Версiя для друку Обговорити в форумi

15 вересня в Національному музеї Революції Гідності відбувся захід з теми «Спадок Майдану: яке суспільство будує сучасна школа?» У розмові взяли участь фахівці-освітяни: голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, міністр освіти і науки України у 2014-2016 роках Сергій Квіт, засновник української платформи онлайн-освіти «Prometheus» (це громадський проект масових відкритих онлайн-курсів) Іван Примаченко і координаторка громадської ініціативи «Вимкни російське», завідувачка сектору наукової методології Національного музею історії України, кандидат історичних наук Аліна Понипаляк. Модератором заходу виступила кандидат історичних наук, засновниця ГО «Експертний корпус», заступниця директора Інституту досліджень Голодомору Тетяна Швидченко.
 Сергій Квіт нагадав, що професор Олег Романів, який очолював Наукове товариство імені Шевченка у 1989-2005 роках, і професор, доктор історичних наук Ярослав Дашкевич давно били тривогу з приводу того, що у нас у різних краях навчаються за різними підручниками. Вивчення історії на Донбасі і у Львові різне. Вчені застерігали, що це погано закінчиться. І дійсно, це погано закінчилося.
 Учасники заходу відзначили, що історична пам’ять формує нашу національну ідентичність. А шкільні уроки з історії – це знайомство з державотворчим шляхом українського народу. Саме школа закладає базу знань, яка потужно впливає на формування особистості та її національну свідомість. Революція Гідності стала поворотною подією для зміни у багатьох сферах українського життя. Передусім це стосується змін у громадянському суспільстві. Після 2014 року Україна почала відходити від постколоніального минулого. Початок декомунізації, закон про мову є важливими для історії подіями. Кожен українець повинен мати базові знання з історії, як і української мови. Історія і мова перебувають на одному щаблі. Але пересічний український громадянин знає історію поверхово. Гуманітарна складова повинна бути присутня при підготовці будь-якого фахівця. Треба зацікавити історією дітей. Для дітей треба писати цікаві підручники.
 Науково-дослідні інститути призначені для детального дослідження історії, під мікроскопом. А музей - один із головних майданчиків, які популяризують історичні знання. Ми повинні об’єктивно висвітлювати історію. Відвідувач повинен виходити із музею з відчуттям, що він громадянин України, з відчуттям своєї тяглості з історією.
 Тетяна Швидченко, підбиваючи підсумки бесіди, сказала: «Не потрібно вивчати історію, як щось ганебне. Так, у нашій історії були поразки. Але вони нас чомусь навчили. Тому ми існуємо, як нація. Ми будуємо громадянське суспільство».
 
Анатолій Зборовський

На фото (зліва направо): Тетяна Швидченко, Іван Примаченко, Аліна Понипаляк і Сергій Квіт

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #38 за 18.09.2020 > Тема "З потоку життя"