра╖нських ╕нтерес╕в у цих кра╖нах?
- Почина╓мо з укра╖нсько╖ д╕аспори, наших громад у р╕зних кра╖нах, щоб вони були пол╕тично активними, виходили на вулиц╕ з╕ сво╖ми лозунгами. Це початковий етап, фундамент. Дал╕ громади мають заходити з╕ сво╖ми аргументами у коридори парламент╕в, працювати з╕ ЗМ╤, анал╕тичними центрами, громадянським сусп╕льством.
╢вропа зробила значний поступ в усв╕домленн╕ того, чим ╓ сучасна рос╕я, що вона (рф – ред.) – агресор. Отже, приходить розум╕ння, яким чином протид╕яти рос╕йськ╕й агрес╕╖. Проте потр╕бно ╕ надал╕ активно заохочувати ╓вропейськ╕ кра╖ни, щоб вони рухалися в цьому напрям╕. Зараз трива╓ вже другий м╕сяць в╕йни, ╕ ми дуже побою╓мося, аби у св╕т╕ не звикли до цього жах╕ття в Укра╖н╕, як у випадку з Афган╕станом чи Сир╕╓ю. Роль СКУ поляга╓ у тому, щоб ╕нформац╕йно тримати ситуац╕ю Укра╖ни у топ-темах кра╖н св╕ту. Кр╕м того, нам потр╕бно посилювати укра╖нськ╕ громади в усьому св╕т╕.
- Як св╕тове укра╖нство в╕дреагувало на 24 лютого, початок в╕йни Рос╕╖ проти Укра╖ни?
- Ми розум╕ли, що щось в╕дбуватиметься. Загрозу широкомасштабного вторгнення, про яке говорили США та деяк╕ ╕нш╕ кра╖ни, ми сприймали серйозно, готувалися до пол╕тично╖ ╕ дипломатично╖ п╕дтримки. Проте н╕хто не оч╕кував, що станеться те, що зрештою сталося. Ми думали, що це буде збройна ескалац╕я на сход╕ Укра╖ни чи рос╕я спробу╓ пробити наземне сполучення з Кримом. Але н╕хто не в╕рив, що вторгнення в╕дбуватиметься одночасно з р╕зних напрямк╕в. Агрес╕я рос╕╖ призвела до величезно╖ кризи в Укра╖н╕, але з ╕ншого боку це консол╕дувало весь цив╕л╕зований св╕т.
НАША МЕТА – КУПИТИ ПОВНЕ СПОРЯДЖЕННЯ ДЛЯ ЩОНАЙМЕНШЕ 100 ТИСЯЧ ЗАХИСНИК╤В УКРА╥НИ
- Укра╖на зараз потребу╓ значно╖ в╕йськово╖, гуман╕тарно╖, пол╕тично╖ п╕дтримки. Ки╖в просить про максимальн╕ санкц╕╖ проти рос╕╖ для припинення збройно╖ агрес╕╖. ╥х все ще замало. Що робить СКУ стосовно ╖х розширення?
- Погоджуюся, що санкц╕╖ недостатн╕, ╖х потр╕бно посилювати. Потр╕бно завдати максимального удару по рос╕йськ╕й економ╕ц╕, щоб пут╕н не м╕г дал╕ ф╕нансувати цю терористичну в╕йну проти Укра╖ни. Зараз треба в╕дкрито показувати тих, хто працю╓ в рос╕╖, хто ф╕нансу╓ рос╕йську економ╕ку у часи в╕йни. Тому ми почали акц╕ю “Boycott russia”, в рамках яко╖ озвучу╓мо, як╕ м╕жнародн╕ компан╕╖ ╕ дал╕ займаються б╕знесом в рос╕╖. Отже, ми просимо сусп╕льства р╕зних кра╖н не купувати товари чи послуги тих чи ╕нших компан╕й, як╕ пов’язан╕ з кра╖ною-агресором. У м╕жнародних компан╕й ╓ так зван╕ стандарти ESG (Environmental, Social, and Governance, ставлення до навколишнього середовища, соц╕альна в╕дпов╕дальн╕сть, корпоративне управл╕ння – ред.) ╕ кожна з них дуже уважно ставиться до сприйняття свого бренду в cоц╕ум╕. Робота в рос╕╖ повинна мати негативний вплив на ╖хн╕ ESG-стандарти. Ми ╕ надал╕ показуватимемо, хто в нин╕шн╕х умовах продовжу╓ працювати з рос╕╓ю.
