"Кримська Свiтлиця" > #51 за 18.12.2020 > Тема "З перших уст"
#51 за 18.12.2020
Ем╕не Джапарова: "КРИМСЬКА ПЛАТФОРМА" В╤ДКРИТА ДЛЯ ВС╤Х ДЕРЖАВ СВ╤ТУ, ЯК╤ П╤ДТРИМУЮТЬ ДЕОКУПАЦ╤Ю П╤ВОСТРОВА
Ем╕не Джапарова, перша заступниця м╕н╕стра закордонних справ Укра╖ни "КРИМСЬКА ПЛАТФОРМА" В╤ДКРИТА ДЛЯ ВС╤Х ДЕРЖАВ СВ╤ТУ, ЯК╤ П╤ДТРИМУЮТЬ ДЕОКУПАЦ╤Ю П╤ВОСТРОВА
Сьомий р╕к окупований Рос╕╓ю Крим залиша╓ться болючою раною на т╕л╕ укра╖нсько╖ держави. Серед останн╕х крок╕в, зроблених Укра╖ною з метою включення в м╕жнародний порядок денний теми окупац╕╖ Криму ╕ тих глобальних зм╕н, як╕ в╕дбуваються на п╕востров╕ п╕сля 2014 року - створення «Кримсько╖ платформи», презентац╕я яко╖ в╕дбудеться на запланованому в наступному роц╕ Сам╕т╕ кер╕вник╕в кра╖н ╕ м╕жнародних орган╕зац╕й. Хто вже п╕дтвердив свою участь у ц╕й конференц╕╖, на якому етап╕ процес ╖╖ п╕дготовки ╕ як╕ оч╕куван╕ результати, Укр╕нформу розпов╕ла основний драйвер ╕ активний адвокат ╕де╖ «Кримсько╖ платформи», перша заступниця м╕н╕стра закордонних справ Укра╖ни Ем╕не Джапарова.
ПЛАТФОРМА В╤ДКРИТА ДЛЯ ВС╤Х ДЕРЖАВ СВ╤ТУ, ЯК╤ П╤ДТРИМУЮТЬ ДЕОКУПАЦ╤Ю КРИМУ - Пан╕ Ем╕не, якщо коротко, що таке «Кримська платформа», як виникла ╕дея ╖╖ створення ╕ з якою метою МЗС долуча╓ до ╖╖ участ╕ все б╕льше кра╖н? - «Кримська платформа», що розроблена МЗС Укра╖ни в розвиток ╕н╕ц╕ативи нашого Президента, - це м╕жнародний майданчик, присвячений питанням Криму, в╕н працюватиме в координац╕йно-д╕алоговому формат╕, к╕нцева мета - деокупац╕я Криму, повернення його п╕д контроль Укра╖ни. На шляху до ц╕╓╖ мети ми плану╓мо працювати над посиленням пол╕тики невизнання окупац╕╖ Кримського п╕вострова ╕ зб╕льшенням пол╕тико-дипломатичного тиску на Кремль, зокрема, ╕ санкц╕йного. «Кримська платформа» також ставить за мету протид╕ю порушенням прав людини на тимчасово окупован╕й територ╕╖ Укра╖ни, а також подолання безпекових, економ╕чних, еколог╕чних та ╕нших виклик╕в, породжених окупац╕╓ю. У межах «Кримсько╖ платформи» ми запланували Сам╕т, який ма╓ пройти у вигляд╕ ╕навгурац╕йного заходу найвищого р╕вня ╕ дати оф╕ц╕йний старт робот╕ Платформи. З самого кола цих завдань ста╓ зрозум╕лим наше бажання залучити якомога б╕льше держав до цього формату. - Чи визначена дата Сам╕ту? - Зараз ми працю╓мо над тим, коли краще зробити цей сам╕т. На жаль, з об’╓ктивних причин, через пандем╕ю, ми шука╓мо таку дату у 2021 роц╕, коли б ми змогли ф╕зично його провести в Ки╓в╕, - це принципова позиц╕я президента Укра╖ни. ╤ як т╕льки ми розум╕тимемо, яка це може бути дата, одразу почнемо розсилати запрошення л╕дерам кра╖н. - Ск╕льки кра╖н ╕ м╕жнародних орган╕зац╕й п╕дтвердили участь у сам╕т╕, ск╕льки ще плану╓ться залучити? - Серед