Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРАМП ПРАЦЮ╢ НАД СТВОРЕННЯМ ФОНДУ ПЕРЕМОГИ УКРА╥НИ
Отриман╕ кошти будуть використан╕ на придбання збро╖ для укра╖нсько╖ арм╕╖…


ТРАМП ЗАЯВИВ, ЩО УКРА╥НА ХОЧЕ ПЕРЕЙТИ В НАСТУП
В╕н зазначив, що говоритиме про це ╕з Президентом Укра╖ни Володимиром Зеленським…


ТРАМП ДОПУСТИВ МОЖЛИВ╤СТЬ ПОСТАЧАННЯ TOMAHAWK
«╤ це зараз важливий сигнал – посилення Укра╖ни ус╕ма можливостями…»


МА╢МО Ч╤ТК╤ ПЛАНИ
Зеленський доручив масштабувати застосування далекоб╕йно╖ збро╖ проти Рос╕╖…


УКРА╥НЦ╤ ВИТРИМАЛИ ДЕСЯТКИ СПРОБ ЗАВОЮВАННЯ, УКРА╥НА ВИСТО╥ТЬ ╤ ЗАРАЗ ПРОТИ РОС╤╥
Президент - п╕д час заход╕в ╕з нагоди Дня захисник╕в ╕ захисниць…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 18.02.2022 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 18.02.2022
КАТЕГОРИЧНО НЕ МОЖНА САМОЗАЛЯКУВАТИСЯ ╤ РЕАГУВАТИ НА «ТОЧН╤ ДАТИ» М╤Л╤ТАРНОГО АПОКАЛ╤ПСИСУ
Олег Покальчук, соц╕альний ╕ в╕йськовий психолог

Ман╕акальне прагнення Рос╕╖ до геопол╕тичного дом╕нування останн╕м часом стало предметом обговорення не лише на м╕жнародному р╕вн╕, а й на кухнях укра╖нц╕в. ╤мов╕рн╕сть розширення агрес╕╖ Кремля проти Укра╖ни вийшла в топ-теми нин╕шньо╖ «зими тривоги нашо╖».
Як на це реагувати, щоб зберегти псих╕чне здоров’я ╕ здатн╕сть до опору? Як правильно комун╕кувати ╕нформац╕ю про Рос╕ю та рос╕ян, як╕ не приховують сво╓╖ ворожост╕ до Укра╖ни? На кого ор╕╓нтуватися при оц╕нц╕ загроз? Ск╕льки ╕ «якого» Пут╕на ма╓ бути в укра╖нському мед╕апростор╕?
Ц╕ та ╕нш╕ запитання ми адресували соц╕альному психологу Олегу Покальчуку. ╤ хоча в╕н радить поблажливо ставитися до р╕зних експертних оц╕нок, у тому числ╕ ╕ його власних, висловлен╕ ним в ╕нтерв’ю Укр╕нформу думки можуть стати камертоном для визначення власно╖ позиц╕╖, а то й кер╕вництвом до д╕╖.

