Версiя для друку Обговорити в форумi

Один мій знайомий росіянин родом із Мурманська ще замолоду одружився з українкою і оселився в Україні. Звичайно, спілкувався з мурманськими родичами. Обидві родини їздили одне до одного в гості. Але після нападу Росії на Україну спілкування обірвалося. У Мурманську у мого знайомого залишився із рідні небіж. Він заявив: «Ви на Донбасі вбиваєте наших солдатів!» А як же ваші солдати опинилися на Донбасі? Що вони там роблять? Тим більше, що мій знайомий росіянин не служить в армії і нікого не вбиває. Ще одне звинувачення: «У вас в Україні не дають розмовляти російською мовою». Мій знайомий відповів: «Я з двадцяти років живу в Україні. Мої діти вже виросли і внуки підростають. Нам ніхто не забороняє розмовляти російською мовою». Та небіж обірвав розмову, сказавши, що він із своїми родичами, які живуть в Україні, більше не спілкуватиметься. Мій знайомий росіянин зауважив, що інакше, як зазомбованістю, таку поведінку не пояснити.
Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2020 > Тема "З потоку життя"