Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

Мабуть нема в Україні такої християнської родини, де б не зберігалася ікона Святого Миколая, якого Церква вшановує 19 грудня, а особливо у тих сім'ях, де зростають діти, неодмінно є його образочки. За повір'ями та доброю християнською традицією саме він у ніч на свої іменини, тихо спустившись по вервичці з Неба, роздає малечі подарунки, потайки кладе їх під подушку чемним діточкам.
Немає християнської душі, що не горнеться до цього великого святителя. Для християн Чудотворець Миколай - правдивий приклад глибокої віри, щедрот і смиренності. Кожна християнська душа любить його і звертається до нього зі своїми потребами, бо серце чує і знає, що він за свого життя був добродієм і сьогодні може подати руку допомоги у біді. Тож прославили його у численних піснях і віршах, більшість з яких - дитячі, чи то адресовані дітям. Адже Чудотворець - щедрий приятель дітей. Та й перекази з життєпису Святого, апокрифічні легенди про Миколая також популярні у християнському світі.
Він - цілком реальна постать, єпископ Мір Ликійських, учасник Першого Вселенського собору (325 р.). Уже змалечку проявляв неабиякі дива. В юності роздав своє багатство вбогим і прийняв духовний сан. Вважають, що Святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше - на воді. Тому рибалки і моряки завжди беруть у море ікону Чудотворця.
На честь святого Миколая названо багато храмів. Це ім'я популярне і поширене серед українців.
Водночас свято Миколая - веселе народне свято. Колись господарі варили до цього дня пиво. Після церковної відправи пили (але в міру), гуляли, розважались, вітали іменинників, дітям роздавали подарунки, гостинці (звісно, «від Миколая!»). А по обіді запрягали у сани найкращих коней і з піснями їздили довкола села, бо ж треба було знати, чи глибокий випав сніг. Якщо так, то буде добрий врожай хліба і городини.

ЗАМЕТІЛІ, СНІГИ БІЛІ...

16 грудня — свято старозавітного пророка Софонії, який жив у VII столітті до Різдва Христового. У своїй пророчій книзі він першим з пророків описав «добра Христового царства».
Народний прогностик цього дня сповіщає:
- На Софона заметілі, сніги білі, то до Миколи замете.
- Як на Софона вітер крутить, то погода буде часто мінятися аж до Різдва.
- До Софона випало мало снігу - не жди хліба.
- Снігу до Софона вдосталь намело - буде озимина.
- На Софона ніч місячна і зоряна - вродить на баштанах.
- Софон грудень переділив, головне, щоб снігом не обділив, бо будеш голодний.
- Заметіль у свято Софонії віщує багатий врожай горіхів.
- У першій половині грудня були великі холоди - влітку буде тепло.

ДНЯ ПРИБАВЛЯЄТЬСЯ

22 грудня відзначаємо велике церковне свято Непорочного зачаття Пречистої Діви Марії праведною Анною, або ж у народі — Анни, Ганни, Зимової Анни (Ганни), Ганки.
Оскільки на Анни припадає найдовша ніч у році, то колись маловірні люди боялися виходити у цей день з хати, аби «не потрапити (не стати) на манівці», «не заблукати», «не зустріти лихого». Тож навіть старалися не лихословити, бо «панують демонічні сили, і вони  неодмінно відгукнуться на лихе слово».
А от після Анни на більшості терен України розпочинали підготовку до новорічно-різдвяних свят: білили хати, прали рушники, чистили на снігу килими, посилену годували поросят, які скоро «підуть під ніж»... Натомість менше пряли, ткали, вишивали... Звідси й приказка: «На Ганки прядиво складай».
За часів козаччини (можливо, що і в раніші часи) з цього дня у великих містах і містечках починалися передріздвяні ярмарки.
Цей день також має свій народний прогностичний синоптик та зафіксовані цікаві фенологічні спостереження:
- Анна ніч скорочує, а дня прибавляє.
- Після Анни дня прибавляється (прибуває).
- На Анни-зачаття бджоли починають меж їсти.
- Якщо на Ганки сонце ясне, променисте - новоріччя буде морозним; якщо ховається за хмари, а на деревах висне іній - під Новий рік буде хмарно і відлига.
- Міцний мороз на Анни красну весну закликає.
- Ранок сонячний, але без морозу - весна обмане, тож поспішати з ранньою сівбою не варто.
- Звідки вітер на Анни - звідти буде у березні.
- На Анни снігу намело (Анна сіла у сани) - до доброго врожаю.
Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #51 за 18.12.2020 > Тема "Душі криниця"