ЧИМ Б╤ЛЬШЕ ПУБЛ╤ЧНОГО КВИЛ╤ННЯ, ТИМ МЕНШЕ РЕАЛЬНОГО ПЕРЕЖИВАННЯ
- Пане Олеже, укра╖нц╕ вже протягом к╕лькох м╕сяц╕в живуть в оч╕куванн╕ повномасштабного вторгнення Рос╕╖, енергетично╖ кризи, значного п╕двищення тариф╕в, колапсу економ╕ки ╕ появи нових штам╕в коронав╕русу. Як казав один ╕з геро╖в саги про Гарр╕ Поттера, «людина не може в╕дчувати ст╕льки емоц╕й водночас – вона вибухне». На вашу думку, нин╕шн╕й емоц╕йний стан сп╕вв╕тчизник╕в ближчий до нервового зриву чи до апат╕╖?
- Емоц╕йний стан людини н╕коли не бува╓ стаб╕льним – така б╕ох╕м╕чна природа переживань. З огляду на це, дуже кумедними з науково╖ точки зору виглядають розма╖т╕ «╕ндекси щастя». Але не менш дивацькими ╓ й коментар╕ стосовно яко╖сь тривало╖ всеохопно╖ хрон╕чно╖ незадоволеност╕. Вульгарна соц╕олог╕я – це як розглядати якогось прадавнього комара в бурштин╕: от в╕н щойно збирався попити чи╓╖сь кров╕, й смола заф╕ксувала його нам╕р. Можна тепер цю ф╕ксац╕ю крутити на вс╕ боки: по-перше, красиво, по-друге – не вкусить.
Я би не говорив усерйоз у медичних терм╕нах про переживання сп╕льноти. Це така популярна помилка – методолог╕ю анал╕зу особистост╕ множити на сорок м╕льйон╕в ╕ з розумним виглядом прор╕кати щось псих╕атричне. Спокуса реально велика, бо люди вдень вочевидь нервуються, але б╕льш╕сть ╕з них на ранок таки попуска╓. Особливо п╕сля свят.
Можна говорити про втому – ╓ певн╕ ознаки емоц╕йного вигорання серед колишн╕х пас╕онар╕╖в, але не б╕льше того. «Анамнез» треба вести в╕д 2014 року: безпрецедентний масовий гормональний шторм, ейфор╕я, фантастичн╕ мр╕╖ й нереал╕стичн╕ оч╕кування. Ця хвиля могла б природним чином ув╕йти у сво╖ береги, якби не почалася в╕йна. Це як п╕дводний землетрус, що породжу╓ цунам╕, коли берег розносить ущент не одна хвиля, а дек╕лька. Ми вже й до в╕йни було звикли, а тут еп╕дем╕я.
Я назвав лише три великих чинники, а ще ж ╓ пол╕тика. Вона в реальност╕ далеко не вс╕х зач╕па╓ так, як хот╕лося б самим пол╕тикам, але для багатьох це теж травмуючий фактор. Додайте до цього оберемки особистих проблем – й отрима╓те пост╕йно д╕ючий стресогенний вплив без виразних перспектив його зменшення чи припинення.
А от реагують люди на пост╕йно д╕юч╕ подразники дуже по-р╕зному. На це впливають в╕к, стать, р╕вень осв╕ти ╕ досв╕ду, коло сп╕лкування – в одних випадках гормони стресу вид╕ляються б╕льше, вмика╓ться режим «бий-т╕кай-заклякни», в ╕нших – ситуац╕я осмислю╓ться рац╕онально ╕ сприйма╓ться як виклик, як мотиватор до розвитку ново╖ конкурентно╖ стратег╕╖.
На загал можна сказати, що чим б╕льше публ╕чного квил╕ння, тим менше реального переживання, ф╕зично╖ травми. Наш орган╕зм так влаштовано. Тому лайтеся на здоров’я, плачте, але щоб усе в╕д душ╕ – тод╕ через хвилину ви вже усм╕хнетеся!
- Вкрай тривожна тональн╕сть пов╕домлень закордонних ЗМ╤ щодо ймов╕рност╕ нападу Рос╕╖ на Укра╖ну напередодн╕ Нового року дуже контрасту╓ ╕з заспок╕йливою реакц╕╓ю на це укра╖нських високопосадовц╕в на кшталт «в╕дпочивайте спок╕йно, святкуйте, загрози нема╓». На що укра╖нцям сл╕д ор╕╓нтуватися в контекст╕ оц╕нки реальних загроз ╕з боку Кремля?
- Тональн╕сть пов╕домлень преси – це як тональн╕сть курей у курнику, коли десь довкола ходить лисиця: багато дилетантського квоктання, хоча все й не безп╕дставно. Продовжуючи це пор╕вняння, нагадаю, що добрий вовкодав не гавка╓ безупинно в глупу н╕ч, а кида╓ться лише тод╕, коли може д╕стати злод╕я.
Якщо говорити про наших високопосадовц╕в, то л╕ва рука не зна╓, що робить права, та ще й пальц╕ гнуть по-р╕зному. Це якщо намагатися шукати як╕сь консп╕ролог╕чн╕ законом╕рност╕. Але треба також розум╕ти, що ╖хн╕ репл╕ки намагаються узгодити ще й з поточною ╓вроатлантичною безпековою пол╕тикою, а та, а свою чергу, пережива╓ не найкращ╕ часи.
Чим складн╕ш╕ схеми вам пропонують, тим дальш╕ вони в╕д реальност╕ – хоча б тому, що у анал╕тик╕в – здеб╕льшого л╕н╕йна лог╕ка минулого стол╕ття, а ми живемо в г╕бридн╕ часи.
Категорично не можна самозалякуватися картинками агрес╕╖-окупац╕╖ в дус╕ Друго╖ св╕тово╖ й реагувати на «точн╕ дати» м╕л╕тарного апокал╕псису. Сл╕д також поблажливо ставитися до експертних оц╕нок (у тому числ╕ мо╖х) р╕зних в╕дставних силовик╕в тощо. Точно знають ситуац╕ю лише т╕, хто безпосередньо «трима╓ руку на пульс╕» оперативно╖ ситуац╕╖, але вони з╕ зрозум╕лих причин говорити публ╕чно н╕чого не можуть. ╤ воно в ц╕лому св╕т╕ так.
Кр╕м того, для публ╕чно╖ комун╕кац╕╖ ╕сну╓ пол╕тична надбудова. ╤ скр╕зь у св╕т╕ вона прим╕тивн╕ша за конкретних фах╕вц╕в, але така вже природа народом обрано╖ влади. Тому коли ви чу╓те як╕сь малозрозум╕л╕ пол╕тичн╕ н╕сен╕тниц╕, просто пор╕внюйте ╖х з такими самими – десь рац╕ональне зерно ╕ може знайтися.
Далеб╕, ми восьмий р╕к у в╕йн╕, якщо хтось забув. У не╖ були, ╓ ╕ будуть р╕зн╕ фази. Хочете якось зменшити ризики «гарячо╖ фази»? П╕дписуйте арм╕йський контракт. Територ╕альна оборона потроху ста╓ «на ноги». Рух опору, врешт╕-решт, розвива╓ться. Куп╕ть мисливську зброю. Тобто ╓ безл╕ч точок прикладання в сфер╕ зм╕цнення нац╕онально╖ безпеки. З якихось медично-пациф╕стських причин не можете цього зробити? То обмежте сво╖ пан╕чн╕ викиди межами туалету.