Кр╕м того, потр╕бно максимально використовувати сол╕дарн╕сть з Укра╖ною на р╕вн╕ св╕тових л╕дер╕в ╕ впливати на них, аби ц╕ кра╖ни обмежили економ╕чн╕ зв’язки з рос╕╓ю.
Дуже важливим питанням ╓ енергетика. Канад╕ й США у цьому план╕ прост╕ше, а ╢вропа повинна зробити все можливе, щоб якомога швидше стати енергетично незалежною в╕д рос╕╖. Польща це плану╓ зробити до к╕нця цього року. Але на превеликий жаль, багато кра╖н ╢вропи поки не особливо посп╕шають у цьому напрям╕. Треба переконувати ╓вропейських л╕дер╕в, щоб вони активн╕ше запроваджували санкц╕╖ проти москви. Наприклад, потр╕бно повн╕стю припинити торг╕влю наземним шляхом ╕з Б╕лоруссю та рос╕╓ю, заблокувати для рос╕йських суден морськ╕ порти кра╖н св╕ту.
- Укра╖на також потребу╓ серйозно╖ в╕йськово╖ допомоги, зокрема танк╕в, л╕так╕в, артилер╕йських систем, системи ППО. Як СКУ бачить можлив╕сть впливу на уряди кра╖н ╕з метою надання Ки╓ву збро╖?
- Наша д╕аспора у США працю╓ з конгресменами ╕ сенаторами, аби вони впливали на Б╕лий д╕м з метою зб╕льшення бюджету на збройну п╕дтримку Укра╖ни. Вашингтон нада╓ значну п╕дтримку Ки╓ву збро╓ю не в останню чергу ╕ завдяки сильному укра╖нському лоб╕ у США. Також довол╕ впливовим ╓ укра╖нське лоб╕ у Канад╕, Велик╕й Британ╕╖, Австрал╕╖, ╕ цей тренд потр╕бно посилити в ╕нших кра╖нах св╕ту.
Усп╕шна оборона Укра╖ни в╕д агресора да╓ п╕дстави й аргументи всьому св╕тов╕ активно п╕дтримувати укра╖нц╕в, зокрема у в╕йськовому план╕. ╤ зараз ми ма╓мо показувати, хто це робить, а хто н╕. М╕н╕стр Дмитро Кулеба певний час тому говорив мен╕, що не вистача╓ озбро╓ння, ╕ п╕сля цього ми в╕дв╕дали Лондон, де переконували британський уряд й апелювали у британських ЗМ╤, що Укра╖н╕ потр╕бно надати озбро╓ння. Завдяки цьому тиску ми змогли розблокувати поставки озбро╓ння. Наприклад, Н╕меччина певний час тому заявляла, що в╕йськова допомога направля╓ться до Укра╖ни, а насправд╕ ╖╖ не було. Укра╖нськ╕ дипломати, часом, не можуть це прямо сказати, але ми можемо. Ми це робимо, ╕ це приносить сво╖ позитивн╕ результати.
- Чи СКУ, як орган╕зац╕я, п╕дтриму╓ як╕сь укра╖нськ╕ в╕йськов╕ п╕дрозд╕ли?
- Укра╖нська д╕аспора збира╓ кошти на р╕зн╕ про╓кти. Наприклад, Канадсько-Укра╖нська фундац╕я з╕брала до к╕нця березня майже 30 млн долар╕в ф╕нансово╖ п╕дтримки для Укра╖ни. Наш╕ громади по всьому св╕т╕ дуже активно працюють, ╕ ми намага╓мося ╖м допомогти, координувати ╖хню роботу ╕ забезпечувати, щоб ця гуман╕тарна допомога швидко доходила до сво╖х адресат╕в.
