Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

7 липня — свято Різдва Івана Хрестителя, або, за народним календарем, Івана Купала.
У давні часи (навіть з прийняттям християнства) й опісля у побуті українців воно відзначалося суто як язичницьке свято, символізувало поєднання трьох життєдайних сил - вогню (сонця), води і землі. Було це й проводом Літнього Сонця, на зміну якому приходила Мара. Тому, за віруваннями, оживали демонічні сили. Щоб вберегтися від них, «очищалися» вогнем, стрибаючи через багаття. Також вмивалися у росах Купальської ночі, бо вона мала додати здоров'я.
Для молоді це свято ще й означало спалах любові, прояв відвертих почуттів.
Здавалося б, усе відійшло у минуле. Але й до наших днів збереглося чимало купальських пісень, цікавих народних спостережень за природою, повір'їв, прикмет. Зокрема:
- Якщо годуєш бджолу до Івана, то вона зробить з тебе пана.
- Роса велика на Івана - буде врожай огірків.
- Чим більше зір на небі у ніч на Івана Купала - тим більше буде грибів і горіхів.
- Після Івана Купала не треба жупана.
- Ранку на Івана хмарно- вночі дощ упаде.
- У Купальську ніч полум'я не піднімається вгору, а наче стелиться по землі - наступного дня буде дощ.
- Іван задощить - хліб промокне.
- Туманна ніч - до тривалого дощу.
- З Івана берися до жнив. Бо до Трійці сіна не косять, а до Івана не жнуть.

КУПАЛЬСЬКІ ТРАВИ

6 липня — свято Агрипини-травниці. Це особливий день для знахарів. Адже цієї пори народні зцілителі починали заготовляти купальське зілля. Так називали всі лікарські рослини, зібрані у липні.
У саме свято Різдва Івана Хрестителя-Предтечі (Івана Купала, 7 липня) такого не робили, бо це вважалося гріхом. Насамперед потрібно було відвідати церкву і присвятити час молитві. Не збирали зілля на Петра і Павла (12 липня); у неділю рано також зілля не копали. За народними повір'ями таке чинили лише «чорні знахарі». Були і є свої кодекси честі, моралі у народних зцілителів!
А збирали у липні травознаї вербену лікарську, дурман, гірчак, сухоцвіт болотяний, мелісу, руту запашну, любисток, звіробій, календулу, ромашку, нетребу, спориш, пагони хвоща польового... Йшло для приготування ліків і листя липи, яка вже відцвіла.
Звісно, цвіту папороті знахарі не шукали. Це - лише доволі цікава романтична легенда. Хоча, насправді, папороть також належить до лікарських рослин.
Натомість заготовляли листя алтеї лікарської. Його товкли з качиним або гусячим жиром (1:10), щоб упродовж року лікувати гнійні рани, нариви. А свіже запарене листя використовували у вигляді компресів для зняття запалення, зменшення пухлин.
Зібрані квіти очанки вішали букетами за сволоком. Засушений збір запарювали (1 столова ложка подрібненої рослини на 300 мл окропу) і промивали хворі очі, зокрема лікували кон'юнктивіт, запальні процеси...

У народі кажуть...
СПЕКОТНИЙ ЛИПЕНЬ

Липень — найспекотніший місяць року. І не тому, що сонце добряче припікає. Цей вислів має й образне значення. Насамперед спекотно селянину на полі, адже ідуть жнива. Не можна гаяти часу. Потрібно хліб святий зібрати!
- Літо добре всім, а вершина літа важка.
- Літо на зиму працює, липень збирає, а зима з'їдає.
- Мужика годує не сокира, а липнева робота.
- У липні хоч роздягнися, але легше не буде.
- У липні відро води, а ложка болота.
- У липні хоч сонце на зиму повернуло, але літо на спеку пішло.
- Липень грози любить, особливо, коли йдуть жнива.
- Дощ у липні йде не там, де чекають, а де жнуть.
- Липневі грози під час жнив - для хліба лихо.
- Жито доспіло і пішов дрібний дощик - можна шукати білі гриби.
- Липень - надія літа і року.
- Липень розкішний - рік щедрий.
- Липень красний - рік прекрасний!
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #26 за 02.07.2021 > Тема "Душі криниця"