У СТРАТЕГ╤ЯХ ВИЖИВАННЯ ПРОПАГАНДА, НАВ╤ТЬ СВОЯ, – ЦЕ ОСТАНН╢, НА ЩО ТРЕБА ОР╤╢НТУВАТИСЯ
- Якою ма╓ бути комун╕кац╕я укра╖нсько╖ влади щодо в╕йськово╖ загрози з боку Рос╕╖, аби зберегти баланс м╕ж п╕дтриманням в людях готовност╕ до захисту кра╖ни ╕ збереженням ╖хнього нормального психолог╕чного самопочуття?
- Тут ╓ к╕лька завдань. Перше – продуктивна м╕жсекторальна сп╕впраця в сфер╕ нац╕онально╖ безпеки. В 2014 роц╕ вона взагал╕ була н╕яка, зараз справи кращ╕, але далек╕ в╕д досконалост╕. Але принаймн╕ у вс╕х гравц╕в ╓ розум╕ння у потреб╕ тако╖ сп╕впрац╕, хоча корпоративн╕ ╕нтереси н╕куди не д╕лися.
Друге – треба розум╕ти, що в наш╕ часи не бува╓ ефективно╖ тотально╖ моб╕л╕зац╕╖. Треба працювати лише з тими групами населення, як╕ д╕йсно виявляють волю до спротиву. В╕дтак пасивно-перелякана частина, дивлячись на такий рух, бачитиме, що захищатися ╓ кому.
Але для ефективного цив╕льно-в╕йськового партнерства повинна бути сучасна законодавча база, сво╓р╕дний «Патр╕отичний акт», як було у США п╕сля 9/11. Ну, й влада повинна дов╕ряти народу, принаймн╕ т╕й його частин╕, яка хоче захищати свою кра╖ну. Тут укра╖нська ситуац╕я традиц╕йно прикра. «Партнерство» означа╓ д╕йсно партнерство, а не милостивий дозв╕л поговорити кр╕зь зуби у передпоко╖, бо ви можете ╖м паркет забруднити сво╖ми берцями.
Комун╕кац╕я влади – це складова пропаганди. Коли вона ╓, вс╕ з не╖ глузують, бо прим╕тивна. Але вона мусить охопити якнайширш╕ верстви, тут не до мудрування. Коли ╖╖ нема – кричать: «Гвалт! Програ╓мо ╕нформац╕йну в╕йну!».
Однак у стратег╕ях виживання пропаганда, нав╕ть своя, – це останн╓, на що треба ор╕╓нтуватися.
- В ╕нтерв’ю Укр╕нформу напередодн╕ президентських вибор╕в 2019 року ви казали про попередню владу, що у н╕й нема╓ людей, як╕ можуть у певний момент виступати в╕д ╕мен╕ влади ╕ яким люди в╕ритимуть. А хто з представник╕в нин╕шньо╖, на вашу думку, виклика╓ найб╕льшу дов╕ру в людей?
- Дов╕ра до сл╕в – це на р╕вн╕ дитячого сприйняття «подоба╓ться – не подоба╓ться». Я не називав би такий прим╕тивний алгоритм «цяця-кака» дов╕рою, але вже як ╓.
На мою думку, дов╕ра – це готовн╕сть кредитування ╕ншого в реал╕стичному оч╕куванн╕ повернення кредиту з в╕дсотками. От як в╕ра у преференц╕╖ загробного життя. Аврам╕чн╕, ╕ не т╕льки, рел╕г╕╖ ч╕тко прописують, що ╕ як треба в╕ддавати, щоб потрапити на тому св╕т╕ в пристойне м╕сце.
Загалом кожн╕ вибори показують, як ця дов╕ра розпод╕ля╓ться: у перший р╕к вона висока, що б обранець не чудив, у наступний – традиц╕йно пада╓, також безв╕дносно до конкретних д╕й.
Думаю, б╕льш точно настро╖ в╕добража╓ дов╕ра до тих чи ╕нших ╕нституц╕й, а вже хто ╖х очолю╓ – справа другорядна. Я, на щастя, не пол╕толог, тому маю прив╕лей дов╕рливо реагувати лише на тих представник╕в влади, д╕╖ яких мен╕ зрозум╕л╕. Для мене ╕ мого ближчого оточення зараз це дв╕ особи – м╕н╕стр оборони ╕ головнокомандувач.

