Версiя для друку Обговорити в форумi

ЄС, у тому числі Німеччина, не визнали окупацію Росією півострова Крим і запровадили санкції, але потрібні більш рішучі кроки для відновлення українського суверенітету, в чому ФРН мала б зіграти вирішальну роль.
Про це йдеться в авторській статті посла України в ФРН Андрія Мельника в газеті «Berliner Zeitung», передає Укрінформ.
«Саме Німеччина може та повинна відіграти вирішальну роль, аби покласти край анексії Криму», - пише український дипломат.
Він пояснює свою думки тим, що «моральне зобов’язання Федеративної Республіки Німеччина припинити незаконну окупацію Криму ґрунтується насамперед також і на триваючій історичній відповідальності Німеччини перед Україною за панування нацистського терору, що забрав життя понад 8 мільйонів українських жертв війни».
Саме Крим, зауважує посол, відігравав у цій страшній колоніалістській історії особливо трагічну роль, однак про неї мало що відомо широкій німецькій громадськості.
Протягом минулого століття, нагадує Мельник, Німеччина двічі військовою силою оволодівала Кримом: у ході операції «Удар кулаком» («Фаустшлаг») відразу ж після підписання першого Мирного договору у Першій світовій війні між Українською Народною Республікою та Центральними державами у Брест-Литовську 9 лютого 1918 року (ця окупація тривала до самого закінчення війни) та у жовтні 1941 року (на два з половиною роки). Андрій Мельник наводить численні факти щодо цих двох подій в історії.
«Нацистська тиранія залишила в Криму надзвичайно криваву спадщину. Всі забуті звірства ще мають бути належним чином опрацьовані», - продовжує автор статті. Зокрема, він згадує кримських татар, для яких нацистська окупація стала особливо фатальною тоді, і які зараз піддаються особливо брутальному гнобленню під час нової – російської – семирічної окупації, «яка нагадує про жахіття як нацистського, так і радянського минулого».
«Світова спільнота вже не може просто так спостерігати, як страждають люди», - закликає український дипломат. Саме Німеччині, за його словами, «з огляду на її колоніальне ставлення у минулому до Криму, відводиться провідна роль для припинення вакханалії Путіна та звільнення півострову із його пазурів». Німеччина може сповідувати свою історичну відповідальність перед Україною не лише вшануванням мільйонів українських жертв нацистського терору, але передусім завдяки мужнім і рішучим діям, аби запобігти новій трагедії.
У розпорядженні ФРН та її союзників є достатньо політичних та економічних важелів, які можна – і треба! - застосувати, щоб змусити Росію відмовитися від анексії Криму та припинити її агресивну політику, підкреслює Мельник. Саме зараз для Німеччини відкривається історичний шанс - у тісному тандемі з новим урядом США – спільно конфронтувати очільника Кремля за допомогою нової трансатлантичної жорсткості, резюмує він.
«Насправді ж Крим є свого роду лакмусовим тестом, чи дійсно німці готові брати на себе більше відповідальності на світовій арені та боротися за дотримання міжнародного права», - пише Мельник.
Нагадаємо, одностороннє незаконне включення Автономної Республіки Крим та міста Севастополя до складу Російської Федерації на правах суб'єктів федерації — «Республіки Крим» та «міста федерального значення Севастополь» було проголошено Російською Федерацією 18 березня 2014 року на підставі результатів так званого «референдуму про статус Криму» 16 березня 2014 року.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #11 за 19.03.2021 > Тема "З перших уст"