партнер╕в, як╕ вже позитивно оц╕нили ╕н╕ц╕ативу створення «Кримсько╖ платформи» - США, Канада, Австрал╕я, Велика Британ╕я, Туреччина, Груз╕я, Дан╕я, Естон╕я, Литва, Словаччина, Н╕меччина, Чех╕я, а також ╢С та низка його держав-член╕в. Платформа в╕дкрита для вс╕х держав св╕ту, як╕ п╕дтримують ╖╖ ц╕л╕, а це насамперед деокупац╕я Криму. Щодо м╕жнародних орган╕зац╕й можу зазначити, що «Кримська платформа» дозволить нам також координувати наш╕ кроки з м╕жнародними партнерами в межах ООН, ОБС╢, Ради ╢вропи, НАТО. На цьому треку в нас уже ╓ досягнення, реал╕зован╕ в р╕шеннях цих орган╕зац╕й, ╕ ми плану╓мо посилити таку сп╕впрацю. Сьогодн╕ консультац╕╖ з нашими м╕жнародними партнерами продовжуються. За ╖х результатами ╓ в╕дчуття, що коло держав, як╕ п╕дтримають д╕яльн╕сть Платформи, буде неухильно зростати. - Що, по-вашому, об'╓дну╓ т╕ кра╖ни, як╕ дали згоду на участь у робот╕ «Кримсько╖ платформи»? - Перш за все, це повага до норм ╕ принцип╕в м╕жнародного права. У робот╕ Кримсько╖ платформи в╕зьмуть участь партнери Укра╖ни, як╕ п╕дтримують нашу незалежн╕сть, суверен╕тет ╕ територ╕альну ц╕л╕сн╕сть в╕д самого початку рос╕йсько╖ агрес╕╖. Це т╕ держави, як╕ п╕дтримують ухвалення документ╕в, що заклали основу пол╕тики невизнання окупац╕╖ Криму.
РФ, ЯКА НЕСЕ ПОВНУ В╤ДПОВ╤ДАЛЬН╤СТЬ ЗА ОКУПАЦ╤Ю П╤ВОСТРОВА, МА╢ БУТИ ЗАПРОШЕНА ДО "КРИМСЬКО╥ ПЛАТФОРМИ" - Чи означа╓ проведення даного форуму, що Укра╖на робить ставку на орган╕зац╕ю нового, пост╕йного переговорного майданчика, под╕бного, наприклад, до М╕нського протоколу? Чи Сам╕т обмежиться актуал╕зац╕╓ю теми окупац╕╖ Криму в м╕жнародному порядку денному? - Справд╕, мета Сам╕ту – привернути додаткову увагу до теми окупац╕╖ Криму та актуал╕зувати ╖╖ на м╕жнародному порядку денному. Водночас, Сам╕т «Кримсько╖ платформи» ма╓ важливе завдання. Як я вже казала, в╕н повинен дати оф╕ц╕йний старт робот╕ Платформи. Сама робота, як виплива╓ з к╕нцево╖ мети д╕яльност╕ Платформи, буде пост╕йною ╕ триватиме до деокупац╕╖ Криму. Вона в╕дбуватиметься на м╕журядовому, м╕жпарламентському та експертному р╕внях ╕ включатиме як кроп╕тку, щоденну працю щодо санкц╕й, м╕л╕таризац╕╖ та безпеки, свободи судноплавства, порушення прав людини та м╕жнародного гуман╕тарного права, економ╕ки та довк╕лля, так ╕ утримання кримського питання в актуальному пол╕тичному та науковому дискурс╕, в фокус╕ уваги ЗМ╤. Зокрема, експертна мережа Платформи, яка об’╓дна╓ укра╖нських ╕ заруб╕жних незалежних експерт╕в, науковц╕в ╕ громадянських д╕яч╕в, зд╕йснюватиме анал╕тичну та ╕нформац╕йну п╕дтримку д╕яльност╕ Платформи, а також адвокац╕ю ╖╖ ц╕лей в Укра╖н╕ та за кордоном. - Чи буде в╕дправлено запрошення на участь у форум╕ Рос╕╖, яка