ПОЛОХЛИВ╤ ЛЮДИ – ПРОБЛЕМА ДЛЯ ВС╤Х, А НАСАМПЕРЕД – ДЛЯ САМИХ СЕБЕ
- Столична влада радить киянам готувати «тривожн╕ вал╕зи» на випадок в╕йськового вторгнення. Водночас, зг╕дно з грудневим опитуванням соц╕олог╕чно╖ групи «Рейтинг», укра╖нц╕ б╕льше бояться п╕двищення тариф╕в, економ╕чно╖ кризи, загострення ситуац╕╖ з коронав╕русом, ан╕ж нового загострення в╕йни на сход╕. На вашу думку, так╕ дан╕ св╕дчать про погану по╕нформован╕сть чи особливост╕ нашого ментал╕тету?
- Страх – це комплексне явище, сума р╕зних емоц╕й. Людина може боятися глобальних явищ, але коли вона виходить на вулицю в ожеледь, то з великою ймов╕рн╕стю можна сказати, що вона б╕льше бо╖ться впасти ╕ зламати ногу. Вт╕м, якщо вона при цьому продовжу╓ боятися виключно глобальних явищ, то точно впаде.
Люди люблять боятися, хоч що б вони там казали в опитуваннях. ╤накше не ╕снувало б дитячих страшилок ╕ мегапопулярних художн╕х твор╕в про р╕зн╕ жах╕ття – згадаймо Ст╕вена К╕нга чи Говарда Лавкрафта.
А наведений рейтинг – не якийсь специф╕чно укра╖нський феномен: розпод╕л пр╕оритет╕в, за винятком пас╕онарних ╕сторичних момент╕в, завжди хилиться в матер╕ал╕стичний б╕к.
- Чи ╓ у нас попит на ╕нформац╕ю про реальний стан справ, а не заспок╕йливу психотерап╕ю?
- Тако╖ опц╕╖, як реальний стан справ, у реальност╕ не ╕сну╓. Кожен розпов╕да╓ ╕стор╕╖ так, щоб бути геро╓м, а вс╕х ╕нших виставити нег╕дниками. Кр╕м того, «б╕г дата» не несуть у соб╕ емоц╕йно╖ складово╖, а це ж нудно.
Ризикну сказати, що в╕йна – це така сама форма соц╕ального життя, як ╕ вс╕ ╕нш╕. Людство в основному займа╓ться тим, що вою╓. Через штучно п╕дкреслену неприродн╕сть в╕йни ми траг╕чно сприйма╓мо жертви на фронт╕, але ц╕лковито байдуж╕ до жертв на автошляхах.
З точки зору посилення нац╕онально╖ безпеки добре, що люди не ставлять страх в╕йни в пр╕оритет. Полохлив╕ люди – проблема для вс╕х, а насамперед – для самих себе.
А столична влада у випадку «вал╕з» не сказала н╕чого такого, що б ми вже не чули за попередн╕ роки. Хоча досв╕д показу╓, що розумними порадами такого р╕вня мало хто користу╓ться. Розумн╕ люди вже давно д╕йшли до цього сво╖м розумом ╕ знають, чого й ск╕льки ╖м треба, а решта – ╕ в останню хвилину будуть думати: «А отам я ще бурячки посаджу».

