"Кримська Свiтлиця" > #42 за 22.10.2021 > Тема "Резонанс"
#42 за 22.10.2021
З БЛОГУ ГАЛИНИ ПАГУТЯК: ПОСТВ╤РТУАЛЬНЕ
За 40 рок╕в у л╕тератур╕ я надивилася усього, й тому там, де ╕нш╕ плачуть, мен╕ ста╓ см╕шно. Бо те, що в╕дбува╓ться зараз, коп╕я того, що було в епоху соцреал╕зму. Та сама модель, т╕ сам╕ типи, той самий серпентар╕й, та сама формула усп╕ху. Колись сп╕лчанський прац╕вник розпов╕дав мен╕, як перед з’╖здом чи ще зборами укладали вс╕ляк╕ списки ╕ вс╕ писател╕ хот╕ли потрапити бодай у якийсь. Один з них в азарт╕ «напросився» у список померлих. От╕ вс╕ рейтинги, «сто найкращих», ╕ «канони», ╕ прем╕╖ – це той самий совок, т╕льки в буржуазн╕й обгортц╕. Особливо кумедно, коли на це купляються н╕бито розумн╕ люди. 8 том ╤стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури, виданий в 70-х, перетворився у мотлох разом з╕ шаленими накладами канон╕зованих письменник╕в, про яких пам’ята╓ лише згвалтоване ними покол╕ння. Але я не зовс╕м про це. Типовий шлях сучасного молодого автора: школа, ун╕верситетський диплом, л╕тературн╕ курси, де навчають, як зал╕зти читачев╕ в гаманець, якийсь там корумпований конкурс, гастрол╕, ╕ якщо пощастить, прил╕питися до когось з «небожител╕в». ╤ як ви гада╓те – за ким п╕де молоде покол╕ння л╕тератор╕в? За Прустом, який писав «Книга – дитя самотност╕ ╕ мовчання», чи за л╕тературними денд╕ й гламурними дамочками, як╕ живуть у в╕ртуальному простор╕ й працюють лише на себе? Зв╕сно, що за розкрученими пров╕нц╕алами, як╕ кожного року у жовтн╕ ворожать, коли укра╖нц╕ отримають Нобеля. З такою штучною л╕тературою – н╕коли. Репрес╕╖ проти дисидент╕в т╕ ж сам╕ – замовчування д╕йсно талановитих молодих автор╕в, як╕ прагнуть писати те, що ╖м хочеться, а не п╕цу на вин╕с. Дехто зда╓ться ╕ почина╓ торгувати собою, але бодай перша книжка у них була достойною. За це Бог пробачить ╖м. В╕ртуальний св╕т не в╕чний. З нього колись народиться поств╕ртуальна д╕йсн╕сть, бо не бува╓ темряви без св╕тла. Св╕т, де буде м╕сце для любов╕, гн╕ву, ненавист╕, сп╕вчуття, св╕т в╕льних творц╕в. Бо людина – не стадна ╕стота. Св╕т цей потрохи пробива╓ться кр╕зь пластик, ╕ в╕н не виг╕дний влад╕ й постколон╕альн╕й «ел╕т╕», як╕ заробляють грош╕ на тупих, легковажних ╕ безв╕дпов╕дальних батьках та д╕тях. А з-за рожевого гламуру для п╕дростаючого покол╕ння стирчать озбро╓н╕ до зуб╕в пики московських та ╓вропейських колаборант╕в. Т╕льки н╕хто майже цього не бачить. Жовтень 9, 2021 р.
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 22.10.2021 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=23651
|