не раз заявляла про те, що тема Криму для не╖ закрита? - Нараз╕ ми ще не надсилали запрошення до участ╕ у Сам╕т╕. Ми ведемо консультац╕╖ з партнерами щодо формат╕в та зм╕стовного наповнення д╕яльност╕ «Кримсько╖ платформи» та ╖╖ ╕навгурац╕йного Сам╕ту. Наша принципова позиц╕я поляга╓ у тому, що РФ, як держава-окупант, яка несе повну в╕дпов╕дальн╕сть за окупац╕ю ╕ ╖╖ насл╕дки, ма╓ бути запрошена до «Кримсько╖ платформи». - На як╕й стад╕╖ в╕дпрацювання порядку денного Сам╕ту? Чи будуть у нього включен╕ питання окупованих територ╕й на Сход╕ Укра╖ни в загальному контекст╕ в╕дновлення територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ держави, чи концепц╕я «Кримсько╖ платформи» передбача╓ акцент саме на пошук шлях╕в деокупац╕╖ п╕вострова? - Переговори щодо тимчасово окупованих територ╕й у Донецьк╕й та Луганськ╕й областях ведуться у Нормандському формат╕. Тому одразу хочу пояснити: «Кримська платформа» – це м╕жнародний майданчик, присвячений питанням деокупац╕╖ Криму. Це формат для в╕дпов╕д╕ м╕жнародно╖ сп╕льноти на окупац╕ю Криму та породжен╕ нею загрози. Нин╕ трива╓ робота з п╕дготовки про╓кту декларац╕╖ Сам╕ту. Оч╕ку╓ться, що в н╕й учасники Сам╕ту п╕дтвердять п╕дтримку суверен╕тету та територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни у м╕жнародно визнаних кордонах ╕ визначать основи м╕жнародно╖ пол╕тики щодо Криму.
БЕЗПЕКА ЛЮДЕЙ, ЯК╤ ПРОЖИВАЮТЬ В КРИМУ В УМОВАХ ОКУПАЦ╤╥, МА╢ БУТИ ПР╤ОРИТЕТОМ - Чи обговорю╓ться участь в кримському Сам╕т╕ тих, хто сьогодн╕ живе в Криму ╕ в╕дчува╓ на соб╕ насл╕дки рос╕йсько╖ окупац╕╖? - Сам╕т - це перш за все зустр╕ч л╕дер╕в держав. Безперечно, голоси людей, як╕ опинились у стан╕ заручник╕в на окупован╕й територ╕╖, мають бути почут╕, зокрема ╕ на м╕жнародн╕й арен╕. Ми шукатимемо в╕дпов╕дно╖ форми для цього. Бо безпека людей, як╕ зараз проживають у Криму в умовах окупац╕╖, ма╓ бути пр╕оритетом. - М╕жнародн╕ форуми на тему Криму щор╕чно проводились у Ки╓в╕ ╕ ран╕ше, наприклад, в межах заход╕в, приурочених до 26 лютого - Дня опору Криму рос╕йськ╕й окупац╕╖. Який ефект вони мали ╕ як╕ прогнозован╕ результати запланованого м╕жнародного форуму? - Безперечно, так╕ форуми мали ефект ╕ в план╕ п╕дтримки питання Криму на порядку денному, ╕ в план╕ обм╕ну ╕нформац╕╓ю про ситуац╕ю там ╕ насл╕дки окупац╕╖. Важливою складовою таких заход╕в ╓ ╕ висловлення пол╕тично╖ п╕дтримки територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни. Рос╕я не шкоду╓ зусиль для створення враження про визнання Криму частиною сво╓╖ територ╕╖ шляхом проведення на п╕востров╕ р╕зноман╕тних так званих «м╕жнародних заход╕в». Таким чином держава-окупант намага╓ться створити окрему реальн╕сть, принаймн╕ в мед╕йн╕й площин╕, з╕ спод╕ванням перенести цю фейкову бульбашку у площину пол╕тичну. П╕дтримка, яка проголошувалася партнерами у ход╕ згаданих форум╕в у Ки╓в╕, слугу╓, серед ╕ншого, ╕ для спростування такого наративу. Сам╕т, який ми плану╓мо на 2021 р╕к, буде заходом найвищого р╕вня, що значно посилить уже згадан╕ ефекти. - За к╕лька м╕сяц╕в виповниться с╕м рок╕в, як Рос╕я окупувала Крим. Якщо пор╕внювати ситуац╕ю лютого 2014 року ╕ грудня 2020 року, як╕ позитивн╕ зрушення сталися в св╕т╕ в оц╕нц╕ факту окупац╕╖ укра╖нського п╕вострова? - У пор╕внянн╕ з лютим 2014 року роль Рос╕╖ ╓ ч╕тко зрозум╕лою для ус╕х член╕в м╕жнародного сп╕втовариства. Статус Автономно╖ Республ╕ки Крим та м╕ста Севастополя як територ╕╖ Укра╖ни, тимчасово окуповано╖ Рос╕йською Федерац╕╓ю, закр╕плено у резолюц╕ях Генерально╖ Асамбле╖ ООН та ╕нших р╕шеннях м╕жнародних орган╕зац╕й, так само як ╕ задокументован╕ злочини Рос╕╖ в Криму. Зокрема, ми ма╓мо резолюц╕ю Генасамбле╖ ООН «Територ╕альна ц╕л╕сн╕сть Укра╖ни» 2014 року. Важливими також ╓ резолюц╕╖ щодо ситуац╕╖ з правами людини на окупованому п╕востров╕. Вони ухвалюються щор╕чно, починаючи з 2016 року, ╕ щоразу до тексту додаються нов╕ важлив╕ елементи. Зокрема, кр╕м ф╕ксац╕╖ порушень прав людини у цих резолюц╕ях було заф╕ксовано ╕ статус Криму як укра╖нсько╖ територ╕╖, тимчасово окуповано╖ РФ. Цього року про╓кт резолюц╕╖, вже схвалений проф╕льним Трет╕м ком╕тетом Генасамбле╖ ООН, гласить, що «органи ╕ посадов╕ особи РФ на територ╕╖ тимчасово окупованого Криму, ╓ нелег╕тимними ╕ повинн╕ ╕менуватися «окупац╕йна влада Рос╕йсько╖ Федерац╕╖». Тиждень тому, 7 грудня, на 75-й сес╕╖ Генасамбле╖ ООН ухвалено резолюц╕ю про проблему м╕л╕таризац╕╖ Криму, Севастополя, а також частин Чорного ╕ Азовського мор╕в. Вона прийма╓ться трет╕й р╕к посп╕ль ╕ св╕дчить про те, що ця проблема в центр╕ уваги м╕жнародного сп╕втовариства. Крим того, санкц╕╖ у в╕дпов╕дь на заз╕хання на суверен╕тет ╕ територ╕альну ц╕л╕сн╕сть Укра╖ни ухвален╕ ╕ не т╕льки тримаються, але й поступово розширюються. «Кримська платформа» покликана дати новий поштовх м╕жнародн╕й пол╕тиц╕ у напрям╕ деокупац╕╖ Криму та п╕двищити ефективн╕сть зазначених заход╕в. Важливо згадати ╕ розгляд справ у м╕жнародних ╕нстанц╕ях: у ╢вропейському суд╕ з прав людини, в М╕жнародному суд╕ ООН, у М╕жнародному морському. Трива╓ сп╕впраця з Оф╕сом прокурора М╕жнародного крим╕нального суду. Це довол╕ пов╕льна справа, але порушення прав людини, прояви расово╖ дискрим╕нац╕╖ та ф╕нансування тероризму, во╓нних злочин╕в ╕ злочин╕в проти людяност╕ були належним чином задокументован╕ та передан╕ у в╕дпов╕дн╕ ╕нстанц╕╖, ╓ пром╕жн╕ р╕шення про застосування пром╕жних заход╕в.