ПУТ╤НУ ДУЖЕ ДАЛЕКО ДО ТАКИХ МАСШТАБНИХ САМОДУР╤В, ЯК ПЕТРО I ЧИ ╢КАТЕРИНА II
- Частин╕ укра╖нц╕в подоба╓ться, коли президента Рос╕╖, який нараз╕ трима╓ в напруз╕ п╕всв╕ту, висм╕юють ╕ зображують недолугим стариганом. ╤нша частина, навпаки, застер╕га╓ в╕д недооц╕нки нашого головного ворога. Ск╕льки ╕ «якого» Пут╕на ма╓ бути в укра╖нському мед╕апростор╕?
- Я немов би належу до тих, хто б застер╕гав в╕д недооц╕нки. Але ми говоримо про публ╕чну комун╕кац╕ю.
Масове висм╕ювання противника – це нормальна форма психолог╕чного самозахисту, тут головне – не пов╕рити самим, що шарж ╓ задокументованою реальн╕стю.
Пут╕н у контекст╕ ╕сторичних постатей нав╕ть рос╕йсько╖ ╕стор╕╖ – достатньо нудна, перес╕чна особист╕сть. Йому дуже далеко до таких масштабних самодур╕в, як Петро ╤ чи ╢катерина ╤╤.
Можливо, в╕н бачить себе ╤ваном ╤╤╤, але мен╕ в╕н радше вигляда╓ як нездалий правнук Петра – аферист Пав╓л ╤ з його фантасмагоричним ╤нд╕йським походом. Ну, й смерть у результат╕ змови, а пот╕м, за св╕дченням Гаври╖ла Держав╕на, всенародна рад╕сть – теж ц╕лком ╕мов╕рний сценар╕й.
Але Пут╕н – це лише маленька частина рос╕йсько╖ пол╕тично╖ реальност╕. В╕н нагор╕ т╕льки тому, що уособлю╓ низку групових ╕нтерес╕в «кооперативу «Озеро» ╕ захища╓ ╖х. Ми його зобража╓мо якимось аз╕йським царем чи вождем, але в╕н нав╕ть не Каддаф╕ чи Хусейн. Як особист╕сть в╕н нец╕кавий. Кадиров – ╕ той колоритн╕ший, а, може, десь ╕ впливов╕ший.
- Як правильно сл╕д комун╕кувати ╕нформац╕ю про Рос╕ю та рос╕ян, як╕ не приховують сво╓╖ ненавист╕ до нас, а деяк╕ ╖хн╕ пол╕тики закликали бомбардувати Укра╖ну в новор╕чну н╕ч?
- У ставленн╕ до Рос╕╖ можна мати за вз╕рець модель ╤зра╖лю, який створився у ворожому оточенн╕ ╕ так соб╕ й живе, пер╕одично ╕ квал╕ф╕ковано даючи здач╕ надто завзятим сус╕дам. Н╕коли у нас з рос╕йського боку н╕чого доброго не було, ╕ потроху ста╓ ще г╕рше. Культура? Пут╕нська Рос╕я ма╓ до не╖ таке ж в╕дношення, як тепер╕шн╕ ╓гиптяни до п╕рам╕д чи зубож╕л╕ греки до Гомера.
Та пут╕нц╕ хоча б прям╕ й зрозум╕л╕. А рос╕йськ╕ л╕берали – ще огидн╕ш╕, й це буде наступна наша проблема колись.
Нормальна ╕нформац╕йна пол╕тика висловлена в старому гасл╕ Миколи Хвильового, дарма, що той був комун╕стом: «Геть в╕д Москви!».

