На 91-му році життя після тривалої хвороби пішов за межу вічності почесний професор Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, колишній ректор Кримського педагогічного інституту та Сімферопольського державного університету з 1960 по 1977 рік Олександр Федорович ПЕРЕХОД. Олександр Федорович прожив своє довге життя, сповнене турбот і клопотів про навчання юного покоління. Сам рано спізнавши сирітське життя, він згодом присвятив усього себе вихованню дітей-сиріт, учнів, студентів. Народившись 1914 року на Полтавщині (село Сміле Роменського району - нині це Сумська область), він у двадцять років назавжди поєднав свою долю з Кримом, ставши студентом природничого факультету Кримського державного педінституту. Закінчивши навчання у вузі з відзнакою, він пішов працювати в школу викладачем хімії та біології, згодом - завідуючим Первомайським райвно. Та невдовзі почалася війна. І йому, молодому педагогу, було доручено вивезти з Керчі морем на рибальських човнах під вибухами бомб 250 дітей з дитячого будинку в Краснодар. Але й сюди докотилась війна. І вже 1942 року О. Переходу було доручено вивезти 500 дітей із семи дитячих будинків у Закавказзя. Залізниці вже були відрізані ворогом. Довелося йти з дітьми пішки 17 днів і ночей через Майкоп, Туапсе до Сочі. Всі діти, незважаючи на небезпеку, злигодні були доправлені вглиб країни. Лише цей один факт з життєвої біографії Олександра Федоровича багато про що говорить - і про його суто людські, батьківські якості, і про його організаторські здібності, про його і сміливість, і витривалість, і, якщо хочете, героїзм. А вже у перші роки після війни, очолюючи Кримське облвно, він доклав чимало зусиль до облаштування осиротілих дітей у війну. Щодня на Сімферопольський вокзал прибували від 50 до 150 дітей-сиріт. Вони їхали до тепла, у визволений Крим. За один лише 1946 рік за ініціативи О. Ф. Перехода було організовано 36 дитбудинків, у тому числі в Сімферополі - 4, Севастополі - 2, плюс ще дитбудинки санаторного типу - один в Ялті, другий - в Алушті. Через них пройшло близько 8 тисяч дітей-сиріт. А з 1949 року розпочалася його наукова діяльність. Був аспірантом кафедри хімії, старшим викладачем, доцентом, зав. кафедрою, проректором з навчальної і наукової роботи. В 1960 році він обійняв посаду ректора Кримського держпедінституту і залишався на ній 17 років. Адміністративну роботу поєднував з навчально-педагогічною та науково-дослідницькою. Він опублікував 7 спеціальних досліджень з хімії, 14 праць з науково-педагогічних проблем, багато методичних посібників. Будучи ректором Кримського держпедінституту, О. Ф. Переход дуже багато уваги приділяв формуванню та розвитку відділення української мови та літератури, яке було відкрито на базі історико-філологічного факультету в 1954 році. А ще О. Ф. Переход поставив собі за мету продовжити кращі традиції колишнього Таврійського університету 20-х років ХХ століття, відродити університет з педінституту. І добився свого: в 1972 році Кримський педінститут знову здобув статус університету і його першим ректором заслужено став О. Ф. Переход. Це завдяки його великій подвижницькій роботі до 75-річчя Сімферопольського держуніверситету побачили світ книги з історії вузу, в тому числі "Очерки истории Симферопольского университета" - колективна праця науковців університету, з-поміж яких один з авторів - О. Ф. Переход. У тому, що нинішній Таврійський національний університет досяг значних успіхів на освітянській ниві, є частка багаторічної підготовчої праці й О. Ф. Перехода. Велика, напружена праця О. Ф. Перехода - професора Сімферопольського держуніверситету, невтомного трудівника на ниві освіти була відзначена державними нагородами - орденами Трудового Червоного Прапора, "Знак Пошани", медалями, почесними знаками. Йому присвоєні звання заслуженого працівника вищої школи України, відмінника освіти СРСР, відмінника народної освіти РРФСР. Світла пам'ять про Олександра Федоровича Перехода - людину високих громадських устремлінь, великого педагога, добру, чуйну людину надовго збережеться в серцях тих, хто з ним поруч жив і працював, кому він був добрим вчителем, порадником, наставником. Хай земля буде йому пухом! Колишні студенти-випускники Кримського державного педагогічного інституту, вчителі, друзі, знайомі.