CКУ також займа╓ться питанням надання п╕дтримки Укра╖н╕. Зокрема, ми створили про╓кт “Unite with Ukraine” (unitewithukraine.com) ╕ фокусу╓мо нашу увагу на закуп╕вл╕ захисного спорядження: бронежилет╕в, касок, теплов╕зор╕в. До к╕нця березня ми з╕брали 20 млн долар╕в, ╕ 75% ц╕╓╖ суми вже витрачено на закуп╕влю спорядження, яке направля╓ться в найгаряч╕ш╕ точки Укра╖ни. У Польщ╕ ми створили лог╕стичний центр СКУ, в╕дтак активно сп╕впрацю╓мо з п╕дрозд╕лами тероборони, М╕ноборони, МВС Укра╖ни та ╕ншими оф╕ц╕йними установами. До к╕нця березня ми закупили 10 тис. бронежилет╕в, 6 тис. касок, б╕льш як 100 тис. турн╕кет╕в. Ут╕м, це лише початок. Наша мета – з╕брати найближчим часом у 10 раз╕в б╕льшу суму, щоб можна було купити повне спорядження для щонайменше 100 тис. захисник╕в Укра╖ни. Але працю╓мо також ╕ в ╕нших напрямках, наприклад, закуповували паливо для потреб укра╖нсько╖ арм╕╖. Це – в╕йна ╕ тут треба бути гнучким.
ЗАХ╤ДНИЙ СВ╤Т НЕ МОЖЕ ДОЗВОЛИТИ, ЩОБ РОС╤Я ЗНОВУ ОКУПУВАЛА УКРА╥НУ
- Укра╖на вже понад м╕сяць просить Зах╕д закрити небо над Укра╖ною, щоб агресор не м╕г безперешкодно бомбардувати укра╖нськ╕ м╕ста. Що СКУ робить ╕з цього приводу?
- Пол╕тики нам кажуть, що це нереально. Але ран╕ше вони говорили, що в╕дключення рос╕╖ в╕д банк╕всько╖ системи SWFT також ╓ нереальним завданням. Ми це сприйма╓мо як виклик. Якщо нам кажуть, що це нереально – ми ще сильн╕ше озвучуватимемо це питання. Я вважаю, що ми можемо захистити пов╕тряний прост╕р Укра╖ни. Я не знаю, чи буде змога повн╕стю закрити небо над Укра╖ною, але важливо, щоб наш╕ союзники надали Укра╖н╕ зброю для захисту. ╤ не йдеться лише про захист, але й наступальн╕ д╕╖, оск╕льки територ╕ю Укра╖ни треба визволити в╕д окупант╕в. Зах╕дний св╕т не може дозволити, щоб рос╕я знову окупувала Укра╖ну. В╕дтак, Ки╖в потребу╓ озбро╓ння, щоб в╕двоювати свою територ╕ю. Ут╕м, НАТО ╕ ╢С – це орган╕зац╕╖, як╕ працюють за принципом консенсусу. США, Канада, Велика Британ╕я готов╕ робити набагато б╕льше. Однак ╓ деяк╕ кра╖ни ╢вропи, як╕ дуже пом╕ркован╕ у питанн╕ надання в╕йськово╖ допомоги Укра╖н╕. Отже, треба на них впливати, аби вони зм╕нили свою позиц╕ю. Йдеться про Н╕меччину, Франц╕ю, кра╖ни Бен╕люксу, Угорщину. Спод╕ва╓мося, що п╕сля вибор╕в в Угорщин╕ та Франц╕╖ ситуац╕я щодо п╕дтримки Укра╖ни зм╕ниться на краще.
- Зда╓ться, Н╕меччина ╓ головною кра╖ною ╢С, яка максимально блоку╓ розширення санкц╕й..
- Так, ╕ ми працю╓мо над тим, щоб переконати н╕мц╕в п╕дтримати Укра╖ну. По-перше, н╕мц╕ в╕дчувають ╕сторичну провину за Другу св╕тову в╕йну перед ╓вреями ╕ чомусь лише рос╕янами. Ми намага╓мося переконувати, що н╕мц╕ п╕д час в╕йни знищували також ╕ багато укра╖нц╕в.
По-друге, те, що зараз в╕дбува╓ться в Укра╖н╕ – це геноцид. Якщо цього не зупинити, то це буде також ╕ в╕дпов╕дальн╕сть н╕мц╕в. Кр╕м того, Берл╕н значою м╕рою проф╕нансував в╕йну пут╕на, оск╕льки купував ╕ продовжу╓ купувати багато енергонос╕╖в в рос╕╖. Тому, н╕мц╕ сьогодн╕ повинн╕ допомагати Укра╖н╕. Це один ╕з приклад╕в, яким чином СКУ веде д╕алог ╕з р╕зними кра╖нами.