РАДЯНСЬКА МАТРИЦЯ МОЖЕ ВЛ╤ЗТИ Т╤ЛЬКИ В РАДЯНСЬКУ ГОЛОВУ, АЛЕ ╥Х ДЕМОГРАФ╤ЧНО СТА╢ МЕНШЕ
- Дипломати кажуть, що повед╕нка Рос╕╖ в╕дпов╕да╓ madman strategy, стратег╕╖ безумця, коли партнеру демонструють шаленство ╕ готовн╕сть ╕ти на будь-що, аби добитися поступливост╕. На вашу думку, Пут╕н у змоз╕ контролювати сво╓ «безумство» чи його одержим╕сть ╕де╓ю рос╕йського ╕мперства може взяти гору над здоровим глуздом ╕ розрахунком?
- Це у нас така форма самозахисту – пояснювати д╕╖ ворога ман╕акальн╕стю. В реальност╕ рос╕йська пол╕тика – навпаки, ╓ абсолютно рац╕ональною з точки зору власних ╕нтерес╕в. Проблема лише в ц╕н╕ питання. Якщо позбутися якихось «гуман╕стичних окуляр╕в», як╕ змушують шукати геопол╕тичн╕ в╕дпов╕д╕ там, де ╖х у принцип╕ н╕коли не було, перестати вестися на р╕зн╕ «глибок╕ занепоко╓ност╕», то все дуже просто. У крокодила з очей течуть не сльози, а слина. Будете близько роздивлятися, з небезпечно╖ в╕дстан╕ – зжере ╕ знову заплаче.
А дипломати на те й дипломати, щоб висловлюватися культурно, що не означа╓ правдиво.
Рос╕я – територ╕ально велика кра╖на, але пол╕тично вона – не ключовий гравець у св╕т╕. Вс╕ ╖╖ зусилля спрямован╕ на те, щоб повернути цей комун╕стичний, а ще краще – ╕мперський статус. Але потяг давно п╕шов. Нам не треба сприймати св╕т як глобус Рос╕╖/Укра╖ни. Наш╕ ╕нтереси лежать в ╓вроатлантичн╕й площин╕, хоча не ц╕лком зб╕гаються, як ми бачимо, наприклад, по сх╕дно╓вропейських кра╖нах Вишеградсько╖ групи.
Побачимо, до реч╕, як буде розгортатися ╕нтервенц╕я в Казахстан. Це не Афган╕стан, зв╕сно, але точно не Б╕лорусь.
- Рос╕я продовжу╓ нав’язувати Укра╖н╕ не лише безпековий порядок денний, а й ╕сторичний та культурний, весь час намагаючись «насунути нам на оч╕» радянсько-пут╕нську св╕тоглядну матрицю. Чи вистачить укра╖нцям сил протистояти цьому на тл╕ ново╖ в╕йськово╖ загрози ╕ св╕домого чи н╕ сприяння цьому певних всеукра╖нських телеканал╕в?
- Я не переживав би через цю матрицю. Як казав незабутн╕й ╤ван Степанович Плющ: «Вони хотять вп╕хнуть н╓вп╕ху╓мо╓». Радянська матриця може вл╕зти т╕льки в радянську голову, але ╖х суто демограф╕чно дедал╕ менше. Не кажучи про те, що класичний «совок» у голов╕ т╕льки у частки старших людей. Те, що ми зараз назива╓мо «совком» у побут╕, – це звичайна шлунково-кишкова ф╕лософ╕я др╕бних хабарник╕в. Воно не ╕деолог╕чне.
Можна було б сказати, що ╓ проблема з молоддю, але це стосу╓ться лише окупованих територ╕й. Пропаганда, як ╕ виховання, потребу╓ семантично ╕ повед╕нково однор╕дного середовища. Там матриця «заходить», ми це покол╕ння втратили. У решт╕ випадк╕в на таке ведуться або як╕сь чудернацьк╕ недолюблен╕ персонаж╕ з неправильними щелепами ╕ косм╕чного розм╕ру амб╕ц╕ями, або бажаюч╕ потролити батьк╕в ╕ ровесник╕в.
Але ця вся «л╕визна», «мишебратство» швидко минають або з в╕ком, або з припиненням ф╕нансування. Я не бачу тут проблеми. Доки людина не порушу╓ Конституц╕ю та Крим╕нальний кодекс, вона ма╓ право нести будь-яку пургу – ми ж не Рос╕я, врешт╕-решт.