СИТУАЦ╤Я В КРИМУ ЗМ╤НЮ╢ТЬСЯ В Г╤РШУ СТОРОНУ - Що зм╕нилося в г╕ршу сторону, якщо пор╕внювати з 2014 роком? - У г╕ршу сторону, безумовно, зм╕ню╓ться ситуац╕я на п╕востров╕. Все б╕льше людей ста╓ жертвами порушень прав людини. Рос╕йська окупац╕йна адм╕н╕страц╕я м╕л╕таризу╓ вс╕ аспекти життя п╕вострова, включно з осв╕тою. Таким чином ведеться пропаганда в╕йни серед д╕тей. ╢ пол╕тичн╕ репрес╕╖ та згортання основоположних свобод, пересл╕дування за етн╕чною або рел╕г╕йною ознакою. П╕д загрозою опинились природна та культурна спадщина п╕вострова. Ми заклика╓мо м╕жнародну сп╕льноту до сп╕льно╖ протид╕╖ цим негативним тенденц╕ям вс╕ма доступними пол╕тичними, правовими, економ╕чними способами. Бачимо пол╕тичну волю багатьох держав долучитись до цього. - Що ще, на ваш погляд, може зробити Укра╖на - влада, громадськ╕ орган╕зац╕╖, експертне сп╕втовариство - для пошуку нових ╕нструмент╕в деокупац╕╖ Криму? - Власне, це все вже в╕дображено у концепц╕╖ «Кримсько╖ платформи». ╥╖ «домашн╕м завданням» (яке вже, до реч╕, реал╕зу╓ться) ╓ оновлення укра╖нського законодавства про санкц╕╖. ╢ питання ╕ до ВЕЗ «Крим», засади яко╖ не в╕дпов╕дають станом на зараз завданням ╕ ц╕лям нашо╖ пол╕тики щодо Криму. Це ╕ розробка нац╕онально╖ стратег╕╖ деокупац╕╖. Можу зазначити, що зовн╕шньопол╕тична складова вже розроблена МЗС, але нац╕ональна стратег╕я включа╓ в себе вс╕ елементи, ╕ зовн╕шньо-, ╕ внутр╕шньопол╕тичн╕. Ця робота трива╓. У Верховн╕й Рад╕ створено м╕жфракц╕йне об’╓днання «Кримська платформа». Безперечно, роль парламенту ╓ важливою ╕ на нац╕ональн╕й, ╕ на м╕жнародн╕й арен╕. Громадськ╕ орган╕зац╕╖, зокрема правозахисн╕, роблять ╕стотний внесок у досягнення тих ц╕лей, як╕ ми заклада╓мо у Платформу. М╕ж ╕ншим, цього л╕та ми започаткували формат сп╕впрац╕ державних ╕ недержавних установ з метою сприяння зв╕льненню громадян Укра╖ни, незаконно утримуваних РФ. Ця сп╕впраця продовжу╓ться ╕ розширю╓ться в межах заснування експертно╖ мереж╕ «Кримсько╖ платформи». Ми залучили експерт╕в у галуз╕ санкц╕йно╖ пол╕тики, м╕жнародного права, захисту прав людини, безпеки та ╕нших спец╕ал╕ст╕в для створення ц╕╓╖ мереж╕. Як я вже згадувала, ц╕ експерти зд╕йснюватимуть анал╕тичну та ╕нформац╕йну п╕дтримку д╕яльност╕ «Кримсько╖ платформи» шляхом п╕дготовки анал╕тичних допов╕дей, висновк╕в, рекомендац╕й, проведення адвокац╕йних кампан╕й ╕ заход╕в експертно╖ дипломат╕╖. Таким чином, ми бачимо ╕ певн╕ досягнення, ╕ подальш╕ шляхи залучення сп╕льних зусиль орган╕в влади та громадянського сусп╕льства для досягнення нашо╖ мети – повернення Криму. Зера Аширова
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 18.12.2020 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=22853
|