Версiя для друку Обговорити в форумi

Наші традиції

19 серпня — у церковному календарі величне свято Преображення Господнього.
За євангельськими текстами, три апостоли Петро, Яків та Іван - учні Ісуса Христа, яких Він узяв із собою на гору Фавор, побачили свого Вчителя під час молитви із ясним, як сонце, лицем та у білому, як сніг, одязі. Поряд із ним перебували старозавітні пророки Мойсей та Ілля. Враз апостолам почувся голос з небес: «Це Син мій любий, Його я вподобав. Його слухайтеся!».
У народі це свято називають, Яблучним Спасом, бо саме цієї пори доспіли яблука, груші, сливи, ранній виноград, які несуть до церкви освячувати. Тож протягом року святять два кошики - великодній і спасівський. Закріпилася й назва Другий Спас (Перший - свято Маковія, 14 серпня).
Як водиться, з цим днем пов'язували всілякі вірування. Одне з них - їсти до Спаса яблука не можна жінкам, в яких померли діти. Бо, коли у Раю Божа Мати роздаватиме дітям золоті яблука, тим не дасть, чиї матері їли яблука яблука до Спаса, отож діточки будуть дивитися, як інші їдять, та плакати, нарікати на матерів, що не терпіли та їли яблука до Спаса. Навіть не пили узвару із свіжої садовини, допоки не освятили плоди у церкві. Лише після відправи у храмі, освячення дарів саду, за обіднім столом їли фрукти, споживали трішечки плодово-ягідного вина.
Цього дня разом з фруктами святять мед у стільниках (колись із стільникового воску робили свічку, якою обкурювали хворого на пропасницю), жмутки колосся жита і пшениці (під час сівби їх розсіювали по полю, як захист від бурі, граду, шкідників), а ще трави - волошки, любисток, м'яту... Свяченим зіллям лікували всілякі хвороби.

ЗАГЛЯДАЄ НА ОСІНЬ

18 серпня — день вшанування Святого Євстигнія.
Він походив з міста Антіохії, що у сучасній Сирії. Шістдесят років служив при війську. Коли познайомився з християнами, то і сам прийняв Христову віру. Повернувшись до рідного міста, спокійно доживав свого віку, як побожний старець.
Та сталося, що 362 року цісар Юліан Відступник зрікся Христової віри і намагався відновити в державі поганську релігію. Правитель прибув до Антіохії. Зловмисники донесли на праведного Євстигнія, що той сповідує християнство. Після суду і жорстоких катувань старця зарубали мечем.
Про цей день у народі кажуть:
- Старець Євстигній на осінь заглядає.
- З Євстигнієм осінь приходить. (Хоча першим осіннім днем таки вважається свято Маковія, 14 серпня).
- Яка погода у цей день - таким може бути грудень.
- Євстигній преображає землю золотом; дерева і кущі золотить. Справді, тієї пори починає жовтіти листя. А слово «преображає», очевидно, є нагадуванням про наступний день - свято Преображення Господнього.
- Увечері на Євстигнія щодуху гукни у напрямку лісу. Якщо відлуння почуєш далеко - до доброї погоди, близько - до дощу.
За старовинним звичаєм у цей день їли цибулю з чорним хлібом і сіллю. Це мало додати здоров'я.

ПОРА ЛЕЛЕКАМ ВІДЛІТАТИ

20 серпня — свято преподобного мученика Дометія.
З церковних джерел відомо, що він походив з Персії. Замолоду прийняв Христову віру, а згодом вступив до монастиря в Месопотамії. Звідти перейшов до монастиря Сергія і Вакха над Євфратом, де спочатку отримав дияконський, а після священичий сан.
Загинув Дометій мученицькою смертю у 363 році, з наказу цісаря Юліана Відступника.
З народних спостережень:
- Лелеки у цей день готуються до відльоту. Якщо вони летять дружно, великими зграями - осінь буде холодною.
- Лелеки кружляють у небі великими колами і високо - ще буде тепло; низько літають - чекай на похолодання.
- Добре, коли лелеки летять за теплої погоди, бо це віщує золоту осінь.
Давно запримітили, що лелеки повертаються з вирію 19-20 березня. Отож наші улюбленці перебувають поряд з нами лише п'ять місяців, а сім місяців - у дорозі й на чужині. Але тут їхнє гніздо, їхня домівка, тут їхня рідна батьківщина, тут вони виводять своє потомство. Адже твоя батьківщина там, де ти народився, зростав.
Прощаючись з ними до наступної весни, кожен небайдужий до всього живого відчуває в душі якийсь смуток, жаль, подумки лине з ними у незвідані краї, бажає пернатим щасливого повернення додому...
Інші прикмети цього дня:
- На Дометія не шукай у лісі малини.
- Хмари низько пливуть - до похолодання.

СУХИЙ ДЕНЬ НА СУСАННИ
24 серпня ми насамперед святкуємо День Незалежності України. Але не забуваймо про церковний (відтак — і народознавчий) календар...
Цього дня у церквах східного обряду вшановують пам'ять архідиякона-мученика Євпла і мучениці Сусанни.
За свято збереглися такі народні прогностичні спостереження:
- У ніч на Сусанни водойми були тихими, без хвиль - зима буде тихою; а якщо рябить хвилями - на зимові буревії.
- Сухий день віщує про сухий вересень, принаймні, його першу половину; а якщо дощ, то у вересні задощить.
- Сильні вітри у цей день можуть відгукнутися потужними буревіями взимку, що аж дерева будуть ламатися.
- Якщо хмари, починаючи з дня Сусанни, часто збираються над лісом, можна йти за грибами (другий збір).
- Червоні зорі на недобру погоду.

У НАРОДІ КАЖУТЬ...

- Серпень пахне яблуками, медом і хлібом.
- Серпень ласий, бо всього багато.
- Серпи в серпні гріють, а вода холодить.
- Принеси нам, серпок, стільки купок, як на небі зірок.
- На овес і льон у серпні дивись.
- Серпень утоми не знає, бо все збирає і запасає.
- Ніч у серпні довга, а вода холодна.
- Журавлі в серпні полетіли на південь - ранньою буде зима.
- З'явився перший рижик - сій жито.
- Серпень грозовий - на тривалу осінь.
- Серпень-льоноріст запасає полотно.
- Косити, орати, сіяти - ото вся робота у серпні.
- У серпні всьому свій час, тож держи рукавиці про запас.
- Рибку у серпні ловив - урожай згубив, а взимку нічого їсти.
- Серпень на зимовий стіл готовить ласощі.
- Серпень береться за серп, а вересень його ховає, натомість лопату в руки дає, щоб картоплю копати.
- Ой діждалися літа та нажали жита, поставили і копки і вдарили в гопки.
- Що в серпні збереш, з тим і зиму проведеш.
- У серпні не гуляй, а до праці ставай!
- У серпні половина дня - літо, а половина - осінь.
- Чим серпень тепліший - тим лютий холодніший.
Зібрав Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #34 за 21.08.2020 > Тема "Душі криниця"