- Як ця в╕йна глобально вплинула на св╕тове укра╖нство?
- Наша д╕аспора, як ╕ весь укра╖нський народ, консол╕ду╓ться. Ми сьогодн╕ бачимо, що вс╕ сп╕впрацюють. Найголовн╕ше, що приходить усв╕домлення: разом ми можемо зробити б╕льше, н╕ж поодинц╕. Так, зараз вс╕ д╕╖ важлив╕, кожен допомага╓, як може. Важливо, щоб кожен працював, але потр╕бно це робити разом, щоб ми п╕дтримували один одного. Наш╕ вороги намагатимуться розсварити нас зсередини, ми це вже бачили.
- Як це виглядало?
- Наприклад, з’явля╓ться якийсь нев╕домий н╕кому “актив╕ст”, який обвива╓ться укра╖нським прапором, купу╓ як╕сь дв╕ каски ╕ виходить з лозунгом: “от я роблю, а ви н╕чого не робите”. Це зд╕йсню╓ться з метою викликати розколи в укра╖нських громадах. Ми вже бачили так╕ д╕╖ в 2014-2015 роках. Коли ми ф╕ксу╓мо це зараз, то одразу намага╓мося довести громад╕, що така людина, ймов╕рно, ╓ провокатором, який намага╓ться розколоти нашу ╓дн╕сть ╕ послабити нас. Зараз ми стали б╕льш зр╕лими.
Дуже важливо виходити на флешмоби, але треба також йти у сво╖х д╕ях дал╕. Потр╕бно розум╕ти, як працювати з пол╕тиками, адже в кожн╕й кра╖н╕ ╓ сво╖ традиц╕╖. Практика Канади не переноситься автоматично на Франц╕ю чи Польщу, кожна кра╖на ма╓ сво╖ особливост╕. Представники нашо╖ громади повинн╕ записуватися до пол╕тичних парт╕й, ставали мед╕йниками, науковцями. Таким чином можна краще впливати на мислення громадян кра╖ни, д╕╖ уряду. Це не робиться за день чи два, це коп╕тка робота на багато рок╕в. Зараз спостер╕гаю, що наш╕ громади у багатьох кра╖нах св╕ту стають б╕льш зр╕лими ╕ впливовими.
Рос╕йська агрес╕я – це гра в довгу, ми ╖╖ в╕дчува╓мо вже 500 рок╕в, пережили Голодомор та ╕нш╕ трагед╕╖. Не буде такого, що помре Пут╕н ╕ все зак╕нчиться. Ми повинн╕ мати стратег╕ю щодо Рос╕╖. Дуже важливо, щоб ми, як св╕тове укра╖нство, збудували ╕нститути, на баз╕ яких можна було би виховувати св╕домих укра╖нц╕в на багато покол╕нь. Для нас дуже важливо, щоб ми усв╕домили, що ма╓мо сьогодн╕ ╕ що буде за одне-два покол╕ння. Розбудова Укра╖ни ╓ великим викликом для св╕тового укра╖нства, ╕ ми ма╓мо до цього готуватися. Це – довга боротьба нашого народу.
- Наск╕льки св╕тове укра╖нство чека╓ на ухвалення закону про подв╕йне громадянство? Що це зм╕нить у функц╕онуванн╕ д╕аспори?
- На наступний день п╕сля ╕навгурац╕╖ президента Зеленського ми обговорювали питання про те, як можемо створити умови для повернення укра╖нц╕в на Батьк╕вщину. Укра╖нська д╕аспора по всьому св╕ту ╓ дуже великою: нас приблизно 20 млн. Це великий потенц╕ал ╕ ресурс. Подв╕йне громадянство – це дуже важливий ключ. Багато хто не хоче в╕дмовлятися в╕д громадянства сво╖х кра╖н, але охоче прийняв би також укра╖нське. Принципово ми п╕дтриму╓мо концепц╕ю подв╕йного, повноправного громадянства. Звичайно, мають бути безпеков╕ запоб╕жники, так╕ як позбавлення громадянства за антиукра╖нську д╕яльн╕сть чи неможлив╕сть отримати укра╖нське громадянство людин╕, яка ╓ громадянином кра╖ни-агресора.
Юр╕й Банахевич
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 08.04.2022 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=24095
|