МИ ДУЖЕ ПОЕТИЧНА НАЦ╤Я, АЛЕ ЧИМ МЕНШЕ ПОЕЗ╤╥ В ДЕРЖАВОТВОРЕНН╤, ТИМ КРАЩЕ
- Якою, на вашу думку, ма╓ бути зараз головна нац╕ональна ╕дея укра╖нц╕в – виживання ╕ збереження держави чи розвиток ╕ рух уперед попри вс╕ виклики ╕ загрози, бо ╕накше ми не всто╖мо?
- У нас багато штатних фах╕вц╕в з нац╕онально╖ ╕де╖, тож тут мен╕ реально важко сказати щось величне.
З точки зору групово╖ повед╕нки, об’╓днуючим фактором ╓ вза╓мовиг╕дна кооперац╕я.
Проблема ╕деолог╕╖ в тому, що на етап╕ державотворення вона створю╓ вертикальну ╕╓рарх╕ю, ╕ досить швидко конфл╕кти в ц╕й вертикал╕ поглинають ╕ н╕велюють горизонтальний розвиток. У результат╕ д╕╖ ╕деолог╕чно╖ держави заперечують те, з чого вона починалася.
У вашому питанн╕ закладено конфл╕кт, який, власне, ╓ продуктом «вертикал╕». Держава – це просто ╕нструмент для людей. Але, ясна р╕ч, вона завжди хоче надутися до таких розм╕р╕в, щоб заступити собою сонце. Електоральна демократ╕я, якою б кепською вона не була, ц╕ понти пер╕одично здува╓. Однак нормальн╕ вибори – це лише запоб╕жний клапан, але не розвиток.
Зв╕сно, розвиток ╕ рух ╓ пр╕оритетами. Гасло «держава понад усе» та ╕нш╕ под╕бн╕ – добр╕, коли ти ще борешся за державу ╕ в╕дда╓ш усе для ц╕╓╖ боротьби. А коли держава в╕дбулася, справедливо оч╕кувати в╕д не╖ вдячност╕. Якщо ╖╖ нема╓, значить, у якийсь момент ╕деал╕сти були запаморочен╕ близьк╕стю св╕тлого майбутнього, ╕, м’яко кажучи, програли це майбутн╓ цин╕чним прагматикам.
Ми, зв╕сно, дуже поетична нац╕я, але чим менше поез╕╖ буде в державотворенн╕, тим краще.
- У «новор╕чному зверненн╕ до нац╕╖» на Фейсбук-стор╕нц╕ одного пол╕тичного психолога прочитала його прогноз, що 2022-й буде не те щоб роком зла, а роком розчарування в ╕люз╕ях ╕ набуття сили тими, хто зможе це зробити. Яких ╕люз╕й укра╖нцям, на вашу думку, сл╕д позбутися в першу чергу?
- Класичний наб╕р повед╕нкових стереотип╕в ╓ в новел╕ Остапа Вишн╕ «Чукрен»: «Якби ж знаття? Забув. Сп╕знивсь. Якось то воно буде! Я так ╕ знав».

А от щодо ╕люз╕й…
Позбудьтеся геопол╕тичних ╕люз╕й як про Рос╕ю, так ╕ про ╢С ╕ США. Це не пуп Земл╕ й нав╕ть не нижче. Три чверт╕ населення Земл╕ взагал╕ живуть за ╕ншими звичаями, куп╕ть нормальний глобус.
Корупц╕я не може викор╕нитися, вона може легал╕зуватися або зменшитися до некритичного розм╕ру завдяки зусиллям ╕нших корупц╕онер╕в-конкурент╕в. ╤ це зменшення особисто вам теж н╕чого не дасть ╕ не забере, якщо ви не ол╕гарх.
В╕д «перестановок л╕жок» у парламент╕ н╕чого не зм╕ниться. ╤ доброго царя ви теж н╕коли не оберете.
Пут╕н не нападе, в╕н уже напав.
ЛГБТ не буде викрадати ваших д╕тей. ╥м ╕ сво╖х нах╕ба не треба.
Вакцинац╕я не вряту╓ вас в╕д св╕тово╖ змови. В╕дсутн╕сть вакцинац╕╖ – теж не вряту╓.
Реальн╕ права не можна успадкувати, ╖х треба заслужити. Коли ви чогось в╕д когось вимага╓те, спитайте себе, чим ╕ ск╕льки ви за це зг╕дн╕ заплатити.
Над╕я Юрченко
www.ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 18.02.2022 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23953

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков